8 клас - технологія 2025-2026.
В I семестрі у нас модуль «Вишивка вільною гладдю»
Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.
ІІ семестр
Дата 05.03.2026
Тема 24. Пошук нових ідей створення об*єкта проектування.
Мета:
- Забезпечити засвоєння знань про методи проектування; формувати вміння застосовувати методи проектування щодо приготування кулінарних виробів;
- Уміння застосовувати цифрові технології під час застосування різних методів проектування; уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Інструктаж та практична робота.
Інструкційна карта №2 «пісочні напівфабрикати».
Пісочне тісто називають так тому, що вироби з нього виходять крихкими, сипкими. Це досягається завдяки великому вмісту в тісті цукру і жиру. Під час приготування пісочного тіста використовують хімічні розпушувачі, у першу чергу, карбонат амонію і гідрокарбонат натрію. Пісочний напівфабрикат одержують шляхом замішування всієї сировини відразу, окрім борошна. Застосовують короткочасний заміс із борошном.
Вироби із пісочного тіста.
Норма продуктів на 2 склянки борошна: 2 жовтки, 150 г масла, ½ склянки цукру (краще цукрової пудри), ¼ чайної ложки соди (соду додавати не обов*язково), ¼ чайної ложки солі.
Замішувати пісочне тісто краще в прохолодному приміщенні (17 – 20 градусів С).
Послідовність роботи
1. У миску покласти розм*якшене масло (або маргарин). Додати цукор і розтерти до пухкості.
2. Розтираючи масло з цукром, поступово додати жовтки, сіль.
3. Коли маса буде однорідною, всипати у миску просіяне крізь сито борошно, змішане з содою, замісити тісто. Замішувати не більше 2-3 хв, інакше вироби будуть твердими і несмачними.
4. Розкачати тісто на дошці, посипаній борошном. Якщо тісто занадто м*яке, то його необхідно накрити серветкою (щоб не обвітрилося) і винести на холод (10-12 градусів С) щонайменше на 30 хв. Розкачують тісто від середини в усі боки. Товщина розкачаного тіста має бути 7-8 мм, щоб воно добре пропеклося.
5. Із розкачаного тіста вирізати фігурними виїмками печиво.
6. Покласти печиво на кондитерський лист.
7. Лист із печивом поставити у розігріту духовку. Випікати 10 – 12 хв при температурі 210 – 230 градусів С.
8. Готове печиво зняти з листа кондитерською лопаткою.
Готовим виробам дають вистигнути.
Поради
*Тісто буде більш розсипчастим, якщо жир складається із різних частин вершкового масла, маргарину, смальцю.
*У пісочне тісто продукти вводяться в такій пропорції: жиру вдвічі менше, ніж борошна, а цукру вдвоє менше, ніж жиру.
Коржики
Норма продуктів на 2 склянки борошна: 2/3 склянки сметани, 2 ст. л. вершкового масла, 1 яйце, 3 ст. л. цукру, ½ ч. л. соди, ¼ ч. л. солі.
Розм*якшене вершкове масло розтерти з цукром, поступово додаючи сметану і яйця. Коли маса буде однорідною, додати просіяне крізь сито борошно і соду. Швиденько (протягом 2 – 3 хв.) замісити тісто.
Розкачати пласт завтовшки 0,5 см і вирізати формочками коржики. На сухий кондитерський лист покласти коржики, проколювати кожен коржик виделкою і випікати 12 – 15 хв. При температурі 210 – 220 градусів С.
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
Виконати практичну роботу: вироби із пісочного тіста. (Якщо у вас є інший рецепт, можете використовувати).
Зняти відео і прислати у вайбер.
Дата 26.02.2026
Тема 23. Пошук нових ідей створення об*єкта проектування. (Синхронний режим).
Мета:
- Забезпечити засвоєння знань про методи проектування; формувати вміння застосовувати методи проектування щодо приготування кулінарних виробів;
- Уміння застосовувати цифрові технології під час застосування різних методів проектування; уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Пропоную стисло поділитися власним досвідом пошуку інформації.
План побудови доповіді
1. Краще інформацію шукати …
2. Якщо якусь інформацію я не можу знайти, то роблю таке …
2. Написати про свій досвід застосування різних методів проектування.
Основні моменти:
3. Я знаю такі методи проектування …
4. Найчастіше я використовую метод …
5. Для вибору методу проектування слід урахувати …
6. Для створення кулінарних виробів, я вважаю, доцільно використовувати такі методи …
Методи проектування:
1. Метод фантазування.
2. Метод фокальних об*єктів.
3. Морфологічний аналіз.
4. Дизайн-аналіз.
5. Комбінаторика.
6. Метоб комбінування.
Метод фокальних об*єктів (МФО) – це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об*єкта властивостей або ознак випадкових об*єктів. Застосовується при пошуку нових способів, розширенні асортименту товарів, створенні реклами товарів.
Морфологічний аналі з застосований на побудові таблиці, у якій перелічуються всі основні елементи, що складають об*єкт, і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації цих елементів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Ми вирішили в цьому проєкті організувати кенді бар.
Кенді бар – це новий модний тренд, у перекладі з англійської (candy bar) означає цукерковий або солодкий стіл. Головна відмінність кенді бару від звичайного солодкого столу – багато декоративних елементів і різноманітність не лише смачних, а й дуже красивих кондитерських виробів.
Десерт – смачне завершення будь-якого свята. До десертів належать торти, пироги, тістечка, печиво, цукерки, морозиво, пастила, варення, шоколад, безліч східних і європейських національних солодощив. Звичай закінчувати трапезу десертом з*явився в Європі тільки в ХІХ ст, разом зі збільшенням виробництва цукру.
Історія солодкого фуршету бере початок у США за часів Великої депресії, коли майстерно зроблені багаторівневі торти були рідкісним частуванням.
IV. Інструктаж та практична робота.
Інструкційна карта №1 «кексові напівфабрикати»
Кекси – борошняні кондитерські вироби, виготовлені зі здобного тіста з великим вмістом яєць, цукру і жиру, а також цінних за смаковими якостями наповнювачів: родзинок, цукатів, фруктів, горіхів та ін.
Тісто для кексів – це багатофазова структурована система, що має у своєму складі повітряну фазу, яка забезпечує пористість.
До рецептів кексів входять хімічні розпушувачі або дріжджі.
Кекси, залежно від способу приготування і рецептів, підрозділяють на такі групи:
1. На дріжджах;
2. На хімічних розпушувачах;
3. Без хімічних розпушувачів.
Технологія виготовлення кексів складаєтьсі з таких стадій:
4. Приготування тіста;
5. Формування;
6. Випікання й обробка.
Практична робота.
Інгридієнти: одна склянка кефіру, одна склянка цукру, три яйця, щепочка соди, 200 г маргарину, борошно.
Кекси можно робити з родзинками, або без них.
Послідовність роботи.
1. У миску покласти розм*якшений маргарин, додати цукор і розтерти до пухкості.
2. Поступово додати яйця, кефір.
3. Коли маса буде однорідною , всипати у миску просіяне крізь сито борошно, змішане з содою.
4. Тісто повинно бути консистенції густої сметани.
5. Якщо ви бажаєте додати родзинки, то спочатку окремо їх треба залити окропом, а потім сцідити воду, трошки притрусити борошном.
6. Родзинки додати в тісто та ретельно перемішати.
7. Тісто викладати ложкою у форми, заповнюючи їх на 2/3 об*єму.
8. Випікати у духовці на середньому вогні.
V. Заключна частина.
Домашнє завдання.
Виконати практичну роботу: кекси. (Якщо у вас є інший рецепт, можете використовувати).
Зняти відео і прислати для оцінювання.
Дата 19.02.2026
Тема 22. Страви і вироби з борошна. Робота з інформаційними джерелами. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
- Уміння самостійно визначати траєкторію творчого пошуку нових ідей.
- Уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Поміркуй
1.Чи буває свято без солодощів?
2.Без тортика, смачних цукерок і запашних тістечок?
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Харчова цінність страв і виробів з борошна.
Українська народна кухня багата стравами та різноманітними виробами з борошна. Це кашоподібні страви з боошна різних злаків (мамалига, лемішка, соломаха), страви з вареного (галушки, вареники) і смаженого тіста (налисники, вергуни, тощо), печені вироби з тіста (пампушки, пиріжки, калачи тощо).
Страви та вироби з борошна мають високу калорійність, приємний зовнішній вигляд, добрі смакові якості.
Харчова цінність їх залежить від виду борошна, його сорту і додаткових продуктів, яєць, молока, цукру, жиру та ін.
У борошні зберігаються всі речовини, які є у зерні (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти), але кількість і співвідношення їх дещо інші. Це залежить від сорту борошна. Чим вищий сорт, тим більше в ньому крохмалю, але менше цукрів, білків, вітамінів, ферментів, жирів, мінеральних речовин, оскільки вони містяться в оболонках зерна і в зародку, які при одержанні борошна вищих сортів видаляються.
Борошно вищих сортів має більшу енергетичну цінність, краще засвоюється.
Крохмаль – основний вуглевод борошна. Він має властивості набухати, клейстеризуватися, розщеплюватися ферментами, впливаючи на властивості борошна, процеси виробництва і зберігання страв і виробів з борошна.
У процесі випікання виробів крохмаль набухає (при 50 градусах С) і клейстеризується (при 65 – 68 градусах С, поглинаючи при цьому велику кількість води, що забезпечує утворення сухої еластичної м*якушки виробів.
Цукри містяться в борошні у вигляді моносахаридів (глюкози, фруктози) і дисахаридів (мальтози, сахарози).
*Пам*ятайте: при зберіганні вироби черствіють, оскільки крохмаль втрачає воду, при цьому м*якушка стає меншою.
2. Технологічні властивості борошна.
Борошно – це порошкоподібний продукт, який одержують при розмелюванні хлібних злаків. Назва борошна походить від виду зернової культури. Воно буває пшеничним, житнім,житньо-пшеничним, кукурудзяним, гречаним та ін. Щоб одержати смачні страви, пухкі, пористі вироби, необхідно знати технологічні властивості борошна, до яких належать газоутворююча, газоутримуюча, водопоглинаюча здатність і «сила» борошна.
Газоутворююча здатність борошна – це здатність його утворювати при бродінні дріжджового тіста вуглекислий газ. Вона залежить від наявності цукрів (вони розщеплюються на вуглекислий газ і спирт) та активності амілази борошна.
Клейковина – це пружна еластична маса, яка утворюється при набуханні нерозчинних білків борошна (гліадина і глютеніна). Вона сприяє одержанню пухких і пористих виробів.
*Пам*ятайте: хороше борошно повинно біти сухим, м*яким, білого або ледь кремуватого кольору. При затисканні такого борошна в кулаці повинна утворитисягрудочка, яка відразу розсипається. Від води воно не темніє.
«Сила» борошна залежить від кількості і якості клейковини, водопоглинаючої і газоутворюючої здатності борошна, від активності ферментів, які сприяють гідролізу білків і розрідженню тіста.
«Сильне» борошно має еластичну клейковину, високу водопоглинаючу і газоутворюючу здатність і низьку активність ферментів. Тісто з такого борошна еластичне, пористе, не розпливається, добре зберігає форму. Таке борошно використовують для дріжджових, листкових і заварних виробів.
Тісто з «слабкого» борошна розріджується, втрачає форму. Таке борошно використовують для приготування варених страв і виробів.
*Смак борошна можна визначити, покуштувавши його кінчиком язика. Доброякісне пшеничне борошно має смак крохмалю, житнє борошно солодкувате. Якщо борошно дуже солодке, його отримали з зерна, що проросло. Кислуватий смак має борошно, яке дістали із зерна, що відсиріло або було запарене, гіркуватий присмак борошно набуває при зберіганні в поганих умовах.
3. Розпушувачі тіста.
Українська кухня багата з різних видів тіста – дріжджового і бездріжджового. Основним показником якості тіста є пористість. Тверді вироби несмачні і погано засвоюються, оскільки крохмаль, який міститься у виробах у великій кількості, безпосередньо організмом не засвоюється. Щоб забезпечити змочування крохмалю слиною, вироби з тіста повинні бути пористими і пухкими. Пористу структуру і збільшення об*єму тіста досягають його розпушування.
Для розпушування використовують продукти, які виділяють газоподібні речовини – дріжджі, харчову соду, вуглекислий амоній - і механічне збивання тіста.
Дріжджі – це мікроорганізми (дріжджові грибки), які складаються з окремих нерухомих клітин. Клітина покрита оболонкою, всередені знаходиться протоплазма і ядро. В процесі життєдіяльності дріжджів цукор перетворюється на спирт і вуглекислий газ (зброджується). Бульбашки вуглекислого газу створюють всередені тіста пори, воно збільшується в об*ємі - «підходить».
Сода харчова – це двовуглекислий натрій. Соду в тісто кладуть за нормою. Якщо покласти більше норми, вироби набувають темно-жовтого забарвлення, неприємного запаху, смаку, руйнуються вітаміни.
Вуглекислий амоній – білий порошок у вигляді кристаліків. При нагріванні він розщеплюється на вуглекислий газ, аміак і воду. Недоліком цього розпушувача є те, що при використанні його у великій кількості аміак погіршує аромат виробів.
*Соду і амоній додають наприкінці замішування тіста, перемішуючи з борошном або з*єднуючи з рідиною.
Механічне збивання застосовують для приготування тих видів тіста, в рецептуру яких входять продукти (молоко, яйця), що містять речовини, здатні утворювати емульсії або піноподібну структуру. Під час збивання тісто збільшується в об*ємі.
Механічне розпушування застосовують при приготуванні для налисників, бісквітного, заварного і білкового.
4.Приготування начинок.
Багато страв та виробів з борошна готують з різними начинками (м*ясними, рибними, картопляними, овочевими, з сушених грибів, субпродуктів, сиру, яблок та ін.)
*Не соліть свіжу білоголову капусту до смаження або смажену неохолоджену: з неї буде виділятися волога, а це погіршить якість начинки.
*До начинки з маку можна додати манну крупу: вона поглине надлишок вологи.
5. Страви з борошна.
Страви та вироби з тіста класифікують залежно від особливостей рецептури й призначення:
1. Борошняні страви – пельмені, вареники, млинці, налисники тощо;
2. Борошняні кулінарні вироби – пиріжки, пончики, ватрушки тощо;
3. Борошняні гарніри – галушки, локшина, домашня, паста, профітролі тощо;
4. Напівфабрикати для подачі страв – тарталетки, воловани, флерони з листкового тіста для подачі котлет тощо.
*Для вареників з ягодами краще готувати тісто на кислому молоці з содою, тоді вареники будуть пухкі.
*Підготовлені вареники закладайте у підсолений окріп і варіть при відкритій кришці, щоб не розварилися. Коли вареники спливуть, нагрівання зменшіть і доведіть їх до готовності при помірному кипінні через 5 – 7 хв.
*Обсушуйте зварені вареники в друшляку. Обсушена поверхня вареників не тільки буде утримувати масло і сметану, а й просочиться ними.
*Тісто для налисників повинно бути рідким, інакше налисники будуть сирими всередені.
*Готове тісто для налисників повинно злегка «обволікати» вінчик і стікати з нього.
*При смаженні налисників сковороду змащують шматочком сала або олією. Для змащування сковороди олією можна використати шматочок картоплі.
*Якщо налисники розриваються і не знімаються зі сковороди, додайте до тіста яєць, кількість яких можна визначити пробним смаженням 1 – 2 порцій.
6. Вироби з тіста.
Серед печених виробів з тіста найбільше українці цінували і свято шанували хліб і вважали, що «хліб – усьому голова». Він відігравав велику роль у сімейних обрядах та календарних звичаях.
«Хліб та вода – козацька їда», «Коли є хліба край, то і під вербою рай», «Хліб та каша – їда наша».
За способом приготування в українській кухні розрізняють дріжджове і бездріжджове тісто.
Основною сировиною для випікання хліба є борошно, вода, дріжджі, сіль; допоміжною - цукор, патока, солод, жири, кисло-молочні продукти, яйця, прянощі, родзинки, горіхи та ін.
Процес складається з таких операцій: підготовка і дозування сировини, приготування, формування і вистоювання тіста, випікання й охолодження виробів.
Тісто можна готувати і заварним способом – частину борошна заварюють гарячою водою, потім з*єднують із закваскою і замішують. Заварний хліб має солодкуватий смак, довше не черствіє.
Розпушувачі для дріжджового тіста (дріжджі), для бездріжджового – хімічні (сода, вуглекислий амоній).
Дуже важливо, що у тісті було якомога більше вуглекиского газу. Проте для життєдіяльності дріжджів потрібен кисень, а вуглекислий газ, який накопичується в тісті, стримує її. Тому в процесі бродіння тісто необхідно обминати.
Дріжджове тісто готують двома способами – безопарним і опарним. Безопарний спосіб застосовують для одержання тіста слабкої консистенції для млинців, оладок і для виробів з малою кількістю здоби (цукру, масла, яєць), а опарний – з великою кількістю здоби.
*Родзинки і лимонну цедру додавайте в дріжджове тісто наприкінці замішування.
*Пам*ятайте: якщо в дріжджовому тісті мало цукру, то на виробах не утвореться рум*яна кірочка. Надлишок цукру сповільнює процес бродіння, вироби з такого тіста погано пропікаються, темно-бурого кольору. Надмір жиру робить тісто важким, вироби погано пропікаються, розпливчасті, з щільною м*якушкою.
*Якщо в тісті багато солі або цукру, слід замісити повну порцію тіста без солі або цукру, а потім з*єднати з пересоленим чи перецукрованим і ретельно вимісити його.
*Вироби з тіста, що перекисло (перестоялося) мають кислуватий присмак і запах, потріскану поверхню, бліду кірочку, тверду м*якушку і розпливчасту форму.
*Дріжджове тісто не буде прилипати до рук, якщо їх заздалегідь змастити олією.
Вироби з дріжджового тіста .
Вироби з рідкого тіста погано пропікаються.
*Вироби, які недостатньо вистоялися, будуть дрібними, погано пропікатимуться, кірочка потріскається, оскільки на початку випікання при високій температурі кондитерської печі процес бродіння відбувається дуже інтенсивно. Вироби починають збільшуватися в об*ємі, а кірочка, яка утворилася, тріскається.
*Дрібні вироби з дріжджового тіста випікайте при високій температурі (260-280 градусів С) протягом 8 – 10 хв., оскільки вони швидко прогріваються і не встигають висохнути, поки утвориться кірочка; великі здобні вироби випікайте при пониженій температуря (200-230 С) довше, щоб вони рівномірно пропеклися. При високій температурі швидко утвориться кірочка, а вироби будуть сирими.
*Визначити температуру в духовці можна, поклавши на її дно тонкий аркуш паперу. Якщо він повільно (близько 5 хв.) почне рум*яніти – температура середня, якщо стане коричневим – висока.
*Щоб вироби з тіста при випіканні не підгоріли, під лист із тістом покладіть лист із сіллю.
*Якщо при випіканні вироби з тіста дуже рум*яняться, накрити їх вологим папером і продовжуйте випікати при нижчий температурі до повної готовності.
*Готовність випечених виробів можна перевірити, встромляючи в них дерев*яну тонку паличку. Якщо тісто не прилипає до неї – воно випечене.
*Щоб випечені вироби з тіста були м*якими їх слід ще гарячими накривати тканиною.
V. Закріплення нового матеріалу.
Для отримання оцінок пройдіть тест.
https://docs.google.com/forms/d/17hqNZBq_vR6-LAL5X3ExA5zrUDJiH5OnEDbqJk0vd8A/edit
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: своєчасно виконати тест.
Дата 12.02.2026
Тема 21. Робота з інформаційними джерелами (солодкі страви та напої). (Синхронний режим).
Мета:
- Ознайомитись з класифікацією солодких страв та напоїв за температурою подачі;
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв солодких страв та напоїв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Визначте особисті цілі на цей урок:
- Хочу дізнатися …
- Хочу зробити …
- Хочу довести собі …
- Хочу довести іншим …
IV. Вивчення нового матеріалу.
Солодкі страви (десерти) за температурою подачі поділяють на :
- Холодні (температура подачі 12-15 градусів С) – желе, муси, креми, молозиво, шоколадні вироби, фрукти, ягоди й горіхи, торти, кекси, еклери тощо);
- Гарячі (70-75 градусів С) – пудинги, суфле, шарлотки, запечені фрукти, шоколадне фондю тощо.
Напої за температурою подачі поділяють на :
- Холодні (7-14 градусів С) – молоко, кисломолочні напої, квас, кисіль, узвар, компоти й сік.
- Гарячі (температура подачі не нижча за 75 градусів С) – гаряче молоко, чай, кава, какао, шоколад.
1. Значення солодких страв.
Харчова цінність солодких страв залежить від харчової цінності і продуктів, що входять до їх складу. В сучасній українській кухні для приготування солодких страв використовують:
- свіжі плоди, сушені. *Шкірочка айви містить ароматичні речовини, тому її слід використовувати для ароматизації узварів, киселів, сиропів.
- Плодово-ягідні консерви;
- Мариновані плоди;
- Заморожені плоди;
- Фруктово-ягідні вироби: повидло, джем, варення, цукати;
- Соки.
Всі вони містять різні мінеральні речовини, вітаміни, вуглеводи, ефірні олії, харчові кислоти і барвники.
Страви мають солодкий смак завдяки вмісту різних цукрів: цукрози, глюкози, фруктози. Проте слід пам*ятати, що середня потреба дорослої людини в цукрах не повинна перевищувати 100 г на добу, надмірне споживання їх призводить до відкладання жиру, тому найціннішими вважають солодкі страви, до яких входять молоко, свіжі і консервовані плоди та ягоди, плодово-ягідні соки.
Солодкі страви, приготовленні із свіжих плодів та ягід, підсилюютьвиділення травних соків і сприяють кращому травленню.
2. Організація процесу приготування солодких страв.
Солодкі страви швидко втягують різні запахи, тому для приготування їх виділяють окреме обладнання (столи, холодильні шафи, посуд, інвентар).
*Не варіть в алюмінієвому посуді узвари, киселі, желе, муси: від алюмінію вони темніють і набувають неприємного присмаку металу.
3. а) Натуральні плоди.
Свіжі плоди використовують в їжу тільки у достиглому вигляді. Перед подаванням плоди і ягоди перебирають, миють, обсушують і викладають на вази, десертні тарілки. Помиті й обсушені свіжі яблука, груші, вишні, черешні подають з плодоніжкою, а виноград – гронами.
*Не забувайте облити окропом перед вживанням, щоб посилити їх аромат і знешкодити речовину, якою вони покриті, від псування.
*Залийте холодною водою лимони, які почали висихати: вони стануть свіжишими.
Б) Узвари (компоти).
Їх готують як із сушених так і свіжих фруктів та ягід.
Основна вимога при приготуванні – додержання послідовності закладання їх у кастрюлю під час варіння, оскільки тривалість варіння фруктів до розм*якшення різна, а з перевареними фруктами узвар несмачний.
*Підготовлені для узвару плоди і ягоди варіть у цукровому сиропі, щоб зберегти їх приємний аромат і смак.
*Узвар із сушених плодів і ягід буде смачнішим й ароматнішим, якщо його зварити за 10-12 год до реалізації і настояти на холоді.
*Узвар із яблок буде смачнішим, якщо додати в нього корицю.
*При варінні узварів краще зберігатимуться вітаміни, якщо плоди і ягоди закладати в підкислений лимонною кислотою сироп, що сильно кипить.
*Шкірочка з персиків зніметься значно легше, якщо плоди занурити на 1-2 сек в окріп.
4. Солодкі страви з утворенням желе.
До цієї групи належать киселі, желе, муси, крами. Їх готують із свіжих, консервованих і сушених фруктів і ягід, з пюре, соків, сиропів, екстрактів, молока.
Желеподібні консистенції ці страви набувають завдяки додаванню речовин, здатних утворювати желе: крохмалю, желатину.
*Не використовуйте консервовані компоти з ягід і плодів з кісточками (вишень, абрикосів, слив), які зберігалися більше одного року: в них накопичується шкідлива для здоров*я синильна кислота.
*Кисіль буде мати однорідну консистенцію, якщо розведений крохмаль вливати не в середину посудини з сиропом, а ближче до її стінок при постійному помішуванні.
*Рідкі киселі і киселі середньої густини після введення крохмалю не кип*ятіть, а тільки доведіть до кипіння – вони збережуть свою консистенцію.
*Кисіль буде ароматнішим, якщо додати в нього ванілін або цедру цитрусових, гвоздіку, корицю, 4-5 краплин мигдальної есенції.
5. Гарячі солодкі страви.
До цієї групи належать різні солодки страви з яблук (або з додаванням їх), бабки, фарширований чорнослив, сливи в тісті, пінники та ін.
*Перед запіканням видаліть з яблок насіннєвє гніздо, потім опустіть в окріп на 3-4 хв – сік з них не витікатиме.
*Печені яблука не розтріскаються і не прилипнуть до сковороди, якщо в кількох місцях наколоти шкірочку, а на сковороду підлити трохи води.
*Обчищені яблука не потемніють, якщо до теплової обробки їх покладете в холодну, ледь підкислену лимонною кислотою воду.
Пінники – гарячі пухкі солодкі страви, до яких входять збиті у густу піну білки сирих яєць, акуратно відокремлені від жовтків. Споживати їх слід гарячими оскільки при охолодженні змінюється структура, вони осідають, погіршується смак і зовнішній вигляд.
Приготування тіста. До сирих яєчних жовтків додають цукор, сіль, сметану, борошно, добре перемішують і розводять молоком. Білки збивають в густу піну й обережно вводять у тісто, яке повинно мати консистенцію густої сметани. За допомогою голки сливи занурюють у тісто, кладуть у розігрітий жир і смажать до утворення золотистої кірочки.
*Пам*ятайте: погано збиваються білки неохолоджені, старих яєць і з частинками жовтка; не збиваються з краплинками жиру.
*Збивайте білки яєць спочатку повільно, поступово прискорюючи темп збивання.
*Щоб закріпити структуру збитих білків, додайте наприкінці збивання трохи цукрової пудри чи цукру-піску.
*Якщо білки яєць збиваються погано, додайте кілька краплин лимонної кислоти.
*Білки яєць краще збивати в посудині з нержавіючої сталі, фарфору або скла. При збиванні в емальованому посуді може відколотися шматочок емалі, а в алюмінієвому білок набуде сірого кольору.
*Якщо білки збиті погано, в них утворюються великі повітряні бульбашки з дуже тоненькими стінками. При нагріванні в жаровій шафі ці бульбашки потріскаються, а вироби осядуть.*З*єднувати збиті білки з іншими продуктами слід обережно, розмішуючи їх згори донизу.
6. Напої.
Їх поділяють на гарячі (чай, чайні напої, кава, какао) й холодні (молоко, кисломолочні продукти, квас, молочні і фруктово-ягідні прохолодні напої).
А) Чай – освіжає, вгамовує спрагу, знімає м*язову і нервову втому, поліпшує кровообіг і дихання, викликає почуття бадьорості.
*Не зберігайте сухий чай з продуктами, що мають гострий запах: він легко поглинає сторонні запахи.
*Покладіть у коробочку, де зберігається чай, шкірочку з лимона або апельсина. Від цього він стане ароматним.
*Не ставте заварений чай на гарячу плитку – він стає міцнішим, але втрачає смак і аромат.
*Якщо чай подається з молоком, то налийте молоко в чашку до чаю, а цукор покладіть згодом.
*Не кладіть у чай багато цукру – він поглинає вітамін В.
Б) Кава – харчову цінність кави забезпечують вуглеводи, білки, мінеральні солі, вітаміни РР, В1, В2, В6, В12. Кофеїн зумовлює збуджуючи дію напою.
*Аромат зерен кави, які довго зберігалися в закритій тарі, можна відновити. Для цього покладіть їх на 10 хв у холодну воду, а потім одразу висушіть у жаровій шафі.
*Аромат кави покращиться, якщо перед заварюванням її ледь підсушити і додати кілька дрібок кухонної солі.
*Долийте трохи холодної води в каву, яка при заварюванні збігає: вона одразу осяде.
*Смак і аромат кави покращаться, якщо в готову каву додати трохи какао.
В) Какао.
*Щоб при заварюванні какао не утворилися грудочки, змішайте сухий порошок з цукром-піском, розведіть невеликою кількістю окропу, а вже потім вливайте у посуд з окропом..
*Додайте в какао кілька краплин лимонного соку – його смак покращиться.
Г) Кваси.
Квас – прохолодний. Запашний напій. Який чудово вгамовує спрагу. Бадьорить, освіжає.
В Україні квас був відомий ще з часів Киівської Русі. Спочатку готували його з житнього, ячного або вівсяного зерна чи солоду і запарених житніх сухарів.
Квас – корисний напій, оскільки в ньому містіться вуглеводи, білки, вітаміни групи В, мінеральні солі кальцію, марганцю, фосфору і магнію. Калорійність 1л хлібного квасу становить 240 – 330 ккал.
*Пам*ятайте: якщо цукру забагато, бродіння квасу відбувається повільніше. Якщо квас повністю зброджується, він не піниться, втрачає свої специфічні властивості як освіжаючий напій. Щоб припинити процес бродіння, квас зберігають у холодному приміщенні.
*Пам*ятайте: готовий до вживання квас повинен бути пінистим і мати приємний кисло-солодкий смак.
Д) Морси – прохолодні напої, які готують з плодово-ягідних і овочевих соків, розведених перевареною водою з додаванням цукру, або з плодово-ягідних і овочевих відварів і соку з додаванням цукру.
*Для приготування морсу використовуйте тільки переварену воду: від сирої морс покривається піною.
*Не викидайте шкірочки з цитрусових. Якщо залити їх лкропом і настояти – буде чудовий напій.
V. Закріплення нового матеріалу.
Дайте відповідь на питання тесту!
Всього за правильні відповіді 12 балів (1,2, 3, 8 – по 1 балу, а всі останні – по 2 бала).
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: опрацюйте матеріал конспекту.
1. Дайте відповіді на питання тесту.
2. *приготувати презентації, повідомлення з теми «Страви і вироби з борошна»:
А) харчова цінність страв і виробів з борошна.
Б) технологічні властивості борошна.
В) Розпушувачі тіста.
Г) Приготування начінок.
3. Всі роботи надсилати у вайбер.
Дата 05.02.2026
Тема 20. Робота з інформаційними джерелами (салати). (Асинхронний режим).
Мета:
- Ознайомитись з оформленням салатів та корисними порадами;
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Дівчата, доброго дня! На манежі одні й ті самі. Це вже буде третя робота, а де-які ще жодної не прислали! Що чекаєте???
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Овочеві салати використовують як додатковий гарнір до м*ясних і рибних страв. Норма виходу салатів залежно від їх виду становить, г: 50, 100, 150, 200 на порцію.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Для приготування салатів використовують сирі, варені, квашені і мариновані овочі, гриби, бобові, сирі і консервовані фрукти, цитрусові плоди.
Салат можно приготувати з одного виду овочів (з огірків, томатів, білокачанної капусти) або кількох видів. До багатьох салатів входять м*ясо, птиця, риба, нерибні продукти морського промислу, яйця. Це підвищує поживну цінність салатів.
Продукти для салатів нарізують тоненькими скибочками. Кружальцями, маленькими кубиками, деякі шаткують соломкою. Заправляють салати заправками, сметаною, майонезом.
Заправлені салати з варених овочів підлягають реалізації протягом 30 хвилин, з сирих – 15 хв.
Салати подають як самостійну страву у салатниках, на закусочних тарілках, блюдах, у корзинках (тарталетках) або волонах з пісочного ли листкового тіста.
Для оформлення салатів використовують продукти, що входять до його складу і ті, що мають яскраве забарвлення: перец солодкий, томати, огірки, зелений салат, зелень петрушки, селери, зелену цибулю, яйця, м*ясні і рибні продукти, фрукти , цитрусові. https://www.youtube.com/watch?v=mFQ5BmTPw3I
Корисні поради.
1. Не зберігайте салати в металевому посуді: органічні кислоти, які містяться в них, окислять метал, що може призвести до отруєння.
2. Заправляйте салати перед подаванням, щоб вони не втратили привабливого вигляду.
3. Не соліть салати із свіжих огірків: з них швидко виділяється рідина.
4. Салат спочатку треба посолити, а потім заправити олією, оскільки сіль в олії не розчиняється.
5. Нарізуйте свяжі томати для салатів гострим ножем, щоб менше витікав сік.
6. Щоб зменшити виділення соку з овочів, салати солять тільки перед подаванням.
7. Для салатів і вінегретів краще використовувати мариновану ріпчасту цибулю: вона соковитіша, м*якша і не така гостра.
8. Щоб зменшити гіркоту цибулі, її треба нарізати і промити холодною водою або обшпарити окропом і заправити оцтом.
9. Зварені цілі овочі для салату або вінегрету спочатку охолоджують, нарізують, а потім з*єднують.
10. Не з*єднуйте теплі продукти з холодними – салат швидко прокисне.
11. Салати і вінегрети смачніші з печених буряків.
12. Картопля, яку варять для салатів без шкірочки, буде особливо білою, якщо її підкислити лимонним соком при варінні.
13. Не зберігайте у воді зварені овочі для салатів: вони стануть водянистими і несмачними. Відкиньте їх на друшляк.
14. Додавайте до салату з редьки трохи пасерованої на олії цибулі. Це значно покращить його смак.
15. Використовуйте мариновану ріпчасту цибулю для салатів та вінегретів, на гарнір до оселедця, до холодної вареної риби і м*яса. Вона м*якша, соковита і не така гостра.
16. Шкіру з оселедця знімайте в напрямку від голови до хвоста. Якщо вона погано знімається, потримайте оселедець 5-10 хв у холодній воді.
17. Твердого і сухого оселедця міцного посолу вимочуйте спочатку у холодній воді (він набухає і стає соковитішим), а потім у молоці (молоко розм*якшує м*якоть); ніжного і м*якого оселедця міцного посолу вимочуйте у міцній заварці чаю (дубільні речовини чаю запобігають розм*якшенню м*якоті при вимочуванні).
18. Рибу, призначену для холодних закусок, смажте тільки на олії: інші жири при охолодженні застигають, закуска стає несмачною.
19. Морська риба смачна під маринадом. Скумбрію, ставриду, бельдюгу, перед тим як залити маринадом, відварюють, а морського окуня, тріску, камбалу, палтуса – обсмажте.
V. Закріплення нового матеріалу.
Дайте письмову відповідь!
1. Яку роль відіграють закуски і холодні страви у харчуванні людини?
2. *Що слід враховувати при організації роботи холодного цеху?
3. З яких продуктів готують салати? Як їх оформляють?
4. Які салати готують із сирих овочів? Чим вони цінні?
5. *Як приготувати свіжу білокачанну капусту для салату? (зелені головки мають гіркуватий смак).
6. Які закуски готують з овочів?
7. Які закуски готують з оселедця?
8. Які закуски готують з яєць?
9. Які умови і терміни зберігання та реалізації холодних страв і закусок?
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
Вивчити тему, переписати корисні поради у зошит.
1. Дати письмово відповіді на питання, розміщені в закріпленні нового матеріалу.
2. Практична робота: приготувати салат.
3. Всі роботи надсилати у вайбер.
Дата 29.01.2026
Тема 19. Робота з інформаційними джерелами (ІІ страви). (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації;
- Уміння застосовувати комп*ютерні технології для пошуку інформації;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Каші – одна з найдавніших страв, яку готували й споживали слов*янські народи в кінці ХІХ ст. Це була щоденна страва українців, друга після борщу. Каші готували також на сніданок і на вечерю
IV. Вивчення нового матеріалу.
Класифікація каш та загальні правила варіння.
За консистенцією вони були круті й рідкі. Круту кашу засмажувати смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Круту кашу (найчастіше пшонну або кукурудзяну), запечену з молоком, цукром і яйцами, готували на родинні свята.
Найулюбленішою на всій території України була гречана каша: «Гречана каша – то матір наша, а хлібець житній – то батько рідний», - стверджує народне прислів*я.
У східних слов*ян був такий звичай: під час укладання мирного договору противники варили кашу і їли її. Каша ставала символом союзу, без неї мирний договір не міг набути сили.
Способи варіння каш.
V. Закріплення та заключна частина.
Домашнє завдання: описати (на вибір) послідовність приготування других страв з корисними порадами; зварити другу страву.
Всі роботи надсилати у вайбер.
Дата 22.01.2026
Тема 18. Робота з інформаційними джерелами. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації;
- Уміння застосовувати комп*ютерні технології для пошуку інформації; самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня! Дівчата, знову я не бачу всіх роботи, чому не працюєте???
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Інформаційне джерело – це будь-який носій інформації, який може бути використаний для отримання необхідних відомостей.
З яких відомостей можна отримати інформацію?
- (інтернет, книга, комп*ютер, ЗМІ, записники тощо).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Основні види обробки продуктів.
Перші страви української кухні.
Технологія приготування
І страви поділяють:
1)заправні (борщ, щи, розсольники, солянки, картопляні, круп*яні, овочеві супи);
2)пюреобразні (супи-пюре);
3)прозорі;
4)солодкі;
5)молочні;
6)холодні.
За характером рідкої основи І страви поділяють на чотири групи.
1. На бульйонах (м*ясокістковому, кістковому, з сільськогосподарської птиці, грибному, рибному ) і відварах (овочевому, з круп, макаронних виробів).
2. На молоці.
3. На хлібному квасі, сироватці, кислому молоці, охолодженому овочевому відварі, охолоджених і проціджених бульонах, відварах із житніх сухарів.
4. На фруктових і ягідних відварах (солодкі).
За температурою подавння перші страви поділяють на:
-гарячі (температура 75 градусів С)
-холодні (14 градусів С)
Гарячими відпускають І страви на бульйонах, відварах і молоці; холодними – всі інші.
Солодкі І страви у весняно-літній період подають холодними; а в осінньо-зимовий – частіше гарячими.
Заправні І страви – готують на бульйонах, відварах або воді, заправляють пасерованими овочами (цибулею, морквою, петрушкою, селерою), томатом і борошном. Заправні І страви складаються з овочів, круп, макаронних виробів або бобових – через що ці страви набувають смаку і аромату тих продуктів, які використали для їх приготування.
І страви є важливим джерелом мінеральних і біологічноактивних речовин (вітамінів, мікроелементів).
Інструкційна картка приготування заправних супів, прозорих (у блозі – ютуб), а також складові частини приготування борща, капусняка, розсольника, солянки, супів, куліша; солодків супів, молочних, холодних перших страв.
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: описати фірмовий рецепт послідовності приготування перших страв з корисними порадами; приготувати першу страву; *зробити презентацію з описанням послідовності рецепту приготування першої страви з корисними порадами.
Всі роботи надсилати у вайбер.
Дата 15.01.2026
Тема 17. Вибір теми проєкту. (Синхронний режим).
Мета:
- забезпечити засвоєння знань про засоби пошуку проблемних ситуацій для виконання проєкту; формувати вміння та навички складати план майбутнього проєкту;
- уміння обговорювати проблемні запитання, уміння ставити проблемні запитання;
- уміння конструювати власну освітнью траєкторію; брати на себе відповідальність за вибір теми проєкту.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Любі дівчата! Не всім мабуть сподобались ваші оцінки за І семестр, але це залежить все від вас, вашого старання. Так давайте попрацюйте у ІІ семестрі набагато краще! Я сподіваюсь на покращення, на порозуміння!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Шановні учні, ми починаємо з вами вивчення навчального модуля "Кулінарія".
Запитання для обміркування:
1. які є у вас сподівання перед початком вивчення цього навчального модуля?
2. що ви очікуєте дізнітися на уроках?
3. які вміння ви бажаєте набути?
Домашнє завдання: написати у зошитах есе та розповісти про свй досвід приготування їжі.
Орієнтовний план
- У нашій сім*ї найчастіше займається кулінарією ...
- Я вмію приготувати ...
- Моя улюблена страва...
- Чи маю я бажання приготувати смачну страву?
- Навіщо це мені потрібно?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Мистецтво кулінарії - одне з найдавніших, яке постійно оновлюється. Кухарі - це професіонали, які несуть людям своєю працею задоволення від смачних та оригінальних страв. Для того щоб стати фахівцем у кулінарній справі, слід знати процес приготування страв до найменших дрібниць.
Слід засвоїти загальні правила приготування основних харчових продуктів та базові технології приготування.
Технологія приготування їжі пов*язана з фізіологією харчування. Більшість продуктів піддають певній кулінарній обробці, і від того, як правильно вона буде здійснена, залежить цінність їжі, збереже поживних речовин і вітамінів. Крім того, неправильна або недостатня теплова обробка продуктів може вплинути на здоров*я людини. Також важливо знати правила зберігання продуктів.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Загальна класифікація кулінарних виробів.
Кулінарні страви поділяють на 6 великих груп:
- холодні страви й закуски;
- перші страви;
- другі страви (основні);
- солодкі страви (десерти);
- напої;
- борошняні й кондитерські вироби.
1. До холодних страв і закусок належать:
- бутерброди (відкриті й закриті);
- салати й вінегрети;
- закуски з овочів і грибів;
- холодні страви з риби й морепродуктів; м*яса й птиці;
- страви з яєць.
2. Перші страви класифікують за кількома ознаками.
А. За температурою подачі:
- холодні (температура подачі не вища за 14 градусів С) - це окрошка, холодний борщ, юшка;
- гарячі (температура подачі не менша за 75 градусів С) - прозорі супи, борщі, розсольники, молочні, круп*яні й овочеві супи, супи-пюре.
Б. За характером рідкої основи:
- на бульонах (кістко:вому, м*ясному, рибному) та на відварах (овочевому, з бобових, грибів тощо);
- на молоці;
- на хлібному квасі, кефірі;
- на фруктових і ягідних відварах.
Також перші страви бувають протерті й не протерті, прозорі й непрозорі тощо.
3. Другі страви класифікують на м*ясні, рибні та овочеві (варені, смажені, запечені, тушковані, припущені). До головного компонента підбирають відповідні гарніри (овочеві, круп*яні, з макаронних виробів тощо.)
4. Солодкі страви (десерти) за температурою подачі поділяють на:
- холодні (12-15 градусів С) - желе, муш, креми, морозиво, шоколадні вироби, фрукти, ягоди, торти, кекси, еклери тощо;
- гарячі (70-75 градусів С) - пудинги, суфле, сирники, шарлотки, запечені фрукти, шоколадне фондю тощо.
5. Напої
- холодні (7-14 градусів С) - молоко, кисломолочні напої, квас, кисіль, узвар, компоти, соки.
- гарячі (температура не нижча за 75 градусів С) - гаряче молоко, чай, кава, какао, шоколад.
6. Страви та вироби з тіста класифікують залежно від особливостей рецептури й призначення:
- борошняні страви - пельмені, вареники, млинці, налисники тощо;
- борошняні кулінарні вироби - пиріжки, пончики, ватрушки тощо;
- борошняні гарніри - галушки, локшина домашня, паста, профітролі тощо;
- напівфабрикати для подачі страв - тарталетки, воловани, флерони з листкового тіста для подачі котлет тощо.
7. Також окремо виділяють вегетаріанські страви для тих, хто не вживає м*яса та інших продуктів тваринного походження.
Особливою формою вегетаріанства є сироїдання, коли в їжу вживають продукти, які не пройшли термічну обробку. Сьогодні в закладах громадського харчування часто пропонують повноцінне вегетаріанське меню.
V. Заключна частина.
1. Закінчи речення:
- У мене є бажання досліджувати ...
- Після завершення уроку в мене є бажання дізнатися ...
- Після уроку я замислилась про ...
2. Домашнє завдання. Шеф-кухарі пишаються своїми основними стравами та зберігають рецепти в таємниці. У деяких родинах також є фірмові страви, рецепти яких передають із покоління в покоління. Спитайте своїх близьких, почитайте їхні рукописні кулінарні записники, і ви дізнаєтеся багато цікавого та станете власником рецептів оригінальних страв. Це може надихнути вас на кулінарні експерименти та допоможе у виборі майбутньої професії.
Домашнє завдання: написати у зошитах есе та розповісти про свй досвід приготування їжі. (План в конспекті).
Роботи надсилати у вайбер.
Дата 25.12.2025
Т Тема 16. Оцінювання результатів проектної діяльності. (Синхронний режим).
Мета:
- навчальна: ознайомитись із сучасними методами контролю й оцінювання технічних і технологічних процесів; формувати навички контролю й оцінювання виробу;
- розвиваюча: розвивати об*єктивність;
- виховна: виховувати повагу до праці інших.
І. Актуалізація опорних знань.
Які вимоги до прання і прасування вишитих виробів ви знаєте?
ІІ. Мотивація навчальної частини.
Прискорений ритм сьогодення, поява нових видів і форм дозвілля, народження нових народних традицій - усе це впливає на характер вишивки.
Відроджувати традиції слід для того, щоб українські вишивки завжди милували і радували око кожного і сприяли пробудженню в усіх людей доброти, милосердя, високої духовності.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вишивка на виробах має бути виконана грамотно, акуратно і відповідати композиції. Не можна допускати довишивання елементів узору нитками іншого відтінку, перекошеності або зсуву малюнка (порушення симетрії), вишивання грубою ниткою на тонкій тканині. На вишитих виробах не повинно бути підпалин тканини після волого-теплової обробки.
IV. Практична робота.
Оцінка якості готового виробу
Критерії оцінювання:
1. відповідність виробу розробленій композиції;
2. зовнішній вигляд;
3. якість пошиття;
4. якість волого-теплової обробки;
5. якість кінцевої обробки.
Домашнє завдання: чекаю фото з двох сторін ваших вишитих виробів та виставляю семестрові оцінки.
Дата 18.12.2025
Тема 15. "Остаточна обробка виробу. Тематична атестація"
Перебіг урокуІ. Організаційна частина Всім доброго дня!ІІ. Актуалізація опорних знань.Бесіда1. До якої групи гладі відносять гладь "верхошов"?2. Якими нитками виконують цей шов?ІІІ. Мотивація навчальної частини Традиційна народна творчість і творчість професійних художників успішно розвивається і набуває нових декоративних рис у вишивці. Постійно зростає потяг підростаючого покоління до народної творчості, що сприяє її відродженню. Обізнаність і повага до традицій рідної і світової культур, відчуття краси природи є джерелом творчої обдарованості митців.ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Полтавська гладь - один із різновидів гладі "у прикріп".Полтавсь гладь - однобічна гладь. Нею вишивають великі рослинні орнаменти. Довжина стібка може бути від 1 см до 3 см. Вишитий стібок потрібно закріпити стібочком.Гладь полтавська відноситься до швів стелених, які вільно наносяться на тло тканини.
Лицьова сторона.
Виворіт. 
Техніка виконання полтавської гладі.
Полтавською гладдю можна заповнювати великі площини. Полтавська гладь виконується шляхом нанесення стібків на тло тканини по контуру малюнку. Орнамент наносять на тло тканини щоб його було добре видно.
1-й крок. Необхідно закріпити робочу нитку з вивороту де починається шов потім виколоти голку на лицьову сторону виробу.
2-крок. Виколовши голку на лицьову сторону, вколюємо голку з лицьової сторони в контур наведеного орнаменту, виводимо голку з робочою ниткою на виворіт, отримали перший настелений стібок. Тепер цей стібок нам потрібно закріпити стібочком посередині. Для цього повертаємо голку з робочою ниткою вліво, виводимо голку на лицьову сторону.
3-й крок. Голку з робочою ниткою вколюємо з другої сторони настеленого стібочка як показано на малюнку. Якщо горизонтальний стібок довгий його можна закріплювати поперечними діагональними стібочками два-три-чотири і т.д. рази. Навіть можливо творити композиції з різними фігурами. При цьому нитка основна настеляється по контуру малюнка, а потім закріплюється. Стібки бажано настеляти щільно один до одного тоді буде гарна бархатиста поверхня полотна.
4-й крок. У такий спосіб настеляємо та обвиваємо другий стібок і всі наступні.
В готовому вигляді полтавська гладь схематично буде мати такий вигляд. 
Розкривайте глибини своєї душі через пізнання прекрасного Послідовність виконання
Гладь полтавська відноситься до швів стелених, які вільно наносяться на тло тканини.
Лицьова сторона.
Виворіт.
Техніка виконання полтавської гладі.
Полтавською гладдю можна заповнювати великі площини. Полтавська гладь виконується шляхом нанесення стібків на тло тканини по контуру малюнку. Орнамент наносять на тло тканини щоб його було добре видно.
1-й крок. Необхідно закріпити робочу нитку з вивороту де починається шов потім виколоти голку на лицьову сторону виробу.
2-крок. Виколовши голку на лицьову сторону, вколюємо голку з лицьової сторони в контур наведеного орнаменту, виводимо голку з робочою ниткою на виворіт, отримали перший настелений стібок. Тепер цей стібок нам потрібно закріпити стібочком посередині. Для цього повертаємо голку з робочою ниткою вліво, виводимо голку на лицьову сторону.
3-й крок. Голку з робочою ниткою вколюємо з другої сторони настеленого стібочка як показано на малюнку. Якщо горизонтальний стібок довгий його можна закріплювати поперечними діагональними стібочками два-три-чотири і т.д. рази. Навіть можливо творити композиції з різними фігурами. При цьому нитка основна настеляється по контуру малюнка, а потім закріплюється. Стібки бажано настеляти щільно один до одного тоді буде гарна бархатиста поверхня полотна.
4-й крок. У такий спосіб настеляємо та обвиваємо другий стібок і всі наступні.
Розкривайте глибини своєї душі через пізнання прекрасного
IV. Інструктаж та практична робота. Самостійна домашня робота.Вишити частину своєї композиції полтавською гладдю. Під час практичної роботи здійснювати самоконтроль та самокорекцію. Слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи та технологічними вимогами.1. Підбери малюнок.2. Вибрати напрям вишивання.3. Підготуй нитки.4. Закріплення ниток без вузлика.5 .Відіо практичної роботи. Сфотографувати роботи з двох сторін і надіслати у вайбер. Дівчата! Присилайте виконані свої роботи. Бажаю всім успіху!
Дата 04.12.2025
Тема 13. Технологія виконання гладі "верхошов"
Перебіг урокуІ. Організаційна частина Всім доброго дня!ІІ. Мотивація навчальної частини За часів Київської Русі було дуже поширеним шитво золотом та сріблом. Найбільш поширеним був шов "у прокол", коли металева нитка пропускалась через тканину. Із кінця ХІІ ст. він поступово витіснився швом "у прикріп", у якому металева нитка йшла по поверхні і прикріплялися до неї лише тонкою шовковинкою, що створювало додатковий ефект. Така гладь була відома і на Близькому Сході.ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Це кольорова гладь, вишита глухим вільним швом. Він відомий ще як "володимирський шов" або "володимирське шиття" завдяки вишивальницям села Мстьора Володимирської області. Послідовність виконання
IV. Інструктаж та практична робота. Частково вишити швом "верхошов". Під час практичної роботи здійснювати самоконтроль та самокорекцію. Слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи та технологічними вимогами.1. Підбери малюнок.2. Вибрати напрям вишивання.3. Підготуй нитки.4. Закріплення ниток без вузлика.5 .Відіо практичної роботи. (Вибачте, що на рос. мові) Сфотографувати роботи з двох сторін, надіслати у вайбер.
IV. Інструктаж та практична робота. Частково вишити швом "верхошов".
Не приємне: є такі дівчата, які зовсім нічого не виконують, але оцінювати треба буде всіх . звісно, що таким учням буду ставити низький бал - не ображайтесь, але є час виправити! Бажаю всім успіху!
Дата : 27.11.2025
Тема 12. "Технологія виконання художньої гладі" (Синхронний режим).
Виконують художню гладь за вільним контуром візерунка вишивки. Стібки вишивають знизу вверх або зверху вниз, щільно укладаючи один до одного, щоб не проглядалася тканина (мал. 1)
Мал. 1. Щільність укладання стібків художньої гладі на тканині
Аби перехід від одного відтінку кольору до іншого не мав різкої межі, стібки виконують різної довжини, чергуючи довгі й короткі стібки. Стібки кожного наступного ряду вшивають у проміжки між стібками попереднього ряду. їх укладають щільно, не залишаючи просвітку на тканині. Межі між рядами відтінків повинні бути ніби розмиті (мал. 2).
Мал. 2. Техніка вишивання художньою гладдю
У художній гладі велике значення має напрямок стібків. Тому, для зручності, перед початком вишивання на папері, а потім і на тканині основи (спеціальним олівцем або маркером) роблять умовні лінії переходу від одного відтінку ниток до іншого та лінії напрямку стібків. Вишивають нитками одного відтінку вище й нижче умовної лінії, яка відділяє відтінки.
Для досягнення ефекту природності стібки спрямовують так, щоб повторювався природній напрям волокон пелюсточків, листків тощо. Тобто сама форма предмета підказує направлення стібків.
Починають вишивати з великих деталей візерунка, наприклад із квітів, якщо вишивають букет. Кольори наступних частин візерунка вишивки, наприклад листя, краще добирати вже після виконання вишивки квітів у кольорі. Тональний підбір ниток дає можливість вишити квітку або листок двома-трьома (і більше) відтінками одного кольору ниток: від світлого до більш темного, і навпаки.
Вишивання пелюстки квітки починають з умовного поділу її на дві рівні повздовжні частини. Від середини верхньої частини вишивають праву половинку за її формою. Потім голку з ниткою протягують під вишитими стібками до лівого краю пелюстки й вишивають ліву половинку (мал. 3). Стібки виконують різної довжини (коротші – 3-4 мм, довші – 5-7 мм)
Мал. 3. Послідовність вишивання пелюстки
Після закінчення вишивання верхньої частини пелюстки нитку закріплюють й обрізають, потім так само від середини починають вишивати другу частину пелюстки ниткою іншого кольору. Вшивають стібки другого відтінку між стібки першого, вкорочуючи й подовжуючи їх. Виконавши праву половинку, голку знову переводять на ліву частину і вишивають її. У такий спосіб вишивають усю пелюстку. Перехід кольорів роблять від світлішого – з краю, до темнішого – у середині.
Вишивання листків починають з правого боку, спрямовуючи стібки від краю до середньої жилки (мал. 104). Перед вишиванням, ще на візерунку вишивки, розмічають кожну половинку листочка на 2-3 частини, залежно від ширини листків. Позначають також напрямок стібків листочка та його кольори і відтінки. Другу (ліву) половинку листка вишивають так само, у напрямку від середини до краю або від середини.
– У чому особливість техніки вишивання художньою гладдю?
– Назви послідовність техніки вишивання пелюстки і листочків гладдю.
– Чому починають вишивати з крупніших деталей візерунка?
Мал. 4. Послідовність вишивання листочків
Дата 20.11.2025
Тема 11. Технологія виконання декоративної гладі.
Кольорова гама декоративної гладі може відрізнятися від природних кольорів предметів, що зображуються, проте форма їх завжди зберігається.
У декоративній вишивці немає потреби в передачі природних кольорів, тому можна використовувати будь-які кольори ниток, які гармонійно поєднуються між собою.
1. Нанесені на тканину контури малюнка, поділити великі частини на декілька меньших;
2. закріпити нитку без вузлика;
3. починаємо вишивати двобічними стібками на верхній частині елемента малюнка, а потім наступний ряд стібків нитками іншого кольору.
4. Вишити великі малюнки декоративною гладдю.
Мал. 1. Декоративна гладь: а – техніка вишивання декоративною гладдю; б – фрагменти вишивки декоративною гладдю
Після перенесення малюнка декоративної гладі на тканину його розбивають на частини олівцем або спеціальним маркером і вишивають спочатку одну частину візерунка за позначеним контуром, після чого закріплюють й обрізають нитку біля основи. Наступну частину контуру вишивають вишивальною ниткою контрастного кольору.
Одним із видів декоративної вишивки є атласний шов, який виконується з лицьового боку узору і потребує мало ниток. Стібки атласного шва нагадують атласне переплетення тканини, тому що під його виконання стібки одного ряду заходять кінцями між стібки другого. Виворітний бік атласного шва має вигляд розсипних дрібних стібків.Домашнє завдання. Вишити великі малюнки декоративною гладдю. Шановні діти!
Наближається завершення модуля та незабаром кінець семестру. Я пропоную виконати вироби в найближчий час, щоб своєчасно отримати тематичні та семестрові оцінки.
Сфотографувати роботи з двох сторін та надіслати у вайбер.
Дата 13.11.2025 (перший тиждень після осінніх канікул)
Тема 10. Технологія виконання простої білої гладі. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати просту білу гладь; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Біла гладь – витончена вишивка, виконана нитками білого кольору на білому, ледь сірому або жовтуватому фоні (мал.), Вишивання стібків у різних напрямках надає цій вишивці тіньового ефекту.
Білою гладдю найчастіше вишивають рослинні візерунки, монограми. Поєднуючи білу і прорізну гладь, різноманітні види мережки та інші оздоблювальні шви, виконують вишукану столову, постільну, натільну білизну, елементи одягу (комірці, манжети, рукава тощо), хустки та інші декоративні вироби.
Для того щоб максимально виявити творчу фантазію щодо виготовлення виробу з вишивкою, треба оволодіти якомога більшою кількістю технік вишивання. Пам’ятай, кожна творчо вишита вручну річ передає часточку душі майстра вишивки, його унікальну енергію та цінується значно вище, ніж наймайстерніша машинна вишивка.
ІІІ. Практична робота.
Вишити фрагмент білою гладдю ( можно іншим кольором весь фрагмент).
Дівчата, не накопичуйте борги, роботи виконуйте та присилай своєчасно!
Дата: 30.10.2025
Тема 9. Технологія виконання двобічної (двосторонньої) гладі із настилом.
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати двосторонню гладь з настилом; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Двобічну випуклу гладь (із настилом) використовують для досягнення у вишивці ефекту випуклості й рельєфності. Виконують її так: контури малюнка обшивають швом “уперед голку”, потім вишивають цим же швом “настил” за формою візерунка (мал. 1, а). Чим щільніше виконано настил, тим більш випуклою буде гладь. Товщина нитки, якою вишивають настил, залежить від розміру випуклості.
Мал. 1. Двобічна випукла гладь (із настилом): а – настил для двобічної гладі; б – прямі стібки гладі;
В – косі стібки гладі
Потім над настилом виконують двобічну гладь, у протилежному до настилу напрямку прямими або косими стібками (мал. 1, б, в). Стібки гладі виконують точно за контуром, щільно укладаючи їх один до одного.
Деякі елементи вишивки оздоблюють горошинами й вузликами. Техніка виконання горошин схожа на техніку виконання двобічної випуклої гладі (мал. 2), Для виконання вузликів закріплену нитку двічі або тричі намотують на голку, потім голку, притримуючи намотану на неї нитку, вколюють біля закріпленої нитки (мал. 3).
Мал. 2. Горошини
Мал. 3. Вузлик
ІІІ. Домашнє завдання.
Вишити квітку, ягідки або листок двобічною гладдю із настилом.
Шановні учні! Фотографуйте з обох сторін і надсилайте свої роботи у вайбер.
Дата 04.11.2024
Тема 8. Технологія виконання двобічної (двосторонньої) гладі із настилом. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати двосторонню гладь з настилом; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Двобічну випуклу гладь (із настилом) використовують для досягнення у вишивці ефекту випуклості й рельєфності. Виконують її так: контури малюнка обшивають швом “уперед голку”, потім вишивають цим же швом “настил” за формою візерунка (мал. 1, а). Чим щільніше виконано настил, тим більш випуклою буде гладь. Товщина нитки, якою вишивають настил, залежить від розміру випуклості.
Мал. 1. Двобічна випукла гладь (із настилом): а – настил для двобічної гладі; б – прямі стібки гладі;
В – косі стібки гладі
Потім над настилом виконують двобічну гладь, у протилежному до настилу напрямку прямими або косими стібками (мал. 1, б, в). Стібки гладі виконують точно за контуром, щільно укладаючи їх один до одного.
Деякі елементи вишивки оздоблюють горошинами й вузликами. Техніка виконання горошин схожа на техніку виконання двобічної випуклої гладі (мал. 2), Для виконання вузликів закріплену нитку двічі або тричі намотують на голку, потім голку, притримуючи намотану на неї нитку, вколюють біля закріпленої нитки (мал. 3).
Мал. 2. Горошини
Мал. 3. Вузлик
ІІІ. Домашнє завдання.
Вишити квітку, ягідки або листок двобічною гладдю із настилом.
Шановні учні! Фотографуйте з обох сторін і надсилайте свої роботи
Дівчата, не накопичуйте борги, роботи виконуйте та присилай своєчасно!
Шановні учні! Фотографуйте з обох сторін і надсилайте свої роботи у вайбер.
Дата: 23.10.2025
Тема 8. Технологія виконання двобічної (двосторонньої) гладі без настилу.
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати двосторонню гладь без настилу; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Де найпоширеніше була застосована «однобічна вільна гладь»?
2. Технологія виконання однобічної вільної гладі.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Двосторонню гладь без настилу вишивають двобічними стібками, які щільно прилягають один до одного по формі узору вишивки.
Нитки для вишивання бажано добирати гладеньки, м*які й блискучі (акрилові, муліне, шовк).
Двобічна гладь плоска по вільному контуру широко використовується для вишивання рослинних орнаментів. Лицьовий і виворітний боки роботи мають однаковий вигляд.
. Візерунок для двобічної пласкої гладі добирають з невеликими елементами, наприклад, квіточками з листям, тому що стібки такої вишивки повинні бути не більшими за 1 см.
Під час виконання двобічної гладі голку з лицьового боку вколюють точно за контуром візерунка, з виворітного боку проводять її за всією шириною фрагмента візерунка і виколюють точно за контуром візерунка. Стібки щільно укладають один до одного, щоб не проглядалося тло тканини (мол. 107, а). Стібки гладі розташовують за формою візерунка, тому вони мають різну довжину і нахил. У пелюстках квітів стібки спрямовують від краю до центра (мал. 107, б). У листках – від краю до середини (мал. 107, в).
Мал 107. Двобічна пласка гладь
IV. Закріплення нового матеріалу.
1. Який узор потрібно добирать для вишивки двосторонньою гладдю без настилу?
2. Де використовується цей вид гладі?
V. Домашня практична робота.
1. Частково вишити вироби двосторонньою гладдю без настилу.
Під час практичної роботи дотримуватись правил безпечної роботи та санітарно-гігінічнії вимог.
Сфотографувати вишивки з обох сторін (з лицьової та виворітньої сторін), підписати та надіслати у вайбер.
Дівчата, не накопичуйте борги, роботи виконуйте та присилай своєчасно!
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата: 16.10.2025
Тема 7. Технологія виконання однобічної вільної гладі. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжуватись знайомитись з ручними швами, навчитись виконувати однобічну вільну гладь, повторити правила безпечної роботи;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність, шанобливе ставлення до народної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Добрий день! Діти, чому не всі присилають виконані вами домашні завдання: завдання в зошитах та практичні роботи. Чекаю!!!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Дайте коротку відповідь у зошитах на питання:
1. Які можуть бути поєднання кольорів?
2. На які види поділяється кольорова гама?
3. Назвіть три основні кольорові спектри.
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Основою техніки вишивання вільною гладдю є стібки, які утворюють рівну й гладку поверхню – це і пояснює назву «гладь».
Техніка виконання різних видів вільної гладі різниться.
Сьогодні ви повинні навчитись виконувати однобічну вільну гладь.
IV. Вивчення нового матеріалу.
За часів Київської Русі було дуже поширено шитво золотом та сріблом. У кінці ХІ ст Анна-Янка – дочка великого князя Всеволода, сестра Володимира Мономаха, заснувала в Києві школу, в якій вчила майстерності вишивання золотом та сріблом.
Найбільш поширеним був шов «однобічної вільної гладі», коли металева нитка пропускалася не через всю тканину, а тільки з лицьової сторони. На виворотній стороні – пунктири від стібка (2 – 3 нитки).
Однобічною гладдю вишивали церковне шитво – це гаптовані, тобто вишиті шовковими, золотими або срібними нитками предмети церковного культу та одяг православного духовенства.
Наприклад:
1. фрагмент фелона «Вознесіння», XVII ст.
2. фрагмент фелона (ветхнє вбрання священника) «Благовіщення» XVII – XVIII ст.
3. фрагмент плащаниці, виконаний за малюнком В. Васнецова 1896 – 1897 рр.
ІV. Інструктаж та практична робота.
1. Повторити правила безпечної роботи з голкою та ножицями та дотримуватись їх .
2. Санітарно-гігієнічні вимоги під час вишивання.
3. Технологія виконання.
А) підбири узор;
Б) вибрати напрям вишивання;
В) підготуй нитки;
Г) закріплення нитки без вузла.
4. Вишити (частково) однобічною вільною гладдю. Під час вишивання виконувати самоконтроль та самокорекцію.
I. Закріплення нового матеріалу. Знати:
1. Де найпоширеніше була застосована «однобічна вільна гладь»?
2. Технологія виконання однобічної вільної гладі.
3. Сфотографувати вишивки з обох сторін (з лицьової та виворітньої сторін), підписати та надіслати у вайбер.
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата : 09.10.2025
Тема 6. Колірна гама та кольорові сполучення. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: ознайомитись з кольоровою гамою та кольоровими сполученнями; навчити поєднувати кольори;
- розвиваюча: розвивати мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати зацікавленість до роботи; інтерес потреби виявити себе в різноманітних видах творчої діяльності.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня, дівчата! Чому не працюємо? Ви повинні вже відповісти на три теста у зошиті + практична робота. Чекаю відповіді на цьому тижні.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Дайте визначення:
1. Що таке узор?
2. Як ви міркуєте, між поняттям «узор» і «орнамент» є різниця?
3. На основі чого будується орнамент?
4. Що таке композиція?
5. А що ми називаємо стилем?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Кожний сприймає світ по-своєму. Одна людина бачить його в «рожевих тонах». Інша все сприймає похмуро. Кожний художник, майстер, вишивальниця намагається вибрати своєрідні кольорові відповідності. В умінні барв лежить уміння пов*язати кольори.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Регіональні особливості оздоблення виробів.
Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно гарно. У барвистій вишитій сорочці , яскравій плахті, оздобленій карсетці дівчина виглядала немовби букет живих квітів.
- Діти, хто знає з якої області «йдуть» ваші «коріння»?
Кожна місцевість і навіть окремі села в Україні мають свої особливі традиції вишивання: перевагу віддають тому чи іншому кольору, узору, техніці вишивання.
Так в Київській області та на Вінниччині вишивають переважно чорними нитками або чорними у поєднанні з червоними.
В українській пісні «два кольори» червоний колір асоціюється з любовью, чорний – із журбою.
На Полтавщині багато вишивок виконують білими нитками, використовують блакитні і жовті відтінки.
На Житомирщині та Рівненщині – узори червоного кольору у поєднанні з синім або чорним.
На Закарпатті вишивають яскраві багатоколірні узори.
Традиції вишивки завжди бережно передавалися з покоління в покоління, від матері до дочки. За кольором, орнаментом, способом розподілу орнаменту на виробах завжди можна визначити місце виготовлення вишивки.
- Як ви вважаєте, якими кольорами виконують вишивки на Дніпропетровщині??? Відповідь обгрунтуйте.
2. Народна вишивка захоплює нас не тільки досконалою композицією, але і різнобарвним колористичним вирішенням – від одноколірних до багатобарвної гами супідрядних один одному відтінків.
Майже скрізь в Україні вишивають двома кольорами ниток: червоними і чорними; червоними і синіми; блакитними і коричневими; білими по білому або сірому.
Поєднання кольорів може бути контрастним або тональним. Тональне поєднання передбачає підбір відтінків одного кольору від світлого до темного.
Кольорові гами:
А) тепла (кольори наближають – найбільш це стосується жовтого кольору);
Б) холодна (віддаляють – синій).
При вишиванні різними кольорами ниток необхідно добирати нитки в одній колірній гамі з урахуванням кольору тканини. Треба пам*ятати, що фон не повинен не випинатися і не пропадати, а підкреслювати головні деталі, створювати гармонію.
При вишиванні одягу треба враховувати призначення виробу, сезон носіння, вік, національні особливості. Колір у такому разі підбирають більш спокійний, ніж для декоративних речей.
3. Гармонійне поєднання всіх кольорів вишивки є обов*язковим.
Найпростішим є поєднання розбілених і затемнених тонів одного кольору, наприклад: фіолетовий, бузковий, білий.
Яке поєднання краще зробити, вирішує вишивальниця, враховуючи призначення вишитого виробу. Тут слід брати до уваги колір фону та окремих частин малюнка.
ІІІ. Самостійна домашня робота.
1. Дослідити інформацію: який колір ниток застосовють під час вишивки нашого регіону.
2. * Написати повідомлення на тему: «романтична історія або історія виникнення голки, п*ялець, наперстка, ниток» (на вибір).
3. Придбати тканину для вишивання гладдю, голку з невеликим вушком та нитки для вишивання. (Тканину підрубити з чотирьох сторін, щоб не саталась, методом підгибу – 2 раза по 5 мм).
4. Підібрати в інтернеті або намалювати самім композицію для вишивання. Вся композиція повинна складатися з невеликих квітів, а по об*єму на лист А4. (Малюнок спочатку виконайте на листі А4, підкладіть його під тканину і обведіть простим олівцем.) Для вишивки підготовте п*яльця.
5. Сфотографувати, підписати та надіслати на вайбер.
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата 02.10.2025
Тема 5. Орнаментальність та стилізація малюнків. Перенесення малюнка на тканину. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: ознайомитись з орнаментами та стилізацією малюнків; навчитись розрізніти сучасні орнаменти, використовувати їх;
- розвиваюча: розвивати творчі здібності, пам*ять;
- виховна: виховувати шанобливе ставлення до традицій народної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня! В заведених зошитах записуйте число, місяць, тему та
ІІ. Мотивація навчальної частини.
Прикраси з узорів і орнаментів можна зустріти скрізь: на будовах театрів, будинках культури, в інтер*єрі приміщень, на предметах побуту (меблях, шкатулках, книгах, одязі тощо).
- Що таке узор?
- Узор – це рисунок. Різні лінії, форми, кольори на ньому можуть бути розміщені без певного порядку.
- Узори створює навколишня природа. Усі, напевно, бачили в зимовий морозний день узори на віконному склі. Цей рисунок природи не можна назвати інакше, як узор.
- Як ви міркуєте, між поняттями «узор» і «орнамент» є різниця?
Ми сьогодні на уроці дослідим: що таке «орнамент».
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово «орнамент» в перекладі з латинської означає «прикраса».
Орнамент – це узор, що складається з повторюваних, ритмічно впорядкованих елементів – мотивів.
Самостійного значення орнамент не має, він слугує для прикраси поверхні, якого-небудь виробу, предмета, надає йому виразності, краси, підкреслює його форму, фактуру.
Майже у всіх народів орнамент використовувався як оберіг. Його наносили на найважливіші і найвиразніші місця: на основу будинка, на знаряддя праці, предмети інтер*єру, особливо часто його використовували в народному костюмі, наприклад, вміщували на грудях вбрання матері-годувальниці.
Традиція нанесення орнаменту на рукавах є оберегом для працездатності людини, годувальника сім*ї.
Дослідження показали, що більшість народів зберігають свої національні орнаментальні системи (традиційні форми і фігури українських килимів, писанок, вишиванок).
Найпоширеніши мотиви орнаменту з функцією оберегу – кола, квадрати, ромби.
Людина намагалася використовувати закономірності, які лежали в природі.
Орнамент може складатися з одного або кількох декоративних елементів чи фігур.
Групу декоративних елементів, яка повтором створює орнамент, називають декоративною ланкою.
На основі мотивів – символів і будуються орнаменти.
За характерними ознаками їх поділяють на декілька основних груп: геометричні, рослинні, орнітоморфні (пташиний), зооморфний (тваринний), антропоморфні (людина), каліграфічні;
Змішані: каліграфічно-антропоморфні, рослинно-орнітоморфні; пейзажні, сітчасті, стрічкові, центричні, предметні, геральдичні.
2. Після дослідження виявили:
- Композиція – творче поєднання різних елементів узору в єдине ціле та розташування їх на виробі.
- Гармонія між формою виробу й оздобленням, між оздобленням і матеріалом, з якого він зроблений, називається стилем.
V. Закріплення нового матеріалу
Гра «Блеф-клуб»
Письмово написати номер питання і поставити правильно відповідь «так» чи «ні»
1. 1. Канва – це вид тканини, яку застосовують для вишивання вільною гладдю.
2. 2. Рапорт – найменша частина орнаменту, яка ритмічно повторюється.
3. 3. Для створення композиції колір не враховують?
4. 4. Композиція творче поєднання елементів узору, об*єднаних змістом, кольором, формою.
5. 5. Мотив – це гармонійно поєднанні між собою елементи узору, які утворюють народну вишивку.
VІ. Інструктаж та практична робота
Існують такі основні способи перенесення малюнка на тканину:
· за допомогою копіювального паперу;
· за допомогою прозорого паперу;
· за допомогою скла "на світло";
· методом «припороху».
Самостійна домашня робота.
1.В зошиті записати число, тему та основні поняття, виділені червоним кольором.
2.Під час практичної роботи виконати вправу перенесення малюнка на тканину одним із найзручніших способів (в залежності від товщини тканини).
Можна (якщо тканина не товста) підставити малюнок під тканину і обвести його на тканині простим олівцем.
(Шановні батьки! Прослідкуйте: чи виконано домашнє завдання вашої доньки?! Тому, що роботи присилають не всі діти.)
Сфотографувати ваші роботи , підписати та надіслати у групу вайбера.
Дата: 25.09.2025
Тема 4. Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю. Санітарно-гігієнічні вимоги та правила безпечної праці. Схематичне зображення виконання вільної гладі. (Синхронний режим).
Мета:
- розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі; повторити правила безпечної роботи й санітарно-гігієнічні вимоги щодо організації робочого місця для вишивальних робіт, навчити розрізняти схеми;
ознайомити з технологічними вимогами до вишитих виробів;
- розвивати просторову уяву, увагу;
-виховувати культуру праці.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Привітання та облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
1. Які характерні особливості машинної вишивки?
2. Які можливості мають промислові вишивальні машини?
3. Яке призначення побудових вишивальних машин?
4. Які основні відмінності швейної машини з вишивальними можливостями та швейно-вишивальних машин?
5. Які види швів ми вивчили?
"Мозковий штурм"
1. Дайте визначення "вільної гладі".
2. У чому, на вашу думку, полягає різниця між вільною та лічильною гладдю?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Вишивка - це один з улюблених видів декоративно- прикладного мистецтва в Україні.
Протягом роботи на уроках 5-7 класах ми з вами знайомилися з різними видами швів української народної вишивки та створювали творчі проєкти. Той досвід, який ви набули під час створення проєктів, знадобиться вам і в цьому році.
Темою нашого уроку є: Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю. Санітарно-гігієнічні вимоги та правила безпечної праці. Схематичне зображення виконання вільної гладі.
Під час вивчення теми, ми повинні: розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі; повторити правила безпечної роботи й санітарно-гігієнічні вимоги щодо організації робочого місця для вишивальних робіт, навчити розрізняти схеми; ознайомитись з технологічними вимогами до вишитих виробів;
IV. Вивчення нового матеріалу.
· Глухі: гладь, прямий хрест, косий хрест;
· Вільні: стебловий, тамбурний, петельний, гладь;
3. Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю: голки, нитки, тканина, п*яльці, наперсток, ножиці.
4. ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИШИТИХ ВИРОБІВ
(переписати у зошит і запам*ятати)
У вишитих виробах не повинно бути:
А) вузликів;
Б) кінців ниток;
В) петель із ниток;
Г) великих переходів (більше 0,5 см) вишивальної нитки з виворітного боку;
Д) стягування тканини вишивальною ниткою;
Є) довишивання елементів узору ниткою іншого кольору;
Ж) прорублень тканини голкою;
З) недовишитих елементів малюнка;
І) невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки;
К) деформації узору внаслідок неправильного підрахунку.
V. Заключна частина.
1. Підведення підсумків.
2. Домашня робота.
Вивчити "класифікацію швів", підготувати матеріал, інструменти та приладдя для вишивки, схему-малюнок.
Дата: 18.09.2025
Тема 3. Види вільної гладі. Послідовність виконання роботи. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: розширити уявлення про види вільної гладі; навчити розрізняти основні види гладі;
- розвиваюча: розвивати творчі здібності, просторову уяву;
- виховна: виховувати шанобливе ставлення до традицій української національної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня всім та мирного неба! Я сподіваюсь, що вже всі підготували тканину, п*яльця, голку, нитки та малюнок, який ви будете вишивати?!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Дайте визначення гладі.
2. Які види гладі ви знаєте?
3. У чому, на вашу думку, полягає різниця між вільною та лічильною гладдю?
4. Класифікація швів за технікою вишивання.
5. Класифікація швів за способами вишивання.
6. Технологічні вимоги до вишитих виробів. Що не повинно бути у вишитих виробах?
Ви повинні знати відповіді на всі ці питання тому, що вони будуть на тематичному оцінюванні.
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Вишивка – це древнє і вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості – в єдності людини з природою, в умінні зберігати протягом століть і примножувати красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним.
Максим Рильський писав:
В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують їх на полотні.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Вільна гладь – та, що виконується за наміченими контурами узорів округлених або криволінійних форм.
Вільна гладь:
Однобічна (заповнюється лише лицьовий бік, на звороті залишається тільки пунктир з окремих стібків)
Двобічна (заповнюється швом лицьовий і виворотній бік, узор має однаковий вигляд з обох боків).
Однобічна гладь буває( має назви): верхошов, гладь «у прикріп», «вісімка», «атласна», «полтавська» тощо.
Двобічна:
з настилом: біла гладь; прорізна гладь; коса гладь;
без настилу: проста; контурна; штриховка; художня гладь.
V. Самостійна практична робота.
Послідовність виконання роботи
1. Підготуй тканину: визнач потрібний розмір тканини; щоб тканина не обсипалась, обметай її краї.
2. Добери нитки потрібного тобі кольору.
3. Підбири малюнок (можно з інтернету), або намалюй власну схему на папері в клітинку. (Чим дрібніше малюнок, тим краще його вишивати, а за розміром він повинен бути майже на всю тканину, тобто на весь семестр). Краще брати рослинний орнамент.
4. Користуючись схемою узору, визнач послідовність його виконання.
5. Не забувай, що вишивка має бути бездоганною з обох боків.
6. Оціни якісь виконаної роботи.
Дайте письмово в зошиті відповіді на питання: (відповіді «так» чи «ні»)
1. 1. Вільна гладь: однобічна чи двобічна?
2. 2. Вільна гладь – шов лічильний?
3. 3. Стібки гладі повинні щільно прилягати одна до одної?
4. 4. Стібки гладі прокладають через одну нитку?
5. 5. Двобічна біла гладь прозора?
6. 6. Двобічна коса гладь з настилом глуха?
7. 7. Двобічна з настилом прорізна гладь – шви глухі, лічильні?
8. 8. Двобічна без настилу проста гладь прозора?
9. 9. Двобічна без настилу контурна гладь – шви глухі?
1 10. Художня гладь – шви прозорі, лічильні?
VI. Домашнє завдання.
В зошитах записать число, тему, новий матеріал, дати відповіді (питання не переписувати) та починати виконувати самостійну практичну роботу (підготувати тканину, малюнок на папері).
Сфотографувати, написати своє прізвище та надіслати у вайбер. (Роботи під псевдонімами не зараховую!)
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата: 04.09.2025 і 11.09.2025
Тема 1-2. Сучасна комп*ютерна техніка для оздоблювальних робіт. (Синхронний режим).
I. Організаційна частина.
Доброго дня! Дівчата, для 1 семестру вам треба придбати бавовняну (хлопчатобумажну) тканину однотонну без малюнків 30 на 30 см(таку, з якої ви шили фартушки), якщо не знайдете тканину, то купить бавовняний платочек. Ще вам треба обов*язково п*яльця круглі (вони можуть бути дерев*яні або пласмасові, без них ви не зможите вишивати), гостра голка з не широким вушком (щоб не рвала тканину), нитки акрілові для вишивання (ті, що ми вишивали в 5-6 класах.). Продовжити старий або завести новий зошит в клітинку, де ви повинні записувати тему урока, повідомлення та основні поняття нового матеріалу.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Нині широко використовуються ручні й машинні вишивки, якими оздоблюють різноманітні вироби. Машинні вишивки – це особливий вид вишивки, що виконується спеціальними автоматичними машинами.
Характерні особливості цієї вишивки:
– відсутність ручної праці під час вишивання;
– швидкість і легкість виконання;
– можливість нанесення вишивки на крій або готовий одяг;
– можливість створення унікального стилю;
– тиражування екземплярів вишивки.
2. Комп*ютеризовані вишивальні машини поділяють на промислові, напівпромислові і побутові.
Промисловими вишивальними машинами можуть вишивати кілька виробів одночасно на виробах із будь-якого матеріалу. Вони відзначаються великими розмірами, різними формами п*ялець, великою швидкістю роботи, кількома голками (від 1 до 24). Такі машинки управляються за допомогою комп*ютера – спеціаільного робочого місця дизайнера-програміста.
Напівпромислові вишивальні машини оснащені кількома голками для швидкісної вишивки, рідкокристалічними дісплеями й розширеними органами управління. Вони застосовуються під час малих виробництв. Деякі машини можуть підключатися до комп*ютера, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення.
Побутові вишивальні мащини розраховані на використання в невеликих ательє, в експериментальних відділах виробництва одягу, в будинках моди, в домашніх умовах.
3. Процес машинної вишивки технологічно складається з двох основних взаємопов*язаних етапів:
А) ЕТАП КОНСТРУЮВАННЯ ВИШИВКИ – це процес створення програми для вишивальної машини.
Б) ТЕХНІЧНИЙ ЕТАП – це безпосереднє виготовлення вишивки за допомогою машини.
4. Професія «вишивальник машинною вишивкою» працює в системі «людина-техніка». Існують такі споріднені професії: вишивальник вручну, корструктор вишивальних програм, дизайнер-програміст, художник-дизайнер, мереживниця, майстер народного промислу, швачка-мотористка. Такі професії можна здобути в професійно-технічних ліцеях, на спеціалізованих курсах.
Для того, щоб досконало оволодіти професією вишивальника машинною вишивкою, необхідно знати:
-побудову вишивальної машини і правила її експлуатації;
- вимоги до якості машинної вишивки;
- вимоги до якості матеріалів текстильно-галантерейного виробництва й застосування їх з урахуванням властивостей;
- різні техніки вишивання;
- види узорів і способи їх розташування на полотні;
- види браку і способи його усунення тощо.
Що необхідно знати вишивальниці машинної вишивки?
Для вишивальника машинною вишивкою професійно важливими є:
· Висока швидкість моторних реакцій;
· Точна зорово-моторна координація (на рівні рухів пальців рук);
· Розвинена просторова уява й колірна чутливість;
· Гнучкий розподіл уваги;
· Здатність до тривалої концентрації уваги;
· Акуратність тощо.
Цю професію не слід обирати людям, які страждають на захворювання органів травлення, нирок і сечових шляхів, опорно-рухового апарату, нервової системи, органів зору й слуху (дальтонізм, косоокість, глаукома тощо).
В цьому семестрі ми з вами будемо вишивати вільною гладдю (не хрестиком.)
Гладь – техніка вишивання, при якій площина узору повністю або частково заповнюється прямими чи похилими стібками.
Вишивка – це один з улюблених видів декоративно-прикладного мистецтва в Україні. Протягом роботи на уроках 5-6 класах ми з вами знайомилися з різними видами швів української народної вишивки та створювали творчі проєкти. Той досвід, який ви набули під час створення проєктів, знадобиться і в цьому році. Під час вивчення наступних тем, ми повинні розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі, повторити правила техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги; навчитись розрізняти схеми, ознайомитись з технологічними вимогами до вишитих виробів.
«Класифікація швів за технікою вишивання»:
· Глухі: гладь, прямий хрест, косий хрест;
· Прозорі: мережка, вирізування, виколювання.
«Класифікація швів за способами вишивання»:
· Вільні: стебловий, тамбурний, петельний, гладь;
· Лічильні: косий хрест, кривулька, ретязь, навхрест, прямий хрест, мережки, вирізування, виколювання.
Гра «Блеф-клуб» (виконати письмово в зошиті).
Визначити правильні й помилкові твердження, позначивши їх знаком «+» або «-«.
1. Перед початком роботи підготувати робоче місце.
2. Ножниці класти на тканину.
3. Стежити, щоб ножиці лежали попереду зі стуленими лезами, спрямовані кільцями до працюючого.
4. Стежити, щоб ножиці лежали праворуч зі стуленими лезами, спрямовані кільцями до працюючого.
5. Голки і шпильки тримати у спеціальних коробках.
6. При пошитті користуватися подешечкою для голок.
7. Користуватися будь-якими інструментами (ножицями, голками, шпильками).
8. Не користуватися тупими та іржавими інструментами (ножицями, голками, шпильками).
9. Передавати голку зручним для працюючого способом.
10. Передавати голку разом з ниткою.
11. Якщо голка зламалась, не хвилюватися, попросити іншу.
12. Якщо голка зламалась, її уламки обов*язково знайти, завернувши в папір, викинути на смітник.
13. Нитку відрізати ножицями, а не відкушувати.
14. Перед роботою та після неї перелічувати голки і шпильки.
Переписувати питання не треба, написати номер питання та поставии знак «+» або «-«.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИШИТИХ ВИРОБІВ
(переписати у зошит і запам*ятати)
У вишитих виробах не повинно бути:
А) вузликів;
Б) кінців ниток;
В) петель із ниток;
Г) великих переходів (більше 0,5 см) вишивальної нитки з виворітного боку;
Д) стягування тканини вишивальною ниткою;
Є) довишивання елементів узору ниткою іншого кольору;
Ж) прорублень тканини голкою;
З) недовишитих елементів малюнка;
І) невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки;
К) деформації узору внаслідок неправильного підрахунку.
III. Домашня робота.
1. Записати конспект уроку (виписати основні поняття, виконати завдання гри «блеф-клуба», переписати технологіні вимоги до вишитих виробів;
2. Підготувати бавовняну тканину, п*яльця, голку та нитки для вишивання.
3. *підготувати повідомлення на тему «класифікація вільної гладі».
Сфотографувати, підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Комментариев нет:
Отправить комментарий