10 клас - технологія 2024-2025 н.р. ІІ семестр

                       Дистанційне навчання.

посилання на онлайн урок

https://us05web.zoom.us/j/85283924089?pwd=0olFchr1wGgICJpCpyBOHtMg30Foye.1

Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.  Ідентифікатор конференції: 852 8392 4089 Код доступа: p6gFcF

                                                    ІІ семестр

    Модуль. Продукт проєктно-технологічної діяльності: волонтерство.

                    Соціальний проєкт.

Дата: 03.02.2025

Тема 4. Методи проєктування. Метод фокальних об'єктів, його призначення.  (Синхронний режим – зустріч у призначенному місті з інструментами та матеріалами.)

Практична робота: створення виробів для допомоги ЗСУ. Інструменти та матеріали для їх виготовлення.

1.   1.  Методи проєктування.  Метод фокальних об'єктів, його призначення. https://www.youtube.com/watch?v=DCMj4MHBois

2.    2. Практична робота: створення виробів для допомоги ЗСУ. Інструменти та матеріали для їх виготовлення: ножиці, голка з великим вушком, нитки-ірис, драп, картон, утеплювач; викрійка.

3.      3. Правила безпечної роботи з ножицями та голкою.

4.      4. Правила техніки безпеки під час повітряної тривоги.

Дата: 27.01.25

Тема 3. Волонтерство. Напрями діяльності волонтерських груп.

Синхронний режим (зустріч у ПК за розкладом занять, з собою принести ножиці).

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про волонтерську діяльність в Україні

Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади провадження волонтерської діяльності і спрямований на розвиток та поширення волонтерства в Україні.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1 Визначення термінів

Волонтер - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану, благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер. Волонтером може бути особа, якій виповнилося чотирнадцять років.

Волонтерська діяльність (волонтерство) - соціально спрямована, благодійна, неприбуткова, вмотивована, суспільно корисна діяльність, що провадиться волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом виконання робіт та надання послуг громадянам, організаціям та суспільству в цілому.

Волонтерська організація - зареєстроване в установленому порядку неприбуткове об'єднання громадян або благодійна організація, для яких провадження волонтерської діяльності є статутним видом діяльності.

Волонтерська допомога - роботи та послуги, що виконуються (надаються) суб'єктами волонтерської діяльності громадянам, підприємствам, установам, організаціям у порядку, визначеному цим Законом.

Набувачі волонтерської допомоги - фізичні особи, об'єднання громадян, неприбуткові підприємства, установи, організації, які відповідно до цього Закону мають право на одержання волонтерської допомоги.

Посвідчення волонтера - документ встановленого зразку, який видається волонтерськими організаціями фізичним особам з метою підтвердження факту набуття ними статусу волонтера, та надає їм право провадити волонтерську діяльність.

Статус волонтера - сукупність визначених законом прав та обов'язків волонтера.

Суб'єкти волонтерської діяльності - фізичні та юридичні особи, що провадять волонтерську діяльність у відповідності до цього Закону.

Стаття 2 Мета волонтерської діяльності

Метою волонтерської діяльності є розвиток громадянської свідомості, патріотичного виховання, посилення суспільної згуртованості громадян України на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.

Стаття 3 Принципи волонтерської діяльності

Волонтерська діяльність здійснюється на принципах:

1) неприбутковості;

2) добровільності;

3) доброчинності;

4) законності;

5) гуманності;

6) етичності;

7) конфіденційності;

8) суспільної корисності;

9) доступності та відкритості;

10) невтручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у волонтерську діяльність.

Стаття 5 Основні напрями волонтерської діяльності

1. Основними напрямами волонтерської діяльності в Україні є:

1) надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

2) благодійництво та благодійницька діяльність;

3) охорона навколишнього природного середовища;

4) організація дозвілля для дітей та юнацтва та туристична діяльність;

5) розвиток культури та мистецтва, охорона та відтворення пам'яток історії та архітектури, захист національної спадщини;

6) зміцнення національних традицій та підтримка національних меншин;

7) охорона здоров'я, материнства та дитинства;

8) розвиток фізичної культури та спорту;

9) забезпечення безпеки вболівальників під час проведення спортивних змагань;

10) участь у подоланні наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги жертвам катастроф, військових конфліктів, стихійних явищ, природних катаклізмів, інших надзвичайних ситуацій на території України та за її межами;

11) надання безоплатної правової допомоги;

12) розвиток та популяризація волонтерської діяльності.

Стаття 6 Обмеження щодо провадження волонтерської діяльності

1. Не може вважатися волонтерською діяльність, яка хоч і містить ознаки волонтерської, але провадиться в інтересах та на користь членів сімей, інших родичів та друзів волонтерів або носить разовий, випадковий характер.

2. Забороняється залучати волонтерів до участі:

1) у військових конфліктах та миротворчих операціях;

2) у здійсненні оперативно-розшукової діяльності, провадженні дізнання та досудового слідства;

3) у виконанні завдань, які пов'язані з державною таємницею;

4) у будівництві приватних об'єктів нерухомості;

5) у виконанні завдань, які можуть становити пряму чи опосередковану загрозу життю волонтерів.

3. Забороняється надання волонтерської допомоги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям, метою діяльності яких є отримання прибутку.

Дата: 20.01.2025

Тема 2. Соціальні проєкти. Створення банку ідей для реалізації задуму створення соціального проєкту. (Асинхронний режим).

Алгоритм створення банку ідей.

Соціальні проєкти. Створення банку ідей для реалізації задуму створення соціального проєкту.

Алгоритм створення банку ідей.

 

     Соціальний проект – сконструйоване соціальне нововведення, метою якого є створення, модернізація чи підтримка в середовищі матеріальної або духовної цінності, яка має просторово-часові та ресурсні обмеження і вплив якої на людей визнається позитивним за своїм соціальним значенням.

     Мета проекту — це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

     Соціа́льна програ́ма — комплекс узгоджених заходів, що спрямовані на вирішення комплексу соціальних проблем. Як правило, соціальний та соціально-економічний ефект соціальних програм виражається в підвищенні якості життя громадян і суспільства в цілому.

Найкращі соціальні проекти України

Соціальні Проекти для ЗСУ — Прискорюй нашу перемогу разом з нами! Долучайся до зборів на допомогу ЗСУ. Сила в єдності! Посилюйте допомогу ЗСУ разом з нами! 

Виготовлення будь-якого технічного чи технологічного об'єкта починають із творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою, дизайнер намагається віднайти найвдаліший задум чи найліп-шу ідею, що допоможе розв'язати технічне протиріччя вчені довели, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності Творчий задум.

Завжди існували науковці, які вважали, що творчі відкриття — це результат випадковості, сфера підсвідомого, не пов'язана з логікою та інтелектом. Інші дослідники, спираючись на ідеї І. П. Павлова та В. М. Бехтерева, вважають, що процес творчості може відбуватись на заниженому рівні актив-ності свідомості або на рівні підсвідо- мості. Проте таке може відбуватись, якщо цьому передувала розумова робота з накопичення певної інформації про досліджуваний об'єкт. В. М. БухтєревІ. П. Павлов. Чи може людина навчитись робити творче відкриття. Чи може процес творчості бути керованим?

Творче відкриття. Сучасні дослідження показують що творче відкриття можливе тоді, коли дослід-ницький пошук підготовлений системою знань, якому передує напружена розумова діяльність винахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує виконану роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це має такий вигляд, ніби в комп'ютер вводять певний обсяг інформації, а через деякий час, коли обробить її за спеціальною програмою, він видає розв'язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. До таких умінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, відносять уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Досить часто великий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп'ютер, а й залишається невикористаним у дослідницькій роботі. Тому дизайнери нама-гаються впорядкувати і систематизувати зібрану під час дослідження та вивчення проблеми інформацію, щоб ефективніше нею скористатися. Кожну нову ідею потрібно проаналізу-вати, виділивши позитивні та негативні сторони. працюючи над створенням конкретного об'єкта, дизайнер переглядає всі можливі способи вирішення проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу — банку ідей та пропозицій. До. Після

Інструктаж та виконання практичної роботи.  

Для практичної роботи необхідно принести: ножиці, голку-циганку, нитки ірис, картон, клей; заяву від  батьків.

Дата: 13.01.2025

Тема 1. Проєктна діяльність на уроках технологій. Послідовність роботи над проєктом. Види проєктів.  (Синхронний режим)

                                         План.

1.     Обговорення вибору теми проєктної діяльності.

2.     Правила внутрішнього розпорядку.

3.     Організація робочого місця.

4.     Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.

5.     Орієнтовні завдання на семестр (плетіння маскувальних сіток, нарізання матеріалу, виготовлення окопних свічок, виготовлення устілок за шаблоном).

Домашнє завдання:

Підготувати: олівець, ручку, змилене мило, голку-циганку, нитки ірис (будь якого кольору), картон, ножиці.

Написання заяв батьками:

Я, (ПІБ – батьків), мама учня/учениці  ___  класу даю дозвіл відвідувати уроки технології  ІІ семестру 2024-2025 н.р. у ПК , згідно з розкладом занять. З правилами техніки безпеки під час повітряної тривоги ознайомлена та повністю усвідомлюю ризики воєнного стану.

13.01.2025                                        (підпис батьків)

        

Дата: 26.12.24

Тема. Підсумковий урок. (Асинхронний режим).

            Хід заняття

Боржникам дати відповіді на пройдені тести за розділами.

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

Дата: 19.12.2024

Тема. Узагальнення знань. (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання.

                                      Хід заняття

Боржникам дати відповіді на пройдені тести за розділами.

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

Дата: 12.12.2024

Тема. Тематичний контроль рівня навчальних досягнеь з розділу 4 «Обгрунтування проєкту». (Синхронний режим).

Мета:

Узагальнити й систематизувати знання; оцінити рівень навчальних досягнень.

       Тематичний контроль рівня навчальних досягнень

                      Оберіть правильний варіант відповіді

1.     Рентабельність означає:

  А) прибутковість;

        Б) конкурентоспроможність;

        В) вартість.

   2. Прибуток – це різниця:

        А) між собівартістю продукції й установленою на неї ціною;

        Б) витратами й заробітною платою;

        В) виторгом від реалізації товару й собівартістю.

    3. Рентабельність – це відношення:

        А) вартості до витрат;

        Б) прибутку до витрат;

        В) прибутку до ціни товару.

   4. Рентабельність можна підвищити:

       А) знижуючи собівартість;

       Б) підвищуючи собівартість;

       В) знижуючи прибуток.

 5. Собівартість товару – це:

     А) витрати на матеріали й амортизацію;

     Б) на матеріали, зарплату персоналу, амортизацію, накладні витрати;

     В) на матеріали, амортизацію, накладні витрати.

                                            Дайте визначення.

6. Економічна система – це ______________________________________ .

 7. Предмети праці – це __________________________________________ .

 8. Засоби праці – це _____________________________________________ .

 9. Норма часу – це ______________________________________________ .

10. Норма виробітку – це _________________________________________ .

11. Вільні ринкові ціни – це _______________________________________ .

                                         Заповніть схеми.

12. Показники продуктивності праці: ____________ , _________________ .

13.Елементи економічної системи: ______________ , _________________,

__________ , _________________ , ______________ , _______________ .

14. Способи прямих продажів: __________ ,    _______________________ , _______________ .

                            Доповніть речення.

15.  Типи економічних систем: _____________ , ___________ , _____________________ , __________________ .

16. Мета маркетингових досліджень  - ______________________________

_____________________________________________________________.

Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання.

17. Поясніть різницю між адміністративно-командною  й ринковою економічними  системами.

18.Охарактеризуйте три основних питання економіки.

19. Охарактеризуйте суть якісних методів маркетингових досліджень.

20.Яка сфера застосування  кількісних методів маркетингових досліджень.

21. Виберіть із наведеного переліку кількісні методи маркетингових досліджень:

А) спостереження;

Б) анкетування;

В) інтерв'ю;

Г) метод експертних оцінок;

Д) опитування.

22. Охарактеризуйте різницю між торгівлею через магазини й торгівлею шляхом прямих продажів.

23.Збільшення споживання дешевих продуктів харчування свідчить про:

А) зниження рівня життя;

Б) підвищення рівня життя;

В) підвищення заробітної плати;

Г) зниження цін.

     24. Який метод маркетингових досліджень ви вважаєте найбільш  

            ефективним ? Чому?

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

 

 

Дата: 05.12.2024

Тема. Маркетингові дослідження проєкту. (Синхронний режим).

Мета:

-     Ознайомитись із цілями й методами маркетингових досліджень; отримаєте уявлення про професію маркетолога; про прямі продажі;

-     Навчитись виконувати міні-маркетингові дослідження, складати анкету для проведення маркетингових досліджень;

-     Розвивати аналітичні здібності, вміння логічно мислити;

-     Виховувати почуття колективізму, взаємоповаги.

                                                     Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань.

Визначення маркетингу:

«Маркетинг – це розв*язання проблем ваших клієнтів із вигодою для себе».                                                              (Рендел Чепмен)

«Маркетинг – це вміння розуміти клієнта, побачити мету, досягти її, завжди пам*ятаючи про те, що в підсумку має потовщати гаманець».

                                                                                                     (Сергій Васильєв)

«Маркетинг – це спроба уявити, чого хочуть люди, щоб дати їм це».

                                                                                                    (Шеллі Лазарус)

Ø Чи згодні ви, що всі ці визначення відбивають суть маркетингу?

Ø Якщо так, то який із цих висловів, на ваш погляд, найточніше відбиває його суть?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Цілі маркетингових досліджень.

     Сьогодні для того, щоб одержати інформацію про ринок, будь-яке підприємство змушене проводити маркетингові дослідження. (Від анг. – ринок «market»).

     Маркетингові дослідження необхідні підприємствам не тільки для залучення нових клієнтів, але для збереження своїх постійних покупців.

Достовірність маркетингової інформації є однією з умов для успішних продажів на ринку в умовах конкурентної боротьби.

Цілі маркетингового дослідження випливають із виявлених проблем.

     Основна мета маркетингових досліджень полягає в зниженні ступеня невизначеності й прийнятті ефективних рішень у маркетингових проблемах.

Процес маркетингового дослідження складається з таких етапів:

·        Визначення проблеми;

·        Визначення потреби в товарі, послузі;

·        Формування цілей маркетингового дослідження;

·        Вибір методів проведення маркетингового дослідження;

·        Визначення типів і джерел інформації;

·        Вибір методу збору даних;

·        Збір даних;

·        Аналіз даних;

·        Підготовка й презентація заключного звіту.

2.     Методи маркетингових досліджень.

Існують такі методи маркетингових досліджень:

-     Спостереження в магазині. Дослідники використовують відеоспостереження, щоб вивчити покупців.

-     Спостереження вдома. Компанії посилають дослідників до покупців для вивчення їхнього ставлення до товару.

-     Дослідження за допомогою фокус-групи. Компанії набирають одну або більше фокус-груп (6-10 осіб), які обговорюють товар або послугу. Вони відповідають на запитання й коментують одне одного, цей процес записується на відео й пізніше обговорюється командою менеджерів.

-     Опитування й огляд. Компанії збирають інформацію у вигляді інтерв*ю з великою вибіркою населення.

-     Методи поглибленого інтерв*ю. Компанії організовують поглиблену дискусію учасниками для того, щоб зрозуміти їхні підсвідомі або приховані мотивації.

-     Маркетингові експерименти. Продумано добираються групи споживачів і аналізуються розбіжності в їхніх відповідях.  Використовуючи кабельне телебачення, електронну пошту, компанії оцінюють ціни й просування товару й можуть бачити, які з них найкращі.

Зараз найбільшою популярністю користуються такі методи: фокус-групи, анкетування й огляд.

Методи збору даних при проведенні маркетингового дослідження поділяються на якісні та кількісні.

Якісні:                                                                        Кількісні:

-спостереження;                                                     анкетування;

-інтерв*ю;                                                                опитування.

-аналіз протоколу;

--проєкційний метод;

-панельний метод;

-метод експертних оцінок.

Кількісні методи збору даних проводять за допомогою спеціально розроблених опитувальних анкет.

Маркетологи складають анкети таким чином, щоб вони були доступними для розуміння широкою аудиторією. Водночас відповіді респондентів мають містити достатньо інформації, яку можна було б використовувати для аналізу й вироблення ефективного маркетингового рішення.

Ø Це цікаво.

Наприкінці ХХ ст. з*явилися нові види маркетингу:

«соціально-етичний маркетинг»    та «дикий»

                      ↓                                                                        ↓

Отримання вигоди через задоволення        Маркетинг заснований на

потреб своїх клієнтів, але без завдання       використанні яскравих,

шкоди суспільству:                                              таких, що       

а)Мак Дональдс – 20 листопада запам*ятовуються,

«Всесвітній день дитини»;                               образів. (Розмістила 10

Б)компанія «Кока-Кола» (цукор й                 метрове оголошення на

Фосфорна кислота руйнують зуби).              борту ракети-носія

                                                                               «Протон», підтримавши

                                                                              тим самим аерокосмічне

                                                                              агенство.

3.     Реклама – двигун торгівлі.

До традиційних методів рекламування належать:

-     Рекламні буклети;

-     Реклама на біг-бордах;

-     Ефектні торговельні знаки;

-     Нанесення назви фірми на ручки, плакати. Календарі тощо.

   Зразки рекламної продукції:

А)використання знаменитостей для популяризації торговельних марок. (Сьогодні ми бачимо впродовж дня до 2 тис. рекламних оголошень).

Б)канали телебачення;

В)Інтернет-сторінка (чати й спеціальні сайти).

Г)журнали.

4.     Прямі продажі.

Ø Чи доводилося вам купувати яку-небудь продукцію не в магазині й не на ринку, а безпосередньо в торговельних агентів фірми?

Ø Можливо, ви самі виступали в ролі таких агентів?

Такий спосіб торгівлі називається прямими продажами.

Простіше кажучі:

«Прямі продажі» - це безпосередній прямий контакт продавця з покупцями.

     Розрізняють 3 основні способи прямих продажів:

·        Торгівля розносна (у тому числі мережива);

·        Торгівля поштою;

·        Торгівля через крамниці, що належать виробникові.

При прямих продажах продавець сам шукає клієнта й сам вступає з ним у контакт.

Саме так працюють компанії «Oriflame»,«Avon»,«Faberlie» та інші. Такі компанії беруть на себе розробку, удосконалення продукції, розширення асортименту, доставку й зберігання продукції, забезпечують розробку навчальних посібників, проведення тренінгів та семінарів, видання довідкової та рекламної продукції.

     Торговельні агенти виступають як незалежні підприємці, тобто беруть на себе всі ризики свого бізнесу, можуть поєднувати його, зі своєю основною роботою або зробити кар*єру в компанії.

«Правильна», продумана реклама сприяє просуванню продукції. Реклама може бути спрямована на інформування про товар, на нагадування про товар.

ІІІ. Закріплення нових знань

1.     Яка мета маркетингових досліджень?

2.     Перелічіть складові маркетингового дослідження.

3.     Які цілі й можливості реклами?

4.     Охарактеризуйте види прямих продажів.

5.     Розкажіть про особливості прямих продажів.

6.     Як ви вважаєте, чи є маркетингова діяльність обов*язковою для кожного підприємства на сучасному ринку товарів і послуг?

IV. Заключна частина.

Домашнє завдання:

1.     Підготуватись до тематичного контролю за розділом 4 «Обгрунтування проєкту».

2.     *підготувати повідомлення на тему «Плюси й мінуси прямих продажів».

Дата: 28.11.2024

Тема 12. Економічне обгрунтування проєкту. (Асинхронний режим).

Мета:

-         Ознайомити із типами економічних систем, з основними економічними поняттями; дати уявлення про шляхи підвищення продуктивності праці, зниження собівартості товарів і послуг;

-         Навчити розраховувати собівартість проєкту, визначати шляхи її зниження;

-         Розвивати вміння логічно мислити, практично використовувати набуті знання;

-         Формувати уявлення про сучасну економічну ситуацію.

                                  Хід заняття

І. Актуалізація опорних знань.

Ø Чи знаєте ви, в яких економічних умовах ми зараз живемо?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Типи економічних систем.

Економічна система – сукупність усіх економічних процесів, що відбуваються в суспільстві на основі сформованих у ньому відносин власності й господарського механізму.

     В економічних системах є елементи, які відрізняюь їх одну від одної:

§  Форма власності на засоби виробництва й результати господарської діяльності;

§  Організаційно-правові форми господарської діяльності;

§  Господарський механізм;

§  Система стимулів і мотивацій учасників економічних відносин;

§  Економічні зв*язки між підприємствами й організаціями.

       Історично склалися 4 типи економічних систем:

        традиційна; ринкова, адміністративно-командна (планова,     централізована), змішана.

У будь-якій економічній системі існують три основних питання економіки: що виробляти? Як виробляти? Для кого виробляти?

2.     Основні економічні поняття.

Засоби виробництва – це сукупність засобів і предметів праці. які використовують люди в процесі виробництва матеріальних благ та послуг.

Засоби виробництва: предмети праці та засоби праці.

Предмети праці – це частина засобів виробництва на яку спрямована праця людини. Предмети праці або дані природою, або є продуктами праці.

Засоби праці – це сукупність засобів виробництва, за допомогою яких люди впливають на предмети праці, видозмінюючи їх згідно зі своїми цілями й потребами.

3.Продуктивність праці – це показник ефективності використання трудових ресурсів (трудового фактора).

Продуктивність праці вимірюється або кількістю часу, що витрачається на виробництво одиниці товарної продукції; або кількістю продукції в натуральному чи грошовому вираженні, виробленою одним працівником за певний, фіксований час (годину, день, місяць, рік).

     Звідси випливають показники, що характеризують рівень продуктивності праці: норма часу й норма виробітку.

Норма часу – це час, установлений на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу роботи одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації в певних організаційно-технічних умовах.

Норма часу обчислюється в людино-годинах, людино-хвилинах або людино-секундах.

Норма виробітку – це кількість операцій, виробів, яка має бути виконана або виготовлена за одиницю часу (годину, зміну) у певних умовах одним робітником чи групою робітників відповідної кваліфікації.

На будь-якому підприємстві підвищення продуктивності праці є одним із пріоритетних завдань.

Ø Які існують шляхи підвищення продуктивності праці?

v До факторів зростання продуктивності праці належать:

§  Підвищення технічного рівня виробництва;

§  Удосконалення управління, організації праці й виробництва;

§  Уведення в дію та освоєння нових об*єктів;

§  Підвищення кваліфікації співробітників тощо.

       4.Ще один важливий показник діяльності підприємства – собівартість продукції, що випускається.

Собівартість – це всі видатки (витрати), витрачені підприємством на виробництво й реалізацію (продаж) продукції або послуги.

Ø Які витрати несе підприємство, виготовляючи певну продукцію?

v Собівартість може містити в собі:

-      Витрати на матеріали;

-      Заробітну плату основного й допоміжного персоналу;

-      Амортизацію основних засобів;

-      Накладні витрати, пов*язані з виробництвом та реалізацією. Тощо.

Ø Як можна знизити собівартість продукції?

v Зниження рівня цих витрат призводить до зниження собівартості продукції.

Наприклад: ви вирушили на автомобілі до крамниці, щоб купити пачку масла за ціною 60 грн.

Розрахуємо собівартість:

А)ви витратили 1 годину часу (припустимо, що година часу вашого оцінюється в 50 грн)

Б)паливо в автомобілі – 41 грн

В)автомобіль зносився (витрати на амортизацію 200 грн)

Висновок: собівартість пачки масла склала 351 грн.

А якщо придбати дві пачки по 27 грн за пачку? 351: 27 = 13 (п.)

Шлях зниження собівартості продукції – це збільшення обсягів випуску продукції.

      5.Прибуток.

      Метою виробничо-господарської діяльності будь-якого підприємства є одержання максимального прибутку.

Прибуток – це економічна категорія, що характеризує основний фінансовий результат, досягнутий підприємством за певний період.

Прибуток розраховується просто: це різниця між виторгом за проданий товар або послугу й витратами на виробництво товару або надання послуги.

     Весь прибуток, отриманий підприємством, є валовим прибутком.

З валового прибутку підприємство робить відрахування (податки, відсоток за кредит, орендна плата, благодійні фонди);

чистий прибуток, що залишився, використовують на розширення виробництва, на підготовку кадрів, на екологію …. .

1.     Рентабельність.

Мірою відносної прибутковості є рентабельність, що показує відсоток прибутку, отриманий з одиниці витраченого капіталу.

     Показники прибутку й рентабельності взаємопов*язані між собою. Розраховується рентабельність : це частка від поділу прибутку на видатки або витрату ресурсів.

Ø Якими шляхами можна підвищити рентабельність?

1        шлях. Рентабельність можна підвищити за рахунок зниження собівартості продукції. (Чим нижче собівартість, тим більше прибуток).

2        шлях. За рахунок збільшення обсягу виробництва, тому що виробничі витрати розподіляються на більшу кількість одиниць продукції.

7.Інтелектуальні (нематеріальні ) продукти, так звані ноу-хау. Це патенти, товарні знаки, прогресивні технології, об*єкти авторського права (винаходи, інформаційні продукти).

8. Ринкові ціни. В умовах ринкової економіки формуються вільні ринкові ціни на товари й послуги.

Вільні ринкові ціни звільнені від втручання державних органів, формуються під впливом ринку.

     Перехід від фіксованих державних цін до вільних, ринкових цін називають лібералізацією цін.

Ринкова економіка характеризується приватною власністю на ресурси й використанням системи ринків і цін для координації економічної діяльності й управління нею.

     У такій економічній системі уряд не втручається в економіку. Його роль зводиться до захисту приватної власності, встановлення законів, що полегшують функціонування вільних ринків.

     Виробник прагне випускати ту продукцію, яка приносить йому найбільший прибуток і задовольняє потреби покупця.

На питання: «як виробляти?» він відповідає прагненням виробляти продукцію з більш низькими витратами, ніж його конкурент, для того щоб продати більше й за нижчою ціною.

Питання «для кого виробляти?» виріщується на користь споживачів із найбільшими доходами.

        9. Адміністративно-командна економіка заснована на державній власності на всі матеріальні ресурси. Усі економічні рішення приймаються державними органами, що здійснюють централізоване (директивне) планування.

ІІІ. Закріплення нових знань

1.     Які типи економічних систем ви знаєте?

2.     Опишіть шляхи підвищення продуктивності праці.

3.     Як можна знизити собівартість продукції?

      IV. Домашнє завдання.

      Вивчити тему: виписати основні поняття.

      Напишіть невелике есе на одну із тем:

1.     «Особливості функціонування ринкової економічної системи».

2.     «Показники економічної ефективності виробництва».

 

Дата: 21.11.2024

Тема 11. Тематичний контроль рівня навчальних досягнень за розділом 3 «Методи творчого й критичного мислення в проєктній технології». (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання, оцінити рівень навчальних досягнень.

Тип уроку: контроль знань.

                                        Хід заняття

І. Організаційний момент.

     Довести до відома порядок проведення контролю.

ІІ. Контроль рівня навчальних досягнень.

                         Завдання для контролю знань.

Виконайте завдання й дайте відповідь на запитання.

Завдання 1 – 2 містять по три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.

1.     Виберіть правильну відповідь.

Технічне завдання на проєктування містить:

А) відомості про об*єкт проєктування;

Б) опис аналогів об*єкта проєктування;

В) результати опитування потенційних споживачів об*єкта проєктування.

2.     Виберіть правильну відповідь.

Метою ескізного  проєктування є:

А) вивчення передового досвіду в проєктованій галузі;

Б) створення банку ідей;

В) оцінка аналогів проєктованого виробу.

      3. Наведіть приклади відповідних видів дизайну.

       Індустріальний дизайн: __________________________________________

       Графічний дизайн: _______________________________________________

       Ландшафтний дизайн: ___________________________________________

       Дизайн інтер*єрів: _______________________________________________

    4.Визначте, представники яких професій задіяні при проєктуванні запропонованих виробів, і заповніть таблицю.

Проєктований виріб (продукт)	Назви професій
Одяг
Посуд
Автомобіль
Дитяча іграшка
Пакування
Облаштованість території парку

 

5.Доповніть речення.

Завданням експертної оцінки моделей-аналогів є __________________________________________________________________.

6.Заповніть схему.

Вміст технічного проєкту на виріб - ______________ ; ___________ ; _______.

7.Вставте необхідні слова.

     На стадії _______________ проєктування створюється банк ідей.

     На стадії робочого проєктування виготовляється _____________ проєктованого виробу, остаточно уточнюються ________ _________, складається _______________ _______ на новий виріб.

8.Сформулюйте принципи підбору експертів для оцінки якості виробу.

9.Опишіть завдання передпроєктних досліджень.

10.Виберіть напрямок дизайну й складіть невелике повідомлення про його основні завдання.

11-12. Виберіть напрямок дизайну й визначте вимоги до якостей і знань дизайнера цього напрямку.

Д/з: повторити теми.

Дата: 14.11.2024

Тема  10. Основи художнього конструювання виробів. (Синхронний режим).

Повідомлення та презентації учнів на тему різних видів дизайну.

Домашнє завдання: вивчити тему, підготуватись до оцінювання.

Дата: 07.11.24; 14.11.2024 (перший тиждень після осінніх канікул).

Тема  9 - 10. Основи художнього конструювання виробів. (Синхронний режим).

Мета:

-         ознайомити із принципами художнього конструювання виробів; дати уявлення про алгоритм дизайну й роботу дизайнера, технології створення банку ідей;

-         навчити аналізувати існуючи вироби й визначати завдання проєкту;

-         розвивати аналітичні здібності й уміння логічно мислити.

                                   Хід заняття

І. Організаційний момент.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів та мотивація навчальної частини.

-         З історії питання.

Від перших кроків свого становлення дизайн претендував на найширший спектр об*єктів проєктування.

     «Від Софи до міського середовища», так окреслювали коло своєї професійної діяльності дизайнера на початку ХХ століття, «від голки до літака» - у 60-х роках.

     Споконвічно класифікаційною ознакою, за якою проводився розподіл дизайнерскої діяльності, були матеріали, з якими працював дизайнер. Кожен з цих матеріалів мав свою специфіку, вимагав особливих знань у сфері конструювання й технології виробництва.

     У перших школах дизайну 20-х років навчання студентів велося за такими напрямами: столярна справа, гончарне ремесло, металообробка, ткацтво, графіка.

                                                         Бесіда

-         Як ви думаєте, у чому полягає професія дизайнера?

-         Назвіть сучасні види дизайну.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Варіант 1. Заслуховуються повідомлення учнів з історії дизайну.

Варіант 2. Розповідь.

     Дизайн як професія існує близько 100 років. Відлік історії дизайну найчастіше ведуть із відомого руху «За зв*язок мистецтв і ремесел» в Англії кінця ХІХ століття, лідером якого був художник і теоретик у галузі предметної творчості Вільям Морріс. Саме тоді були сформульовані основні положення теорії й творчі принципи дизайну, що вплинули на подальші школи й напрями.

     Існує також погляд, відповідно до якого виникнення дизайну відносять до періоду всесвітньої кризи 1929 року.

     З*явилися різні види дизайну:

Індустріальний дизайн (дизайн знарядь праці й механізмів, предметів побуту: посуду, побутових приладів, ауді-і відеотехніки, меблів, іграшок);

дизайн одягу і зачісок, 

інтер*єрів, 

Графічний дизайн (оформлення книг, рекламно-інформаційних проспектів, буклетів, плакатів. Пакувань, етикеток, торгівельних марок, фірмових знаків, заставок, рекламних роликів на телебаченні), 

ландшафний дизайн,

 фотодизайн, 

фітодизайн.

Представники груп виступають із повідомленнями.

                                        Підбиття підсумків.

     Дизайн у процесі свого розвитку не тільки перетворився на самостійну проєктно-художню культуру, але й сам став впливати на архітектуру, скульптуру, декоративно-прикладне мистецтво.

     Так з*явилися авангардні течії (хай-тек, арт-дизайн).

Кількість дизайнерських напрямків і спеціалізацій продовжує рости. У рамках цих напрямків створюються творчі й професійні союзи дизайнерів і визначаються номінації виставок і конкурсів дизайнерів.

-         Харківська державна академія дизайну й мистецтв – один із навчальних закладів України з підготовки висококваліфікованих дизайнерів.

                      Стадії дизайн-проєкту.

1.     Одержання завдання на проєктування (технічне завдання).

2.     Передпроєктні дослідження (збір усіх необхідних для проєктування матеріалів).

3.     Ескізне проєктування (створення банку ідей, оцінка моделей, вибір та обгрунтування основної моделі-пропозиції).

4.     Технічне проєктування (добір та обгрунтування пакета матеріалів для проєктованого виробу з розробленням конфекційної карти зі зразками матеріалів, розроблення базової та модельної конструкції проєктованого виробу, проєктування технології виготовлення виробу з підготовкою маршрутної, операційних та інструкційних карт).

5.     Робоче проєктування (розроблення лекал, деталей виробу з підготовкою специфікації лекал і деталей крою, складання технічного опису виробу, виготовлення макету, оцінка якості макета).

      IV.Заключна частина.

     Домашнє завдання: вивчити тему, підготувати повідомлення на тему різних видів дизайну.

Дата: 24.10.24

Тема 8. Тематичний контроль рівня навчальних досягнень за розділом 2 «проєктна технологія як основа сучасного виробництва.» (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів; оцінити рівень їхніх навчальних досягнень.

Тип уроку: контроль занань.

                                                 Хід заняття

І. Організаційна частина.

Довести до відома учнів порядок проведення тематичного контролю.

Методичні рекомендації: контроль рівня знань учнів проводиться з використанням завдань для перевірки знань.

ІІ. Тематичний контроль рівня навчальних досягнень учнів.

              Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання.

Виберіть одну правильну відповідь.

1.     Технології, застосовувані в текстильній промисловості, є:

А)механічними;  б) хімічними;  в) біологічними;  г) енергетичними.

      2. Дайте визначення.

     Виробничий процес – це _________________________________________ .

1.     Заповніть схему.

Виробничий процес: _____________ , ______________________ .

2.     Заповніть схему.

Нетехнологічні процеси: _________ ,  _________ ,  ____________ ,

____________ ,    _______________ .

3.     Оберіть галузь промисловості або сільського господарства й поясніть суть основних процесів, що відбуваються на її підприємствах.

4.     Заповніть таблицю.

Вид виробничих процесів	Роль у виробництві
основні
	Ремонт устаткування. Виготовлення інструмента для потреб даного виробництва
	Транспортування, складування, добір і комплектування деталей.
Управлінські

5.     Чи є виробничий процес перетворюючою діяльністю? Обгрунтуйте свою точку зору.

6.     Охарактеризуйте базові технології, застосовувані в будівництві.

7.     У чому полягає відмінність у призначенні маршрутної й операційної карт?

8.      У чому полягають основні завдання менеджменту на виробництві?

9.      Складіть схему ухвалення рішення й опишіть зміст кожного етапу.

______ , ________ , _________ , _________ , ______________ .

10.           Підкресліть (випишіть) характеристики, що відповідають одиничному типу виробництва: різноманітна номенклатура, продукція випускається серіями, продукція випускається в одиничному екземплярі, продукція випускається у великій кількості, продукція однойменна, експериментальні зразки продукції.

11.           Знайдіть помилки в тексті й виправте їх.

Для масового виробництва характерне виготовлення різнорідної продукції, невеликими партіями, протягом тривалого періоду часу. На таких підприємствах виробляють унікальне устаткування, здійснюють масове виробництво одягу, продуктів харчування.

12.           Підготуйте невелике есе на тему: «Сучасні технології».

     ІІІ. Заключна частина.

1.     Загальні підсумки вивчення розділу.

2.     д/з: підготувати повідомлення про історію дизайна. Види сучасного дизайну.

Дата: 17.10.24

Тема 7. Сучасні технології у виробничій діяльності людини. (Синхронний режим).

Мета:

-         Ознайомити учнів із сучасними технологіями виробництва, їхньою роллю; окреслити роль менеджменту у виробничій діяльності людини, ознайомити з етапами процесу ухвалення рішення, з технологією проєктування;

-         Навчити визначати тип технології, застосовуваної на підприємстві;

-         Розвивати вміння логічно мислити, використовувати набуті знання, розширювати знання про технології й технологічну діяльність;

-         Виховувати взаємоповагу, доброзичливість у ході дискусії.

                             Хід заняття

І. Організаційний момент.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Що таке виробничий процес?

2.     Якою є структура виробничого процесу?

3.     Охарактеризуйте типи організації виробництва.

4.     До якого типу організації виробництва варто віднести виробництво авіалайнерів?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ознайомити з темою і метою урока.

-         Який зміст ви вкладаєте в слово «технологія»?

     Технологія – це спосіб перетворення речовини, енергії, інформації в процесі виготовлення продукції, обробки й переробки матеріалів, складання готових виробів, контролю якості, управління.

     IV. Вивчення нового матеріалу з закріпленням.

                                   План

1.     Поняття сучасних технологій.

Існує безліч різних технологічних процесів, кожний з яких має свою структуру й особливості.

Базові способи, застосовувані в технологічних процесах

Назва способу	Суть способу	Приклади технологій
Фізико-механічний	Зміна предметів праці за допомогою механічного впливу	Різання,рубання металів; з*єднання деталей нитками, заклепками.
хімічний	……. за допомогою хімічних реакцій	Одержання електроізоляційних матеріалів; в сіл.госп. боротьба зі шкідниками; фарбування тканини.
біологічний	Зміна предметів праці під впливом біохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах	Одержання дріжджового тіста; добування з руд міді, хрому за допомогою спеціальних бактерій.
енергетичний	Зміна предметів праці за допомогою безпосереднього впливу енергією (електричною, ядерною та ін.)	Одержання міді, алюмінію, шляхом електролізу; загартування деталей струмами високої частоти.

Технологія обробки ряду матеріалів грунтується на комбінації кількох способів (електрохімічний спосіб нанесення захисних і декоративних покриттів на метали).

     Однако існують технології, орієнтовані не тільки на створення матеріального продукту.

Сучасні технології:

1.     Інформаційні технології (ІТ), комп*ютерні технології.

Інформційні технології – це процеси, пов*язані зі збором, накопиченням, обробкою й передачею даних для одержання інформації нової якості про стан об*єкта, процесу або явища.

     Мета інформаційних технологій – одержати в результаті переробки первинної інформації необхідну для користувача нову інформацію.

-         Яка сфера застосування ІТ?

-         На виробництві використання ІТ сприяє підвищенню продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва.

2.     Телекомунікаційні технології (ТТ) – створюють інформаційні продукти (засоби зв*язку, обчислювальної техніки).

 

      3.   В кінці ХХ століття сформувалася особлива категорія технологій, які одержали назву високі технології (наукоємні).

-         Високі технолоії – найбільш нові й прогресивні технології сучасності:

-         А) мікроелектроніка; б) обчислювальна техніка, в) робототехніка;

Г) атомна енергетика (атомна медицина); д) літакобудування; є) космічна техніка; ж) мікробіологічна промисловість та також

«чисті технології» і альтернативна енергетика:

сонячна енергетика, воднева, технології енергозбереження;

живі системи й біотехнології (генна інженерія, біохімія, біофізика, мікробіологічна промисловість.)

                            Робота за запитаннями

1.     Що таке селекція?

2.     Які завдання селекції?

3.     Основні напрямки селекції.

Селекція й насінництво – це життєво важливі в сучасному світі галузі світового господарства, без яких уже неможливо забезпечити продовольством зрозтаюче населення планети.

     Нові види бактерій, віруси, стійкість комах – шкідників, що підвищується, диктують нові вимоги до селекції.

     Тепер вона повинна швидко реагувати на загрози, що з*являються, новими стійкими сортами.

     Для розв*язання цих проблем багато селекційних компаній використовують генну інженерію, проводять селекцію для всіх кліматичних зон.

     Чистий прибуток на ринку селекції  становить приблизно 1 млрд доларів на рік.

2.Проєктування технологічного процесу.

     Розробкою технологій на виробництві займаються технологи, інженери, конструктори, програмісти й інші фахівці у відповідних сферах.

     Вимоги ЄСТД (Єдиної системи технологічної документації) регламентують види технологічних документів при проєктуванні технологічних процесів.

     Основними  документами технологічного процесу  є маршрутна й операційна карти.

У маршрутних картах відбивається весь шлях, що проходять матеріали, напівфабрикати й сировина, перетворюючись на готову продукцію.

Маршрутна карта містить опис технологічного процесу виготовлення виробу всіма технологічними операціями, дані про устаткування. Оснащення, застосовані матеріали і трудові нормативи.

В операційних картах більш докладно, ніж у маршрутних, описується виконання кожної окремої операції: указуються раціональні режими роботи устаткування, застосовувані контрольно-вимірювальні інструменти й прилади, вимоги до виконання операцій.

3.     Роль менеджменту у виробничій діяльності.

Як ви вже знаєте, управлінські процеси (менеджмент) є невідємною частиною будь-якого виробничого процесу.

Менеджмент – це наука про управління людськими відносинами в процесі виробничої діяльності та взаємозв*язках споживачів із виробниками.

Мета менеджменту – це досягнення високої ефективності виробництва, кращого використання  ресурсного потенціалу підприємства, фірми, компанії.

Основні завдання менеджменту:

а)прийняття рішень; б)реалізація ухвалених рішень.

     4. Процес прийняття рішень.

         У процесі прийняття рішень можна виділити такі етапи:

1.     Формулювання проблемної ситуації;

2.     Визначення критеріїв і обмежень.

Критерії прийняття рішень – це вимоги, що відбивають систему переваг при ухваленні рішення.

3.     Вироблення альтернативів (суть цього етапу полягає  у формулюванні набору альтернативних розв*язань проблеми).

4.     Вибір оптимального розв*язання проблеми (це ключовий етап усього процесу узвалення рішення).

5.     Реалізація (виконання) ухваленого рішення.

Для виконання ухваленого рішення необхідно:

А) скласти план заходів для втілення ухваленого рішення;

Б) розподілити обов*язки, права й відповідальність між тими, хто буде виконувати ухвалене рішення;

В) визначити спосіб одержання інформації про хід виконання рішення.

       5. Стилі прийняття рішень:

            1. одноосібне ухвалення рішення (без обговорення);

            2. збір інформації, а потім одноосібне ухвалення рішення;

           3. консультації з підлеглими в індивідуальному порядку, а потім       

               одноосібне ухвалення рішення;

4.консультація з групою, а потім одноосібне ухвалення рішення;

 5. групове ухвалення рішення.

V. Закріплення нових знань.

1. Що таке технологія?

2. Назвіть відомі вам базові технології.

3. Охарактеризуйте завдання менеджменту на підприємстві.

VІ. Заключна частина.

1.     Підведення підсумків.

2.     д/з: підготуватись до тематичного контролю знань; *підготувати повідомлення про застосування високих технологій.

Дата: 10.10.24

Тема 6. Виробнича діяльність людини. (Синхронний режим).

Мета:

-         Ознайомити учнів зі структурою виробничого процесу на підприємстві, видами виробничих процесів; дати уявлення про типи організації виробництва;

-         Навчити характеризувати підприємства за видом виробничого процесу, застосовуваними технологіями;

-         Розвивати вміння логічно мислити, використовувати набуті знання; розширювати знання про технології й технологічну діяльність.

                                              Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

                   Бесіда

-         Назвіть підприємства нашого міста.

-         Визначте, з якої сировини і яку продукцію випускають ці підприємства?

Підводячи підсумок бесіди, відзначаємо, що незважаючи на розмаїтість продукції, що випускається різними підприємствами, можна відзначити щось загальне: на кожному з цих підприємств відбуваються процеси, які змінюють первинну сировину, матеріали, напівфабрикати. При цьому створюється щось нове, відмінне за зовнішнім виглядом, розмірами, формою, властивостями.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Ознайомити з темою і метою урока.

IV. Вивчення нового матеріалу з закріпленням.

1.     Поняття виробничого процесу.

     Сукупність усіх дій із використанням знарядь праці, здійснюваних персоналом підприємства для виготовлення конкретних видів продукції, називається виробничим процесом.

-         Чи можна виробничий процес охарактеризувати як перетворюючу діяльність? Обгрунтуйте свою думку.

     Безумовно, будь-який виробничий процес є перетворюючою діяльністю, оскільки в результаті вихідні матеріали й напівфабрикати перетворюються в готову продукцію. При цьому змінюються форма, розміри, фізико-механічні властивості предметів праці.

                 Структура виробничого процесу:

    Виробничий процес: технологічний процес; нетехнологічні процеси.

Основною частиною виробничого процесу є технологічний процес, що містить  цілеспрямовані  дії  зі  зміни  стану предметів  праці (виготовлення деталей готової продукції, складання механізмів і машин).

     Нетехнологічні  процеси  забезпечують можливість виготовлення продукції (до таких процесів належать транспортні, складські, вантажно-розвантажувальні, комплектувальні й інші процеси, а саме:

1.     Одержання підприємством матеріалів і напівфабрикатів;

2.     Контроль їхньої якості й збереження;

3.     Підготовка засобів виробництва;

4.     Організація й обслуговування робочих місць;

5.     Транспортування матеріалів, сировини, деталей виробів;

6.     Технічний контроль на всіх стадіях виробництва;

7.     Упакування й відправлення на склад готових виробів.

Виробничі процеси поділяються за своїм значенням і роллю у виробництві на такі види:

а)основні;   б) допоміжні;   в) обслуговуючі;   г) управлінські.

Основними називаються виробничі процеси, у ході яких здійснюється виготовлення основної продукції, що випускається підприємством.

Допоміжними називаються виробничі процеси, що забезпечують безперервний перебіг основних процесів. Це процес з ремонту устаткування, виготовлення оснащення й інструмента для потреб даного виробництва, ремонту технологічного  устаткування, виробітку пара й стиснутого повітря тощо.

Обслуговуючими називаються виробничі процеси, у ході реалізації яких виконуються послуги, необхідні для нормального функціонування основних і допоміжних процесів. Це процеси транспортування, складання, добору й комплектування деталей, контрольні операції, запезпечення енергетичними ресурсами тощо.

Управлінськими називаються виробничі процеси, які полягають у розробці й прийнятті рішень, регулювання й координації ходу виробництва, контролі точності реалізації програми, аналізі й обліку проведеної роботи.

     Ці процеси  тісно взаємопов*язані з виробничими. Це особливо проявляється при впровадженні автоматизованих систем управління технологічним процесом, використанні мікропроцесорної техніки, робототехніки.

                                Міні-практикум    

Допоміжні процеси	Обслуговуючі процеси

                                    

Визначте, до допоміжних чи обслуговуючих належать перелічені нетехнологічні процеси й заповніть таблицю:

1.     Одержання підприємством матеріалів і напівфабрикатів;

2.     Контроль їхньої якості й зберігання;

3.     Підготовка засобів виробництва;

4.     Організація обслуговування робочих місць;

5.     Транспортування матеріалів, сировини, деталей готових виробів;

6.     Технічний контроль на всіх стадіях виробництва;

7.     Упакування й  відправлення на склад готових виробів.

 Основні процеси залежно від стадії виготовлення виробу поділяються на заготівельні, обробні, складально-оздоблювальні.

«Мікрофон»

     Наведіть приклади заготівельних, обробних, складально-оздоблювальних процесів у різних галузях господарства (у швейній, хімічній промисловості; машинобудівному заводі, рослинництві та ін.).

2.     Типи організації виробництва.

За характером виробничого процесу впливає обсяг продукції, що випускається, і її номенклатура.

     Залежно від них складається певний тип організації виробництва: одиничне, серійне, масове.

Характеристика типів організації виробництва

Тип виробництва	Характеристика виробництва	приклади
Одиничне виробництво	Виготовлення різноманітної продукції в невеликих обсягах (часом в одиничному екземплярі).	Експериментальні зразки продукції, унікальне устаткування тощо
Серійне виробництво	Виготовлення однорідної продукції (щодо невеликої номенклатури), що випускається окремими серіями. Обсяг виробництва в цьому випадку вимірюється сотнями й тисячами виробів.	Випуск серій верстатів. Невеликих партій моделей одягу, пошив фірмового, робочого одягу за замовленням організацій тощо.
Масове виробництво	Виготовлення однойменної продукції в дуже великій кількості протягом досить тривалого часу. Його відрізняє високий рівень автоматизації й механізації.	Виробництво автомобілів. Випуск тканини, вироб одягу, взуття, продуктів харчування, побутової техніки тощо.

                                               Бесіда

-         Який тип організації виробництва є більш мобільним, здатним швидше перебудовуватися, реагуючи на зміни потреб ринку?

     Технічна творчість – це вид творчості, мета якої полягає у створенні технічних рішень, що характеризуються новизною й суспільною значущістю. Такі технічні рішення називаються винаходами.

     Технічна творчість перебуває у взаємозв*язку й взаємодії з іншими видами творчості, у першу чергу з науковим і художнім.

     «Мікрофон»

-         Чи можна поставити знак рівності між  такими поняттями, як конкурентоспроможність і якість продукції. Обгрунтуйте свою точку зору.

1.     Що таке виробничий процес?

2.     Якою є структура виробничого процесу?

3.     Охарактеризуйте типи організації виробництва.

4.     До якого типу організації виробництва варто віднести виробництво авіалайнерів?

V. Заключна частина.

Підведення ітогів.

Домашнє завдання: виберіть яке-небудь підприємство й опишіть його (визначте його структуру, тип організації виробництва, характер виробничого процесу; вид продукції, що випускається, тощо).

Оформити відомості про обране підприємство у вигляді реферату.

ЗАВДАННЯ

 олімпіади з трудового навчання

10 клас (обслуговуючі види праці)

 

Проектно-технологічна діяльність учнів

 

Організаційно-підготовчий та конструкторський етапи

 

1. Ознайомитися з моделями-аналогами текстильного кошика (цукерниці).

2. Розробити проект власної моделі кошика.

3. Вказати конструкційні матеріали, необхідні для виготовлення запланованого виробу.

4. Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення спроєктованої моделі.

5. Скласти Технологічну карту на виготовлення спроєктованого виробу (30 балів) за зразком:

№ з/п	Послідовність виконання технологічних операцій	Графічне зображення операції	Інструменти
1.
2.
…

 6. Виконати ескіз майбутнього виробу із зазначенням оздоблення – 20 балів.

Моделі-ана логи: 

   

 

Дані зразки представлені для загального уявлення про виріб і не є  еталоном для обов’язкового виконання!

  

Технологічний етап

За власним ескізом виготовити текстильний кошик (цукерницю).

Основна технологія: технологія обробки текстильних матеріалів машинним способом. 

Додаткові технології: технологія виготовлення пласкої та об’ємної аплікації, технологія виготовлення вишитих виробів, технологія виготовлення виробів в’язаних гачком, технологія виготовлення виробів валянням.

Завершальний етап 

Провести самоаналіз виконаної роботи за орієнтовним планом:

-   чого навчився;

-   особистісний внесок;

-   що вдалося (аргументація);  що не вдалося (аргументація);

-   що можна було зробити інакше.

 

Дати самооцінку готового виробу за наступними критеріями:

 

№ з/п	Критерії оцінювання	Бал
		Критерій	Самооцінка	Оцінка експерта
1	Функціональність виробу (відповідність призначенню, зручність у використанні, надійність конструкції)	15
2	Володіння техніками обробки (дотримання розмірів, раціональне використання матеріалу, якість обробки)	25
3	Естетичність (оздоблення), привабливість виробу	5
4	Оригінальність конструкції виробу та новизна в підході до вирішення завдань (складність форми)	5
Усього		50

 

ЗАВДАННЯ

 олімпіади

 з дисципліни Технології (трудове навчання)

Тестові завдання для учнів 10 класів

 

 Розробка містить тестові завдання з різних практичних модулів навчання. Може бути кілька вірних відповідей.

  

Запитання 1  (1 б)

Яка будова голки побутової швейної машини?

А) складається із шпонки; пальця; вісі; рамки;

Б) із лиски; короткого жолобка; рамки; вістря;

В) із лиски; короткого жолобка; вістря; довгого жолобка; вушка; леза; колби.

 

Запитання 2 (1 б)

Які лінії здорово видовжують фігуру, надають їй лаконічності та стрункості:

А) вертикальні;

Б) горизонтальні;

В) діагональні.

 

 Запитання 3 (1 б)

Наука про використання в технічних пристроях і системах принципів організації, властивостей, функції й структур живої природи- це…

А) біологія;

Б) ергономіка;

В) біоніка. 

 

Запитання 4 (2 б)

Установіть відповідність між критеріями, яким повинен відповідати виріб, та їхніми характеристиками

1 - ергономічність

2 - естетичність

3 - технологічність

4 - економічність 

а) простота виготовлення;

б)зручність у використанні;

в) привабливість;

г) затрати матеріалів.

 

1	2	3	4

 

  

Запитання 5 (1 б)

Який із варіантів  оформлення  інтер'єру рослинами відноситься до фітодизайну:

а) оформлення інтер'єру живими рослинами в горщиках;

б) оформлення інтер'єру

штучними рослинами;

в) оформлення інтер'єру зрізаними рослинами;

г) оформлення інтер'єру засушеними рослинами.

 

Запитання 6 (1 б)

Визначте до якої групи вишивальних швів належать мережки

а) поверхнево-нашивні лічильні;

б) поверхнево-нашивні вільні;

в) прозорі лічильні;

г) прорізні вільні.

 

Запитання 7 (1 б)

Оберіть  правильну відповідь:

Візерунок, побудований на ритмічному чергуванні і поєднанні різних елементів, це….

а) орнамент;

б) композиція;

в) рапорт орнаменту;

г) симетричність.

 

Запитання 8 (1 б)

Як називаються деталі швейного виробу з розміткою для обробки та з’єднання?

а) заготовки;

б) напівфабрикати;

в) деталі крою;

г) частини виробу.

 

Запитання 9 (1 б)

Укажіть тканину, що відповідає зазначеним на малюнку рекомендаціям по догляду за  одягом, виготовленої з цього  матеріалу:

а) бавовна;

б) капрон;

в) вовна;

г) шовк.

 

Запитання 10 (2 б)

Установіть відповідність між мотивами вибору професії та їхніми характеристиками:

1 – прагнення бути оригінальним, робити відкриття;

2 – прагнення отримувати матеріальні блага;

3 – спрямованість на вищі загальнолюдські потреби;

4 – прагнення до пізнання змісту конкретної праці.

а) соціальні;

б) пізнавальні;

в) творчі ;

г) матеріальні. 

1	2	3	4

 

 

Запитання 11 (1 б)

2.      Який пристрій використовують для нарізування різьби мітчиком?

а) ключ гайковий;

б) рамку;

в) хомутик;

г) вороток слюсарний.

 

Запитання 12 (1 б)

До якої групи об’єктів відносять зубчасту передачу?

а) машина,

б) механізм,

в) інструмент,

г) деталь.

Запитання 13 (2 б)

5.      Що є основним показником у визначенні властивостей сталей?

а).     співвідношення щодо вмісту заліза і вуглецю;

б).     вміст заліза;

в).     вміст домішок у їх складі;

г).      перевищення вмісту заліза над вмістом вуглецю;

д).     спосіб їх отримання.

Запитання 14 (1 б)

Яке числове значення показано на шкалах штангенциркуля

а) 1,5 мм;

б) 2,5 мм;

в) 25 мм;

г) 25,2 мм.

 

Запитання 15 (1 б)

Як називається у пиломатеріалів поздовжня широка сторона сортименту?

а) ребро

б) пласть

в) крайка

г) обзол

Запитання 16 (1 б)

Як передається об’єм предмета на технічному рисунку?

а) фарбуванням 

б) розмалюванням

в) виділяється за допомогою відтінення

 

Запитання 17 (1 б)

Яким способом термічної обробки можна зменшити твердість металу?

а) відпалюванням

б) нормалізацією

в) гартуванням 

д) відпусканням

 

Запитання 18 (1 б)

 Які елементи зображують  на кінематичних схемах?

а) усі.

б) головні.

в) які передають рух.

г) які беруть участь у передачі руху.

 

Запитання 19 (1 б)

 На якому зображенні показано пасову передачу?

а)

б)

в)

г)

 

Запитання 20 (1 б)

 Як називається паз на торці деталі, показаний на малюнку стрілкою?

а) провушина        

б) гніздо

в) шип гнізда

г) заплечик.  

                                                        Проект «Горіхокол» 

10 клас (технічні види праці)

1. Ознайомитися з моделями-аналогами горіхокола.

2. Спроектувати власну модель.

3. Вказати конструкційні матеріали, необхідні для виготовлення запланованого виробу.

4. Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення спроектованої моделі.

5. Перелічити технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Скласти Технологічну карту на виготовлення спроєктованого виробу (30 балів) за зразком:

№ з/п	Послідовність виконання технологічних операцій	Графічне зображення операції	Інструменти
1.
2.
…

6. Виконати графічне зображення ( одним із перелічених способів: клаузура, ескіз, технічний малюнок, аксонометрія, креслення) майбутнього виробу із зазначенням оздоблення. – 20 балів.

7. Виготовити Горіхокола, дотримуючись власного графічного обґрунтування. Виконати за власним задумом оздоблення виробу

Можливі матеріали:  дошки сосна – 300 х 150 х15-20 мм – 1шт., 300 х 40 х 20 мм – 1 шт., 200 х 100 х 20 мм – 1 шт; фанера 300 х 300 х 3 мм; листовий метал завтовшки 0,5–0,8 мм х 300 х 50 мм;  цвяхи Ø1 х 10 мм – 10 шт.; шурупи Ø3 х 10 мм – 6 шт., шканти Ø6 мм. клей ПВА, матеріали для опорядження виробів з деревини

Інструменти: лобзик ручний або електролобзик; ножівка по дереву; шило; свердла Ø3; 4; 5,5; 6 мм, напилок; ножиці по металу; викрутка; плоскогубці; киянка; кутник столярний; олівець; рубанок; лінійка; інструменти для оздоблення виробів з деревини за вибором учня. 

Звертаємо увагу нате, що при копіюванні представлених нижче об’єктів-аналогів горіхоколів бали за творчий доробок нараховуватись не будуть.

Моделі-аналоги

Завершальний етап

 

Провести самоаналіз виконаної роботи за орієнтовним планом:

-   чого навчився;

-   особистісний внесок;

-   що вдалося (аргументація);  що не вдалося (аргументація);

-   що можна було зробити інакше.

 

Дати самооцінку готового виробу за наступними критеріями:

 

№ з/п	Критерії оцінювання	Бал
		Критерій	Самооцінка	Оцінка експерта
1	Функціональність виробу (відповідність призначенню, зручність у використанні, надійність конструкції)	15
2	Володіння техніками обробки (дотримання розмірів, раціональне використання матеріалу, якість обробки)	25
3	Естетичність (оздоблення), привабливість виробу	5
4	Оригінальність конструкції виробу та новизна в підході до вирішення завдань (складність форми)	5
Усього		50

Дата: 03.10.24

Тема 5. Тематичний контроль рівня навчальних досягнень за розділом 1 «Інформаційні джерела в проєктній технології». (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів; оцінити рівень їхніх навчальних досягнень.

Тип уроку: контроль знань.

                                             Хід заняття

І. Організаційний момент

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Тематичний контроль.

(Два наступні завдання оцінюються в один бал – якщо відповіді правильні)

     Завдання 1 – 2 містять три варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.

1.     В алфавітному каталозі бібліографічні записи розташовуються:

А) за галузями знань;

Б) за абеткою;

В) за датами видання.

      2. Механізм закладок дозволяє зберегти:

          А) інформацію Web-сторінки;

          Б) адресу Web-сторінки;

          В) ІР-адресу сервера.

                                    Закінчіть речення.

3.Способи групування джерел у бібліографічному списку –

алфавітний, ____________, ___________, _____________,________________.

4.Найбільш компактним типом збереження інформації Web-сторінки є збереження її у вигляді ____________________________________________.

5.Тип найбільш повного збереження інформації Web-сторінки - __________
______________.

6.Алфавітний спосіб групування джерел у бібліографічному списку доцільно вибирати, якщо ___________________________________________.

                               Дайте визначення поняттям.

7.Сервер – це _____________________________________________________.

8.Релевантність пошукової системи – це ______________________________.

9.Ключові слова – це _______________________________________________.

10.Результуюча сторінка – це ________________________________________.

              Виконайте завдання й дайте відповіді на запитання.

11.Які можливості браузера?

12.Наведіть приклади найбільш популярних браузерів.

13.Наведіть приклади доменів першого рівня.

14.Назвіть браузер, яким ви хочете користуватися, і поясніть чому.

15.Види гіперпосилань: _____________, ____________, _________________.

16.Які є способи сбереження інформації Web-сторінки:_________, _______.

17.Напишіть схему процесу створення нової закладки в браузері Ореra

      ____________,  ____________________, ____________________.

18. Типи збереження Web-сторінки: __________, ____________, __________.

19. Способи пошуку інформації в Інтернеті: _______, ________, ___________.

20. Способи пошуку інформації пошуковими машинами: _______________,

      ____________, ________________, __________________,

21. Охарактеризуйте переваги електронної пошти.

22. Якого типу інформацію можна пересилати електронною поштою?

23. Охарактеризуйте поняття фішингу.

24. Установіть відповідність між способами пошуку інформації в Інтернеті й книзі:

          1.каталог                                      А Посилання в тексті

          2. пошукова система                Б Зміст

          3. гіперпосилання                      В Предметний покажчик

ІІІ. Підсумок уроку

Домашнє завдання: дати відповіді на тестові завдання. Прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com  або на вайбер.

 

Дата 26.09.24

Тема 4. Технологія пошуку інформації засобами мережі Інтернет: основні способи пошуку інформації в Інтернеті. (Cинхронний режим).

Мета:

-         Ознайомити учнів з основними способами пошуку інформації в Інтернеті;

-         Навчити працювати з ресурсами Інтернету: складання пошукового запиту, створювати бібліографічні записи сайтів.

Тип уроку: комбінований.

                                                  Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1.     Охарактеризуйте систему пошука інформації з каталогів (за гіперпосиланням, ключовими словами).

2.     Від чого залежить вибір пошукової системи?

(Гугл Макрософт Сеч - …….

Nigma - ……..

     ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.     Способи пошуку інформації в Інтернеті

1.1.         Пошукові покажчики.

1.2.         Ключові слова.

1.3.         Результати пошуку.

1.4.         Способи пошуку інформації:

А)простий пошук (за обним або кількома ключовими словами);

Б) розширений пошук (з використанням ключових слів і спеціальних логічних операторів);

В)контекстний пошук (за фрагментом тексту);

Г)спеціальний пошук (за датами, за посиланням на певну адресу, за заголовками веб-сторінок та ін.).

       2. Формулювання запиту для пошукової системи:

        А) інформаційні запити (наприклад «властивості тканин»;

        Б) навігаційні (наприклад «текстиль»);

        В) транзакційні (купити телевізор).

       Практичні рекомендації при складанні запиту для пошукової системи.

1.     Точніше робіть запити.

2.     Не робіть пошук за обним словом.

3.     Використовуйте синоніми (замість слів «курсовий проєкт» можна написати «курсова робота»).

4.     При побудові запитів ураховуйте можливість написання того самого терміна латинецею або кирилицею (наприклад: modem (модем),    Web (веб),  fax (факс).

5.     Визначте можливе місцезнаходження необхідної інформації (реферати й твори краще шукати  на спеціалізованих сайтах; а літературні твори – в електронних бібліотеках.)

6.      Перевіряйте орфографію.

7.     Не пишіть великими літерами (тільки власні імена, наприклад «місто Зеленодольськ»).

8.     Не використовуйте в запитах «стоп-слова» - прийменники, сполучники, частки, слова завдовжки менш ніж 4 літери. (Наприклад, при запиті «ми в Італії» будуть знайдені документи, у які входить слово «Італія».

9.     Різні пошукові системи використовують різні алгоритми й механізми пошуку.

10.                        Створення бібліографічних записів сайтів.

В описі кожного сайту слід вказати назву й адресу в Інтернеті.

Приклад опису сайту: Історія маленької чорної сукні: fum.mobus.com/22393.html

IV. Закріплення нового матеріалу.

1.     Поясніть різницю в алгоритмах простого й розширеного пошуку.

2.     У якому випадку доцільно скористатися алгоритмом контекстного пошуку?

3.     Перелічіть правила формування запиту для пошукової системи.

4.     Якою пошуковою системою ви плануєте скористатися при пошуку інформації для свого проєкту? Чому?

V. Заключна частина.

Підсумок уроку.

Домашнє завдання: підготуватися до тематичного контролю за розділом 1: «Інформаційні джерела в проєктній технології».

Дата 19.09.2024

Тема 3. Технологія пошуку інформації засобами мережі Інтернет: етапи та стадії проєктування.

Мета:

-         Сприяти засвоєнню знань про етапи та стадії проєктування;

-         Формувати цдосконавлювати технічні об*єкти чи речіпобутового призначення. Як нескінченний процес творчої діяльності людини;

-         Розвивати логічне мислення, ініціативу, увагу;

-         Виховувати культуру праці, працелюбність.

                                         Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

1.     Що таке проєкт? Наведіть приклади проєктів.

2.     Чим відрізняється проєктування від конструювання?

3.     Як класифікують проєкти?

     ІІІ. Мотивація навчальної частини.

            Ознайомити з темою і метою урока.

      IV.  Вивчення нового матеріалу.

            Рушійні сили розвитку суспільства і виробництва.

1.     Процес проєктування виробів в умовах виробництва складається з таких основних етапів:

1.1.          Дослідження та складання завдань проєкту;

1.2.          Художньо-конструкторський пошук;

1.3.          Ескізний проєкт;

1.4.          Складання конструкторської документації.

2.     Етапи навчального проєктування:

1.1.          Організаційно-підготовчий;

1.2.          Конструкторський;

1.3.          Технологіний;

1.4.          Завершальний.

3.     Етапи виконання творчих проєктів.

1.1  Ознайомлення з переліком завдань.

1.2  Здійснення реального практичного вибору:

А) бачення проблеми;

Б) прогнозування ідей вирішення проблеми;

В) проєктування конструкцій: матеріали, інструменти, технології.

1.3. виконання завдання:

А) планування технологічного процесу;

Б) організація робочого місця;

В) виконання технологічних операцій: самоконтроль; оцінка якості.

1.4. Захист роботи: самооцінка, самоаналіз.

         V. Закріплення нового матеріалу.

        1. Охарактеризуйте етапи проєктної технології.

        2. Коротко опишіть виконувані  на кожному етапі роботи.

         VІ. Заключна частина.

1.     Метод проєктів надає величезний простір для реалізації ваших ідей.Існує кілька видів проєктів, і ви можете вибрати той, що вам найбільше подобається. Вибрати тему свого проєкту, необхідно відразу обміркувати вид продукту й вид презентації цього продукту.

2.     Домашнє завдання: продумайте тему проєкту, вид продукції й вид його презентації.

 

Дата: 12.09.24

Тема 2. Основні інформаційні джерела. Журнали, довідники, енциклопедія. (Синхронний режим).

Мета:

- ознайомити учнів зі способами пошуку інформації;

- формувати вміння практичного використання нових інформаційно-комунікаційних технологій, інтернет-технологій;

- виховувати зацікавленість, культуру праці.

Тип уроку: одержання нових знань.

                                                             Хід уроку

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Розкажіть, якими способами пошуку інформації в книжках, довідниках, енциклопедіях ви користувалися.

2. Дайте визначення таких понять Інтернету, як сервер; ІР(айпи)-адреса; Wев - сайт.

- сервер: комп*ютер у мережі, на якому запущене програмне забезпечення, яке дозволяє відповідати на запити користувачів на одержання документів й інших даних, називається сервером.

- ІР (айпи) - адреса (він є засобом управління сайтами, засобом управління користувачами.)

- Wев - сайт (декілька сторінок об*єднаних темою, структурою, оформленням або авторством).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Способи пошуку інформації:

1.1. Каталоги

     Перший спосіб пошуку інформації в книзі - це пошук за допомогою змісту (знаходите потрібну главу, № сторінки).

     В Інтернеті залежно від широти тематики посилань каталоги можуть бути загальними й спеціалізованими (тематичними).

     Процес пошуку інформації за допомогою каталогів виглядає так:

а) користувач послідовно переглядає зміст каталогу;

б) вибирає потрібну рубрику;

в) переглядає сайти, що стосуються цієї рубрики;

г) переходить на потрібний сайт або сторінку.

1.2. Посилання

     Другий спосіб пошуку - це використання посилань у тексті на потрібні сторінки книги.

     Посилання в Інтернеті називаються гіпертекстовими посиланнями ("гіпер" означає, що посилання веде за межі тексту, на іншу сторінку).

     Посилання в каталогах і на звичайних сайтах можуть розставлятися автоматично при формуванні Wев - сторінок, але найчастіше їх розставляють  вручну: Wев-майстер розмічає спеціальними позначками фрагмент тексту і приєднує до нього адресу відповідної сторінки.

1.3. Пошукові покажчики (ключові слова)

     Третій спосіб пошуку - скористатися алфафітним списком найбільш важливих термінів, так званим предметним покажчиком (містяться в кінці книги), там же перераховуються важливі терміни (ключові слова) і вказуються номери сторінок.

     Саме ця ідея пошуку інформації за ключовими словами, зібраними в предметному покажчику, стала основою для створення пошукових систем, або Інтернет пошуковиків.

2. Пошукові системи.

            Пошукова система має ряд користувальницьких характеристик:

1. релевантність (ступінь відповідності знайденої інформації запиту; доречність результату);

2. повнота бази (чим ширши область пошуку, тим краще);

3. швидкість пошуку;

4. актуальність посилань;

5. додаткові можливості (пошук подібних документів, обмеження області пошуку).

3. Принципи вибору пошукової системи.

1. тексти (пошук за новинами; тематичний пошук за сайтами; за картинками, книгами, музикою).

2. локальні (обмежені певною мовою) і глобальні пошукові системи (обмежуються російськомовними сайтами).

ІV. Закріплення нових знань.

1. Порівняйте способи пошуку інформації в паперових носіях і в Інтернеті.

2. Опишіть технологію пошуку інформації з каталогів (за гіперпосиланнями, за ключовими словами).

3. Як ви міркуєте, який із цих способів є найбільш зручним?

V. Заключна частина.

1. Підсумок уроку.

2. домашнє завдання: вивчити новий матеріал.

Дата: 05.09.24

Тема 1:    Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів  (Синхронний режим)

Мета навчання:

Навчальна: сформулювати нові знання в учнтів за розділом «Технологія» з теми «Загальні основи проектування у виробничій діяльності людини. Види проектів», обґрунтування процесу формування і реалізації проектування

Розвиваюча: розвивати  пізнавальну активність, критичне мислення

Виховна: виховання  професійної компетентності, удосконалення методики виховного впливу

 Типи уроку: засвоєння нових знань.

Методи навчання: словесний, наочний, практичний

Форми організації пізнавальної діяльності: індивідуальна, групова, колективна

Методичне забезпечення:  презентація, відео, Тест W2

План

1. Проектування не є принципово новим видом людської діяльності.

2. Проектування як особливий вид діяльності.

3. Класифікація проектів.

4. Тест, презентація,

Література:

1.     Альтов Г.И. И тут появился изобретатель. –М.: Дет. л-ра, 1989.

2.     Альтшулер Г.С. Найти идею. –Новосибирск: Наука, 1986.

3.     Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень. — К.: Науковий світ, 2002.

4.     Бутнік-Сіверський О.Б. Економіка інтелектуальної власності. – К.: Ін-т інтел. власн. і права, 2004. – 296 с.

5.     Велика ілюстрована енциклопедія ерудита: Пер. з англ. –К.: Махон-Україна, 2005.

6.     Гаркавенко С.С. Маркетинг: Підручник. – 4-те вид. доп. – К.: Лібра, 2006. – 720 с.

7.     Дибкова Л.М. Інформатика та комп’ютерна техніка: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», -2002.-692с.

 

1. Організаційний момент – (1  хвилина)

2. Актуалізація опорних знань – (5 хвилин)

3. Пояснення нового матеріал

 Основні поняття: проект, проектування, проектно-технологічна діяльність, виробничий проект, навчальний проект.

1. Проектування не є принципово новим видом людської діяльності. Творчі відкриття винахідника чи науковця, створення архітектурних споруд чи художніх творів – це прояв творчості, і водночас – це проектування у певній галузі людської діяльності. Будівництво єгипетських пірамід, зведення Великої китайської стіни — це ті проекти, що у свій час були не менш значущими, ніж сучасний проект автомобіля без двигуна внутрішнього згорання (мал. 1).

Мал. 1 Проекти минулого та сучасності

2.     Проектування як особливий вид діяльності формується на початку ХХ століття і пов'язаний спочатку з діяльністю креслярів, необхідністю особливо точного перенесення задуму інженера чи винахідника у вигляді графічного зображення, для передачі його виконавцям на виробництві. Однак поступово, таку діяльність пов’язують з науково-технічними розрахунками на кресленнях, основних параметрів майбутньої технічної системи, її попереднім дослідженням.

 Сьогодні проектна діяльність виходить далеко за межі сучасного виробництва, і тісно пов’язана з науковою, мистецькою, політичною та суспільною діяльністю людини. Розробка та впровадження медичних препаратів, зведення спортивних комплексів, проведення виборчої кампанії, мають низку спільних ознак, що характеризують їх як проекти. Це, зокрема, такі ознаки:

·        розв’язання певної проблеми;

·        спрямованість на досягнення конкретної мети;

·        взаємопов‘язані дії, що призводять до кінцевого результату;

·        діяльність пов’язана з плануванням;

·        наявність певного бюджету (фінансового, матеріального тощо);

·        суб‘єктивна або об‘єктивна новизна, унікальність та неповторність

 Проект починається із творчого задуму чи якоїсь ідеї щось практично втілити у життя. Наприклад, у Вас з’являється задум вступити до одного з престижних вузів нашої країни. Які подальші Ваші дії? Так, може бути декілька варіантів – від обговорення цієї ідеї з батьками до визначення проблемних для вас запитань і відповідного пошуку потрібної інформації. Але згодом Ви обов’язково складете план дій для реалізації задуму. В загальних рисах будь-який проект це спочатку ідея чи задум, а вже лише потім план для її реалізації та власне технічна чи практична реалізація плану.

 Досить часто проект пов’язують із розв’язанням певної проблеми. Проект як проблема може обумовити таку ситуацію творчості, в якій дизайнер намагається віднайти новий нестандартний розв’язок, щоб отримати шанс натрапити на щось інше, що позбавлене усталених стереотипів чи загальноприйнятих правил. Тоді виконання проекту набуває фантастичних або незвичних форм  та конструкцій (див. Мал. 2)

 

 Мал. 2 Унікальні розв’язки звичайних речей

 Розв’язання проблеми передбачає, з одного боку, обґрунтування її актуальності, а з іншого використання сукупності різноманітних методів дослідження, експериментальна перевірка можливих шляхів її розв’язання, винайдення нових технологій для реалізації проекту. Тут можна навести найбільш відомі світові проекти сучасності, в основі яких покладено певну проблему, і серед них це – створення лазерного термоядерного реактора (National Ignition Facility(NIF) Лівермор, Каліфорнія, США). Проблема, яку має розв’язати NIF – це одержання дешевої енергії. Ідея проекту полягає в тому, що 192 надпотужних лазери, націлених в одну точку, мають згенерувати спалах світла у 500 терват – для порівняння це приблизно 5 трильйонів ламп розжарювання. Спалах, однак, має бути миттєвим – мільярдні долі секунди. Все це потрібно для того, щоб спровокувати термоядерну реакцію всередині золотого «наперстка» об’ємом з горошину, куди закачають дейтерій із тритієм. Науковці вважають, що у майбутньому, така реакція стане найдешевшим джерелом енергії. Бюджет проекту складає близько чотирьох мільярдів доларів США. Експериментальну установку склали в березні 2009 року, а перших експериментальних результатів очікували  у 2010 році.(мал.3)

 Інший проект, завдяки якому намагаються розв’язати ще більш глобальну проблему – загальний перепис білків людини (офіційна назва – «Протеом людини» Human Proteome). Проблема, що знаходиться в основі проекту – це створення принципово нових засобів лікування та діагностики хвороб. Даний проект цікавий тим, що його реалізація здійснюється в лабораторіях практично в усіх країнах світу. Ідея полягає в тому, щоб скласти списки всіх білків людського організму. Крім того необхідно не лише з’ясувати, з яких амінокислот складається білок, але й які функції виконує. Ось тут і криється «ключ» до створення, як вважають дослідники, принципово нової медицини, яка дозволятиме надзвичайно швидко і якісно діагностувати будь-яку хворобу та максимально ефективно її виліковувати. Скоординувати наукові групи, що працюють над цією проблемою, намагається міжнародна Організація протеома людини – Human Proteome Organization (HUOPO). Особливий акцент вони роблять на білках головного мозку, крові та печінки. (мал.3)

 А ось інший приклад, коли дизайнери Німеччини (дизайнерська фірма ZweitSinn) долучаються до участі у розв’язанні проблем екології, шляхом виготовлення меблів. Щорічно в Німеччині викидають близько семи тон меблів. Працівники фірми вирішили, що це недорогий матеріал для виготовлення меблів і водночас екологічно безпечне виробництво. Річ в тому, що під час виготовлення кожного кілограма дошок в атмосферу потрапляє понад 350 грамів СО2 – інакше кажучи меблі ZweitSinn перешкоджають викидам окису вуглецю в повітря. У своєму каталозі меблів фірма вказує у кожній позиції, від якої кількості грамів СО2 вбереже землю використання даної продукції із вторинної сировини. Наприклад крісло "Pixelstar" 11 кг, модуль-полиці "Frank" — 2 кг, ліжко "Horizont" -158кг

                                   

   Мал. 4 Меблеві вироби дизайнерів ZweitSinn (Німеччина)

Проблема може носити й інший характер, що наближає її до завдань естетизації оточуючого середовища. Так, однією з дизайнерських компаній було запропоновано покращити вигляд службових приміщень за допомогою зміни форми та оздоблення вогнегасників.

 Отже, проект може розв’язувати певну проблему, практичне завдання, і власне зміст проблеми та відповідні завдання будуть визначати не лише можливі шляхи їхнього розв’язання, але й практичний результат, який одержують під час реалізації проекту.

 Продуктом проектної діяльності може бути не лише створення матеріального продукту, а означення його у певній знаковій формі – у вигляді текстів, креслень, графіків, розрахунків, моделей у пам’яті ЕОМ і т.д.

  Разом з тим результат проекту, наприклад, у конструкторській діяльності повинен бути обов’язково реалізованим у вигляді дослідного зразка, за допомогою якого уточнюються розрахунки, наведені у змісті проекту, конструктивно-технічні характеристики об’єкту проектування чи технічної системи.

 Отже, підсумуємо.

 Проект (proect у перекладі з латинської означає «кинутий вперед задум») – це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об’єкту, предмету, створення різного роду теоретичного продукту. Проект неможливо створити та реалізувати без творчої діяльності.

Проект, також, все частіше вживається у загальнонауковому значенні, оскільки у більш широкому його розумінні це – обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об`єкта, процесу чи явища в єдності зі шляхами його досягнення.

 Саме таке багатогранне тлумачення проекту відкриває широкі можливості для його використання в різних сферах наукових досліджень, виробництва і життєдіяльності людини.

 Діяльність, під час якої обґрунтовується і розробляється проект, називається проектуванням. Проектування як творча, інноваційна діяльність завжди націлена на створення якісно нового продукту, що має суттєве значення або для людини, або для суспільства.

 Як було добре видно з вище наведених прикладів, процес проектування, спрямований на одержання певного результату у заданий проміжок часу, і може бути реалізований за умов наявності певних ресурсів (матеріальних, людських, фінансових). Тому невід’ємною умовою виконання проекту є наявність у його структурі бюджету, який відповідає видам запланованих робіт, використовуваних матеріалів, інструментів, термінам виконання.

 

 Для досягнення мети проектування необхідне комплексне забезпечення умов для здійснення таких взаємопов`язаних цілей проектування:

·  соціально-економічна ефективність;

·   соціальна інтегрованість;

·   соціально-організаційна керованість;

·   суспільна активність.

 Основний зміст проектування полягає в обґрунтуванні сукупності засобів, що дозволяють розв’язати поставлені завдання та проблеми, досягти визначеної мети. Ці засоби фіксуються у двох формах: як система параметрів проектованого об`єкта та їх кількісних показників; як сукупність конкретних заходів, які забезпечують реалізацію проектованих показників та якісних характеристик майбутнього об`єкта.

 

 Потрібно розмежовувати такі поняття як проектування і конструювання. Процес проектування включає в себе конструювання, яке полягає у розробці конструкції, детальної схеми виготовлення задуманого об’єкта і робочих креслень всіх деталей і окремих частин виробу. Проектування полягає не лише у конструюванні, а й у плановій діяльності, обґрунтуванні такого плану та корекції одержаних результатів.

 Проектна діяльність пронизує сьогодні всі сфери функціонування традиційного промислового підприємства: у маркетингу — це проекти маркетингових досліджень, рекламних акцій, виведення на ринок нових продуктів, одержання нових ринків збуту; у дослідно-конструкторських підрозділах — це проекти нових продуктів, технологій; у виробництві — проекти серійного випуску нової продукції, технічного переозброєння, впровадження нових технологій; в торгівельному бізнесі — проекти з масової реалізації продукції тощо.

 Проекти на підприємствах та інших галузях виконуються упродовж певного проміжку часу і мають більш-менш чітко окреслені початок і закінчення. Проект вважається завершеним, коли досягнуті його основні цілі. Під час виконання проекту значні зусилля спрямовані саме на те, щоб його було завершено у заплановані строки. У цьому допомагають різноманітні схеми, графіки, в яких зазначається час початку і закінчення робіт, які передбачаються проектом.

 В проектуванні, що відбувається в умовах промислового виробництва, розрізняють проектування «внутрішнє» та «зовнішнє». Перший вид проектування пов'язаний із створенням креслярських зображень, проектної документації (технічного та робочого проектів), які слугують основними документами для виготовлення технічної системи на виробництві. Другий вид сучасного проектування («зовнішнє») спрямоване на розробку загальної ідеї, її дослідження за допомогою теоретичних засобів, розроблених у відповідній технічній науці.

 Проекти — це певною мірою неповторні та одноразові заходи. Водночас рівень унікальності може значно коливатися залежно від особливостей проекту. Скажімо, якщо йдеться про зведення стандартного будинку за програмою житлової забудови, то рівень унікальності цього проекту є низьким. Базові елементи такого будинку ідентичні до решти сорока дев’яти будинків, які вже зведені. Проте унікальність може виявлятись в плануванні та використанні ландшафту місцевості де проводиться забудова, розташуванні будівель і т. ін.

З іншого боку, якщо спеціалісти розробляють операційну систему комп’ютера нового покоління, вони, певна річ, мають справу з досить унікальним завданням, бо працюють над тим, що було недосяжним для попередніх інформаційних систем. Оскільки досвід минулих розробок може лише в загальних рисах підказати їм, чого треба очікувати від цього проекту, то у цьому разі йдеться про ризик і невизначеність. Узагальнюючи, можна зробити висновок, що проектування — це діяльність, за якої матеріальні, фінансові та людські ресурси організовано новаторським шляхом для виконання унікальної роботи з обмеженнями у витратах та строках виконання, щоб досягти позитивних змін, визначених кількісними та якісними параметрами. Здійснюючи таку організацію починають з мети проекту та безпосереднього обґрунтування власне проблеми чи ідеї, яку будуть реалізувати. Обґрунтування здійснюють на основі собівартості проекту та витрат часу для виконання відповідних робіт. Якщо ці показники є високими у фінансовому еквіваленті (проект занадто дорогий), то повертаються до мети та завдань з тим, щоб переглянути ідею чи творчий задум. Зв’язок між метою і основними параметрами проекту показано на мал. 5.
 Таке різноманіття проектної діяльності потребує певної класифікації проектів, яка подана в таблиці 1.1

 Наведемо класифікацію проектів, які ви можете виконувати самостійно або під керівництвом учителя:

  3. Класифікація проектів

 - дослідницькі проекти. Під час виконання цього проекту необхідно структурувати його за логікою наукового дослідження, аргументувати його актуальність чи актуальність проблеми, яка досліджується в проекті, чітко визначити об’єкт та предмет дослідження, визначити цілі та завдання роботи над проектом, сформулювати гіпотезу (припущення) дослідження, визначити методи дослідження та джерела інформації, скласти план розв’язання проблеми, засвоїти чи визначити нове знання дослідним шляхом, обговорення одержаних результатів, констатувати спектр нових проблем для подальшого дослідження.

 Отже дослідницькі проекти розробляються та здійснюються за логікою реального наукового дослідження, і найбільш вдало може бути проведений на прикладі вивчення основ агропромислового виробництва (дослідження пов’язані з вирощуванням с/г культур).

Практико-орієнтовані проекти. Особливістю цього проекту є чітко визначений практичний результат, якого досягають його учасники. Виготовлення практично значущого продукту, що має практичне значення для учасників проекту і може бути корисним для вирішення проблем учнів, школи тощо. Він орієнтований на їх соціальні інтереси (документ, рекомендації, проект шкільного саду). Проект потребує складання сценарію всієї діяльності його учасників з визначенням функцій кожного з них. Особливо важливою є організація координаційної роботи у вигляді поетапних обговорень та презентації отриманих результатів і можливих засобів їх упровадження у практику;

Інформаційні проекти – спрямовані на збір інформації про який-небудь об’єкт, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Ці проекти потребують добре продуманої структури, можливості систематичної корекції у ході роботи над проектом. Структуру цього проекту можна позначити наступним чином: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, Інтернет) та обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки), результат (стаття, реферат, відеофільм). Такі проекти можуть бути частиною будь-якого іншого проекту;

Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників. Структура та процес реалізації запланованих робіт у такому проекті підпорядковується кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інтересам учасників проекту. Вони заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення – звіт, реферат, відеофільм тощо;

 за галуззю виконання:

- предметні (виконуються у рамках одного навчального предмета) і інтегровані (в процесі їх виконання використовуються знання з інших дисциплін);

 за змістом: інтелектуальні, матеріальні, екологічні, сервісні, комплексні;

 за складом учасників: учні одного класу, однієї школи, міста, регіону, країни, різних країн світу;

 за кількістю учасників: індивідуальні, групові і колективні (при виконанні групових і колективних проектів розподіляються обов’язки між учнями та визначається відповідальність кожного за виконання проекту в цілому).

4. Закріплення нового матеріалу

Питання для самоконтролю

1.     Що таке проект? Наведіть відомі Вам приклади проектів.

2.     Чи є серед наведених Вами прикладів проекти наукові? Соціальні? Політичні?

3.     Розкрийте основні ознаки проектної діяльності.

4.     Чим відрізняється проектування від конструювання?

5.     Як класифікують проекти?

5. Домашне завдання – повторити тему за конспектом