9 клас - технологія 2025-2026.

Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.

Посилання на онлайн урок :

https://us05web.zoom.us/j/86822566555?pwd=27MxnQ5mgya3AYj664M06QG4W0hqcJ.1 Идентификатор конференции: 868 2256 6555 Код доступа: N7BtH

                                                           ІІ семестр

Дата:   23.01.2026

Тема 18. Аналіз геометричної форми предмета. (Асинхронний режим).

                 

Домашнє завдання. Прочитати &5.4 (стор.78-87), виконати письмово завдання 1 – 6 (стор.84-87).

Дата:   16.01.2026

Тема 17. Практична робота: виконання спряження. (Синхронний режим).

Мета: закріпити різні види спряження.

                      Практична робота.

Сторінка 78,рис.102 (а)

                              Завдання

     За наочним зображенням предмета виконайте креслення в одному вигляді. Розначте товщину предмета і нанесіть розміри. Лінії побудови збережіть. Точки спряжень виділіть кольоровим олівцем і позначте цифрами (1, 2, 3, 4), а центри спряжень – літерами (О1,О2, О3,О4).

 

Дата: 26.12.2025

Тема 16. Спряження.

                      Для внутрішнього спряження R = 80 мм

           https://www.youtube.com/watch?v=6fgLL4eX2XU

Дата: 19.12.2025

Тема 15. Нанесення розмірів.

 

Дата:12.12.2025

Тема 14.  Послідовність побудови виглядів на кресленні. Вимоги до головного вигляду на кресленні. (Синхронний режим).

Мета уроку: ознайомити учнів з правилами послідовності побудови виглядів на кре­сленні.  Розвивати образне та критичне мис­лення, творчу уяву. Виховувати почуття відповідальності, праце­любність, самостійність, уважність та акуратність.

Обладнання: готовальна, папір

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційна частина

• Перевірка присутніх.

• Призначення чергових.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Яке зображення предмета називається виглядом?

2.Як взаємно розміщують вигляди на кресленнях?

3.Який вигляд на кресленні називають головним і чому?

4.Яким вимогам повинен відповідати головний вигляд на кре­сленні?

5.Від чого залежить кількість виглядів на кресленні?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

Учитель оголошує тему уроку, повідомляє навчальну мету та визначає завдання уроку.

V. Вивчення нового матеріалу

Правильна послідовність побудови виглядів дає змогу уник­нути зайвих витрат часу на виконання креслень.

Побудову виглядів починають з розмічання загальних обрисів предмета на кожному вигляді. Ці обриси утворюються паралеле­піпедом, який обмежує предмет спереду і ззаду, зверху і знизу, зліва і справа. Такий паралелепіпед обмежує предмет по довжині, висоті і ширині, тому його називають габаритним. Спроеціював-ши габаритний паралелепіпед на площині проекцій, дістають на них прямокутники, які обмежують загальні обриси виглядів предмета. Усередині цих прямокутників і будують вигляди. Щоб уявити, як це робиться, звернемось до прикладу.

На рисунку 84, а (див. с. 62) показано предмет, форма якого потребує побудови на кресленні трьох виглядів (рис. 84, б). Голов­ному вигляду відповідає напрям проеціювання за стрілкою А.

Паралелепіпед, яким можна обмежити предмет, має розміри його найбільшої довжини, висоти і ширини — 50 х 32 х 28 мм.

Проекції цього паралелепіпеда являють собою прямокутники (див. рис. 84, в на с. 62). На фронтальній площині проекцій пря­мокутник визначає довжину і висоту предмета, тобто розміри 50 і 32, на горизонтальній — довжину і ширину, тобто розміри 50 і 28, на профільній — ширину і висоту, тобто розміри 28 і 32. Кожний вимір предмета показано без спотворень двічі: довжину на фрон­тальній і горизонтальній площинах, висоту — на фронтальній і профільній, ширину — на горизонтальній і профільній площи­нах проекцій. Всі три прямокутники розміщують у проекційно­му зв'язку. Контури прямокутників і наступні побудови усередині них виконують спочатку тонкими лініями. Оскільки предмет симетричний відносно вертикальної поздовжньої площи­ни, то на виглядах зверху і зліва повинні бути осі симетрії. Для цього на прямокутниках, які дістали на горизонтальній і профільній площинах проекцій, проводять штрихпунктирні лінії.

Предмет має два прямокутних вирізи — один з лівого боку і другий зверху уздовж предмета. Лівий виріз починають буду­вати на головному вигляді. Для цього на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикальну лінію, а на відстані 20 мм від верхньої грані — горизонтальну лінію (рис. 84, г). Далі будують проекції вирізу на виглядах зверху і зліва. На вигляді зверху на відстані 28 мм від лівої грані проводять вертикальну лінію, паралельну цій грані. На вигляді зліва проводять горизонтальну лінію на відстані 20 мм від верхньої грані. Проведена лінія на вигляді зверху знаходиться на рівні вертикальної грані зрізу, а на вигляді зліва — на рівні його горизонтальної грані.

Щоб забезпечити кращий проекційний зв'язок між зобра­женнями частин предмета на виглядах і прискорити виконання побудов, доцільно скористатись лініями проекційного зв'язку. Побудову проекції вирізу на вигляді зверху виконують за допо­могою вертикальної лінії зв'язку, а на вигляді зліва — горизон­тальної (лінії зв'язку на рисунку 84, г показано стрілками). Лінії проекційного зв'язку проводять тонкими лініями, які після закінчення всіх побудов стирають.

Поздовжній виріз починають будувати на вигляді зліва. Для цього відкладають по 8 мм вліво і вправо від осі симетрії, через знай­дені точки проводять дві вертикальні лінії. Потім на відстані 10 мм від верхньої грані проводять горизонтальну лінію (рис. 84, д). На головному вигляді контур вирізу (його нижня грань) буде неви­димим. Його будують за допомогою горизонтальної лінії проек ційного зв'язку і показують штриховою лінією. Щоб побудувати виріз на вигляді зверху, проводять лінії проекційного зв'язку між виглядами зліва і зверху. Для цього застосовують допоміж­ну пряму креслення. Таку назву має лінія, яку проводять право­руч від вигляду зверху під кутом 45° до рамки креслення.

Щоб побудувати допоміжну пряму, продовжують до взаємного перетину осі симетрії виглядів зверху і зліва. Через знайдену точку К проводять пряму під кутом 45° доосей (див. рис.84,днас. 63). Цей буде допоміжна пряма. Коли зображення несиметричні, то для по­будови допоміжної прямої продовжують до перетину горизонталь­ну і профільну проекції грані, що проеціюється у вигляді відрізків прямих. Через знайдену точку К1 проводять допоміжну пряму.

Вертикальні лінії зв'язку, що йдуть від вигляду зліва, доводять до допоміжної прямої. З точок їх перетину (рис. 84, д) проводять горизонтальні лінії зв'язку і виконують необхідні побудови.

Побудову зображення циліндричного отвору (рис. 84, є) почи­нають з вигляду зверху. Для цього спочатку знаходять центр кола отвору. Він лежатиме на осі симетрії вигляду і на відстані 15 мм від лівого краю нижньої частини предмета. Через знайдену точку проводять другу осьову лінію і креслять коло діаметром 10 мм. Зображення отвору на головному вигляді і вигляді зліва будують за допомогою ліній проекційного зв'язку. На цих зображеннях отвір невидимий, тому його показують штриховими лініями. Осьо­ва лінія отвору на вигляді зліва збіглася з віссю симетрії вигляду.

З лівого боку предмета на нижній його частині є два похилі зрізи (скоси). Спочатку їх будують на вигляді зверху (рис. 84,є), потім на головному вигляді і вигляді зліва. Для цього прово­дять вертикальну лінію проекційного зв'язку до головного ви­гляду і дві горизонтальні лінії зв'язку до вигляду зліва, скори­ставшись допоміжною прямою.

Наприкінці всі видимі предмети на зображеннях обводять су­цільною товстою основною лінією, а допоміжні лінії стирають.

VІ. Заключний етап заняття

1. Закріплення матеріалу

1.     З якою метою під час побудови виглядів використовують лінії проекційного зв'язку?

2.     Для чого призначена допоміжна пряма креслення?

3.     Які способи побудови допоміжної прямої креслення ви знає­те? У чому вони полягають?

2. Підведення підсумків заняття.

3. Домашнє завдання

Опрацювати матеріал з підручника:

Сидоренка В. «Креслення» §5 п(5,1)

Виконати вправи: накреслити три вида деталі, побудуйте лінії проекційного зв'язку між виглядами предмета (див. рис. 85 на с. 66).

 

Дата: 05.12.2025

Тема 13. Вигляди.

Мета уроку: формування базових компетентностей під час  засвоєння знань про вигляди, як однієї з форми зображень на кресленні; розвиток просторової уяви в процесі побудови виглядів;  вдосконалення умінь  порівнювати, узагальнювати і робити висновки.

Тип уроку: комбінований.

Кількість зображень на кресленні повинно бути мінімальним але разом з тим достатнім для повного розуміння форми та розмірів даного предмета.

Виглядом називається зображення повернених до спостерігача видимих частин поверхні предмета.

Рисунок 1. Проєкціювання предмета на шість граней куба.

Перегляньте відеоролик: https://youtu.be/hPHqsis7VZ4

 

За характером виконання та змістом вигляди поділяють на основні, додаткові і місцеві.

Основними називають вигляди утворені проєкціюванням предмета на шість граней куба (рис. 1). Кожний з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроєкційовано предмет. В зв’язку з цим встановлені такі назви виглядів (рис. 2).

Рисунок 2. Розміщення і назва основних виглядів

§  вигляд спереду (головний вид) – зображення на фронтальній площині проєкцій;

§  вигляд зверху – зображення на горизонтальній площині проєкцій;

§  вигляд зліва – зображення на профільній площині проєкцій;

§  вигляд справа – зображення на профільній площині проєкцій;

§  вигляд знизу – зображення на горизонтальній площині проєкцій;

§  вигляд ззаду – зображення на фронтальній площині проєкцій.

Вигляд зверху розміщують під головним виглядом, вигляд зліва – з правої сторони головного вигляду, вигляд справа – з лівої сторони головного вигляду, вигляд знизу – розміщують над головним виглядом (рис. 3).

Рисунок 3. Розміщення виглядів на кресленні

Головним для побудови зображення є вигляд спереду, тобто зображення предмета, утворене на фронтальній площині проекцій.

Головний вигляд повинен давати найбільш повне уявлення про форму, розміри та службове призначення предмета (рис.4).

                                          Рисунок 4. Головний вигляд

Додатковий вигляд – зображення, утворене внаслідок проєкціювання частини предмета на додаткову площину, не паралельну основним площинам проекцій (рис. 5а). Додаткову площину розміщують паралельно до нахиленої частини предмета, який проєкціюється на додаткову площину в натуральну величину (рис. 5б).

Для зручності розгляду креслення додатковий вигляд дозволяється повертати, але із збереженням розташування, прийнятого для цього предмета на головному вигляді; при цьому, до напису додається умовне позначення, викреслене у формі кола діаметром 10-12 мм із стрілкою, що означає вигляд А повернуто (рис. 5в).

Рисунок 5. Додатковий вигляд: а), б) – паралельний; в) - повернутий

Додаткові вигляди на кресленні позначаються літерами і стрілками.

Місцевий вигляд – зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета. Його застосовують, коли треба показати форму й розміри окремих елементів предмета, наприклад, отвір в деталі, фланець і т. п.

Місцевий вигляд може бути обмежений лінією обриву чи не обмежений.

Позначення місцевого вигляду не відрізняється від позначення додаткового вигляду. Застосування місцевого вигляду дає змогу зменшити обсяг графічної роботи, зекономити місце на полі креслення (рис.6).

Рисунок 6. Місцевий вигляд

Побудова виглядів.

Під час виконання креслення необхідно правильно визначити кількість зображень і положення деталі на ньому. Предмет намагаються розташувати так, щоб більша частина його елементів на головному вигляді була зображена як видима (рис. 1а). Кількість зображень має бути найменшою і давати найбільш повне уявлення про форму та розміри предмета (рис. 1б).

Рисунок 7. Визначення кількості виглядів: а) – вибір головного вигляду; б) – розміщення виглядів на кресленні.

З метою скорочення кількості зображень на кресленнях встановлено ряд умовностей і спрощень, що полегшують їх виконання. Для деталей, що мають форму тіл обертання, достатньо одного вигляду. Наприклад, деталь, зображена на рисунку 2а, складається із циліндра, конуса й кулі, розташованих на одній осі. Тому за головне зображення можна прийняти проєкцію деталі на площину, паралельну осі, що є загальною для всіх елементів деталі. Цю вісь розташовують горизонтально, оскільки деталь може виготовлятися або оброблятися на токарному верстаті (рис. 2б).

Рисунок 8. Зображення деталі з однією віссю симетрії: а) – ортогональне зображення деталі; б) – креслення деталі

Якщо перед розмірними числами діаметрів нанести знаки «діаметр», а перед розміром діаметра кульової частини написати «сфера», то стає очевидним, що одне це зображення повністю визначає і форму, і розміри цієї деталі, а отже, інших зображень не потрібно.

Якщо ж циліндричний кінець деталі перетворити на паралелепіпед із квадратною основою, то на головному вигляді цю поверхню слід розташувати так, щоб максимально можливе число граней виявилися видимими. Для таких деталей слід виконати вже два зображення.

Рисунок 9. Зображення деталі з квадратною основою: а) – без отвору; б) – з отвором

На головному вигляді показуємо на гранях суцільними тонкими лініями діагоналі. Для точного визначення форми й розмірів граней поверхні виконуємо місцевий вигляд – вид А, на якому показуємо знак, із вказівкою на те, що виступ має «квадратну» форму (рис. 3а).

Якщо від кульового елемента деталі відрізати двома площинами, паралельними осі, симетричні частини й просвердлити отвір, а у квадратній основі просвердлити ще один отвір, вісь якого буде перпендикулярною до отвору в круговому елементі, то на головному вигляді необхідно накреслити ще дві окружності – проекції лінії зрізу сфери й контуру отвору (рис. 3б). Однак на головному вигляді ці кола не будуть зрозумілими: вони можуть означати як наявність поглиблення, так і виступи різної висоти. Тому головний вигляд виявляється недостатнім для однозначного виявлення форми й розмірів кульової частини. Для цього потрібно ще одне зображення деталі, яке буде подумки повернуте навколо її осі на 90°. На ньому покажемо видимим отвір на квадратній основі та зобразимо невидимий контур отвору у сфері та покажемо видимими зрізи.

Перевір свої знання!

Завдання 1.

За наочними зображеннями предметів (рис. 10), позначеними літерами, знайдіть їхні вигляди спереду, зверху і зліва, позначені цифрами. Результат запишіть у таблицю.

Рисунок 7. Зображення для завдання

Наочне зображення	Вигляд спереду	Вигляд зверху	Вигляд зліва

Завдання 2:

За наочним зображенням предмета побудуйте три вигляди, використовуючи послідовність побудови.

Вказівки до роботи:

1.     Накресліть рамку та таблицю основного напису.

2.     Визначте центр робочого поля і проведіть лінії (горизонтальну та вертикальну), розділивши робоче поле аркуша на чотири частини.

3.     Проведіть допоміжну лінію під кутом 45° від центра аркуша вправо вниз. 4. Визначте головний та відповідно інші вигляди деталі.

4.     Накресліть габаритні прямокутники кожного вигляду тонкою лінією.

5.     Накресліть зображення виглядів у кожному з них та проведіть лінії проекційного зв’язку.

6.     Проставте розміри деталі.

7.     Перевірте виконане креслення.

8.     Обведіть лінії видимого контуру суцільною основною лінією.

9.     Заповніть основний напис. Назва роботи — «Деталь».

 

На допомогу: https://www.youtube.com/watch?v=xab68_YlkzM

Домашнє завдання: накреслити три вида і проставити всі розміри

Виконані роботи надіслати для оцінювання у вайбер.

Дата 28.11.2025

Тема 12. Прямокутне проеціювання. (Синхронно).

https://www.youtube.com/watch?v=rBJQ5m7v7Tw

Мета уроку: Навчальна –

•                ознайомити із прямокутним проєціюванням,

•                навчити будувати проєкції фігур на три взаємно перпендикулярні площини,

Розвивальна –

•                розвивати творче мислення та просторову уяву, логічне мислення здобувачів освіти,

•                розвивати пізнавальний інтерес до предметів професійної підготовки та уроків креслення,

•                розвивати комунікабельність, уміння вирішувати поставлені завдання.

Виховна –

•                виховувати усвідомлення важливості якості роботи при виконанні креслення,

•                виховувати креативність, акуратність, наполегливість,

•                виховувати риси сучасного фахівця, підвищувати інтерес та виховувати любов до обраної професії.

Тип уроку :  урок засвоєння нових знань, навичок і умінь Метод проведення:

•                Пояснювально-ілюстрований (пояснення, розповідь з елементами бесіди, робота з опорними конспектами)

•                Досліджувальний  (практична робота та виконання креслення).

•                Тестові завдання, мозковий штурм, фронтальне опитування.

Міжпредметні зв’язки : 

•                Геометрія

•                Уроки технологій

•                Спецтехнологія 

•                Читання креслень

Матеріально-технічне забезпечення уроку:

     •                Опорний конспект, тестові завдання.

•                Креслярські інструменти, креслярський папір, підручники . 

ХІД УРОКУ:

I.          Організаційний момент.

Привітання, перевірка присутності на уроці, організація робочого місця, оголошення теми і мети уроку.

Коротко назвати основні вимоги щодо роботи на уроці, види робіт, які будуть запропоновані учням, обладнання для результативного виконання завдання, нагадати здобувачам освіти інструктаж з БЖД при роботі з креслярськими інструментами (всіма креслярськими приладдями, якими користуються учні під час уроку – не гратися, використовувати їх лише за призначенням та вказівками викладача, інструменти з гострими кінцями (циркуль, олівець) тримати в закритих футлярах). 

II.          Актуалізація знань.

Перевірка знань за попередніми темами. На уроці застосовані дидактично-ігрові методи перевірки знань, в яких освітня, розвиваюча й виховна функція діють у тісному взаємозв’язку. 

2.1. Визначте найменування кожної лінії та вкажіть її призначення.

 

Рис. 1. Визначення типів ліній

 

Найменування лінії

№ з/п

Призначення лінії

Суцільна товста (основна)

6

призначена для показу видимих контурів

предметів

Суцільна тонка

4

використовується для проведення виносних і

розмірних ліній

Суцільна хвиляста

2

Лінії обриву і розмежування вигляду та

розрізу

Штрихпунктирна

1

призначена для показу осьових і центрових

ліній

Штрихпунктирна з двома точками

3

показує лінії згину на розгортках

Штрихова

5

застосовується для показу на зображеннях

невидимих контурів предметів

 2.2. Інтерактивна вправа «Мікрофон» (викладач задає  питання на які вони мають швидко відповісти в уявний мікрофон):

1.     Що таке проєкція? 

2.     Що називається проєціюванням? 

3.      Які ви знаєте методи проєціювання?

4.    Чим відрізняються між собою центральне і паралельне проєціювання? 

5.  У чому полягає різниця між косокутним і прямокутним проєціюванням?

6.     Яким із способів проєціювання одержують прямокутні проєкції?

III.     Мотивація навчальної діяльності.

Що нам необхідно знати для того щоб виготовити виріб, деталь?

Очікувана відповідь: знати його розміри, форму, призначення, матеріал... 

Підсумовуються відповіді учнів і приходимо до висновку, що одним із пунктів є креслення. Отже, як бачимо, креслення є важливою складовою при виготовленні виробів.

Сьогодні ми продовжуємо вивчати розділ «Креслення в системі прямокутних проєкцій». І тема сьогоднішнього уроку: «Прямокутне проєціювання».

IV.     Засвоєння нових знань, формування вмінь і навичок

Проєціювання на одну площину проєкцій. Проєціюванням на одну площину проєкцій одержують проєкції плоских предметів. Щоб одержати проєкцію предмета, через усі його вершини проводять уявні промені у напрямку площини проєкцій до зустрічі з нею (рис. 4). Ці промені називають проєціюючими. Проводять проєціюючі промені паралельно між собою і під прямим кутом до площини проєкцій. З’єднавши між собою лініями уявні точки перетину проєціюючих променів з площиною проєкцій, одержують проєкцію предмета.

 Рис. 4. Проєкція плоского предмета

Вертикальну площину проєкцій (V), яка розташована перед глядачем, називають фронтальною. Щоб побудувати проєкцію предмета, проведемо через вершини і точки отворів предмета проєційні промені, які перпендикулярні площині V.

Вправа 1. Уважно подивіться на наочне зображеннями предметів та знайдіть їх проєкції.

 

Рис. 5. Завдання до вправи 1.

Очікувана відповідь: 

 

Вправа 2. Проаналізуйте геометричну форму деталі на фронтальній проєкції та знайдіть цю деталь серед наочних зображень.

 

Рис. 6. Завдання до вправи 2.

Очікувана відповідь: 

Отже, одна проєкція не завжди однозначно визначає форму зображуваного

предмета.

 

Проєціювання на дві площини проєкцій. Щоб одержати уявлення про форму об’ємного предмета, проєціювання виконують на дві площини проєкцій: горизонтальну Н і вертикальну V (рис. 7). Вертикальну площину проєкцій називають фронтальною. Площини проєкцій у просторі розміщені під прямим кутом одна до одної. Лінію перетину цих площин (її позначають х) називають віссю проєкцій.

Рис. 7. Проєціювання деталі на дві площини проєкцій: горизонтальну Н і вертикальну V

 

Проєкція предмета на горизонтальну площину проєкцій називається горизонтальною проєкцією. Проєкція предмета на фронтальну (вертикальну) площину проєкцій називається фронтальною проєкцією.

Виконуючи      креслення, горизонтальну     проєкцію    предмета    завжди розміщують під фронтальною — у проєкційному зв'язку. Це правило порушувати забороняється.

Межі площин і лінію їх перетину на кресленні предмета не показують.

Вправа 3. За наочними зображеннями предметів знайдіть відповідні їм проєкції (рис. 8)

Рис. 8. Завдання до вправи 3.

Очікувана відповідь: 

 

Вправа 4. Визначте, яка з проєкцій предмета (рис. 9) є горизонтальною, а яка фронтальною. Як вони повинні бути розміщені на кресленні одна відносно одної? 

 Рис. 9. Завдання до вправи 4.

Очікувана відповідь: фронтальна – ?, горизонтальна – ?. Розміщуються ............

 

Вправа 5. Знайдіть на рис. 10 дві проєкції, що відповідають зображеному предмету.

Рис. 10. Завдання до вправи 5.

Очікувана відповідь: фронтальна – ?, горизонтальна – ?.

Вправа 6. За зображенням проєкції (рис.11) знайдіть предмет якому вона відповідає

 

Рис. 11. Завдання до вправи 6.

Очікувана відповідь: До даних проєкцій підходить ..... деталь.

Отже, дві проєкції предмета — горизонтальна і фронтальна — досить повно

та однозначно визначають на кресленнях форму багатьох предметів, але не всіх.

 

Проєціювання на три площини проєкцій. Щоб побудувати креслення, за яким можна уявити єдиний образ зображуваного предмета, користуються трьома площинами проєкцій (рис. 12). У цьому випадку до двох відомих вам площин проєкцій додається ще одна — її називають профільною. Утворену на профільній площині проєкцію називають профільною проєкцією. Профільна площина проєкцій перпендикулярна одночасно до горизонтальної і фронтальної площин проєкцій.

Три взаємно перпендикулярні площини проєкцій утворюють тригранний кут (рис. 13). Попарний перетин площин проєкцій утворюють три лінії, що виходять із спільної точки О. Ці лінії називаються осями проєкцій: х, у і z.

Рис. 12. Проєціювання предмета на три площини проєкцій

 

Рис. 13. Утворення тригранного кута

 

Предмет, який проєціюють, вміщують у простір тригранного кута (рис. 12) і послідовно розглядають з трьох боків: спереду, зверху і зліва. За допомогою умовних проєціюючих променів утворюють проєкції на кожній площині проєкцій.

На кресленні всі три проєкції розміщують у проєкційному зв'язку, тобто горизонтальну проєкцію H– під фронтальною V, а профільну W – праворуч від неї. 

Осі проєкцій і проєціюючі промені на кресленні не показують (рис. 14).

Рис. 14. Проєціювання деталі на три площини проєкцій з нанесенням розмірів

 

Вправа 7. За наочним зображенням предметів (рис. 15) знайдіть їх

прямокутні проєкції.

Рис. 15. Завдання до вправи 7. Очікувана відповідь: 

 

А зараз закріпимо новий матеріал практичною діяльністю.

 

Вправа 8. За наочним зображенням деталі (рис. 16) в масштабі М1:1 необхідно в робочий зошит накреслити і розмістити правильно три прямокутні проєкції з нанесення всіх необхідних розмірів.

Обов’язково нагадати здобувачам освітнього процесу про інструктаж з БЖД при роботі з креслярськими інструментами, а саме: всіма креслярськими приладдями, якими користуються здобувачі освіти під час уроку – не гратися, використовувати їх лише за призначенням та вказівками викладача, інструменти з гострими кінцями (циркуль, олівець) тримати в закритих футлярах)

 

Рис. 16. Завдання до вправи 8.

Очікуваний результат практичної діяльності:

Рис. 17. Правильне розміщення трьох прямокутних проєкцій до вправи 8.

 

Отже, сьогодні на уроці ми розглядали тему «Прямокутне проєціювання».

Дайте відповідь на наступні тестові питання:

1.     Як називається вид проєкціювання, коли проєкційні промені паралельні між собою?

 А) Прямокутне; Б) Похиле;

 В) Рівностороннє.

2.     Які площини розміщені на одній висоті?

А)Фронтальне профільне; Б) Профільна і горизонтальна; В) Горизонтальна і фронтальна 

3.    

  Як називається площина виділена знаком питання?

 А) Фронтальна; Б) Профільна; В) Горизонтальна.

 

4.     При проєціюванні, на кресленні невидимий контур деталі зображується:

А) Штриховою лінією; Б) Пунктирною лінією

В) Суцільною тонкою.

5.     Літерою «V» позначається площина:

А) Фронтальна; Б) Профільна; В) Горизонтальна.

6.     Проєкція, що розміщена з низу від фронтальної проєкції називається:

 А) Фронтальна; Б) Профільна; В) Горизонтальна

                            7.    Інструмент, яким виконують всі написи на кресленням. …..

            8.     Літерою «S» на кресленні плоскої деталі позначається ……..

                   Символ «   » означає …….

             9.       Всі написи на кресленнях виконують креслярським ………..

            10.   Що таке проєкція? 

            11.  Які ви знаєте методи проєціювання? 

            12.  У чому полягає різниця між косокутним і прямокутним    проєціюванням? 

V.   Підведення підсумків

Обговорення практичної діяльності під час уроку.

VI.   Інструктаж домашнього завдання

       1.  Виконати графічну роботу. 

2.    Дати відповіді на питання тесту.

1.                За наочним зображенням деталі (рис. 17) в масштабі М1:1 необхідно розмістити правильно три прямокутні проєкції з нанесення всіх необхідних розмірів в робочий зошит.  

Рис. 17. Завдання додому.

 Дата: 21.11.2025

Креслення в системі прямокутних проекцій.

Тема 11 (4). Методи проекціювання.

Домашнє завдання: завдання для вправи рис.58 стор.44:побудуйте проекцію плоского предмета, нанесіть розміри, товщину позначте умовно (S 5).

Дата: 14.11.2025

Тема 10. Зображення плоских фігур. Геометричні побудови на кресленнях.(Синхронний режим)

                                                     Пояснення

Багато предметів мають незначну товщину (висоту), яка у багато разів менша за їх довжину і ширину. Такі предмети називають плоскими — це різні пластини, прокладки, підкладки, кутники тощо. Найчастіше їх виготовляють з листових матеріалів: картону, жерсті, фанери та інших.

Креслення плоского предмета  містить одне зображення, яке являє собою фронтальну проекцію. Воно дає повне уявлення про форму зображеного предмета та його частин. Товщину плоского предмета на кресленні вказують умовним позначенням. Для цього застосовують літеру s, котру пишуть перед числовим значенням товщини. Умовне позначення наносять на поличку лінії-виноски .

Зображення предмета на кресленні вибирають такими, щоб якнайповніше використовувалось поле креслення. Вам відомо, що перевагу слід віддавати зображенням предметів у натуральну величину. Але при цьому зображення може бути занадто малим і на полі креслення залишиться багато вільного місця. Занадто велике зображення не залишить місця для нанесення розмірів та інших позначень на кресленні. Тому великі предмети зображують зменшеними, а малі — збільшеними.

Треба пам’ятати, що в якому б масштабі не виконувалося зображення, розміри на кресленні наносять дійсні.

Вказують масштаб креслення у призначеній для цього графі основного напису (див. рис. 2). На полі креслення масштаби записують так: М 2:1; М 1:5; М 1:10 і т.д. В основному написі перед позначенням масштабу літеру М не пишуть.

                          Закріплення матеріалу

ЗАПИТАННЯ

• 1. Які предмети слід вважати плоскими?
• 2. Як на кресленнях позначають товщину плоских предметів?
• 3. Як відрізнити зображення плоского симетричного предмета від несиметричного?
• 4. Якою лінією проводять на кресленнях осі симетрії?

          5. Як побудувати правильний вписаний у коло многокутник?

• 6. Для чого застосовують масштаби при виконанні креслень?
• 7. Що означає виконати креслення в масштабі М 1:1? М 1:2? М 5:1?
• 8. Чи залежать числові значення розмірних чисел на кресленні від його масштабу?
• 9. Як знайти положення центра поля креслення?
• 10. Що таке габаритний прямокутник? Як його розміщують на полі креслення?
• Практична робота: накреслити плоске зображення за вказаними розмірами, нанести розміри, оформити креслення (рамку та основний надпис).
• 

Дата: 31.10.2025

Тема 9. Поділ відрізка на рівні частини та кола.

                                                           Пояснення

Практична робота: поділити коло на 3, 4, 5, 6, 8 частин.

Дата: 24.10.2025

Тема 8: Аналіз графічного складу зображень на кресленні. Геометричні

побудови: поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.

(Синхронний режим).

Мета: Ознайомлення учнів із аналізом графічною складу зображень на

кресленні. Формування навичок геометричних побудов:

поділ відрізка, кола і кута на рівні частини.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I.            Актуалізація опорних знань:

·         Які геометричні тіла ви знаєте?

·         Як називають процес уявного розчленування предмета на

геометричні тіла, що утворюють його поверхню?

·         Для чого потрібен аналіз геометричної форми предмета?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Щоб визначити форму предмета, його уявно розчленовують

на геометричні тіла, які його утворюють. А щоб накреслити цей

предмет, треба зробити ряд графічних побудов, наприклад:

·         провести паралельні прямі;

·         провести перпендикулярні прямі;

·         провести концентричні кола;

·         виконати спряження;

·         відкласти відповідний кут;

·         поділити відрізок, кут, коло на рівні частини.

Розчленування процесу виконання креслення на окремі графічні

операції називається аналізом графічного складу зображення.

-  Для чого потрібен аналіз графічного складу зображень?

(Відповідь: визначення графічних операцій, з яких складається

побудова креслення, полегшує його виконання.)

       2. Геометричні побудови на кресленні.

     Повторити раніше засвоєнні знання з геометрії.

·      Проведення паралельних прямих.

·      Побудова взаємно перпендикулярних відрізків, прямих.

·      Побудова кутів.

·      Поділ відрізка на дві рівні частини і на довільну кількість

рівних частин.

·                 Поділ кутів на рівні частини.

            4. Прочитати параграф 2.1; 2.3; 2.4

1) Поділ прямого кута на три рівні частини за допомогою циркуля.

2) Поділ кута на дві рівні частини за допомогою циркуля.

3) Поділ відрізка прямої на дві рівні частини.

4) Поділ відрізка прямої на довільну кількість рівних частин.

ІІІ. Закріплення вивченого на уроці.

Дайте письмово відповіді на питання: (питання не переписувати, виконувати у зошиті).

       1. Як називається розчленування процесу побудови контуру

     зображення на окремі геометричні побудови?

а) аналіз графічного складу зображення;

6) аналіз технічного складу зображення;

в) аналіз зображення;

г) аналіз креслення;

д) синтез геометричного складу зображення.

2. Які кути можна побудувати за допомогою косинця і

    лінійки?

а) прямі;

б) гострі;

н) тупі;

г) 30 ^о, 45 ^о, 90 ^о, 120 ^о, 60 ^о;

д) 15 ^о, 30 ^о, 45 ^о, 60 ^о, 75 ^о, 120 ^о, 135 ^о, 150 ^о.

3. За допомогою якого креслярського інструмента можна

         побудувати будь-який кут на креслені?

а) косинця з кутами 30^о, 60 ^о, 90 ^о;

6) косинця з кутами 45 ^о, 45 ^о, 90 ^о;

в) транспортира;

г) циркуля;

д) лінійки;

       4. Чому дорівнює розхил циркуля при діленні кола на три

           рівні частини?

а) діаметру кола;

б) радіусу кола;

в) 3;

г) діаметру кола, поділеному на 3;

д) радіусу кола, поділеному на З;

     5. Які кути можна графічно поділити на три рівні частини?

а) гострі;

6) тупі;

в) прямі;

г) гострі й прямі;

д) прямі й тупі.

    6. Чому дорівнює розхил циркуля при діленні кола на шість

         рівних частин?

а) діаметру кола;

б) радіусу кола;

в) 6;

г) Діаметру кола, поділеному на 6;

д) Радіусу кола, поділеному на 6.

     7. Побудуйте вписаний у коло діаметром 50 мм

         рівносторонній трикутник, вершина якого лежить на

         горизонтальній центровій лінії праворуч від центра кола.

ІV. Домашнє завдання.

Вивчити §2.1; 2.2, 2,3, виконати завдання на сторінці 15, рис. 14 (зліва).

(Накреслити рамку, основний напис, рис. 14; основний напис підписати креслярським шрифтов (олівцем).

Виконані завдання надіслати у вайбер (особисто).

Дата: 10.10.2025

Тема 6. Загальні вимоги до оформлення креслень. (Синхронний режим).

            
1. Лінії креслення.   

Для виконання креслень застосовують лінії різної товщини та стилю. Кожна лінія має своє призначення. Вони затверджені стандартом. Всіх ліній є 9, але використовувати переважно будемо 6 з них.

1.      Крім вище перерахованих ліній будемо використовувати суцільну хвилясту для позначення ліній обриву.

2. Правила оформлення креслень: формати, рамка та основний напис.

Щоб креслення  були зручними в зберіганні та користуванні, їх виготовляють певного розміру. Розмір аркуша називають форматом. Для виконання шкільних креслень будемо використовувати 2 з 5 форматів. Формат А4 та А3   

       Розміри форматів в таблиці.

 

 А0       841х1189

 А1       594х841

 А2       420х594

 А3       297х420

 А4       210х297    

3.      Креслення мають відповідне оформлення у вигляді рамки та основного напису. В основний напис записують відомості про виріб та виконавця роботи.

4.    

Основний напис та його заповнення

7.   Перевір себе 

Як визначити розмір формату А3, знаючи ромір формату А4 - 210х297 мм? Навіщо оформлюють креслення?

 

8.  Практичне домашнє завдання 

На форматі А4 накреслити рамку та основний напис (основний напис не заповнювати - підписати збоку олівцем), посередині аркуша накреслити лінії та фігури згідно варіанту.

Варіанти завдань

Дата: 03.10.2025

Тема 5. З'єднання деталей виробу.

                                Хід заняття

1.     Правила безпечної роботи з голкою та ножицями.

2.     Виготовлення віночка.

3.     З'єднання голови брошки-мотанки з основою.                                                                                     https://www.youtube.com/watch?v=U2kchdinszE – лялька-мотанка (брошка - оберіг) – (частина 2).

Домашнє завдання: з'єднати основні деталі.

Дата: 26.09.2025

Тема 4. Виготовлення деталей виробу в етнічному стилі.

                                 Хід заняття

1.     Повторити правила безпечної роботи з голкою та ножицями.

2.     Заповнювати (вишивати) тло свого малюнка.

https://www.youtube.com/watch?v=3r6GE277nio

3.     Послідовність виготовлення брошки - оберіг:

https://www.youtube.com/watch?v=WcmHQKcmKhg – виготовлення обличчя (плетіння сакрального хреста),  голови брошки – мотанки (частина 1);

https://www.youtube.com/watch?v=U2kchdinszE – лялька-мотанка (брошка - оберіг) – (частина 2).

Домашнє завдання: зробити голову та сплести сакральний хрест.

 

Дата: 19.09.2025

Тема 3. Добір матеріалів та інструментів. Підготовка шаблонів для виготовлення виробу.

                                            Хід заняття

1.                   Підібрати матеріал, інструменти.

2.                   Підготувати шаблон і перенести малюнок на тканину.

3.                   Повторити правила безпечної роботи з голкою та ножицями.

4.                  Вишити  малюнок по контуру.

        Діти, я вас чекаю о 13.00 у ПК.

Дата: 12.09.2025

Тема 2. Банк ідей. Аналіз моделей-аналогів. Створення клаузури виробу. (Асинхронний режим).

                                             Хід заняття

1.     Намалювати малюнок для виконання брошки. (На вибір).

2.     Створення клаузури виробу.

3.     https://www.youtube.com/watch?v=3r6GE277nio

4.     Подивитись відео «технологія виготовлення виробів із бісеру.»

5.     Знайти моделі-аналоги.

    Шановні діти! Вітаю з початком нового навчального року! Сподіваюся на тісну сівпрацю, відповідальне ставлення до навчання та бажання навчитись працювати, здобувати освіту! 

Дата: 05.09.2025

Тема 1. Первинний інструктаж БЖД. Планування роботи з виконання проєкту.

Мета: ознайомити з вступним та первинним інструктажами, а також інструктажем №15 (Ковід). Спланувати роботу з виконання проєкту.

1. Вступний інструктаж №1.

2. Первинний інструктаж №2.

3. Інструктаж №15 (Ковід).

4. План роботи з виконання проєкту.