11 клас - технологія 2025-2026

Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.

Посилання на онлайн урок :

https://us05web.zoom.us/j/87924943689?pwd=mkNwgojTCvYhreNHIJGAto7vSf6HLA.1 Идентификатор конференции: 879 2494 3689 Код доступа: 3dpyvJ

Дата: 28.11.2025

Тема 12. Оцінювання навчальних досягнень учнів за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини». (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини», оцінити рівень навчальних досягнень.

Тип уроку: контроль знань.

                                               Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини».

                                                   І рівень

Укажіть правильну відповідь.

1.     До поновлюваних джерел енергії належать:

а) нафта; б) Сонце; в)газ.

2. Озонові діри – це результат:

А) антропогенного впливу;

Б) природного явища;

В) впливу Сонця.

3. Стрімке зростання кількості населення Землі – це проблема:

А) екологічна;

Б) демографічна;

В) енергетична.

                                           ІІ рівень

4.Дайте визначення.

     Утилізація побутових відходів – це … .

5.Випишіть природні причини, що викликають надзвичайні ситуації.

Витоки токсичних речовин на підприємствах, цунамі, прориви в трубопроводах, вулканічні виверження, смітники радіоактивних відходів, посухи, наявність великої кількості енергетичних об*єктів, сходи селевих потоків.

6.Укажіть усі правильні твердження.

А  Поновлювані джерела енергії становлять основу сучасної енергетики.

Б  Спалювання відходів – це найбільш високотехнологічний спосіб утилізації.

В Замкнутий цикл виробництва – це ланцюжок: первинна сировина – виробництво – споживання – вторинна сировина.

Г Біоіндикація оцінює стан середовища за особливостями розвитку організмів.

                                            ІІІ рівень

7.Розподіліть проблеми за відповідними стовпчиками таблиці:

А   забезпечення людства енергоресурсами;

Б   подолання розриву в розвитку між багатими й бідними країнами;

В   регулювання зростання кількості населення;

Г   розв*язання проблеми онкологічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу;

Д   розвиток ядерної енергетики;

Е   використання альтернативних видів енергії.

Демографічні (антропологічні) проблеми

Енергетичні проблеми

 

 

 

8.Визначте, який вид екологічного моніторингу ілюструє малюнок, і опишіть його можливості й завдання.


9.Висловіть свою точку зору.

     Сучасна екологічна ситуація являє собою глобальну проблему тому, що ….. …… .

                                                  IV рівень

10. Розгляньте малюнок. Схарактеризуйте проблему, що ілюструє цей малюнок, і її наслідки для екосистем Землі. Запропонуйте шляхи її розв*язання.


Д/з Відпопіді надіслати у вайбер.

Дата: 14.11.2025 (профорієнтація); 20.11.2025     (Перший тиждень після канікул)

Тема 10-11. Природоохоронні технології. (Синхронний режим).

Мета.

-      Узагальнити й розширити знання учнів про проблеми охорони природи; шляхи їх подолання;

Ознайомити із видами екологічного моніторингу, основними причинами виникнення техногенних катастроф, проблемами й технологіями переробки твердих побутових відходів; сучасними технологіями безвідходного виробництва.

-      Розширювати кругозір, формувати почуття особистої причепності до проблем людства.

-      Виховувати дбайливе ставлення до природи.

                             Хід заняття

Екологічний моніторинг – це комплексна система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінюванням і прогнозом змін стану довкілля під впливом природних і антропогенних факторів.


Дата: 31.10.2025 

Тема 9. Глобальні проблеми людства. 

Мета:

-     Узагальнити й розширити знання про глобальні проблеми людства, шляхи їх подолання; ознайомити з основними причинами виникнення техногенних катастроф; розширити кругозір учнів;

-     Розвивати почуття особистої причетності до проблем людства;

-     Прищеплювати навички культури.

                                     Хід заняття

1.   Проблеми загальноосвітнього рівня.

     Термін «глобальні проблеми людства» з*явився в 1960-ті роки завдяки діяльності Римського клубу. Римський клуб поєднує представників світової політичної, фінансової, культурної й наукової еліти. Членство в Римському клубі обмежене (100 осіб).

Глобальні проблеми людства – це проблеми, що стосуються всього людства, взаємин між країнами світового співтовариства, відносин між суспільством і природою, питань спільного розв*язання проблеми ресурсозабезпечення.

                               Розрізняють такі глобальні проблеми.

Демографічні проблеми

     Вона зумовлена, з одного боку «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, з іншого — депопуляцією в розвинених країнах.

Переважна більшість населення світу живе в країнах, що розвиваються . За прогнозами демографів, до 2025 р. населення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу.

     У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кількості населення (подвоєння через кожних 20–30 років) призводить до загострення важливих соціально-економічних проблем: переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і до більшого відставання показників розвинених країн; швидкі темпи урбанізації, збільшення числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування своєї праці, зростання чисельності неграмотних поряд з ростом частки грамотного населення у світі

     Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочало XXI ст. з 1 млрд безробітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за «межею бідності».

     Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не може бути локалізована в якомусь певному регіоні, і нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викли­кати помітні зміни на геополітичній карті світу.

     Розв*язання цієї глобальної проблеми впирається в складний комплекс соціально-економічних завдань сучасності (регулювання стрімкого зростання кількості населення; подолання розриву в розвитку між багатими й бідними країнами, усунення голоду й неграмотності; необхідність перемоги над старінням людей; проблема онкологічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу).

Досвід країн по вирішенню демографічної проблеми.

Досвід цілого ряду країн, зниження темпів росту населення залежить від багатьох факторів. До таких факторів належать забезпечення всього населення житлом належної якості, повна зайнятість, вільний доступ до освіти і медичного обслуговування. Останнє ж неможливе без розвитку національної економіки на основі індустріалізації і модернізації с/г, без розвитку освіти, рішення соціальних питань. Дослідження, проведені в останні роки в країнах Азії та Латинської Америки, показують, що там, де рівень економічного і соціального розвитку більш низький, де більшість населення безграмотне, народжуваність дуже висока, хоча у багатьох з них проводиться політика з регулювання народжуваності, і навпаки — при зростані економіки відбувається зниження народжуваності. Тому рішення проблеми перенаселення пов’язане з проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

За прогнозами до 2051 року населення України складе лише 25,2 мільйона. 

Демографічна стратегія: до основних причин відносять війну, низький рівень народжуваності, міграцію, високу передчасну смертність, дисбаланс на ринку праці та інші фактори.

 Екологічні проблеми пов*язані з руйнуванням природного середовища. Людина все більше і більше втручається в природу, забуваючи про необхідність підтримувати в ній біологічну рівновагу.

     Крім індустріалізації, поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах географічної оболонки Землі (повітря, вода, земля).

                         До екологічної проблеми належать:

1.      Скорочення площі лісів, наслідком чого є скорочення джерел надходження  кисню в атмосферу. Протя­гом 2000–2015 рр. планета втратила понад 125 млн га лісу. Одночасно із вирубкою лісів йде процес опустелювання.

2.    Спустелення території нераціональної господарської діяльності;.

3.    Зменьшення біологічної розмаїтості рослин і тварин Землі через руйнування  середовища їхнього перебування.

4.    Водна й вітрова ерозія грунту зменьшує площу ріллі, знижує родючість грунту, утруднює обробку полів, руйнує дороги, замулює канали й водоймища.

5.     Машинна деградація грунтів під впливом  руху тракторів і впливом с/г техніки призводить  до руйнування  структури й погіршення  якостей грунту.

6.    Забруднення грунту в результаті застосування великої кількості добрив (пестицидів) знижує здатність бактерій розкладати органічний матеріал грунту й виробляти необхідні рослинам живильні речовини.

7.     Забруднення водойм важкими металами: кадмієм, свинцем, цинком, які потрапляють у водойми  зі стічними водами. Забруднення прісних вод – кислотними дощами, спричинені транспортно-промисловими викидами. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», пилового забруднення.

 

Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в конфлікті між зростаючою природоперетворювальною діяльністю людини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.



Однак загроза екологічної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток цивілізації тривалий час відбувався за принципом вседозволеності.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається деградація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи.

Що потрібно робити, для того щоб ця екологічна криза не переросла в глобальну екологічну катастрофу?

Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблемє такі:

1) перехід до матеріало та енергозберігаючих технологій, а в перспективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природних, економічн их та соціальних особливостей території;

3) розширення природно-заповідних територій

4) екологічна освіта й виховання населення.

Енергетична проблема    відображає завдання надійного забезпечення людства паливом.

     Обмеженість ресурсів і їх вичерпуваність ставить людство перед необхідністю твердої економії енергії, використання нових енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв.

Прилади конкретних заходів, які запроваджують для розв’язання сировинно-енергетичної проблеми?

    До зменшення використання сировини повинна привести заміна багатьох видів природних матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями.

Значна економія сировини досягається за рахунок використання вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас. Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90 % щорічного надходження металобрухту, 50–70 % макулатури і багатьох видів пластмас, до 75 % побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

     Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля у «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та зберігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже у ХХІ ст.

       Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають.

     Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробництво продовольства.      Середньодобова забезпеченість їжею оцінюється у цих країнах на 80–85 % від рекомендованих ФАО норм.

      Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продовольчих затрат у них перевищує 60 %, тоді як у Німеччині 17 %.

2.   Техногенні проблеми в суспільстві.

Техногенні катастрофи – це катастрофи штучного походження, тобто спричинені виробничею діяльністю. Техногенні катастрофи з*явилися після того, чк людина стала винаходити нові технології.

Наслідками техногенних катастроф є масова загибель людей або екологічна катастрофа.

   Основні види техногенних катастроф.

1.     Екологічні катастрофи.

Причини: зневаження засобами безпеки, недбалість персоналу підприємств, політичні й адміністративні амбіції,безумне прагнення до економії засобів і дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

2.   Авіакатастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, зневажання заходами безпеки, недбалість персоналу, несприятливі погодні умови.

3.   Вибухи.

Причини: надлишок вибухонебезпечного пилу, збереження старих боєприпасів, перевантаження судна, терористичні акти.

4.   Залізничні катастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, несправні й перевантажені потяги.

 

5.    Катастрофи на воді.

Причини: помилки й прорахунки людей, вибух, пожежа.

 

6.   Ядерні аварії.

Причини: помилки й прорахунки людей, відмови в роботі обладнання, вибух, пожежа.

    

Кожна техногенна катастрофа по-своєму унікальна. Однак є й загальні причини, які стоять за нещасними цього ряду.

     Американський дослідник Лі Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», перелічує їх у такому порядку: Дурість, Недбалість і Корисливість.

     На думку Девіса, так званий «людський фактор» техногенних катастроф практично цілком зводиться до таких обставин:

недбалість обслуговуючого персоналу, політичні й адміністравивні амбіції, жадібність, бездумне прагнення до економії коштів і до дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

                       «Мозковий штурм»

-     Чи можна запобігти техногенним катастрофам і мінімізувати їхні наслідки?

Факти.

1.     Дані ООН свідчать, що техногенні катастрофи посідають третє місце серед усіх видів стихійних лих за числом загиблих. На першому місці – гідрометеорологічні катастрофи (повені й цунамі), на другому – геологічні (землетруси).

2.   «Найдорожчою» техногенною катастрофою в історії людства за приблизними підрахунками є аварія на Чорнобильській АЕС. У цілому, тільки на часткову ліквідацію її наслідків витрачено близько двохсот мільярдів  доларів США.

Домашнє завдання. Дати письмово відповіді на питання:

1.     Схарактеризуйте екологічну ситуацію в Україні й у світі.

2.   Назвіть основні джерела забруднення навколишнього середовища.

3.   Назвіть екологічно чисті види енергії.

4.   *Підготувати повідомлення про «сучасні техногенні катастрофи», (використовуючи інформацію з телебачення, стрічки новин в Інтернеті: указати причину, наслідки, вжиті заходи щодо ліквідації наслідків катастрофи).

             

Дата 24.10.2025

Тема 8. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності». (Синхронний режим).

Мета:

Узагальнити й систематизувати знання учнів за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності», оцінити рівень їхніх навчальних досягнень.

                                            Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

Довести до відома учнів порядок проведення оцінювання.

ІІ. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності».

                                    І рівень

Укажіть правильну відповідь.

1.     Анкетування, експертна оцінка – це професіографування:

А) описове;

Б) інструментальне;

В) абстрактне.

          2. Співвідношення розмірів руки людини й розмірів інструмента – це     характеристика:

               А) антропометрична;

               Б)фізіологічна;

               В) психологічна.

          3. Дослідженням і проєктуванням  систем «організація – система організацій» займається:

А) макроергономіка;

Б) мікроергономіка;

В) мідіергономіка.

4. Наявність нормальної вологості на робочому місці – це характеристика:

А)санітарно-гігієнічна;

Б) естетична;

В) фізіологічна.

 

                                              ІІ рівень

5.Дайте визначення.

Професіограма – це ………. .

6.Заповніть схему.

Розділи ергономіки: ___________ ,  ___________ , _______________ .

7.Укажіть всі правильні твердження:

А) У системі «людина – машина – середовище» «середовище» - це зовнішні фактори, що впливають на роботу людини й машини.

Б) Система «колектив-організація» вивчається мікроергономікою.

В) Ергономічний стілець має спинку з вигином, щоб підтримувати спину.

Г) Плоскі манекени зазвичай виконуються в натуральну величину, а також у масштабах 1:5, 1:10.

Д) Освітлення біля монітора має бути таким, щоб на екран потрапляли відбитки й відблиски.

                                           ІІІ рівень

    8.Порівняйте методи професіографування:

Описове професіографування

Інструментальне професіографування

 

 

 

9. Установідь відповідність між назвами методів ергономічних досліджень і їхнім змістом:

А соматографія                    1. одержання інформації про вимоги до технічних

                                                      засобів і особистих якостей  людини;

Б метод плоских манекенів;   2. Схематичне зображення людського тіла в

                                                              технічній документації; 

В професіографування;    3.використання шаблонів-макетів людського тіла. 

 

10. Установіть відповідність між назвами розділів ергономіки й завданнями, які в них розв*язуються:

А мікроергономіка

Б мідіергономіка

В макроергономіка

1.дослідження й проектування систем «людина-колектив»;

2. дослідження й проектування систем «людина-машина»;

3. дослідження й проектування систем «людина – суспільство».

                                              IV рівень

11 – 12. Опишіть ергономічні характеристики знаряддя праці, зображеного на малюнку. Запропонуйте свої рекомендації  щодо їх поліпшення.

       


Домашнє завдання: дати відповіді на питання теста.


Дата: 10.10.2025

Тема 6. Ергономіка в структурі перетворювальної діяльності. 

Мета

Навчальна: ознайомитись з історією становлення ергономіки як науки; з питаннями, які вона розв*язує;навчити проводити ергономічний аналіз.

Розвиваюча: розвивати технічне мислення; удосконавлювати вміння технічного проєктування;

Виховна: виховувати зацікавленість до історії становлення ергономіки як науки.

                                 Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх, аналіз тематичної атестації.

ІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомити з темою і метою урока.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

      Пропонувати заслухати повідомлення учнів.

І. Історія становлення ергономіки як науки.

Ергономіка – (від гр. еrgon-робота,  nomos-закон) – наукова дисципліна, що комплексно вивчає проблеми взаємодії людини й техніки в конкретних умовах трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов й організації праці.

Ергономіка вивчає рухи людського тіла під час роботи, витрати енергії та продуктивність конкретної праці людини.

Джерела ергономіки сходять до часів первісного суспільства, що навчилося свідомо виготовляти знаряддя праці, надаючи їм зручної для певної роботи форми й розширяючи тим самим можливості людських органів.

                          Етапи становлення ергономіки

1.     Термін «ергономіка» виник в Англії в 1949 р. коли група анг. учених , очолювана К. Марреллом, започаткувала організацію «Ергономічного дослідницького товариства».

2.     У 1921 р на 1-шій Всеросійській ініціативній конференції з наукової організації праці й виробництва в доповідях В.М.Бехтерева і його учня В.М.М*ясищева була висунута ідея створення наукової дисципліни ергологія назву якої рік по тому уточнили як ергонологія.

3.     В 1961 р. була створена Міжнародна ергономічна асоціація, що видає а Англії журнал «Ергономіка» й ін. Емблема асоціації:

4.     У зв*язку із цілями досліджень розвиток ергономіки характеризують за десятиліттями:

1950-ті роки – військова ергономіка;

1960-ті            - промислова;

1970 – ті    - ергономіка товарів широкого вжитку;

1980-ті – інтерфейс «людини-комп*ютер» і ергономіка програмного забезпечення;

1990-ті роки – когнітивна й організаційна ергономіка.

           Всього виділилися три головних напрямки всередині ергономіки:

1.     Ергономіка фізичного середовища, розглядає питання пов*язані з анатомічними, антропометричними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці. (Сюда входить робоча поза, обробка матеріалів, компонування робочого місця …).

2.     Когнітивна ергономіка пов*язана з психічними процесами (сприйняття, пам*ять, прийняття рішень, розумова праця, кваліфіковане виконання, взаємодія людини й комп*ютера).

3.     Організаційна ергономіка розглядає питання, пов*язані з оптимізацією соціотехнічних систем, включаючи їхні організаційні структури й процеси керування (розробка проєктів, кооперація, групова робота й керування).

                   ІІ. Загальні питання ергономіки.

Ергономіка – міждисциплінарна наука, що виникла на стику технічних наук, психології, фізіології й гігієни праці.

Ергономіка тісно пов*язана з інженерною психологією, кібернетикою, технічною естетикою й науковою організацією праці, дизайном.

      Ергономіка має дві мети у своїх дослідженнях:

1.     Підвищення ефективності виробництва;

2.     Створення людині кращих умов праці.

Результатом ергономічних досліджень є розробка форм предметів і системи взаємодії з ними, які були б максимально зручними для людини при їх використанні.

Галузь застосування ергономіки охоплює організацію  робочих місць, як виробничих, так і побутових, а також промисловий дизайн.

                               Розділи ергономіки

Макроергономіка займається дослідженням і проєктуванням систем «людина-суспільство», «організація – система організацій».

Мідіергономіка досліджує і проектує  системи «людина-колектив», «колектив-машина», «людина-мережа», «колектив- організація».

До сфери інтересів мідіергономіки входять:

-     проєктування організацій;

-     планування робіт;

-     населеність робочих приміщень;

-     гігієна праці;

-     проєктування інтерфейсів мережних програмних продуктів тощо.

Мікроергономіка займається дослідженням і проєктуванням систем «людина-машина». («Людина-оператор» або група операторів взаємодіє з технічним пристроєм у процесі виробництва матеріальних цінностей, керування, обробка інформації тощо.)

      ІІІ. Ергономічні вимоги до знарядь праці

«Мікрофон»:

-     Які вимоги до знарядь праці можна назвати ергономічними? (молоток, ніж, дрель, … .)

-     Сформулювати ергономічні вимоги до них.

    Ергономічні вимоги до знарядь праці встановлюють їх відповідність до антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних властивостей людини, а також санітарно-гігієнічних вимог із метою збереження здоров*я людини й досягнення високої ефективності праці.

      Відповідно до класифікації праці всі елементи виробничої          обстановки розподіляються на 3 групи:

·        Санітарно-гігієнічні, що зумовлені ергономічними вимогами до знарядь праці в комплексі, включаючи природно-кліматичні умови зовнішнього середовища, особливо в будівництві, сільському й лісовому господарстві, видобувних галузях;

·        Естетичні, що формують у людини ставлення до трудової діяльності на основі культури виробництва, зовнішньої будови, виразності й цілісності композиції виробів, знарядь праці й інтер*єрів і створюють для людини функціональний, психологічний і побутовий комфорт;

·        Соціально-психологічні, зумовлені соціально-психологічним кламатом у колективідисципліною праці, формою керування й обсягом інформації про результати трудової діяльності.

                  Відповідно до цього можна виділити такі

                             групи вимог до знарядь праці:

1.     Антропометричні й фізіологічні вимоги (відповідність конструкції знарядь праці антропометричним  і фізіологічним параметрам людини, що забезпечує комфортні умови праці, простота конструкції, зручна форма, зручна робоча поза при використанні знаряддя праці, зона досяжності, вплив знаряддя на ефективність діяльності людини тощо.).

2.     Естетичні вимоги (гарний зовнішній вигляд, приємний колір, зовнішні властивості матеріалу, з якого виготовлене знаряддя праці, м*якість, гладкість та ін.).

3.     Гігієнічні вимоги (застосування безпечних матеріалів, барвників, легкість догляду тощо).

IV. Заключна частина.

1.     Підведення підсумків.

     Дотримання ергономічних вимог до знарядь праці спричиняє більш ефективне використання робочого часу, зростання продуктивності праці, створює приємний настрій під час роботи, сприяє досягненню поставлених цілей.

2.     Домашнє завдання: вивчити тему, підготувати повідомлення на тему: «Ергономіка: методи досліджень».


Дата: 03.10.2025

Тема 5.    Оцінювання навчальних досягнень за розділом 2 «Інформаційні джерела й інформаційні технології в проєктній діяльності».

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за розділом  «Інформаційні джерела й інформаційні технології в проєктній діяльності».

Тип уроку: контроль знань.

Хід заняття

І. Організаційна частина

Привітання, облік відсутніх; довести до відома учнів порядок проведення оцінювання.

    ІІ.                    Тестові завдання для перевірки знань

І рівень

Укажіть правильну відповідь

1.     Програма Microsoft Office Publisher надає:

А) набори макетів різних публікацій;

Б) списки необхідних web-сайтів;

В) набори слайдів.

2. Презентація – це:

А) набір web-сторінок;

Б) набір слайдів;

В) набір презентацій.

3. Плакати й банери можна створювати, використовуючи програму:

А) Microsoft Office Power Point;

Б) Microsoft Office Publisher;

В) Microsoft Office Excel.

4. Web-сайт – це:

А) колекція кліпів;

Б) кілька web-сторінок;

В) набір слайдів.

ІІ рівень

5.Дайте визначення.

Публікація – це ______________________________________________________.

6.Укажіть усі правильні твердження.

А  Макети публікацій для друкування в друкарнях можна створювати в програмі Microsoft Office Publisher.

Б  Якщо при створенні публікації виділена опція Швидкий перегляд, то у вікні попереднього переглядуможна подивитися зразки оформлення публікації.

В   Програма Microsoft Office Publisher не дає можливості створювати власні колірні схеми в публікаціях.

Г  Щоб змінити макет публікації, слід натиснути в області завдань кнопку Макети публікацій.

Д  У програмі Microsoft Office Publisher передбачено два набори особистих даних: Основане місце роботи й Дім і родина.

7.Доповніть речення.

У презентацію можна включити ______, _______, __________, ___________.

ІІІ рівень

8.Опишіть можливості програми Microsoft Office Publisher.

9.Заповніть схему «Види плакатів у програмі Microsoft Office Publisher».

_______, _________, _________, _________, _________, _________, __________.

10. Заповніть схему «Види буклетів у програмі Microsoft Office Publisher».

______________, ________________, ______________, ___________________.

IV рівень

11.Виберіть вид публікації.

12. Складіть покрокову схему створення обраної публікації. (за необхідності збільшіть кількість кроків.)

_______________ -  _______________ - _______________ -  __________________

ІІІ. Заключна частина.

Підсумок.

Домашнє завдання: повторити теми та дати відповіді на питання тесту.

Відповіді прислати у вайбер.


Дата: 26.09.2025

Тема 4. Використання в проєктній діяльності інформаційно-комунікаційних технологій. (Синхронний режим).

Мета:

-     Ознайомити учнів із видами презентацій, технологією створення публікації, веб-сайту; систематизувати знання щодо використання інформаційних технологій; навчити використовувати (мультимедійні) засоби для презентації проблеми; створювати публікації;

-     Розвивати навички користування інформаційно-комунікаційними технологіями;

-     Прищеплювати навички культури спільної праці.

Тип уроку: комбінований.

           Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Загальні підсумки з вивчення розділу 1.

Бесіда.

1.      Чи доводилось вам використовувати програму майкрософт оффісе для створення презентацій?

2.     Які програми ви використовували?

ІІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомити з темою і метою урока.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Види презентацій.

Презентації можна розподілити на кілька видів.

Основні групи презентацій: друковані й електронні.

Друковані презентації – це найпростіший варіант використання презентації як роздавального матеріалу або друкованого доповнення до виступу, рекламної акції.

Друковані презентації втілюють іміджеві ідеї, сповна виконуючи  - функції візитних карток, каталогів, буклетів.

На більш високому рівні стоять комп*ютерні (електронні) презентації.

Електронні презентації можна розміщати в Інтернеті, розсилати електронною поштою (PDF – презентації), використовувати на конференціях, семінарах, презентаціях як відеопрезентація.

 Мультимедійна презентація є файлом, що створюється в програмі Microsoft Office Power Point і може складатися з декількох каталогів і буклетів (інформаційний, благодійній акції, прейскуранти, події та ін.)

     Мікрофон

-     Які можливості мультимедійних презентацій?

Перевага (достоїнства) мультимедійних презентацій – це можливість впровадження  в них фактично будь-яких форматів. Такі презентації залежно від формату можуть відрізнятися динамікою й повноцінною анімацією, оригінальною подачею інформації, можливістю додавання звуку, музики й багато чим іншим.

     Подібний формат інтерактивних презентацій дозволяє інтегрувати в презентаціях звук, відеофайли, анімацію, інтерфейс (систему меню-керування). За допомогою зручної системи меню уможливлюється «підкачування» різних файлів, аж до автоматичного виходу на сайт об*єкта презентації.

     Мультимедійні презентації можуть бути іміджеві,тобто знаходити відмінне застосування на презентаціях, виставках, конференціях, семінарах як іміджевий ролик (анімаційний ролик), а також здатні замінити оратора чи лектора, рекламний каталог або сайт компанії.

                Технологіяні можливості мультимедійних презентацій:

збалансоване викоритання інформації, чергування або комбінування тексту, графіки, відео й звукового роду.

     Програма Microsoft Office Publisher дозволє створювати безліч найрізноманітніших публікацій – від візиток і рекламних листків до складних брошур і каталогів.

     Публікація – це процес розміщення документів і Інтернеті, де вони стають доступними для всіх бажаючих.

     Публікація може здійснюватися шляхом передачі даних через Інтернет або передачею інформації на знімному носії.

         Види електронних презентацій: мультимедійні презентації, Web – сайти в Інтернеті, публікація.

1.   2.  Технологія створення публікації

Використовуючи програму Microsoft Office Publisher, можна створювати:

1)    багаті на графіку друковані й електронні бюлетені;

2)    листівки;

3)    плакати й банери (є макети плакатів і банерів, які дозволяють легко вибрати значення довжини й ширини, що відповідають вимогам);

4)    3- або 4-секційні брошури або рекламні листки;

5)    візитні картки;

6)    Макети публікацій для друкування в друкарнях і багато чого іншого.

V.  Закріплення нового матеріалу.

1. Як створити публікацію?

2. Назвіть види публікацій.

3. Опишіть можливості мультимедійних презентацій.

VІ. Заключна частина.

Підсумок. Презентація – це зручний спосіб демонстрації досягнень або можливостей, це можливість подачі інформації наочно, об*ємно і «жваво».

Домашнє завдання: вивчити тему та підготуватись до тематичної атестації.


Дата: 16.09.24

Дата: 19.09.2025

Тема. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 1  "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини". 

Мета: 

узагальнити й систематизувати знання за розділом "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини"

оцінити рівень знань.

Тип уроку: контроль знань.

                                          Тестові завдання для перевірки знань

І рівень

Укажіть правильну відповідь

1. Метод синектики є варіантом методу:

а) функціонально-вартісного аналізу;

б) фокальних об*єктів;

в) мозкової атаки;

г) морфологічного аналізу.

2. Пряма аналогія - це:

а) аналіз того, як в інших галузях розв*язується подібна проблема;

б) вживання в образ об*єкта й розуміння його на основі власних відчуттів;

в) пошук розв*язань у міфах, казках, фантастиці;

г) стислий символічний опис проблеми у формі парадокса або метафори.

3. Мета функціонально-вартісного аналізу

а) вибір оптимального співвідношення  між споживчими властивостями й витратами на їх досягнення;

б) створення морфологічної скриньки;

в) генерація можливо більшої кількості ідей;

г) висування гірлянд випадковостей й асоціації.

ІІ рівень

4. Дайте визначення.

Суть методу фокальних об*єктів полягає в ....

5. Доповніть речення.

У мозковому штурмі беруть участь ... і ... групи людей: ...  .

6  Укажіть усі правильні відповіді.

А   У методі фокальних об*єктівкраще використовувати випадкові слова з різних галузей: техніки, поезії, фантастики, явищ природи, живих об*єктів тощо.

Б   Метою мозкового штурму є висування двох-трьох ідей.

В   Морфологіяний аналіз заснований на побудові таблиці, в якій перелічуються всі основні елементи, що складають об*єкт, і вказується найбільша кількість варіантів реалізації цих елементів.

Г   Основне завдання ТРВЗ - одержання кінцевого результату розв*язання проблеми.

ІІІ рівень

7. Заповніть таблицю "Характеристика методу морфологічного аналізу".

Цінність (достоїнства):   

Недоліки:      

8. Сформулюйте ознаки, за якими технічний винахід називається винаходом.

IV рівень

 9.   Виберіть об*єкт для вдосконалення.

10. Доберіть метод для проєктування.

Я вибираю метод ........, тому що .......... .

11. Запропонуйте варіанти розв*язання проблеми, використовуючи обраний метод.

Домашнє завдання: дати відповіді на питання тесту.


Дата: 12.09.2025

Урок №2.

Тема 2. Методи творчого й критичного мислення в проєктній технології. Винахідництво. (Синхронний режим)

Мета:

-      Ознайомити із методами критичного мислення, галузями та технологіями їх застосування;

-      Навчити використовувати метод морфологічного аналізу для вирішення завдань проєкту;

-      Розвивати творчі здібності, а також здібності до технічної творчості;

-      Прищеплювати навички культури спільної праці.

                               Перебіг уроку

І. Організаційна частина

Привітання, облік присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.    Яка сфера застосування методу мозкового штурму?

2.    У чому відмінність методів мозкового штурму й синектики?

3.    Якими є переваги методу фокальних об*єктів?

ІІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомлення з темою і метою урока.

IV. Вивчення нового матеріалу.

                     Методи створення нових ідей.

1.   Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА)



Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) ФВА (функціонально-вартісний аналіз) — метод техніко-економічного дослідження систем, спрямований на оптимізацію співвідношення між їхніми споживчими властивостями і витратами на досягнення цих властивостей. Метод розробив конструктор Пермського телефонного заводу Ю.М.Соболєв

Завдання ФВА є досягненням найвищих споживчих властивочтей продукції при одночасному зниженні всіх видів виробничих витрат.

Цей метод системного дослідження об*єкта (виробу, явища)… спрямований на зниження витрат, під час проєктування, виробництва й експлуатації без втрат якості і корисності продукції.

2. Теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ)

 ТРВЗ не є чіткою науковою теорією. ТРВЗ являє собою уза­гальнений досвід винахідництва й вивчення законів розвитку науки та техніки. Поява ТРВЗ була спричинена потребою прискорити винахідницький процес, виключивши з нього елементи випадковості: думка, що раптово й непередбачено майнула в голові, сліпий перебір і відкидання варіантів, залежність від настрою тощо. Крім того, метою ТРВЗ є поліпшення якості й збільшення рівня винаходів.

ТРВЗ, запропонована Г. С. Альтшуллером і його колегами в 1946 р. і вперше опублікована в 1956 р.,— це технологія творчості, заснована на ідеї про те, що «винахідницька творчість пов'язана зі зміною техніки, що розвивається за певними законами» і що «створення нових засобів праці має, незалежно від суб'єктивного до цього ставлення, підкорятися об'єктивним закономірностям». При створенні ТРВЗ була використана велика винахідницька база з технічних розв'язань у Радянському Союзі.

Дотримуючись алгоритмів ТРВЗ, можна знаходити «витончені» розв'язання, над якими конкуренти можуть безрезультатно битися роками. Останні приклади з практики провідних світових компаній (Ford, Boeing, Samsung, Hewlett Packard, Siemens) підтверджують працездатність методів ТРВЗ, що були успішно застосовані на виробничих і сервісних підприємствах, а також у консалтингових компаніях США, Європи, Японії, Кореї та інших країн. ТРВЗ набула світового визнання як метод інноваційного технічного й бізнес-мислення. Використовуючи ТРВЗ, компанії у всьому світі заощаджують значні ресурси, знижують витрати, удосконалюють свою продукцію й винаходять нову. ТРВЗ змінила світ рекламістів,  креаторів і людей інших творчих професій у кардинально кращу сторону. У результаті свого розвитку ТРВЗ вийшла за межі розв'язання винахідницьких завдань у технічній галузі й сьогодні використовується також у нетехнічних галузях (бізнес, мистецтво, література, педагогіка, політика тощо).

Головний принцип ТРВЗ базується на твердженні, що кожне завдання має нескінченну кількість розв'язань. Умови завдань мають бути загальними, абстрактними, не пов'язаними з конкретними життєвими ситуаціями. Ще одна дуже важлива умова формулювання творчого завдання ТРВЗ — орієнтація на результат.

 

Спрощений алгоритм розв'язання творчих завдань

1.              Зрозуміти завдання й налаштуватися на його розв'язання, «стати в мисливську стійку». Відтворити завдання своїми словами, зробити малюнок (підключити образне мислення). Визначити тип завдання — логічне, творче, технічне й т. п.

2.              Спробувати розв'язати завдання традиційними методами: методом спроб і помилок, дотримуючись здорового глузду (логіки), частинами, за аналогією (чи не розв'язував я подібного завдання?), за асоціацією, методом пошуку компромісу, шляхом експертних оцінювань (порадитися з мудрою доброзичливою людиною).

3.              Якщо завдання творче і складне і його не вдалося роз­в'язати традиційними методами, тоді використовуйте такі кроки:

3.1. Сформулюйте протиріччя, укажіть шкідливу функцію.
ТРВЗ виділяє три види протиріч (у порядку зростання складності розв'язання):

·   адміністративне протиріччя: «необхідно поліпшити систему, але я не знаю, як (не вмію, не маю права) зробити це». Це протиріччя є найслабкішим і може бути розв'язане або вивченням додаткових матеріалів, або прийняттям ад­міністративних рішень;

·  технічне протиріччя: «поліпшення одного параметра сис­теми призводить до погіршення іншого параметра»;

·  фізичне протиріччя: «для поліпшення системи якась її . частина має перебувати в різних фізичних станах одно­часно, що неможливо».

2.     Сформулюйте ідеальне кінцеве розв'язання (ІКР) і дайте відповідь на запитання: «Що заважає одержати ІКР?».

3.     Визначте, які основні частини беруть участь у завданні (складіть модель завдання).

4.     Пошукайте ресурс (можливості для вирішення) в кожній із цих частин, необхідний для одержання ІКР і узгодження протиріччя.

5.     Використовуйте прийоми для узгодження протиріччя, знайдіть кілька розв'язань.

6.       Визначте силу одержаних розв'язань і виберіть найкраще розв'язання для певних конкретних умов за заданими критеріями.

Під час розв*язання творчих завдань ТРВЗ (теорія розв*язання винахідницьких завдань) виділяє три види протирія:

1.     адміністративне протиріччя;

2.     технічне;

3.     фізичне.

3.Морфологичний аналіз

Зазвичай створення морфологічного аналізу пов'язують із двома іменами: середньовічним ченцем Раймондом Лулліем (приблизно 1235-1316 рр.) і астрофізиком Фрицем Цвіккі, який працював у США в середині XX ст.

Морфологічний аналіз заснований на побудові таблиці (морфологічної скриньки), у якій перелічуються всі основні елементи, що складають об'єкт, і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації цих елементів. Комбінуючи варіанти реалізації елементів об'єкта, можна одержати найнесподіваніші нові розв'язання.

Послідовність дій при цьому така:

·            Точно сформулювати проблему.

·            Визначити найважливіші елементи об'єкта (ряди таблиці).

·            Визначити варіанти виконання елементів (стовпці таблиці).

·            Занести їх до таблиці (заповнити комірки).

·            Оцінити всі наявні в таблиці варіанти.

·            Вибрати оптимальний варіант.

Головні недоліки методу:

1.     спрощеність підходу до аналізу об'єкта;

2.     можливість одержання занадто великої кількості варіантів для розгляду.

Галузь застосування: там, де можливо знайти нову ідею за рахунок комбінації відомих рішень (реклама, дизайн тощо).

Секрети успіху полягають у виборі невеликої кількості найістотніших основних параметрів (вибрати основне чомусь завжди буває нелегко) і якомога більшої кількості найнеймовірніших варіацій, а також у доброму знанні теми.

4. Винахідництво

 

Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де творчий процес знаходження нового розв'язання технічного завдання, націленого на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході. Винахід — це розв'язання технічного завдання, що належить до матеріального об'єкта (продукту) або процесу здійснення дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріальних засобів (способу).

 Щоб бути визнаним винаходом, відповідне технічне рішення повинне мати:

·     новизну (не бути відомим з існуючого рівня техніки);

• винахідницький рівень (не бути очевидним, виходячи з поточного рівня знань фахівців);

·      можливість промислового застосування.

Винахід є об'єктом інтелектуальної власності. Право на винахід виникає при його державній реєстрації. Документом, що підтверджує право на винахід, є патент на винахід.

Винахідництво Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де творчий процес знаходження нового розв’язання технічного завдання, націленого на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході.

V. Заключна частина

1. Закріплення нових знань.

2. Домашнє завдання: вивчити тему, підготуватись до тематичного оцінювання.


Шановні діти! Вітаю з початком нового навчального року! Сподіваюся на тісну сівпрацю, відповідальне ставлення до навчання та бажання навчитись працювати, здобувати освіту! 

Дата: 05.09.25

Урок №1.

Тема. Методи творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчість як основа перетворювальної діяльності людини. 

Мета:

- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;

- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.

       Хід заняття

І. Організаційна частина.

Добрий день! 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення і узагальнення знань, отриманних у 10 класі.

1. Що являє собою проєкт?

- Проєкт (кинутий уперед задум) - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об*єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту.

2. На що спрямований процес проєктування?

- Процес проєктування спрямований на одержання певного результату в заданий проміжок часу, і може бути реалізований за умов наявності ресурсів (матеріальних, людських, фінансових).

3. Назвати етапи виконання творчих проєктів.

- ознайомлення з переліком завдань;

- здійснення реального практичного виробу;

- виконання завдання;

- захист роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Сьогодні ми ознайомимося з методами творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчістю як основою перетворювальної діяльності людини.

Метою урока є:

- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;

- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.

IV. Вивчення нового матеріалу.

"Технологія"(греч.-мистецтво, майстерність) у значенні науки про майстерність виникло у зв*язку з технічним прогресом.

Технологія - це сукупність знань про способи і засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом.

Технологічний процес завжди передбачає чітку послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) за певних умов.

                        До технологій та методів творчої діяльності відносять:

1.



 Для проведення мозкової атаки обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:

1. генератори ідей — учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;

2. критики-аналітики — члени комісії, які обробляють запропоновані варіанти. У ці групи слід відбирати людей, які мають певні якості.

Ведучий: вимоги до учасника.

Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи його хід.

Повноваження ведучого:

1. Відповідати за процедуру й регламент роботи (дотримання правил).

2. Припиняти неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната», «павиний хвіст» тощо.

3. Забезпечувати психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й доброзичливості (повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).

4. Керувати процесом пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати формулювання завдання, розширювати поле пошуку, виділяти нові напрямки й аспекти розв’язань, задавати нові напрямки пошуку рішень для учасників).

 Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль ведучого в мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і вдихнути свіжі сили в процес.

Генератор ідей: вимоги до учасника.

Завдання генератора ідей: безупинно висувати ідеї щодо поставленої проблеми або завдання.

Вимоги до генераторів:

Висування великої кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на нових принципах, перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих несподіваних аналогій.

Використання ідей, висунутих раніше іншим генератором.

Генераторові ідей має бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду, а також оптимізм.

Неприпустимо включати в групу генераторів природжених скептиків і критиканів.

Генератори ідей повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити від нав’язливих ідей.

Типовий генератор активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми, завдання, у присутності третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»). Тіньовий генератор активно висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має позитивну установку на творчість, але в нього немає досвіду, низький рівень вимог. Бажано мати в групі генераторів дівчат і юнаків.

Аналітик: вимоги до учасника.

Завдання критика-аналітика: виявлення раціонального зерна в кожній запропонованій до аналізу ідеї.

Вимоги до аналітика:

1. Розуміння специфіки проблеми (завдання).

2. Здатність до узагальнення.

3. Йому мають бути притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та, котра аналізується саме зараз.

4. Гарні аналітики можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після класифікації принципів, висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в мозковому штурмі —- новий напрямок пошуку, а не конкретне рішення.

 Етапи й правила мозкового штурму

Попередній етап — постановка проблеми. На початку цього етапу проблема має бути чітко сформульована. Учасникам розповідається про завдання генераторів ідей і аналітиків. Потім кожний пише, у якій групі він хотів би брати участь зі своїми товаришами. Відбувається відбір учасників штурму, обрання ведучого.

Основний етап — генерація ідей. Дуже важливо дотримувати правил цього етапу:

Головне — кількість ідей. Не робіть ніяких обмежень, радо приймаються як логічні, так і абсурдні ідеї.

Повна заборона на критику й кожну (у тому числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, тому що оцінювання відволікає від основного завдання і збиває творчий настрій.

Незвичайні й навіть абсурдні ідеї уважно вислуховуються.

Комбінуйте й поліпшуйте будь-які ідеї.

Усі ідеї фіксуються (записуються на дошці, на диктофон, іншими засобами).

  Заключний етап — групування, відбір і оцінювання ідей. Визначаються найцінніші ідеї та підбивається остаточний підсумок мозкового штурму. На цьому етапі, на відміну від другого, оцінювання не обмежується, а навпаки, вітається. Методи аналізу й оцінювання ідей можуть бути дуже різними. Успішність цього етапу прямо залежить від того, наскільки «однаково» учасники розуміють критерії відбору й оцінювання ідей.

 Зоною оптимального використання мозкового штурму є:

1. Завдання, коли ми ще не маємо глибоких знань про об’єкт дослідження й необхідно визначити напрямки розв’язання проблеми. На цьому етапі ми поки що не можемо застосувати логіку. Припустімо, що проблема виникла нещодавно.

2. Завдання на проектування нової продукції, ідей реклами тощо.

3. «Зворотні» завдання («зворотний» мозковий штурм): як погіршити товар, процес, послугу. Вирішуються ці завдання для того, щоб після зворотного мозкового штурму знайти «зайві ланки» і виключити з процесів непотрібні або шкідливі процедури.

Основний недолік методу — мала продуктивність при значних витратах часу.


2.

Метод синектики Синектика (із гр. — «сполучення різнорідних елементів») — вид мозкового штурму при допущенні обговорення й відсівання ідей на стадії їх висування. Синектика (Synectics) — методика психологічної активізації творчості, запропонована Вільямом Дж. Гордоном у 50-ті рр. XX ст.. При організації пошуку нових рішень методом синектики дотримують тих самих правил, що й при використанні методу мозкового штурму. При цьому варто враховувати, що відмінність методу синектики полягає в тому, що на стадії висування ідей заохочуються їх критика й відсівання тих ідей, які не відповідають поставленому завданню.

У процесі генерування використовується прийом аналогій.

Види аналогій.

Пряма аналогія

При прямій аналогії розглянутий об’єкт порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом у природі або техніці. Наприклад, для вдосконалення процесу фарбування меблів застосування прямої аналогії полягає в тому, щоб розглянути, як забарвлені мінерали, квіти, птахи тощо або як фарбують папір, кіноплівки та ін.

Символічна аналогія

Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі сформулювати фразу, яка буквально двома словами відображає суть явища. Наприклад, при розв’язанні завдання, пов’язаного з мармуром, знайдено словосполучення «райдужна сталість», тому що відшліфований мармур (крім білого) — весь у яскравих візерунках, що нагадують веселку, але всі ці візерунки постійні.

Фантастична аналогія

При фантастичній аналогії необхідно уявити фантастичні засоби або персонажів, які виконують те, що потрібно за умовами завдання. Наприклад, хотілося б, щоб дорога існувала там, де її торкаються колеса автомобіля.

Особиста аналогія

Особиста аналогія (емпатія) дозволяє уявити себе тим предметом або частиною предмета, про який ідеться в завданні. У прикладі з фарбуванням меблів можна уявити себе білою вороною, що хоче пофарбуватись. Або, якщо вдосконалюється зубчаста передача, то уявити себе шестірнею, що обертається навколо своєї осі, підставляючи боки сусідній шестірні. Слід у буквальному значенні входити «в образ» цієї шестірні, щоб на собі відчути все, що дістається їй, і яких вона зазнає незручностей або перевантаження. Що дає таке перевтілення? Воно значно зменшує інерцію мислення й дозволяє розглянути завдання з нової точки зору.

3. Метод контрольних запитань



4. Метод фокальних об*єктів (МФО), або метод випадковостей.




5. 







6. Дерево рішень - яке допомагає проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.
(Проблема-рішення-наслідки-позитивні та негативні.)
V. Закріплення нового матеріалу.
Практична частина
а) виберіть проблему, що немає однозначного рішення. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору.
б) сформулювати проблему для вирішення.
в) дати необхідну додаткову інформацію щодо проблеми.
г) на цьому етапі важливо набрати якомога більше ідей.
Група людей шляхом обговорення повинна прийти до одного варіанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: описати практичну роботу в робочих зошитах. сфотографувати і надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

прочитати"Методи творчого та критичного мислення в проектній технології" та вміти ії пояснювати.

Комментариев нет:

Отправить комментарий