8 клас - технологія 2024-2025 н.р.
Дистанційне навчання.
Посилання на урок:
https://us05web.zoom.us/j/81109523549?pwd=AtRtgew3DmOgWVsMI60pV6BkWKSY4C.1
ІІ семестр
Канікули
Дата 26.05.2025
Тема 35. Урок узагальнення знань. (Синхронний режим).
Дата 19.05.2025
Тема 34. Сервірування столу. (Синхронний режим).
Мета:
- уміння самостійно формулювати цілі та завдання навчальної діяльності; уміння обговорювати запитання;
- уміння користуватися комп*ютерними технологіями для роботи з інформацією;
- забезпечити засвоєння знань про правила сервірування столу; формувати вміння сервірувати стіл.
Перебіг уроку.
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
Запитання для обговорення
- Для чого потрібні правила сервірування столу?
- Яке значення має розташування посуду і приборів на столі?
- Що буде, якщо ігнорувати правил сервірування столу?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Уважно прочитайте тему уроку.
- Що від вас очікують на уроці за темою «сервірування столу»?
- Що потрібно з*ясувати?
- Які вміння слід розвинути?
- Які знання слід здобути?
Завдання уроку:
1. Навчитися сервірувати стіл.
2. Продумати сервірування столу для об*єкта проектування.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Сервірування – правила розставляння в певному порядку на столі посуду, приборів, страв.
Сервірування столу – підготовка його до обслуговування, тобто правильне розміщення в певному порядку всіх необхідних для цієї мети предметів (посуду, столової білизни, приборів та ін.).
Правила сервірування столу.
1. Тарілки і прибори слід ставити в тій послідовності, в якій подаватимуться страви.
2. Виделки для салату розміщують крайньою, а для гарячих – останньою біля тарілки.
3. Десертні прибори кладуть зверху від тарілки.
4. Ножі потрібно класти праворуч лезом у напрямку до тарілки, ложки – опуклістю вниз, а виделки – ліворуч від тарілки зубчиками вгору, щоб не зіпсувати скатертину.
5. Якщо подають вершкове масло до хліба, то на тарілку до хліба, яку розташовують ліворуч від виделки, кладуть маленький ніж для масла.
6. Усі тарілки мають стояти на невеликій відстані від краю столу, утворюючи пряму лінію, паралельно до краю.
7. Соки і морси найкраще подавати в графінах.
8. Хліб у декількох тарілках розставляють на столі так, щоб усім гостям було зручно його дістати.
9. Красиво накритий стіл передбачає бездоганно чисту і випрасувану скатертину та підібрати в тон серветки.
10. Потрібно покласти на серветці кожен комплект тарілок.
11. Чудово прикрашають стіл квіти. Квіти не повинні займати занадто багато місця, а букети краще робити низькими, щоб вони не заважали брати закуски і спілкуватися гостям один з одним.
12. Витончено накритий стіл передбачає вільно розставлені закуски і салатниці та достатню кількість особистого простору для кожного з гостей.
Столові прибори
1. Існує три основних набори столових приборів: великий столовий, закусочний, десертний.
2. У складі кожного прибору є ложка, виделка і ніж, але їх призначення і, відповідно, розміри, різні. Великий або основний столовий приборвикористовують під час подачі перших і других страв. Закусочний набір відрізняється меншими розмірами, його сервірують для закусок усіх видів і холодних страв, а також для деяких гарячих – смаженої шинки, млинців тощо.
3. Десертний набір, ще менший за розміром, призначений для вживання солодких страв: пудингу, мусу, компоту, морозива, кремів.
4. Якщо бульйон подають у бульйонній чащі, на блюдце кладуть десертну ложку.
5. До фруктів також подають десертний набір: виделку і ніж до свіжих фруктів, виделку – до фруктових салатів. Спеціальний фруктовий набір схожий на десертний, але меншого розміру. Фруктовий ніж має загострений кінець, а виделка – два зубці.
V. Закріплення нового матеріалу.
Дати відповіді на питання тесту загальна сума 12 балів).
VI. Практична робота.
1. Визначення правил сервірування .
2. Визначення необхідних столових приборів та посуду для сервірування столу.
3. Сервірування столу.
4. Фотографування виконаної роботи.
VIІ. Заключна частина.
1. Запитання рефлексії:
- Чи можна сказати, що я впоралась із завданнямсервірувати стіл для об*єкта проектування?
- Як можна покращити свої досягнення?
2. Домашнє завдання: розмістити фотографії сервірування столу в мережі інтернет та проаналізувати коментарі й побажання.
Дата 12.05.2025
Тема 33. Економічні розрахунки. Маркетингові дослідження. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння виконувати економічні розрахунки та маркетингові дослідження;
- Уміння самостійно встановлювати навчальні цілі;
- Уміння виконувати економічні підрахунки бюджету проєкту та обсягу витрат матеріалів.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Виконання практичних робіт.
Завдання 1.
Виберіть один із запропонованих афоризмів для епіграфа уроку.
1. «З усіх утрат утрата часу найтяжча». Г. Сковорода
2. «Учень, який навчається без бажання – це птах без крил». Саяді.
3. «Праця завжди дає, а лінь бере». Народна мудрість.
4. «Той, хто бажає навчатися, - ніколи не стане справжньою людиною». Х. Марті.
Завдання 2.
Найди відповідне визначення.
1. Предмети праці.
2. Засоби праці.
3. Виробничі сили.
4. Собівартість продукції.
5. Ціна.
Пропоновані відповіді:
А. Це чинники, які забезпечують перетворення речей природи відповідно до потреб людей.
Б. Це речі або комплекс речей, якими людина впливає на предмети праці.
В. Це речі, на які людина впливає у процесі праці, обробляючи їх.
Г. Це грошовий вираз вартості товару.
Д. Це вираження в грошовій формі витрат на виробництво та збут продукції.
Завдання 3.
Скласти асоціативний ряд на поняття «маркетинг», записати ці слова (які можна віднести до походження слова «маркетинг»:
1. Реклама, продаж, ринок, дослідження, бізнес, торгівля, комерція.
Маркетинг – це планування і здійснення всебічної діяльності, пов*язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.
Завдання 4. Розрахунок вартості витрат на приготування кулінарного виробу.
Послідовність виконання роботи
1. Визначити, які продукти були використані під час виготовлення кулінарного виробу.
2. Дізнатись ціни на продукти, які були використані під час виготовлення кулінарного виробу.
3. Розрахувати витрати кожного продукту.
4. Обчислити амортизаційні витрати на інструменти та кухонний інвентар.
5. Обчислити вартість витрат на газ або електроенергію під час роботи.
6. Розрахувати загальну собівартість виготовленого виробу.
Завдання 5. «Маркетингове дослідження».
1. Дослідити вартість подібних виробів у магазинах та на ринку.
2. Порівняти вартість виготовленого кулінарного виробу з подібним у магазинах.
3. Дослідити попит на виготовлений кулінарний продукт.
4. Розробити рекламу виготовленого кулінарного виробу.
ІІІ. Заключна частина.
1. Дайте відповіді:
- Чи досягли ви поставленої мети уроку?
- Яких труднощів я зазнала під час економічних підрахунків?
- Яким чином можна використати результати маркетингового дослідження?
- Чи можна розпочати розробку бізнес-плану?
2. Домашнє завдання.
Виконати практичну роботу: дати письмово відповіді на 5 завдань.
Сфотографувати та надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 05.05.2025
Тема 32. Практична робота:приготування чебуреків. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння готувати кулінарні вироби;
- Уміння брати відповідальність за свої дії в процесі приготування кулінарного виробу;
- Уміння виконувати підрахунок необхідних інгредієнтів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня! Це остання практична робота з тістом в цьому році, але не у вас в житті. Тому прошу її виконати та прислати відео.
ІІ. Інструктаж та практична робота.
Інгредієнти
Пшеничне борошно 600 г |
Вода350 мл |
Сіль за смаком |
Цибуля2 шт |
Рослинна олія для смаження Послідовність приготування: 1. У великий зручний посуд, в якому ми будемо замішувати тісто, просіюємо все борошно. Додаємо до борошна сіль і склянку води. Замішуємо тісто. 2. Вимішуємо досить щільне, але еластичне тісто. Прибираємо тісто в бік, щоб воно відпочило, поки ми будемо готувати фарш. 3. Тепер займемося фаршем. Цибулю чистимо і нарізаємо дуже дрібними кубиками. Якщо хочете, можна подрібнити цибулю за допомогою терки, блендера або м'ясорубки. 4. У глибоку миску кладемо фарш і подрібнену цибулю. Додаємо 100 мл води та все перемішуємо. Додаємо сіль, перець та інші спеції за смаком. 5.Тісто зкатуємо в джгут і ділимо його на рівні шматки. 6.Кожен шматок тіста розкочуємо в тонкий пласт. Зверху на тісто викладаємо фарш. Кількість фаршу регулюйте залежно від того, якого розміру чебуреки ви будете робити. 7.Згортаємо тісто так, щоб начинка опинилася всередині чебурека. Краї защипуємо так само, як і під час ліплення звичайних вареників. 8. Смажимо чебуреки на сковороді у великій кількості олії. 9.Готові чебуреки спочатку викладаємо на тарілку, застелену паперовими серветками. Через 10-15 хвилин, перекладаємо чебуреки з промаслених серветок на іншу тарілку і подаємо до столу. |
Існує 15 найкращих рецептів тіста для чебуреків:
1. Тісто для чебуреків на воді
2. Тісто для чебуреків на кип’ятку
3. Тісто для чебуреків на кефірі
4. Тісто для чебуреків на мінералці
5. Тісто для чебуреків із яйцем
6. Тісто для чебуреків на пиві
7. Тісто для чебуреків з горілкою
8. Тісто для чебуреків з оцтом
9. Тісто для чебуреків з бульбашками
10. Тісто для чебуреків із майонезом
11. Тісто для чебуреків з коньяком
12. Тісто для чебуреків з крохмалем та вершковим маслом
13. Тісто для чебуреків з кукурудзяним борошном
14. Тісто для чебуреків з гарячою олією
15. Тісто для чебуреків на рисовому борошні
Приготувати домашні чебуреки – дуже легко, але тут важливо добре замісити тісто. А насамперед – підібрати правильний рецепт. Тому спочатку прочитайте, як готуються всі види тіста,оберіть який вам сподобався і виконайте практичну роботу.
1. Тісто для чебуреків на воді
майже не відрізняється від пельменів чи вареників. Вся справа лише у пропорціях!
Тобі знадобиться: 500 г борошна, 160 мл води, 1 ст.л. соняшникової олії, 1 ч.л. солі.
Приготування: Розмішай у воді сіль та олію до розчинення солі. Поступово введи борошно в кілька заходів, вимішай однорідне тісто і дай йому 30-40 хвилин відпочити.
2.Тісто для чебуреків на кип’ятку
Тісто на кип’ятку ще називають заварним, і далі ми докладніше розповімо про його особливості.
Приготування: Розчини сіль у кип’ятку. Повільно влий кип’яток у просіяне борошно і розмішуй ложкою, поки тісто не охолоне. Після цього додай олію і вимішай тісто руками. Залиш його на 15 хвилин.
3. Тісто на кефірі чудово поєднується з будь-якою м’ясною начинкою.
Приготування: Збий кефір з яйцем і сіллю віночком. Продовжуй збивати, поступово додай просіяне борошно. Вимішайте еластичне тісто і залиш його під плівкою на 20 хвилин.
4.Тісто для чебуреків на мінералці
Таке тісто завжди виходить дуже ніжним!
Тобі знадобиться: 400 г борошна, 200 мл газованої мінералки, 1 ст.л. соняшникової олії, 0,5 ч.л. солі, 0,5 ч. л. цукру.
Приготування: Змішай половину просіяного борошна, сіль і цукор, і влий мінералку. Додай олію і вимішай тісто. Поступово додай борошно, що залишилося, до еластичної пружної консистенції.
5. Тісто для чебуреків із яйцем
Більш еластичне, краще склеюється і не рветься.
Тобі знадобиться: 4 склянки борошна, 1 яйце, 320 мл води, 0,5 ч.л. солі, 2 ст.л. соняшникової олії.
Приготування: Закип’яти воду. Додай олію, сіль та половину борошна і перемішай. Коли маса трохи охолоне, додай яйце, воду і перемішай знову. Поступово введи борошно, що залишилося і залиш тісто на 1 годину.
6. Тісто для чебуреків на пиві
Чебуреки з цього тіста виходять ще більш хрусткими та рум’яними, ніж зазвичай.
Тобі знадобиться: 250 мл світлого пива, 3 склянки борошна, 1 ч.л. солі, 2 ст.л. соняшникової олії.
Приготування: Змішай пиво з сіллю, і поступово додай просіяне борошно. В кінці додай олію і ще раз вимішай тісто.
7. Тісто для чебуреків з горілкою
Замість горілки можна взяти і якісний домашній самогон.
Тобі знадобиться: 200 г борошна, 100 мл води, 1 ст.л. горілки, 0,5 ч. л. цукру, 1 дрібка солі, 2 ст.л соняшникової олії.
Приготування: Змішай теплу воду, цукор та сіль. Влий її в просіяне борошно і туди ж додай воду та олію. Ретельно вимішай тісто до однорідності та залиш під рушником на 10 хвилин.
8. Тісто для чебуреків з оцтом
Пухирчасті та хрумкі чебуреки, які всередині залишаються максимально ніжними.
Тобі знадобиться: 600 г борошна, 250 мл води, по 1 ч.л. солі та цукру, 1 ст.л. соняшникової олії, 1,5 ч.л. оцту.
Приготування: Змішай теплу воду, цукор, сіль, оцет і олію, і повільно влий у просіяне борошно. Заміси круте тісто і дай йому 20 хвилин відпочити.
9. Тісто для чебуреків з бульбашками
Чим менше інгредієнтів, тим смачніше виходить тісто для чебуреків!
Тобі знадобиться: 2 склянки борошна, 1/2 склянки води, 1 ч.л. горілки, 1 дрібка солі, 3 ст.л. соняшникової олії.
Приготування: Розчини сіль у воді і влий її в просіяне борошно. Відразу ж додай горілку та олію, і вимішай однорідне тісто, яке не липне до рук. Залиш його на 15 хвилин.
10. Тісто для чебуреків із майонезом
Майонез у тісті замінює олію та надає еластичності.
Тобі знадобиться: 400 г борошна, 2 ст.л. майонезу, 1 склянка води, 2 дрібки солі.
Приготування: Змішай теплу воду, сіль та майонез. Поступово додай борошно та заміси щільне однорідне тісто. Дай йому 15 хвилин полежати під плівкою.
11.Тісто для чебуреків з коньяком
Не хвилюйся, у процесі приготування алкоголь повністю випарується.
Тобі знадобиться: 2,5 склянки борошна, 1 яйце, 1 склянка води, 1,5 ст.л. коньяку, 3 дрібки солі, 1 ст.л. соняшникової олії.
Приготування: Розчини сіль у теплій воді та додай туди коньяк з олією. Додай третину борошна, перемішай тісто і поступово введи борошно, що залишилося.
12. Тісто для чебуреків з крохмалем та вершковим маслом
Гарний рецепт, коли захочеться кулінарних експериментів.
Тобі знадобиться: 300 г борошна, 20 г крохмалю, 100 г вершкового масла, 1 дрібка солі, 100 мл води.
Приготування: Змішай воду з сіллю, а просіяне борошно з крохмалем. Влий воду в борошно і туди ж влий розтоплене вершкове масло. Вимішай однорідне пружне тісто. Додай ще борошна за потреби.
13. Тісто для чебуреків з кукурудзяним борошном
Смажити такі чебуреки рекомендуємо на кукурудзяній олії.
Тобі знадобиться: 1 склянка борошна пшеничного, 1 склянка кукурудзяного борошна, 250 мл води, 1 ч.л. солі.
Приготування: Просій пшеничне і кукурудзяне борошно, і змішай із сіллю. Додай воду та заміси пружне тісто. Відправ його в пакеті в холодильник на 40 хвилин.
14. Тісто для чебуреків з гарячою олією
Оригінальний спосіб, як зробити чебуреки хрусткими, але ніжними.
Тобі знадобиться: 150 мл води, 3 склянки борошна, по 1 ч.л. солі та цукру, 40 мл соняшникової олії.
Приготування: Розчини цукор та сіль у теплій воді. Додай третину просіяного борошна, влий гарячу олію і знову перемішай. Поступово вмішай в тісто борошно, що залишилося.
15. Тісто для чебуреків на рисовому борошні
Навіть чебуреки можна приготувати без глютену, але обов’язково чітко дотримуйся пропорції!
Тобі знадобиться: 150 г рисового борошна, 3 яйця, 0,5 ч.л. солі, 40 г крохмалю.
Приготування: Змішай всі інгредієнти та заміси круте тісто. Якщо воно липне до рук, то додай трохи більше рисового борошна. Залиш тісто полежати під рушником на 20 хвилин.
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
1. Виконати практичну роботу: приготувати чебуреки (за одним із рецептів).
Зняти відео і прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 28.04.2025
Тема 31. Практична робота: приготування піци (асинхронний режим).
https://www.youtube.com/watch?v=E9ZRIoZRQ8Y
https://www.youtube.com/watch?v=U0QLo6_N964
https://www.youtube.com/watch?v=uJv4h1FcEc8
Практична домашня робота: приготувати піцу.
Дата 21.04.2025
Тема 30. Практична робота: печиво з вівсяних пластівців. (Синхронний режим).
Вівсяне печиво — це низькокалорійна і дуже смачна випічка для дітей і дорослих. Воно значно корисніше, ніж класичне печиво з пшеничного борошна, а за смаком нічим не поступається. Печиво з вівсяних пластівців може стати відмінним здоровим і поживним сніданком, а може порадувати вашу сім’ю як незвичайне ласощі до чаю. Такого печива не з’їси багато, тому що воно надзвичайно ситна, але при цьому печиво з вівсяних пластівців багато повільними вуглеводами, які подарують вам енергію на цілий день і принесуть користь травній системі.
Самий простий і швидкий рецепт приготування домашнього вівсяного печива. Підійде, коли хочеться спекти класичний апетитний варіант без додаткових добавок. Таке печиво низькокалорійне і не викликає алергії навіть у маленьких дітей, а користь при цьому залишається на висоті.
Для печива з вівсяних пластівців знадобиться:
- вівсяні пластівці — 2 склянки,
- вершкове масло — 100 грам,
- борошно — 2 столові ложки,
- яйця — 2 штуки,
- цукровий пісок — 0,5 склянки.
Виберіть для приготування печива звичайні вівсяні пластівці, потребують варіння, а не каші швидкого приготування.
Заздалегідь зігрійте вершкове масло, потім розімніть його і збийте з цукром.
Після цього додайте в масло яйця і продовжуйте збивати до отримання однорідної пишної маси. Окремо змішайте вівсяні пластівці і борошно.
Для такого печива можна використовувати цілі вівсяні пластівці, які будуть хрустіти в готовому печиво, або розмолоти їх на більш дрібні шматочки за допомогою блендера.
Готове тісто викладайте на деко, покритий пекарської папером, невеликими кульками. Це можна зробити за допомогою ложки. Залишайте між шматочками тесу велику відстань, так як воно сильно збільшиться в розмірі.
Випікається печиво з вівсяних пластівців при температурі 180 градусів протягом 10-15 хвилин в залежності від розміру. Якщо печива вийшли великими або товстими, збільшуйте термін приготування. Готовність перевіряється зубочисткою, тісто має стати сухим всередині, а зовні трохи підрум’янитися. Печиво в гарячому вигляді все ще буде залишатися м’яким на дотик, тільки після того як вона охолоне, стане твердим.
Невеликий секрет! Якщо вівсяні пластівці перед додаванням в тісто трохи просушити на сковороді, печиво вийде смачніше.
Печиво з вівсяних пластівців з родзинками
У цьому рецепті смак вівсяних пластівців ми трохи різноманітимо смачним родзинками, він додасть легкий кисло-солодкий смак. Таке печиво робиться трохи більш солодким, що обов’язково сподобається вашим близьким, що не дотримують дієту.
Для приготування цього печива знадобиться:
- вівсяні пластівці — 2 склянки,
- вершкове масло — 50 грам,
- борошно — 2 столові ложки,
- яйця — 4 штуки,
- родзинки — 0,5 склянки,
- ванільний цукор — 0,3 чайної ложки,
- цукровий пісок — 1 склянка.
Почніть заміс тесту з подрібнення вівсяних пластівців, якщо бажаєте робити печіння більш ніжним і хрустким.
Розітріть масло з цукром і жовтками від яєць. Білки збийте окремо в білу пінку. Заздалегідь промийте і ненадовго замочіть родзинки, щоб він став м’якшим.
Змішайте разом вівсяні пластівці, борошно і родзинки. Потім додайте в цю суміш жовтки з маслом. В останню чергу замісіть тісто білки, обережно перемішуючи їх ложкою або лопаткою, щоб вони не осіли.
Вийшло повітряне тісто викладіть на пергаментний папір і поставте в розігріту до 180 градусів духовку. Випікати таке печиво необхідно приблизно 15 хвилин, поки воно не зарум’яниться. Дайте йому трохи охолонути, а після цього можна наливати чай і кликати гостей. Приємного апетиту!
Цей же самий рецепт можна доповнити подрібненими горіхами або рубане темним шоколадом (не більше, ніж пів склянки), тоді вівсяне печиво вийде ще смачніше.
Печиво з вівсяних пластівців з родзинками
У цьому рецепті смак вівсяних пластівців ми трохи різноманітимо смачним родзинками, він додасть легкий кисло-солодкий смак. Таке печиво робиться трохи більш солодким, що обов’язково сподобається вашим близьким, що не дотримують дієту.
Для приготування цього печива знадобиться:
- вівсяні пластівці — 2 склянки,
- вершкове масло — 50 грам,
- борошно — 2 столові ложки,
- яйця — 4 штуки,
- родзинки — 0,5 склянки,
- ванільний цукор — 0,3 чайної ложки,
- цукровий пісок — 1 склянка.
Почніть заміс тесту з подрібнення вівсяних пластівців, якщо бажаєте робити печіння більш ніжним і хрустким.
Розітріть масло з цукром і жовтками від яєць. Білки збийте окремо в білу пінку. Заздалегідь промийте і ненадовго замочіть родзинки, щоб він став м’якшим.
Змішайте разом вівсяні пластівці, борошно і родзинки. Потім додайте в цю суміш жовтки з маслом. В останню чергу замісіть тісто білки, обережно перемішуючи їх ложкою або лопаткою, щоб вони не осіли.
Вийшло повітряне тісто викладіть на пергаментний папір і поставте в розігріту до 180 градусів духовку. Випікати таке печиво необхідно приблизно 15 хвилин, поки воно не зарум’яниться. Дайте йому трохи охолонути, а після цього можна наливати чай і кликати гостей. Приємного апетиту!
Цей же самий рецепт можна доповнити подрібненими горіхами або рубане темним шоколадом (не більше, ніж пів склянки), тоді вівсяне печиво вийде ще смачніше.
Для бананового-вівсяного печива знадобиться:
- банани середніх розмірів — 2 штуки,
- вершкове масло або маргарин — 50 грам,
- цукровий пісок — 150 грам,
- ванільний цукор — 1 пакетик,
- яйце — 1 штука,
- борошно — 160 грам,
- вівсяні пластівці — 2 склянки,
- розпушувач для тіста — 2 чайні ложки,
- щіпка солі.
Заздалегідь дістаньте масло з холодильника, щоб воно підтануло і стало м’яким. Банан розімніть виделкою в кашку.
Розітріть масло з цукром і ванільним цукром, додайте яйце і збийте до однорідної маси.
В окремій мисці змішайте борошно і вівсяні пластівці, а потім з’єднайте обидві суміші в одне тісто. Замісіть до однорідності. Якщо воно виходить дуже рідким для формування печива, додайте трохи борошна або пластівців.
Для смаку можна додати подрібнені горіхи або шоколад. Темний шоколад підійде краще.
Розкладіть на деко пекарську пергаментний папір, змастіть її трохи рослинним маслом, щоб печиво не прилипло. Викладіть круглі печива ложкою, залишаючи між ними відстань. Печива обов’язково збільшаться в розмірі.
Випікається таке печиво з вівсяних пластівців з бананом при 180 градусах приблизно 15 хвилин. Після приготування дайте йому трохи охолонути.
Можна подавати до чаю. Приємного апетиту!
Дата 14.04.2025
Тема 29. Практична робота: куліч в духовці. (Синхронний режим).
Інгредієнти
Пшеничне борошно 2 кг 700 г. |
Молоко 1 л |
Дріжджі 100 г. |
Цукор 4 стакана |
Яйця 5 шт. |
Ванільний цукор за бажанням |
Родзинки 500 г. |
Маргарин вершковий 250 г. |
Сметана 500 г. |
Рослинна олія 2-3 ст. л. 1. Молоко змішуємо з цукром і підігріваємо до теплого стану. 2. В окрему миску кладемо пресовані дріжджі і розминаємо на шматочки. Потім заливаємо теплим молоком і розчиняємо дріжджі. 3. Тепер переливаємо дріжджі в миску з молоком і всипаємо борошно (700 г). За щільністю і густоті тісто має бути трохи густіше, ніж на оладки. 4. Далі опару потрібно перемістити в більшу підігріту каструлю, так як тісто сильно додасть в обсязі. Ставимо в тепло під закритою кришкою спочатку на 15 хвилин. Якщо вже сильно піднялося, то перемішуємо і залишаємо ще на 15 хвилин. 5. Тепер готуємо доповідь у тісто. Забиваємо в суху миску 5 яєць до пишної піни. Потім всипаємо цукор і збиваємо до густої консистенції. 6. Потім розтоплений маргарин вливаємо в суміш, додаємо сметану (краще 20%) і збиваємо міксером в однорідну масу. 7. Далі переливаємо підготовлений доповідь до опари, яка підійшла вдруге. Дерев'яною лопаткою добре перемішуємо тісто до однорідності. 8. Всипаємо промиті родзинки, а потім борошно. Добре вимішуємо і вливаємо соняшникову олію. Закриваємо кришкою і залишаємо на 30 хвилин. 9. Розкладаємо тісто в форми, заповнюючи їх на ½ частину, так як паски ще підійдуть. Духова шафа розігріваємо до 200°С, потім зменшуємо на 150°С. Випікаємо 40 хвилин. Прикрашати можна за вашим бажанням. |
Дата 07.04.2025
Тема 28. Практична робота: печиво кураб*є. (Синхронний режим).
ТОНКОЩІ ПРИГОТУВАННЯ ТІСТА ДЛЯ КУРАБ’Є
Консистенція тіста. Тут це дуже важливо, адже від консистенції залежатиме наскільки легко працювати з тістом і яким зрештою вийде печиво. На консистенцію можуть впливати кілька факторів. Наприклад, для випічки зазвичай використовують яйця першого сорту С1 масою 55-64 г. Але якщо ви візьмете дрібніші яйця, то білка для замішування тіста потрібної консистенції може бути недостатньо. У цьому випадку потрібно додати ще один білок.
Температура розтопленого вершкового масла має бути не високою. Тобто топити масло потрібно на найменшому вогні та не допускати кипіння. Після того, як масло повністю розтопиться, потрібно дати йому охолонути одну хвилину та тільки потім вводити в борошно, помішуючи віничком.
Якщо у вас немає кулінарного мішка для відсадки тіста, можна використати звичайний щільний поліетиленовий пакет, зробивши надріз у куточку. Також печиво можна викласти на деко ложкою.
Духовку обов’язково треба розігріти до 220-230 градусів. Не можна ставити печиво в нерозігріту духовку, інакше воно може розтектися до того, як почне випікатися.
ШВИДКІСТЬ ПРИГОТУВАННЯ МАЄ ЗНАЧЕННЯ
Приготування печива кураб’є не терпить зупинок, будьте готові до цього. Тісто для кураб’є не повинно відпочивати, необхідно робити все максимально швидко – замісили тісто, виклали його в кулінарний мішок і відразу відсадили на деко, застелене пергаментним папером. Якщо розтягувати приготування в часі, то вершкове масло у складі тіста почне поступово застигати, що завадить легкому відсаджуванню тіста з кулінарного мішка та він може навіть порватися. Якщо в приміщенні, де ви готуєте кураб’є прохолодно, потрібно ще більше прискоритися, адже масло застигатиме швидше.
ІНГРЕДІЄНТИ
Для тіста:
225 г борошна
75 г цукрової пудри
120 г вершкового масла 82,3%
3 яйця (яєчних білки)
10 г ванільного цукру
Для конфітюру:
100 г цукру
100 г журавлин
РОЗСИПЧАСТЕ ПЕЧИВО. РЕЦЕПТ КУРАБ’Є З ЖУРАВЛИННИМ КОНФІТЮРОМ: ПОКРОКОВИЙ РЕЦЕПТ
КРОК 1
Увімкніть духовку до 220-230 градусів. Підготуйте всі інгредієнти для приготування печива кураб'є. Якщо у вас немає цукрової пудри, можете подрібнити цукор самостійно за допомогою кавомолки чи спеціального подрібнювача у кухонній машині. У цьому рецепті важливо використовувати не цукор, а цукрову пудру.
КРОК 2
Зробіть конфітюр зі свіжих журавлин. У сотейник або каструлю викладіть 100 г журавлини та всипте 100 г цукру. Перемішайте та готуйте 10-15 хвилин на маленькому вогні, періодично помішуючи. Після того, як рідина трохи випарується, відставте конфітюр, він повинен охолонути.
КРОК 3
Переходьте до приготування тіста для печива. Візьміть 3 яйця, відокремте білки від жовтків. Необхідно використовувати лише білки. Влийте їх у миску, додайте 75 г цукрової пудри та за допомогою віничка збийте в легку піну.
КРОК 4
Розтопіть у сотейнику 120 г вершкового масла 82,3% на маленькому вогні. Масло не повинно кипіти. Після того як масло повністю розтопиться, дайте йому охолонути буквально одну хвилину. У миску всипте 225 г борошна та влийте розтоплене вершкове масло, постійно помішуючи віничком.
КРОК 5
Додайте до борошна та вершкового масла збиті білки з цукровою пудрою. Перемішайте віничком. Додайте 10 г ванільного цукру.
КРОК 6
Силіконовою ложкою замісіть однорідне тісто. Після цього змочіть руки у воді та замісіть м'яке еластичне тісто. Якщо ви використовували яйця меншого розміру й тісто вийшло щільним, додайте ще один яєчний білок. Якщо у вас були великі яйця й тісто вийшло навпаки надто рідке та розтікається, додайте трохи борошна.
КРОК 7
Викладіть тісто у кулінарний мішок. Ми використовували насадку діаметром 12 мм, ви можете взяти будь-яку іншу, все залежить від розміру печива, яке ви хочете отримати.
КРОК 8
Застеліть деко пергаментом і відсадіть печиво. Зверху на печиво викладіть трохи конфітюру з журавлин. Випікайте печиво в розігрітій до 220-230 градусів духовці протягом 7-10 хвилин. Важливо, щоб духовка була розігріта до потрібної температури, інакше печиво розтечеться. Готове печиво дістаньте з духовки та дайте йому охолонути на деко.
Готувати – це просто!
Дата 31.03.2025; 07.04.2025; 14.04.2025; 21.04.2025
Тема 27. Практична робота: тертий пиріг з варенням. (Синхронний режим).
Домашнє завдання: зняти відео або сфотографувати послідовність виготовлення тертого пирога з варенням.
Дата 17.03.2025
Тема 26. Реалізація проєкту. Приготування кулінарного виробу. (Асинхронний режим)
Мета:
Формувати вміння готувати кулінарні вироби;
Уміння брати відповідальність за свої дії в процесі приготування кулінарного виробу;
Уміння виконувати підрахунок необхідних інгредієнтів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
Мій рівень готовності.
Пропоную визначити свій рівень готовності до приготування кулінарних виробів.
Чи знаю я, з яких інгредієнтів складатиметься мій кулінарний виріб?
Чи маю я потрібні інгредієнти?
Чи відомо мені, яка технологічна послідовність приготування виробу?
Чи маю я потрібний кухонний інвентар?
ІІІ. Інструктаж до практичної роботи.
«Приготування кулінарного виробу».
Правила гігієни та безпеки праці під час приготування кулінарних виробів.
Правильно одягнути спецодяг. Волосся сховати під головний убір.
Не тримати в кишенях гострі предмети.
Оглянути робоче місце, прибрати всі зайві речі, що заважають працювати.
Перевірити справність кухонного інвентаря, обладнання, пристосувань.
Під час випікань кондитерських виробів необхідно користуватися рукавицями.
Користуватися шафами з несправними терморегуляторами та вимикачами заборонено.
Дверцята камер повинні щільно закриватися.
Зливати фритюрний жир необхідно тільки тоді, як він охолоне.
ІІІ. Інструктаж та практична робота.
Технологічна послідовність приготування кулінарних виробів.
Страви із прісного тіста.
Рідке тісто замішують для млинчиків. Для вареників, лапші, пельменів, галушок тісто замішують густим. Особливо круто замішують тісто для лапши.
Вареники – найулюбленіша страва українців. Тісто для вареників - це борошно, замішане з водою або іншою рідиною (молоком, кисляком, сироваткою, яйцем, олією, сметаною тощо). Краще замішувати тісто на кисляку, сироватці чи кефірі. Ці продукти роблять тісто м*якшим.
Один із способів замішування тіста та виготовлення вареників.
Норма продуктів: на 3 склянки борошна ¾ склянки холодної води, сироватки чи кисляку, 1 яйце, ½ ч. л. соди.
Начінка буває: з картоплі, м*яса, із картоплі і грибів, капусти, вишень.
Послідовність приготування
1. Просіяти борошно крізь сито. Додати яйце, сіль, рідину і замісити тісто.
*Для замішування тіста борошно треба брати обома руками спочатку знизу гірки, насипати в заглиблення і притиснути.
*Додати ще води. І так продовжувати доти, поки не перемішається борошно з рідиною до однорідної маси.
*Тісто не слід замішувати дуже крутим.
2. Дати тісту розстоятися.
*Щоб тісто було пружним і пластичним, його загортають у рушник і залишають на 20 – 30 хвилин для набрякання клейковини борошна.
3. Розкачати тісто в тоненький пласт (1,5 – 2 мм) або сформувати із тіста джгут.
*Підсипати трошки борошна, щоб тісто не прилипало до дошки. Але не слід насипати багато борошна – тісто стане крихким і сухим.
4. Розкачане тісто нарізати на квадратики або вирізати із тіста кружальця за допомогою склянки. Джгут порізати на однакові порційні частинки, потім кожен розкачати.
5. На розкачені кружальця покласти начинку (фарш).
6. Защипнути міцно краї вареників.
*Якщо тісто встигло підсохнути і вареники не зліплюються, треба змочити легенько пальцем, змоченим у воді.
7. Закип*ятити у кастрюлі воду, додати солі, опустити вареники і розмішати шумівкою (щоб не пристали до дна кастрюлі.
*Кастрюлю краще брати невисоку і широку, щоб вареникам у ній не було тісно.
*Води набирають стільки, щоб вареники вільно варилися.
*Після того як вода знову закипить, вогонь зменшують. Варять вареники 3-4 хв. при слабкому кипінні.
8. Готові вареники викласти шумівкою у друшляк, додати стекли. Покласти у макітру чи миску, додати масла або олії, ледь струсити.
*Якщо вареників зроблено багато, можна варити не всі одразу. Сирі вареники покласти на дерев*яну дощечку, посипану борошном і поставити на певний час у холодильник (морозильник). Коли вони замерзнуть, пересипати у поліетиленовий мішечок і зберігати до варіння у морозильній камері.
ІV. Заключна частина.
Домашнє завдання.
1. Виконати практичну роботу: страву із прісного тіста (вареники).
2. Знайти нові ідеї з борошна.
Зняти відео і прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 10.03.2025
Тема 25. Пошук нових ідей створення об*єкта проектування. (Асинхронний режим)
Мета:
1. Забезпечити засвоєння знань про методи проектування; формувати вміння застосовувати методи проектування щодо приготування кулінарних виробів;
2. Уміння застосовувати цифрові технології під час застосування різних методів проектування; уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Інструктаж та практична робота.
Інструкційна карта №3 вироби із бісквітного тіста.
Розпушують тісто додаванням збитих у густу піну яєць. Із бісквітного тіста випікають торти, рулети, тістечка, кекси.
Є два способи приготування бісквітного тіста: холодним способом і з підігрівом.
Приготування бісквітного тіста холодним способом.
Норма продуктів на ½ склянки пшеничного борошна вищого сорту: 4 яйця, ½ склянки цукру (краще цукрової пудри). Для більшої розсипчастості бісквіту 1/5 частину борошна замінюють крохмалем.
Послідовність роботи
1. Сирі яйця розділити на білок і жовток у дві миски.
Не можна застосовувати миски алюмінієві, оскільки при збиванні яєць вони темніють. *Посуд обов*язково має бути сухим. Стежити, щоб у білок не потрапили крапельки жовтка або жиру – білок буде погано збиватися.
Посуд з білком поставити на холод (він краще збивається).
2. До жовтків додати цукор і збити масу до білуватого кольору і збільшиться в об*ємі приблизно втричі.
3. Охолоджені білки збити до утворення стійкої піни. (Швидкість міксера поступово збільшувати).
*Під час збивання можна додати дрібку солі чи краплю оцту, щоб краще збивалися.
*Піна готова, коли білки в 3-4 рази збільшилися в об*ємі і міцно тримаються на збивалці.
4. До збитих жовтків всипати двічі просіяне крізь сито борошно, змішане з крохмалем.
Розмішати масу.
1. Зверху викласти збиті білки. Обережно розмішати (не більше 15 с.)
2. Вилити тісто у форму, вистелену пергаментним папером, заповнюючи їх не до верху, а на 2/3 висоти. Розрівнюють поверхню тіста і одразу ставлять у духовку.
3. Форму з тістом обережно поставити у розігріту духовку. Випікати при температурі 200 – 220 градусів С.
*Вогонь у духовці роблять помірний. Дверцята обережно зачиняють.
*Перші 10 – 15 хв. тісто має пектися у повному спокої. Не можна відчиняти дверцята духовки чи вдаряти посудом.
8. Перевірити готовність бісквіта. Готовий бісквіт залишають охолоджуватися на 20 – 30 хв.
Потім його виймають з форми.
*Для цього обводять навколо бісквіта ножем.
* Різати бісквіт краще довгим та гострим ножем. А можна скористатися міцною ниткою.
*Коржі просочують різними фруктовими сиропами, змажують варенням, кремами.
Крем масляний
Норма продуктів на 200 г вершкового масла: 1 склянка цукру, 1 яйце, ½ склянки молока, ¼ пакетика ванільного цукру.
Молоко і цукор нагріти, розмішати, поки не зникнуть крупинки цукру. Влити яйце тоненькою цівочкою, щоб воно не заварилося. Отриману суміш охолоджують, щоб була теплою, але не гарячою. Вершкове масло розмішують у кастрюлі дерев*яною ложкою і поступово невеликими порціями вливають суміш, швидко помішуючи крем. Збивають до пухкості.
Крем сметанний
Норма продуктів на 2 склянки сметани: 1 склянка цукрової пудри, ванілін.
Добре охолоджену сметану збивають до утворення піни і, не припиняючи збивання, поступово додають цукрову пудру і ванілін.
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
1. Виконати практичну роботу: вироби з бісквітного тіста. (Якщо у вас є інший рецепт, можете використовувати); виписати у зошити всі поради.
2. Знайти нові ідеї з борошна.
Зняти відео і прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 03.03.2025
Тема 24. Практична робота: приготування кулінарного виробу – млинчиків. (Синхронний режим).
Мета:
Формувати вміння готувати кулінарні вироби;
Уміння брати відповідальність за свої дії в процесі приготування кулінарного виробу;
Уміння виконувати підрахунок необхідних інгредієнтів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Інструктаж та практична робота.
Млинчики: приготовляють рідке тісто, до складу якого входять борошно, молоко, яйця, сіль, цукор.
Норма продуктів на 1 склянку борошна: 1 ¾ склянки молока, 1 яйце, ½ ст.л. цукру, дрібка солі, 2 ст. л. олії.
Сковорідку для випікання млинчиків краще взяти чавунну, невеликого розміру, з товстим дном.
Щоб млинчики не підгорали, чавунну сковорідку перед випіканням можна попередньо посипати сіллю, добре прогріти і протерти серветкою.
Для змащування сковорідки можна використовувати наколотий на виделку шматочок сала або половинку сирої картоплини, змоченої в олію.
Якщо у готове тісто влити трошки олії і добре розмішати, то можна випікати млинчики, не змащуючи сковорідку.
Послідовність приготування млинчиків
1. Борошно просіяти крізь сито. Яйця обмити.
2. Розбити і вилити у миску яйце. Додати цукор і сіль. Збивалкою все добре збити протягом 1-2 хв.
3. Долити у миску половину молока і всипати просіяне борошно. Замісити однорідне тісто, періодично підливаючи молоко, яке залишилося.
4. Прцідити рідке тісто крізь сито, щоб не було грудочок.
5. Розігріти олію, влити в тісто і швидко розмішати (при випіканні без змащування сковорідки).
6. Випікати млинчики на добре розігрітій змащеній сковорідці. Акуратно черпаком налити трошки тіста на сковорідку. Тримаючи сковорідку за ручку і обережно нахиляючи її, розлити тісто по сковорідці тоненьким шаром.
7. Після того, як млинчик підрум*янеться, перевернути його за допомогою лопатки на другий бік і підсмажити.
8. Готовий млинчик скинути на змащену маслом тарілку, перевернувши сковорідку.
*Якщо млинчики прилипають до сковорідки, то це може трапитися з таких причин: або тісто дуже рідке, або сковорідка мало розігріта.
Млинчики можна робити з начинкою (м*ясо, рис, сир, яблука, варення тощо).
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
1. Виконати практичну роботу: приготувати млинці (можно з начинкою або без начинки).
Зняти відео і прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 24.02.2025
Тема 23. Пошук нових ідей створення об*єкта проектування. (Синхронний режим).
Мета:
- Забезпечити засвоєння знань про методи проектування; формувати вміння застосовувати методи проектування щодо приготування кулінарних виробів;
- Уміння застосовувати цифрові технології під час застосування різних методів проектування; уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Пропоную стисло поділитися власним досвідом пошуку інформації.
План побудови доповіді
1. Краще інформацію шукати …
2. Якщо якусь інформацію я не можу знайти, то роблю таке …
2. Написати про свій досвід застосування різних методів проектування.
Основні моменти:
3. Я знаю такі методи проектування …
4. Найчастіше я використовую метод …
5. Для вибору методу проектування слід урахувати …
6. Для створення кулінарних виробів, я вважаю, доцільно використовувати такі методи …
Методи проектування:
1. Метод фантазування.
2. Метод фокальних об*єктів.
3. Морфологічний аналіз.
4. Дизайн-аналіз.
5. Комбінаторика.
6. Метоб комбінування.
Метод фокальних об*єктів (МФО) – це метод пошуку нових ідей шляхом приєднання до вихідного об*єкта властивостей або ознак випадкових об*єктів. Застосовується при пошуку нових способів, розширенні асортименту товарів, створенні реклами товарів.
Морфологічний аналі з застосований на побудові таблиці, у якій перелічуються всі основні елементи, що складають об*єкт, і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації цих елементів.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Ми вирішили в цьому проєкті організувати кенді бар.
Кенді бар – це новий модний тренд, у перекладі з англійської (candy bar) означає цукерковий або солодкий стіл. Головна відмінність кенді бару від звичайного солодкого столу – багато декоративних елементів і різноманітність не лише смачних, а й дуже красивих кондитерських виробів.
Десерт – смачне завершення будь-якого свята. До десертів належать торти, пироги, тістечка, печиво, цукерки, морозиво, пастила, варення, шоколад, безліч східних і європейських національних солодощив. Звичай закінчувати трапезу десертом з*явився в Європі тільки в ХІХ ст, разом зі збільшенням виробництва цукру.
Історія солодкого фуршету бере початок у США за часів Великої депресії, коли майстерно зроблені багаторівневі торти були рідкісним частуванням.
IV. Інструктаж та практична робота.
Інструкційна карта №1 «кексові напівфабрикати»
Кекси – борошняні кондитерські вироби, виготовлені зі здобного тіста з великим вмістом яєць, цукру і жиру, а також цінних за смаковими якостями наповнювачів: родзинок, цукатів, фруктів, горіхів та ін.
Тісто для кексів – це багатофазова структурована система, що має у своєму складі повітряну фазу, яка забезпечує пористість.
До рецептів кексів входять хімічні розпушувачі або дріжджі.
Кекси, залежно від способу приготування і рецептів, підрозділяють на такі групи:
1. На дріжджах;
2. На хімічних розпушувачах;
3. Без хімічних розпушувачів.
Технологія виготовлення кексів складаєтьсі з таких стадій:
4. Приготування тіста;
5. Формування;
6. Випікання й обробка.
Практична робота.
Інгридієнти: одна склянка кефіру, одна склянка цукру, три яйця, щепочка соди, 200 г маргарину, борошно.
Кекси можно робити з родзинками, або без них.
Послідовність роботи.
1. У миску покласти розм*якшений маргарин, додати цукор і розтерти до пухкості.
2. Поступово додати яйця, кефір.
3. Коли маса буде однорідною , всипати у миску просіяне крізь сито борошно, змішане з содою.
4. Тісто повинно бути консистенції густої сметани.
5. Якщо ви бажаєте додати родзинки, то спочатку окремо їх треба залити окропом, а потім сцідити воду , трошки притрусити борошном.
6. Родзинки додати в тісто та ретельно перемішати.
7. Тісто викладати ложкою у форми, заповнюючи їх на 2/3 об*єму.
8. Випікати у духовці на середньому вогні.
V. Заключна частина.
Домашнє завдання.
Виконати практичну роботу: кекси. (Якщо у вас є інший рецепт, можете використовувати).
Зняти відео і прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 17.02.2025
Тема 22. Страви і вироби з борошна. Робота з інформаційними джерелами. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
- Уміння самостійно визначати траєкторію творчого пошуку нових ідей.
- Уміння виконувати підрахунок інгредієнтів кулінарних виробів.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Поміркуй
1.Чи буває свято без солодощів?
2.Без тортика, смачних цукерок і запашних тістечок?
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Харчова цінність страв і виробів з борошна.
Українська народна кухня багата стравами та різноманітними виробами з борошна. Це кашоподібні страви з боошна різних злаків (мамалига, лемішка, соломаха), страви з вареного (галушки, вареники) і смаженого тіста (налисники, вергуни, тощо), печені вироби з тіста (пампушки, пиріжки, калачи тощо).
Страви та вироби з борошна мають високу калорійність, приємний зовнішній вигляд, добрі смакові якості.
Харчова цінність їх залежить від виду борошна, його сорту і додаткових продуктів, яєць, молока, цукру, жиру та ін.
У борошні зберігаються всі речовини, які є у зерні (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти), але кількість і співвідношення їх дещо інші. Це залежить від сорту борошна. Чим вищий сорт, тим більше в ньому крохмалю, але менше цукрів, білків, вітамінів, ферментів, жирів, мінеральних речовин, оскільки вони містяться в оболонках зерна і в зародку, які при одержанні борошна вищих сортів видаляються.
Борошно вищих сортів має більшу енергетичну цінність, краще засвоюється.
Крохмаль – основний вуглевод борошна. Він має властивості набухати, клейстеризуватися, розщеплюватися ферментами, впливаючи на властивості борошна, процеси виробництва і зберігання страв і виробів з борошна.
У процесі випікання виробів крохмаль набухає (при 50 градусах С) і клейстеризується (при 65 – 68 градусах С, поглинаючи при цьому велику кількість води, що забезпечує утворення сухої еластичної м*якушки виробів.
Цукри містяться в борошні у вигляді моносахаридів (глюкози, фруктози) і дисахаридів (мальтози, сахарози).
*Пам*ятайте: при зберіганні вироби черствіють, оскільки крохмаль втрачає воду, при цьому м*якушка стає меншою.
2. Технологічні властивості борошна.
Борошно – це порошкоподібний продукт, який одержують при розмелюванні хлібних злаків. Назва борошна походить від виду зернової культури. Воно буває пшеничним, житнім,житньо-пшеничним, кукурудзяним, гречаним та ін. Щоб одержати смачні страви, пухкі, пористі вироби, необхідно знати технологічні властивості борошна, до яких належать газоутворююча, газоутримуюча, водопоглинаюча здатність і «сила» борошна.
Газоутворююча здатність борошна – це здатність його утворювати при бродінні дріжджового тіста вуглекислий газ. Вона залежить від наявності цукрів (вони розщеплюються на вуглекислий газ і спирт) та активності амілази борошна.
Клейковина – це пружна еластична маса, яка утворюється при набуханні нерозчинних білків борошна (гліадина і глютеніна). Вона сприяє одержанню пухких і пористих виробів.
*Пам*ятайте: хороше борошно повинно біти сухим, м*яким, білого або ледь кремуватого кольору. При затисканні такого борошна в кулаці повинна утворитисягрудочка, яка відразу розсипається. Від води воно не темніє.
«Сила» борошна залежить від кількості і якості клейковини, водопоглинаючої і газоутворюючої здатності борошна, від активності ферментів, які сприяють гідролізу білків і розрідженню тіста.
«Сильне» борошно має еластичну клейковину, високу водопоглинаючу і газоутворюючу здатність і низьку активність ферментів. Тісто з такого борошна еластичне, пористе, не розпливається, добре зберігає форму. Таке борошно використовують для дріжджових, листкових і заварних виробів.
Тісто з «слабкого» борошна розріджується, втрачає форму. Таке борошно використовують для приготування варених страв і виробів.
*Смак борошна можна визначити, покуштувавши його кінчиком язика. Доброякісне пшеничне борошно має смак крохмалю, житнє борошно солодкувате. Якщо борошно дуже солодке, його отримали з зерна, що проросло. Кислуватий смак має борошно, яке дістали із зерна, що відсиріло або було запарене, гіркуватий присмак борошно набуває при зберіганні в поганих умовах.
3. Розпушувачі тіста.
Українська кухня багата з різних видів тіста – дріжджового і бездріжджового. Основним показником якості тіста є пористість. Тверді вироби несмачні і погано засвоюються, оскільки крохмаль, який міститься у виробах у великій кількості, безпосередньо організмом не засвоюється. Щоб забезпечити змочування крохмалю слиною, вироби з тіста повинні бути пористими і пухкими. Пористу структуру і збільшення об*єму тіста досягають його розпушування.
Для розпушування використовують продукти, які виділяють газоподібні речовини – дріжджі, харчову соду, вуглекислий амоній - і механічне збивання тіста.
Дріжджі – це мікроорганізми (дріжджові грибки), які складаються з окремих нерухомих клітин. Клітина покрита оболонкою, всередені знаходиться протоплазма і ядро. В процесі життєдіяльності дріжджів цукор перетворюється на спирт і вуглекислий газ (зброджується). Бульбашки вуглекислого газу створюють всередені тіста пори, воно збільшується в об*ємі - «підходить».
Сода харчова – це двовуглекислий натрій. Соду в тісто кладуть за нормою. Якщо покласти більше норми, вироби набувають темно-жовтого забарвлення, неприємного запаху, смаку, руйнуються вітаміни.
Вуглекислий амоній – білий порошок у вигляді кристаліків. При нагріванні він розщеплюється на вуглекислий газ, аміак і воду. Недоліком цього розпушувача є те, що при використанні його у великій кількості аміак погіршує аромат виробів.
*Соду і амоній додають наприкінці замішування тіста, перемішуючи з борошном або з*єднуючи з рідиною.
Механічне збивання застосовують для приготування тих видів тіста, в рецептуру яких входять продукти (молоко, яйця), що містять речовини, здатні утворювати емульсії або піноподібну структуру. Під час збивання тісто збільшується в об*ємі.
Механічне розпушування застосовують при приготуванні для налисників, бісквітного, заварного і білкового.
4.Приготування начинок.
Багато страв та виробів з борошна готують з різними начинками (м*ясними, рибними, картопляними, овочевими, з сушених грибів, субпродуктів, сиру, яблок та ін.)
*Не соліть свіжу білоголову капусту до смаження або смажену неохолоджену: з неї буде виділятися волога, а це погіршить якість начинки.
*До начинки з маку можна додати манну крупу: вона поглине надлишок вологи.
5. Страви з борошна.
Страви та вироби з тіста класифікують залежно від особливостей рецептури й призначення:
1. Борошняні страви – пельмені, вареники, млинці, налисники тощо;
2. Борошняні кулінарні вироби – пиріжки, пончики, ватрушки тощо;
3. Борошняні гарніри – галушки, локшина, домашня, паста, профітролі тощо;
4. Напівфабрикати для подачі страв – тарталетки, воловани, флерони з листкового тіста для подачі котлет тощо.
*Для вареників з ягодами краще готувати тісто на кислому молоці з содою, тоді вареники будуть пухкі.
*Підготовлені вареники закладайте у підсолений окріп і варіть при відкритій кришці, щоб не розварилися. Коли вареники спливуть, нагрівання зменшіть і доведіть їх до готовності при помірному кипінні через 5 – 7 хв.
*Обсушуйте зварені вареники в друшляку. Обсушена поверхня вареників не тільки буде утримувати масло і сметану, а й просочиться ними.
*Тісто для налисників повинно бути рідким, інакше налисники будуть сирими всередені.
*Готове тісто для налисників повинно злегка «обволікати» вінчик і стікати з нього.
*При смаженні налисників сковороду змащують шматочком сала або олією. Для змащування сковороди олією можна використати шматочок картоплі.
*Якщо налисники розриваються і не знімаються зі сковороди, додайте до тіста яєць, кількість яких можна визначити пробним смаженням 1 – 2 порцій.
6. Вироби з тіста.
Серед печених виробів з тіста найбільше українці цінували і свято шанували хліб і вважали, що «хліб – усьому голова». Він відігравав велику роль у сімейних обрядах та календарних звичаях.
«Хліб та вода – козацька їда», «Коли є хліба край, то і під вербою рай», «Хліб та каша – їда наша».
За способом приготування в українській кухні розрізняють дріжджове і бездріжджове тісто.
Основною сировиною для випікання хліба є борошно, вода, дріжджі, сіль; допоміжною - цукор, патока, солод, жири, кисло-молочні продукти, яйця, прянощі, родзинки, горіхи та ін.
Процес складається з таких операцій: підготовка і дозування сировини, приготування, формування і вистоювання тіста, випікання й охолодження виробів.
Тісто можна готувати і заварним способом – частину борошна заварюють гарячою водою, потім з*єднують із закваскою і замішують. Заварний хліб має солодкуватий смак, довше не черствіє.
Розпушувачі для дріжджового тіста (дріжджі), для бездріжджового – хімічні (сода, вуглекислий амоній).
Дуже важливо, що у тісті було якомога більше вуглекиского газу. Проте для життєдіяльності дріжджів потрібен кисень, а вуглекислий газ, який накопичується в тісті, стримує її. Тому в процесі бродіння тісто необхідно обминати.
Дріжджове тісто готують двома способами – безопарним і опарним. Безопарний спосіб застосовують для одержання тіста слабкої консистенції для млинців, оладок і для виробів з малою кількістю здоби (цукру, масла, яєць), а опарний – з великою кількістю здоби.
*Родзинки і лимонну цедру додавайте в дріжджове тісто наприкінці замішування.
*Пам*ятайте: якщо в дріжджовому тісті мало цукру, то на виробах не утвореться рум*яна кірочка. Надлишок цукру сповільнює процес бродіння, вироби з такого тіста погано пропікаються, темно-бурого кольору. Надмір жиру робить тісто важким, вироби погано пропікаються, розпливчасті, з щільною м*якушкою.
*Якщо в тісті багато солі або цукру, слід замісити повну порцію тіста без солі або цукру, а потім з*єднати з пересоленим чи перецукрованим і ретельно вимісити його.
*Вироби з тіста, що перекисло (перестоялося) мають кислуватий присмак і запах, потріскану поверхню, бліду кірочку, тверду м*якушку і розпливчасту форму.
*Дріжджове тісто не буде прилипати до рук, якщо їх заздалегідь змастити олією.
Вироби з дріжджового тіста .
Вироби з рідкого тіста погано пропікаються.
*Вироби, які недостатньо вистоялися, будуть дрібними, погано пропікатимуться, кірочка потріскається, оскільки на початку випікання при високій температурі кондитерської печі процес бродіння відбувається дуже інтенсивно. Вироби починають збільшуватися в об*ємі, а кірочка, яка утворилася, тріскається.
*Дрібні вироби з дріжджового тіста випікайте при високій температурі (260-280 градусів С) протягом 8 – 10 хв., оскільки вони швидко прогріваються і не встигають висохнути, поки утвориться кірочка; великі здобні вироби випікайте при пониженій температуря (200-230 С) довше, щоб вони рівномірно пропеклися. При високій температурі швидко утвориться кірочка, а вироби будуть сирими.
*Визначити температуру в духовці можна, поклавши на її дно тонкий аркуш паперу. Якщо він повільно (близько 5 хв.) почне рум*яніти – температура середня, якщо стане коричневим – висока.
*Щоб вироби з тіста при випіканні не підгоріли, під лист із тістом покладіть лист із сіллю.
*Якщо при випіканні вироби з тіста дуже рум*яняться, накрити їх вологим папером і продовжуйте випікати при нижчий температурі до повної готовності.
*Готовність випечених виробів можна перевірити, встромляючи в них дерев*яну тонку паличку. Якщо тісто не прилипає до неї – воно випечене.
*Щоб випечені вироби з тіста були м*якими їх слід ще гарячими накривати тканиною.
V. Закріплення нового матеріалу.
Для отримання оцінок пройдіть тест.
https://docs.google.com/forms/d/17hqNZBq_vR6-LAL5X3ExA5zrUDJiH5OnEDbqJk0vd8A/edit
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: своєчасно виконати тест.
Дата 10.02.2025
Тема 21. Робота з інформаційними джерелами (солодкі страви та напої). (Синхронний режим).
Мета:
- Ознайомитись з класифікацією солодких страв та напоїв за температурою подачі;
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв солодких страв та напоїв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Визначте особисті цілі на цей урок:
- Хочу дізнатися …
- Хочу зробити …
- Хочу довести собі …
- Хочу довести іншим …
IV. Вивчення нового матеріалу.
Солодкі страви (десерти) за температурою подачі поділяють на :
- Холодні (температура подачі 12-15 градусів С) – желе, муси, креми, молозиво, шоколадні вироби, фрукти, ягоди й горіхи, торти, кекси, еклери тощо);
- Гарячі (70-75 градусів С) – пудинги, суфле, шарлотки, запечені фрукти, шоколадне фондю тощо.
Напої за температурою подачі поділяють на :
- Холодні (7-14 градусів С) – молоко, кисломолочні напої, квас, кисіль, узвар, компоти й сік.
- Гарячі (температура подачі не нижча за 75 градусів С) – гаряче молоко, чай, кава, какао, шоколад.
1. Значення солодких страв.
Харчова цінність солодких страв залежить від харчової цінності і продуктів, що входять до їх складу. В сучасній українській кухні для приготування солодких страв використовують:
- свіжі плоди, сушені. *Шкірочка айви містить ароматичні речовини, тому її слід використовувати для ароматизації узварів, киселів, сиропів.
- Плодово-ягідні консерви;
- Мариновані плоди;
- Заморожені плоди;
- Фруктово-ягідні вироби: повидло, джем, варення, цукати;
- Соки.
Всі вони містять різні мінеральні речовини, вітаміни, вуглеводи, ефірні олії, харчові кислоти і барвники.
Страви мають солодкий смак завдяки вмісту різних цукрів: цукрози, глюкози, фруктози. Проте слід пам*ятати, що середня потреба дорослої людини в цукрах не повинна перевищувати 100 г на добу, надмірне споживання їх призводить до відкладання жиру, тому найціннішими вважають солодкі страви, до яких входять молоко, свіжі і консервовані плоди та ягоди, плодово-ягідні соки.
Солодкі страви, приготовленні із свіжих плодів та ягід, підсилюютьвиділення травних соків і сприяють кращому травленню.
2. Організація процесу приготування солодких страв.
Солодкі страви швидко втягують різні запахи, тому для приготування їх виділяють окреме обладнання (столи, холодильні шафи, посуд, інвентар).
*Не варіть в алюмінієвому посуді узвари, киселі, желе, муси: від алюмінію вони темніють і набувають неприємного присмаку металу.
3. а) Натуральні плоди.
Свіжі плоди використовують в їжу тільки у достиглому вигляді. Перед подаванням плоди і ягоди перебирають, миють, обсушують і викладають на вази, десертні тарілки. Помиті й обсушені свіжі яблука, груші, вишні, черешні подають з плодоніжкою, а виноград – гронами.
*Не забувайте облити окропом перед вживанням, щоб посилити їх аромат і знешкодити речовину, якою вони покриті, від псування.
*Залийте холодною водою лимони, які почали висихати: вони стануть свіжишими.
Б) Узвари (компоти).
Їх готують як із сушених так і свіжих фруктів та ягід.
Основна вимога при приготуванні – додержання послідовності закладання їх у кастрюлю під час варіння, оскільки тривалість варіння фруктів до розм*якшення різна, а з перевареними фруктами узвар несмачний.
*Підготовлені для узвару плоди і ягоди варіть у цукровому сиропі, щоб зберегти їх приємний аромат і смак.
*Узвар із сушених плодів і ягід буде смачнішим й ароматнішим, якщо його зварити за 10-12 год до реалізації і настояти на холоді.
*Узвар із яблок буде смачнішим, якщо додати в нього корицю.
*При варінні узварів краще зберігатимуться вітаміни, якщо плоди і ягоди закладати в підкислений лимонною кислотою сироп, що сильно кипить.
*Шкірочка з персиків зніметься значно легше, якщо плоди занурити на 1-2 сек в окріп.
4. Солодкі страви з утворенням желе.
До цієї групи належать киселі, желе, муси, крами. Їх готують із свіжих, консервованих і сушених фруктів і ягід, з пюре, соків, сиропів, екстрактів, молока.
Желеподібні консистенції ці страви набувають завдяки додаванню речовин, здатних утворювати желе: крохмалю, желатину.
*Не використовуйте консервовані компоти з ягід і плодів з кісточками (вишень, абрикосів, слив), які зберігалися більше одного року: в них накопичується шкідлива для здоров*я синильна кислота.
*Кисіль буде мати однорідну консистенцію, якщо розведений крохмаль вливати не в середину посудини з сиропом, а ближче до її стінок при постійному помішуванні.
*Рідкі киселі і киселі середньої густини після введення крохмалю не кип*ятіть, а тільки доведіть до кипіння – вони збережуть свою консистенцію.
*Кисіль буде ароматнішим, якщо додати в нього ванілін або цедру цитрусових, гвоздіку, корицю, 4-5 краплин мигдальної есенції.
5. Гарячі солодкі страви.
До цієї групи належать різні солодки страви з яблук (або з додаванням їх), бабки, фарширований чорнослив, сливи в тісті, пінники та ін.
*Перед запіканням видаліть з яблок насіннєвє гніздо, потім опустіть в окріп на 3-4 хв – сік з них не витікатиме.
*Печені яблука не розтріскаються і не прилипнуть до сковороди, якщо в кількох місцях наколоти шкірочку, а на сковороду підлити трохи води.
*Обчищені яблука не потемніють, якщо до теплової обробки їх покладете в холодну, ледь підкислену лимонною кислотою воду.
Пінники – гарячі пухкі солодкі страви, до яких входять збиті у густу піну білки сирих яєць, акуратно відокремлені від жовтків. Споживати їх слід гарячими оскільки при охолодженні змінюється структура, вони осідають, погіршується смак і зовнішній вигляд.
Приготування тіста. До сирих яєчних жовтків додають цукор, сіль, сметану, борошно, добре перемішують і розводять молоком. Білки збивають в густу піну й обережно вводять у тісто, яке повинно мати консистенцію густої сметани. За допомогою голки сливи занурюють у тісто, кладуть у розігрітий жир і смажать до утворення золотистої кірочки.
*Пам*ятайте: погано збиваються білки неохолоджені, старих яєць і з частинками жовтка; не збиваються з краплинками жиру.
*Збивайте білки яєць спочатку повільно, поступово прискорюючи темп збивання.
*Щоб закріпити структуру збитих білків, додайте наприкінці збивання трохи цукрової пудри чи цукру-піску.
*Якщо білки яєць збиваються погано, додайте кілька краплин лимонної кислоти.
*Білки яєць краще збивати в посудині з нержавіючої сталі, фарфору або скла. При збиванні в емальованому посуді може відколотися шматочок емалі, а в алюмінієвому білок набуде сірого кольору.
*Якщо білки збиті погано, в них утворюються великі повітряні бульбашки з дуже тоненькими стінками. При нагріванні в жаровій шафі ці бульбашки потріскаються, а вироби осядуть.*З*єднувати збиті білки з іншими продуктами слід обережно, розмішуючи їх згори донизу.
6. Напої.
Їх поділяють на гарячі (чай, чайні напої, кава, какао) й холодні (молоко, кисломолочні продукти, квас, молочні і фруктово-ягідні прохолодні напої).
А) Чай – освіжає, вгамовує спрагу, знімає м*язову і нервову втому, поліпшує кровообіг і дихання, викликає почуття бадьорості.
*Не зберігайте сухий чай з продуктами, що мають гострий запах: він легко поглинає сторонні запахи.
*Покладіть у коробочку, де зберігається чай, шкірочку з лимона або апельсина. Від цього він стане ароматним.
*Не ставте заварений чай на гарячу плитку – він стає міцнішим, але втрачає смак і аромат.
*Якщо чай подається з молоком, то налийте молоко в чашку до чаю, а цукор покладіть згодом.
*Не кладіть у чай багато цукру – він поглинає вітамін В.
Б) Кава – харчову цінність кави забезпечують вуглеводи, білки, мінеральні солі, вітаміни РР, В1, В2, В6, В12. Кофеїн зумовлює збуджуючи дію напою.
*Аромат зерен кави, які довго зберігалися в закритій тарі, можна відновити. Для цього покладіть їх на 10 хв у холодну воду, а потім одразу висушіть у жаровій шафі.
*Аромат кави покращиться, якщо перед заварюванням її ледь підсушити і додати кілька дрібок кухонної солі.
*Долийте трохи холодної води в каву, яка при заварюванні збігає: вона одразу осяде.
*Смак і аромат кави покращаться, якщо в готову каву додати трохи какао.
В) Какао.
*Щоб при заварюванні какао не утворилися грудочки, змішайте сухий порошок з цукром-піском, розведіть невеликою кількістю окропу, а вже потім вливайте у посуд з окропом..
*Додайте в какао кілька краплин лимонного соку – його смак покращиться.
Г) Кваси.
Квас – прохолодний. Запашний напій. Який чудово вгамовує спрагу. Бадьорить, освіжає.
В Україні квас був відомий ще з часів Киівської Русі. Спочатку готували його з житнього, ячного або вівсяного зерна чи солоду і запарених житніх сухарів.
Квас – корисний напій, оскільки в ньому містіться вуглеводи, білки, вітаміни групи В, мінеральні солі кальцію, марганцю, фосфору і магнію. Калорійність 1л хлібного квасу становить 240 – 330 ккал.
*Пам*ятайте: якщо цукру забагато, бродіння квасу відбувається повільніше. Якщо квас повністю зброджується, він не піниться, втрачає свої специфічні властивості як освіжаючий напій. Щоб припинити процес бродіння, квас зберігають у холодному приміщенні.
*Пам*ятайте: готовий до вживання квас повинен бути пінистим і мати приємний кисло-солодкий смак.
Д) Морси – прохолодні напої, які готують з плодово-ягідних і овочевих соків, розведених перевареною водою з додаванням цукру, або з плодово-ягідних і овочевих відварів і соку з додаванням цукру.
*Для приготування морсу використовуйте тільки переварену воду: від сирої морс покривається піною.
*Не викидайте шкірочки з цитрусових. Якщо залити їх лкропом і настояти – буде чудовий напій.
V. Закріплення нового матеріалу.
Дайте відповідь на питання тесту!
Всього за правильні відповіді 12 балів (1,2, 3, 8 – по 1 балу, а всі останні – по 2 бала).
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: опрацюйте матеріал конспекту.
1. Дайте відповіді на питання тесту.
2. *приготувати презентації, повідомлення з теми «Страви і вироби з борошна»:
А) харчова цінність страв і виробів з борошна.
Б) технологічні властивості борошна.
В) Розпушувачі тіста.
Г) Приготування начінок.
3. Всі роботи надсилати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 03.02.2025
Тема 20. Робота з інформаційними джерелами (салати). (Синхронний режим).
Мета:
- Ознайомитись з оформленням салатів та корисними порадами;
- Формувати вміння пошуку інформації, уміння застосовувати комп*ютерні технології;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Дівчата, доброго дня! На манежі одні й ті самі. Це вже буде третя робота, а де-які ще жодної не прислали! Що чекаєте???
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Овочеві салати використовують як додатковий гарнір до м*ясних і рибних страв. Норма виходу салатів залежно від їх виду становить, г: 50, 100, 150, 200 на порцію.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Для приготування салатів використовують сирі, варені, квашені і мариновані овочі, гриби, бобові, сирі і консервовані фрукти, цитрусові плоди.
Салат можно приготувати з одного виду овочів (з огірків, томатів, білокачанної капусти) або кількох видів. До багатьох салатів входять м*ясо, птиця, риба, нерибні продукти морського промислу, яйця. Це підвищує поживну цінність салатів.
Продукти для салатів нарізують тоненькими скибочками. Кружальцями, маленькими кубиками, деякі шаткують соломкою. Заправляють салати заправками, сметаною, майонезом.
Заправлені салати з варених овочів підлягають реалізації протягом 30 хвилин, з сирих – 15 хв.
Салати подають як самостійну страву у салатниках, на закусочних тарілках, блюдах, у корзинках (тарталетках) або волонах з пісочного ли листкового тіста.
Для оформлення салатів використовують продукти, що входять до його складу і ті, що мають яскраве забарвлення: перец солодкий, томати, огірки, зелений салат, зелень петрушки, селери, зелену цибулю, яйця, м*ясні і рибні продукти, фрукти , цитрусові. https://www.youtube.com/watch?v=mFQ5BmTPw3I
Корисні поради.
1. Не зберігайте салати в металевому посуді: органічні кислоти, які містяться в них, окислять метал, що може призвести до отруєння.
2. Заправляйте салати перед подаванням, щоб вони не втратили привабливого вигляду.
3. Не соліть салати із свіжих огірків: з них швидко виділяється рідина.
4. Салат спочатку треба посолити, а потім заправити олією, оскільки сіль в олії не розчиняється.
5. Нарізуйте свяжі томати для салатів гострим ножем, щоб менше витікав сік.
6. Щоб зменшити виділення соку з овочів, салати солять тільки перед подаванням.
7. Для салатів і вінегретів краще використовувати мариновану ріпчасту цибулю: вона соковитіша, м*якша і не така гостра.
8. Щоб зменшити гіркоту цибулі, її треба нарізати і промити холодною водою або обшпарити окропом і заправити оцтом.
9. Зварені цілі овочі для салату або вінегрету спочатку охолоджують, нарізують, а потім з*єднують.
10. Не з*єднуйте теплі продукти з холодними – салат швидко прокисне.
11. Салати і вінегрети смачніші з печених буряків.
12. Картопля, яку варять для салатів без шкірочки, буде особливо білою, якщо її підкислити лимонним соком при варінні.
13. Не зберігайте у воді зварені овочі для салатів: вони стануть водянистими і несмачними. Відкиньте їх на друшляк.
14. Додавайте до салату з редьки трохи пасерованої на олії цибулі. Це значно покращить його смак.
15. Використовуйте мариновану ріпчасту цибулю для салатів та вінегретів, на гарнір до оселедця, до холодної вареної риби і м*яса. Вона м*якша, соковита і не така гостра.
16. Шкіру з оселедця знімайте в напрямку від голови до хвоста. Якщо вона погано знімається, потримайте оселедець 5-10 хв у холодній воді.
17. Твердого і сухого оселедця міцного посолу вимочуйте спочатку у холодній воді (він набухає і стає соковитішим), а потім у молоці (молоко розм*якшує м*якоть); ніжного і м*якого оселедця міцного посолу вимочуйте у міцній заварці чаю (дубільні речовини чаю запобігають розм*якшенню м*якоті при вимочуванні).
18. Рибу, призначену для холодних закусок, смажте тільки на олії: інші жири при охолодженні застигають, закуска стає несмачною.
19. Морська риба смачна під маринадом. Скумбрію, ставриду, бельдюгу, перед тим як залити маринадом, відварюють, а морського окуня, тріску, камбалу, палтуса – обсмажте.
V. Закріплення нового матеріалу.
Дайте письмову відповідь!
1. Яку роль відіграють закуски і холодні страви у харчуванні людини?
2. *Що слід враховувати при організації роботи холодного цеху?
3. З яких продуктів готують салати? Як їх оформляють?
4. Які салати готують із сирих овочів? Чим вони цінні?
5. *Як приготувати свіжу білокачанну капусту для салату? (зелені головки мають гіркуватий смак).
6. Які закуски готують з овочів?
7. Які закуски готують з оселедця?
8. Які закуски готують з яєць?
9. Які умови і терміни зберігання та реалізації холодних страв і закусок?
VІ. Заключна частина.
Домашнє завдання.
1. Дати письмово відповіді на питання, розміщені в закріпленні нового матеріалу.
2. *Підготувати презентацію на тему: «Технологія приготування салатів».
3. Всі роботи надсилати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 27.01.2025
Тема 19. Робота з інформаційними джерелами (ІІ страви). (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації;
- Уміння застосовувати комп*ютерні технології для пошуку інформації;
- Уміння самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
ІІ. Актуалізація опорних знань і життєвого досвіду учнів.
1. Які ви знаєте власні рецепти оригінальних страв.
2. Якими корисними порадами ви можете поділитися?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Каші – одна з найдавніших страв, яку готували й споживали слов*янські народи в кінці ХІХ ст. Це була щоденна страва українців, друга після борщу. Каші готували також на сніданок і на вечерю
IV. Вивчення нового матеріалу.
Класифікація каш та загальні правила варіння.
За консистенцією вони були круті й рідкі. Круту кашу засмажувати смальцем, олією, маслом, молоком, запивали кисляком. Круту кашу (найчастіше пшонну або кукурудзяну), запечену з молоком, цукром і яйцами, готували на родинні свята.
Найулюбленішою на всій території України була гречана каша: «Гречана каша – то матір наша, а хлібець житній – то батько рідний», - стверджує народне прислів*я.
У східних слов*ян був такий звичай: під час укладання мирного договору противники варили кашу і їли її. Каша ставала символом союзу, без неї мирний договір не міг набути сили.
Способи варіння каш.
V. Закріплення та заключна частина.
Домашнє завдання: описати (на вибір) послідовність приготування других страв з корисними порадами; зварити другу страву; * зробити презентацію з описанням послідовності рецепту приготування другої страви з корисними порадами.
Всі роботи надсилати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 20.01.2025
Тема 18. Робота з інформаційними джерелами. (Синхронний режим).
Мета:
- Формувати вміння пошуку інформації;
- Уміння застосовувати комп*ютерні технології для пошуку інформації; самостійно створювати умови для роботи над проєктом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня! Дівчата, знову я не бачу всіх роботи, чому не працюєте???
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Інформаційне джерело – це будь-який носій інформації, який може бути використаний для отримання необхідних відомостей.
З яких відомостей можна отримати інформацію?
- (інтернет, книга, комп*ютер, ЗМІ, записники тощо).
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Основні види обробки продуктів.
Перші страви української кухні.
Технологія приготування
І страви поділяють:
1)заправні (борщ, щи, розсольники,
солянки, картопляні, круп*яні, овочеві супи);
2)пюреобразні (супи-пюре);
3)прозорі;
4)солодкі;
5)молочні;
6)холодні.
За характером рідкої основи І страви поділяють на чотири групи.
1.
На бульйонах
(м*ясокістковому, кістковому, з сільськогосподарської птиці, грибному, рибному )
і відварах (овочевому, з круп, макаронних виробів).
2.
На молоці.
3.
На хлібному квасі,
сироватці, кислому молоці, охолодженому овочевому відварі, охолоджених і
проціджених бульонах, відварах із житніх сухарів.
4.
На фруктових і ягідних
відварах (солодкі).
За температурою подавння
перші страви поділяють на:
-гарячі (температура 75
градусів С)
-холодні (14 градусів С)
Гарячими відпускають І страви на
бульйонах, відварах і молоці; холодними – всі інші.
Солодкі І страви у весняно-літній період
подають холодними; а в осінньо-зимовий – частіше гарячими.
Заправні І страви – готують на
бульйонах, відварах або воді, заправляють пасерованими овочами (цибулею,
морквою, петрушкою, селерою), томатом і борошном. Заправні І страви складаються
з овочів, круп, макаронних виробів або бобових – через що ці страви набувають
смаку і аромату тих продуктів, які використали для їх приготування.
І страви є важливим джерелом мінеральних і
біологічноактивних речовин (вітамінів,
мікроелементів).
Інструкційна картка приготування
заправних супів, прозорих (у блозі – ютуб), а також складові частини
приготування борща, капусняка, розсольника, солянки, супів, куліша; солодків
супів, молочних, холодних перших страв.
ІІІ. Заключна частина.
Домашнє завдання: описати фірмовий рецепт послідовності приготування перших страв з корисними порадами; приготувати першу страву; *зробити презентацію з описанням послідовності рецепту приготування першої страви з корисними порадами.
Всі роботи надсилати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 13.01.2025
Тема 17. Вибір теми проєкту. (Синхронний режим).
Мета:
- забезпечити засвоєння знань про засоби пошуку проблемних ситуацій для виконання проєкту; формувати вміння та навички складати план майбутнього проєкту;
- уміння обговорювати проблемні запитання, уміння ставити проблемні запитання;
- уміння конструювати власну освітнью траєкторію; брати на себе відповідальність за вибір теми проєкту.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Любі дівчата! Не всім мабуть сподобались ваші оцінки за І семестр, але це залежить все від вас, вашого старання. Так давайте попрацюйте у ІІ семестрі набагато краще! Я сподіваюсь на покращення, на порозуміння!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Шановні учні, ми починаємо з вами вивчення навчального модуля "Кулінарія".
Запитання для обміркування:
1. які є у вас сподівання перед початком вивчення цього навчального модуля?
2. що ви очікуєте дізнітися на уроках?
3. які вміння ви бажаєте набути?
Домашнє завдання: написати у зошитах есе та розповісти про свй досвід приготування їжі.
Орієнтовний план
- У нашій сім*ї найчастіше займається кулінарією ...
- Я вмію приготувати ...
- Моя улюблена страва...
- Чи маю я бажання приготувати смачну страву?
- Навіщо це мені потрібно?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Мистецтво кулінарії - одне з найдавніших, яке постійно оновлюється. Кухарі - це професіонали, які несуть людям своєю працею задоволення від смачних та оригінальних страв. Для того щоб стати фахівцем у кулінарній справі, слід знати процес приготування страв до найменших дрібниць.
Слід засвоїти загальні правила приготування основних харчових продуктів та базові технології приготування.
Технологія приготування їжі пов*язана з фізіологією харчування. Більшість продуктів піддають певній кулінарній обробці, і від того, як правильно вона буде здійснена, залежить цінність їжі, збереже поживних речовин і вітамінів. Крім того, неправильна або недостатня теплова обробка продуктів може вплинути на здоров*я людини. Також важливо знати правила зберігання продуктів.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Загальна класифікація кулінарних виробів.
Кулінарні страви поділяють на 6 великих груп:
- холодні страви й закуски;
- перші страви;
- другі страви (основні);
- солодкі страви (десерти);
- напої;
- борошняні й кондитерські вироби.
1. До холодних страв і закусок належать:
- бутерброди (відкриті й закриті);
- салати й вінегрети;
- закуски з овочів і грибів;
- холодні страви з риби й морепродуктів; м*яса й птиці;
- страви з яєць.
2. Перші страви класифікують за кількома ознаками.
А. За температурою подачі:
- холодні (температура подачі не вища за 14 градусів С) - це окрошка, холодний борщ, юшка;
- гарячі (температура подачі не менша за 75 градусів С) - прозорі супи, борщі, розсольники, молочні, круп*яні й овочеві супи, супи-пюре.
Б. За характером рідкої основи:
- на бульонах (кістко:вому, м*ясному, рибному) та на відварах (овочевому, з бобових, грибів тощо);
- на молоці;
- на хлібному квасі, кефірі;
- на фруктових і ягідних відварах.
Також перші страви бувають протерті й не протерті, прозорі й непрозорі тощо.
3. Другі страви класифікують на м*ясні, рибні та овочеві (варені, смажені, запечені, тушковані, припущені). До головного компонента підбирають відповідні гарніри (овочеві, круп*яні, з макаронних виробів тощо.)
4. Солодкі страви (десерти) за температурою подачі поділяють на:
- холодні (12-15 градусів С) - желе, муш, креми, морозиво, шоколадні вироби, фрукти, ягоди, торти, кекси, еклери тощо;
- гарячі (70-75 градусів С) - пудинги, суфле, сирники, шарлотки, запечені фрукти, шоколадне фондю тощо.
5. Напої
- холодні (7-14 градусів С) - молоко, кисломолочні напої, квас, кисіль, узвар, компоти, соки.
- гарячі (температура не нижча за 75 градусів С) - гаряче молоко, чай, кава, какао, шоколад.
6. Страви та вироби з тіста класифікують залежно від особливостей рецептури й призначення:
- борошняні страви - пельмені, вареники, млинці, налисники тощо;
- борошняні кулінарні вироби - пиріжки, пончики, ватрушки тощо;
- борошняні гарніри - галушки, локшина домашня, паста, профітролі тощо;
- напівфабрикати для подачі страв - тарталетки, воловани, флерони з листкового тіста для подачі котлет тощо.
7. Також окремо виділяють вегетаріанські страви для тих, хто не вживає м*яса та інших продуктів тваринного походження.
Особливою формою вегетаріанства є сироїдання, коли в їжу вживають продукти, які не пройшли термічну обробку. Сьогодні в закладах громадського харчування часто пропонують повноцінне вегетаріанське меню.
V. Заключна частина.
1. Закінчи речення:
- У мене є бажання досліджувати ...
- Після завершення уроку в мене є бажання дізнатися ...
- Після уроку я замислилась про ...
2. Домашнє завдання. Шеф-кухарі пишаються своїми основними стравами та зберігають рецепти в таємниці. У деяких родинах також є фірмові страви, рецепти яких передають із покоління в покоління. Спитайте своїх близьких, почитайте їхні рукописні кулінарні записники, і ви дізнаєтеся багато цікавого та станете власником рецептів оригінальних страв. Це може надихнути вас на кулінарні експерименти та допоможе у виборі майбутньої професії.
Домашнє завдання: написати у зошитах есе та розповісти про свй досвід приготування їжі. (План в конспекті).
Роботи надсилати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 23.12.2024
Т Тема 16. Оцінювання результатів проектної діяльності. (Синхронний режим).
Мета:
- навчальна: ознайомитись із сучасними методами контролю й оцінювання технічних і технологічних процесів; формувати навички контролю й оцінювання виробу;
- розвиваюча: розвивати об*єктивність;
- виховна: виховувати повагу до праці інших.
І. Актуалізація опорних знань.
Які вимоги до прання і прасування вишитих виробів ви знаєте?
ІІ. Мотивація навчальної частини.
Прискорений ритм сьогодення, поява нових видів і форм дозвілля, народження нових народних традицій - усе це впливає на характер вишивки.
Відроджувати традиції слід для того, щоб українські вишивки завжди милували і радували око кожного і сприяли пробудженню в усіх людей доброти, милосердя, високої духовності.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Вишивка на виробах має бути виконана грамотно, акуратно і відповідати композиції. Не можна допускати довишивання елементів узору нитками іншого відтінку, перекошеності або зсуву малюнка (порушення симетрії), вишивання грубою ниткою на тонкій тканині. На вишитих виробах не повинно бути підпалин тканини після волого-теплової обробки.
IV. Практична робота.
Оцінка якості готового виробу
Критерії оцінювання:
1. відповідність виробу розробленій композиції;
2. зовнішній вигляд;
3. якість пошиття;
4. якість волого-теплової обробки;
5. якість кінцевої обробки.
Домашнє завдання: чекаю сьогодні фото з двох сторін ваших вишитих виробів та виставляю семестрові оцінки.
Дата 16.12.2024
Тема 15. "Остаточна обробка виробу. Тематична атестація" (Синхронний режим).
Дата 09.12.2024
Тема 14. Відомості про професію вишивальниці ручної роботи, вимоги до неї.
Контроль якості виробу, аналіз помилок. (Синхронний режим).
Практична робота: вишивання обраними швами.
Перебіг урокуІ. Організаційна частина Всім доброго дня!ІІ. Актуалізація опорних знань.Бесіда1. Який вид гладі вам більше сподобався? Чому?2. Якими нитками виконують цей шов?2. Що повинна вміти вишивальниця?ІІІ. Мотивація навчальної частини ВИШИВАЛЬНИЦЯ - це мистецтво, професія і хобі!Сьогодні майстри-вишивальниці вручну і на машині працюють у швейній промисловості. На вишивальних машинах або вручну виконують вишивку гладдю, ришельє, ажурну, аплікацію, строчечні мотиви. Вишивальниці виконують вручну різні малюнки, портрети, картини, емблеми, символи різноманітними видами вишивки: гладдю, хрестом, напівхрестом, розписом, ришельє, технікою «вологодське скло», «венеціанське шиття». Оформлення виробу вишивкою – творчий процес, оскільки вишивка – один з елементів композиції. Вишивальниця по ескізах художника або самостійно розробляє технічний малюнок вишивки, підбирає необхідні по кольору і фактурі нитки, бісер. У виробах можливе сполучення ручної і машинної вишивки.ІV. Вивчення нового матеріалу.Вишивальниця повинна вміти:– виконувати основні види мережок;– виконувати аплікацію різних видів;– виконувати основні декоративні шви;– оформляти та оздоблювати готові вироби;– ліквідовувати обриви ниток.Необхідні якості:творчі здібності, розвита уява; розвита колірна чутливість; розвита дрібна моторика і координація рук; стійкість уваги; акуратність, посидючість, терпіння.Області застосування: підприємства швейної промисловості, надомна праця, як викладача на курсах вишивки.
V. Самостійна практична робота: вишивання обраними швами.Домашнє завдання: вишити свою композицію . Підготувати вироби до презентації.
Сфотографувати роботи з двох сторін та надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Перебіг урокуІ. Організаційна частина Всім доброго дня!ІІ. Актуалізація опорних знань.Бесіда1. До якої групи гладі відносять гладь "верхошов"?2. Якими нитками виконують цей шов?ІІІ. Мотивація навчальної частини Традиційна народна творчість і творчість професійних художників успішно розвивається і набуває нових декоративних рис у вишивці. Постійно зростає потяг підростаючого покоління до народної творчості, що сприяє її відродженню. Обізнаність і повага до традицій рідної і світової культур, відчуття краси природи є джерелом творчої обдарованості митців.ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Полтавська гладь - один із різновидів гладі "у прикріп".Полтавсь гладь - однобічна гладь. Нею вишивають великі рослинні орнаменти. Довжина стібка може бути від 1 см до 3 см. Вишитий стібок потрібно закріпити стібочком.Гладь полтавська відноситься до швів стелених, які вільно наносяться на тло тканини.
Лицьова сторона.
Виворіт. 
Техніка виконання полтавської гладі.
Полтавською гладдю можна заповнювати великі площини. Полтавська гладь виконується шляхом нанесення стібків на тло тканини по контуру малюнку. Орнамент наносять на тло тканини щоб його було добре видно.
1-й крок. Необхідно закріпити робочу нитку з вивороту де починається шов потім виколоти голку на лицьову сторону виробу.
2-крок. Виколовши голку на лицьову сторону, вколюємо голку з лицьової сторони в контур наведеного орнаменту, виводимо голку з робочою ниткою на виворіт, отримали перший настелений стібок. Тепер цей стібок нам потрібно закріпити стібочком посередині. Для цього повертаємо голку з робочою ниткою вліво, виводимо голку на лицьову сторону.
3-й крок. Голку з робочою ниткою вколюємо з другої сторони настеленого стібочка як показано на малюнку. Якщо горизонтальний стібок довгий його можна закріплювати поперечними діагональними стібочками два-три-чотири і т.д. рази. Навіть можливо творити композиції з різними фігурами. При цьому нитка основна настеляється по контуру малюнка, а потім закріплюється. Стібки бажано настеляти щільно один до одного тоді буде гарна бархатиста поверхня полотна.
4-й крок. У такий спосіб настеляємо та обвиваємо другий стібок і всі наступні.
В готовому вигляді полтавська гладь схематично буде мати такий вигляд. 
Розкривайте глибини своєї душі через пізнання прекрасного Послідовність виконання
Гладь полтавська відноситься до швів стелених, які вільно наносяться на тло тканини.
Лицьова сторона.
Виворіт.
Техніка виконання полтавської гладі.
Полтавською гладдю можна заповнювати великі площини. Полтавська гладь виконується шляхом нанесення стібків на тло тканини по контуру малюнку. Орнамент наносять на тло тканини щоб його було добре видно.
1-й крок. Необхідно закріпити робочу нитку з вивороту де починається шов потім виколоти голку на лицьову сторону виробу.
2-крок. Виколовши голку на лицьову сторону, вколюємо голку з лицьової сторони в контур наведеного орнаменту, виводимо голку з робочою ниткою на виворіт, отримали перший настелений стібок. Тепер цей стібок нам потрібно закріпити стібочком посередині. Для цього повертаємо голку з робочою ниткою вліво, виводимо голку на лицьову сторону.
3-й крок. Голку з робочою ниткою вколюємо з другої сторони настеленого стібочка як показано на малюнку. Якщо горизонтальний стібок довгий його можна закріплювати поперечними діагональними стібочками два-три-чотири і т.д. рази. Навіть можливо творити композиції з різними фігурами. При цьому нитка основна настеляється по контуру малюнка, а потім закріплюється. Стібки бажано настеляти щільно один до одного тоді буде гарна бархатиста поверхня полотна.
4-й крок. У такий спосіб настеляємо та обвиваємо другий стібок і всі наступні.
Розкривайте глибини своєї душі через пізнання прекрасного
IV. Інструктаж та практична робота. Самостійна домашня робота.Вишити частину своєї композиції полтавською гладдю. Під час практичної роботи здійснювати самоконтроль та самокорекцію. Слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи та технологічними вимогами.1. Підбери малюнок.2. Вибрати напрям вишивання.3. Підготуй нитки.4. Закріплення ниток без вузлика.5 .Відіо практичної роботи. Сфотографувати роботи з двох сторін, підписати і надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com Дівчата! Присилайте виконані свої роботи. Бажаю всім успіху!
Дата 25.11.2024
Тема 12. Технологія виконання гладі "верхошов" (Синхронний режим).
Перебіг урокуІ. Організаційна частина Всім доброго дня!ІІ. Мотивація навчальної частини За часів Київської Русі було дуже поширеним шитво золотом та сріблом. Найбільш поширеним був шов "у прокол", коли металева нитка пропускалась через тканину. Із кінця ХІІ ст. він поступово витіснився швом "у прикріп", у якому металева нитка йшла по поверхні і прикріплялися до неї лише тонкою шовковинкою, що створювало додатковий ефект. Така гладь була відома і на Близькому Сході.ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Це кольорова гладь, вишита глухим вільним швом. Він відомий ще як "володимирський шов" або "володимирське шиття" завдяки вишивальницям села Мстьора Володимирської області. Послідовність виконання
IV. Інструктаж та практична робота. Під час практичної роботи здійснювати самоконтроль та самокорекцію. Слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи та технологічними вимогами.1. Підбери малюнок.2. Вибрати напрям вишивання.3. Підготуй нитки.4. Закріплення ниток без вузлика.5 .Відіо практичної роботи. (Вибачте, що на рос. мові) Домашнє завдання: вишити частину композиції гладдю "верхошов".Сфотографувати роботи з двох сторін, надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
IV. Інструктаж та практична робота.
Не приємне: є такі дівчата, які зовсім нічого не виконують, але оцінювати треба буде всіх . Звісно, що таким учням буду ставити низький бал - не ображайтесь, але є час виправити! Бажаю всім успіху!
Дата 18.11.2024
Тема 11. "Технологія виконання художньої гладі" (Синхронний режим).
Виконують художню гладь за вільним контуром візерунка вишивки. Стібки вишивають знизу вверх або зверху вниз, щільно укладаючи один до одного, щоб не проглядалася тканина (мал. 1)
Мал. 1. Щільність укладання стібків художньої гладі на тканині
Аби перехід від одного відтінку кольору до іншого не мав різкої межі, стібки виконують різної довжини, чергуючи довгі й короткі стібки. Стібки кожного наступного ряду вшивають у проміжки між стібками попереднього ряду. їх укладають щільно, не залишаючи просвітку на тканині. Межі між рядами відтінків повинні бути ніби розмиті (мал. 2).
Мал. 2. Техніка вишивання художньою гладдю
У художній гладі велике значення має напрямок стібків. Тому, для зручності, перед початком вишивання на папері, а потім і на тканині основи (спеціальним олівцем або маркером) роблять умовні лінії переходу від одного відтінку ниток до іншого та лінії напрямку стібків. Вишивають нитками одного відтінку вище й нижче умовної лінії, яка відділяє відтінки.
Для досягнення ефекту природності стібки спрямовують так, щоб повторювався природній напрям волокон пелюсточків, листків тощо. Тобто сама форма предмета підказує направлення стібків.
Починають вишивати з великих деталей візерунка, наприклад із квітів, якщо вишивають букет. Кольори наступних частин візерунка вишивки, наприклад листя, краще добирати вже після виконання вишивки квітів у кольорі. Тональний підбір ниток дає можливість вишити квітку або листок двома-трьома (і більше) відтінками одного кольору ниток: від світлого до більш темного, і навпаки.
Вишивання пелюстки квітки починають з умовного поділу її на дві рівні повздовжні частини. Від середини верхньої частини вишивають праву половинку за її формою. Потім голку з ниткою протягують під вишитими стібками до лівого краю пелюстки й вишивають ліву половинку (мал. 3). Стібки виконують різної довжини (коротші – 3-4 мм, довші – 5-7 мм)
Мал. 3. Послідовність вишивання пелюстки
Після закінчення вишивання верхньої частини пелюстки нитку закріплюють й обрізають, потім так само від середини починають вишивати другу частину пелюстки ниткою іншого кольору. Вшивають стібки другого відтінку між стібки першого, вкорочуючи й подовжуючи їх. Виконавши праву половинку, голку знову переводять на ліву частину і вишивають її. У такий спосіб вишивають усю пелюстку. Перехід кольорів роблять від світлішого – з краю, до темнішого – у середині.
Вишивання листків починають з правого боку, спрямовуючи стібки від краю до середньої жилки (мал. 104). Перед вишиванням, ще на візерунку вишивки, розмічають кожну половинку листочка на 2-3 частини, залежно від ширини листків. Позначають також напрямок стібків листочка та його кольори і відтінки. Другу (ліву) половинку листка вишивають так само, у напрямку від середини до краю або від середини.
– У чому особливість техніки вишивання художньою гладдю?
– Назви послідовність техніки вишивання пелюстки і листочків гладдю.
– Чому починають вишивати з крупніших деталей візерунка?
Мал. 4. Послідовність вишивання листочків
Дата 11.11.2024
Тема 10. Технологія виконання декоративної гладі. (Синхронний режим).
Кольорова гама декоративної гладі може відрізнятися від природних кольорів предметів, що зображуються, проте форма їх завжди зберігається.
У декоративній вишивці немає потреби в передачі природних кольорів, тому можна використовувати будь-які кольори ниток, які гармонійно поєднуються між собою.
1. Нанесені на тканину контури малюнка, поділити великі частини на декілька меньших;
2. закріпити нитку без вузлика;
3. починаємо вишивати двобічними стібками на верхній частині елемента малюнка, а потім наступний ряд стібків нитками іншого кольору.
4. Вишити великі малюнки декоративною гладдю.
Мал. 1. Декоративна гладь: а – техніка вишивання декоративною гладдю; б – фрагменти вишивки декоративною гладдю
Після перенесення малюнка декоративної гладі на тканину його розбивають на частини олівцем або спеціальним маркером і вишивають спочатку одну частину візерунка за позначеним контуром, після чого закріплюють й обрізають нитку біля основи. Наступну частину контуру вишивають вишивальною ниткою контрастного кольору.
Одним із видів декоративної вишивки є атласний шов, який виконується з лицьового боку узору і потребує мало ниток. Стібки атласного шва нагадують атласне переплетення тканини, тому що під його виконання стібки одного ряду заходять кінцями між стібки другого. Виворітний бік атласного шва має вигляд розсипних дрібних стібків.Домашнє завдання. Вишити великі малюнки декоративною гладдю. Шановні діти!
Наближається завершення модуля та незабаром кінець семестру. Я пропоную виконати вироби в найближчий час, щоб своєчасно отримати тематичні та семестрові оцінки.
Сфотографувати роботи з двох сторін та надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 04.11.2024 (перший тиждень після осінніх канікул)
Тема 9. Технологія виконання простої білої гладі. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати просту білу гладь; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Біла гладь – витончена вишивка, виконана нитками білого кольору на білому, ледь сірому або жовтуватому фоні (мал.), Вишивання стібків у різних напрямках надає цій вишивці тіньового ефекту.
Білою гладдю найчастіше вишивають рослинні візерунки, монограми. Поєднуючи білу і прорізну гладь, різноманітні види мережки та інші оздоблювальні шви, виконують вишукану столову, постільну, натільну білизну, елементи одягу (комірці, манжети, рукава тощо), хустки та інші декоративні вироби.
Для того щоб максимально виявити творчу фантазію щодо виготовлення виробу з вишивкою, треба оволодіти якомога більшою кількістю технік вишивання. Пам’ятай, кожна творчо вишита вручну річ передає часточку душі майстра вишивки, його унікальну енергію та цінується значно вище, ніж наймайстерніша машинна вишивка.
ІІІ. Практична робота.
Вишити фрагмент білою гладдю ( можно іншим кольором весь фрагмент).
Дівчата, не накопичуйте борги, роботи виконуйте та присилай своєчасно!
Шановні учні! Фотографуйте з обох сторін і надсилайте свої роботи на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата 21.10.2024
Тема 8. Технологія виконання двобічної (двосторонньої) гладі із настилом. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати двосторонню гладь з настилом; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Двобічну випуклу гладь (із настилом) використовують для досягнення у вишивці ефекту випуклості й рельєфності. Виконують її так: контури малюнка обшивають швом “уперед голку”, потім вишивають цим же швом “настил” за формою візерунка (мал. 1, а). Чим щільніше виконано настил, тим більш випуклою буде гладь. Товщина нитки, якою вишивають настил, залежить від розміру випуклості.
Мал. 1. Двобічна випукла гладь (із настилом): а – настил для двобічної гладі; б – прямі стібки гладі;
В – косі стібки гладі
Потім над настилом виконують двобічну гладь, у протилежному до настилу напрямку прямими або косими стібками (мал. 1, б, в). Стібки гладі виконують точно за контуром, щільно укладаючи їх один до одного.
Деякі елементи вишивки оздоблюють горошинами й вузликами. Техніка виконання горошин схожа на техніку виконання двобічної випуклої гладі (мал. 2), Для виконання вузликів закріплену нитку двічі або тричі намотують на голку, потім голку, притримуючи намотану на неї нитку, вколюють біля закріпленої нитки (мал. 3).
Мал. 2. Горошини
Мал. 3. Вузлик
ІІІ. Домашнє завдання.
Вишити квітку, ягідки або листок двобічною гладдю із настилом.
Шановні учні! Фотографуйте з обох сторін і надсилайте свої роботи на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 14.10.2024
Тема 7. Технологія виконання двобічної (двосторонньої) гладі без настилу. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжувати знайомитись з ручними швами; навчитись виконувати двосторонню гладь без настилу; повторити правила ТБ;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Де найпоширеніше була застосована «однобічна вільна гладь»?
2. Технологія виконання однобічної вільної гладі.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Двосторонню гладь без настилу вишивають двобічними стібками, які щільно прилягають один до одного по формі узору вишивки.
Нитки для вишивання бажано добирати гладеньки, м*які й блискучі (акрилові, муліне, шовк).
Двобічна гладь плоска по вільному контуру широко використовується для вишивання рослинних орнаментів. Лицьовий і виворітний боки роботи мають однаковий вигляд.
. Візерунок для двобічної пласкої гладі добирають з невеликими елементами, наприклад, квіточками з листям, тому що стібки такої вишивки повинні бути не більшими за 1 см.
Під час виконання двобічної гладі голку з лицьового боку вколюють точно за контуром візерунка, з виворітного боку проводять її за всією шириною фрагмента візерунка і виколюють точно за контуром візерунка. Стібки щільно укладають один до одного, щоб не проглядалося тло тканини (мол. 107, а). Стібки гладі розташовують за формою візерунка, тому вони мають різну довжину і нахил. У пелюстках квітів стібки спрямовують від краю до центра (мал. 107, б). У листках – від краю до середини (мал. 107, в).
Мал 107. Двобічна пласка гладь
IV. Закріплення нового матеріалу.
1. Який узор потрібно добирать для вишивки двосторонньою гладдю без настилу?
2. Де використовується цей вид гладі?
V. Домашня практична робота.
1. Частково вишити вироби двосторонньою гладдю без настилу.
Під час практичної роботи дотримуватись правил безпечної роботи та санітарно-гігінічнії вимог.
Сфотографувати вишивки з обох сторін (з лицьової та виворітньої сторін), підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дівчата, не накопичуйте борги, роботи виконуйте та присилай своєчасно!
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Олімпіада з трудового навчання (обслуговуючі види праці) 30.09.2024 року
8 клас – дівчата
№ п/ч | Зміст завдання | Макс. К-ть балів | Отримані бали |
1. | Вставте пропущене слово та закінчіть думку. Зазвичай волокна льону мають ___________ колір тому, що _____________. | 1 |
|
2. | Розкрийте смислове значення мотивів українських орнаментів, таких як «хміль», «мак». | 2 |
|
3. | Як називається спосіб одержання деталей одягу без побудови креслення? 1-розмірний; 2-муляжний; 3-розрахунковий; 4-розрахунково-аналітичний; 5-розрахунково-пропорційний. | 2 |
|
4. | Моделювання – це… 1-плоске зображення одягу; 2-розробка моделей одягу; 3-виготовлення креслень; 4-зображення деталей одягу; 5-виготовлення лекал і викрійок. | 2 |
|
5. | Для профілактики яких захворювань рекомендується вітамін – Д?: а)дихальної системи; б)шлунково-кишкового тракту; в)опорно-рухового апарату; г)серцево-судинної системи. | 2 |
|
6. | Якій величині буде дорівнювати сума розхилувиточок на лінії талії, якщо півобхват талії – 35 см, прибавка по лінії талії – 2 см, півобхват стегон – 46 см, прибавка по лінії стегон – 3 см? а)7 см; б)9 см; в)11 см; г)13 см; д)20 см; є)22 см. | 1 |
|
7. | Коли краще зберігаються вітаміни – при варінні картоплі основним способом чи на парі? Чому? | 2 |
|
8. | Які мінеральні елементи характерні для риби? а)залізо; б)цинк; в)магній; г)фосфор; д)кальцій; е)йод; є)азот. | 2 |
|
9. | Як називається вирощена з насіння рослина? а)саджанець; б)сіянець; в)розсада; г)прищепа; д)підщепа. | 2 |
|
10. | Які добрива належать до органічних? а)фосфорні; б)калійні; в)азотні; г)гноївка; д)компост | 2 |
|
11. | Із поданого переліку виберіть те, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам та правилам безпечної праці під час в*язанн гачком: а)сидіти під час в*язання гачком вільно, не напружуючись, голову тримати прямо; б)лікті під час в*язання повинні здегка спиратися на стіл; в)лікті мають бути опущені і трохи притиснуті до тулуба; г)світло повинно падати справа; д)світло повинно падати безпосередньо на ділянку роботи; е)світло повинно падати зліва; ж)світло повинно падати зверху. | 1 |
|
12. | Нитка в голку у швейній машині заправляється завжди зі сторони: а)вістря; б)лиски; в)короткого жолоба; г)довгого жолоба. | 1 |
|
| Всього балів: | 20 |
|
Олімпіада
з дисципліни Технології (трудове навчання)
Тестові завдання для учнів 8 класів
Розробка містить тестові завдання з різних практичних модулів навчання. Може бути кілька вірних відповідей.
Запитання 1 (1б)
Випадання ниток по обрізаному краю – це…
А) блиск;
Б) гігроскопічність;
В) сковзання;
Г) міцність;
Д) сипучість
Запитання 2 (1б)
Визначте, що додають до салатів з моркви для кращого збереження каротину
А) цукор;
Б) сіль;
В) соду;
Г) сметану;
Д) кислоту
Запитання 3 (1б)
Для чого звільнюється резервуар від рідини в електропрасці з відпарювачем після закінчення роботи?
А) для зменшення електроспоживання;
Б) для підвищення технічних характеристик з пароутворення;
В )для запобігання передчасного псуванню праски;
Г) для підвищення електробезпеки у роботі.
Запитання 4 (1б)
Як називається вирізана з паперу або накреслена на ньому деталь виробу для розкроювання швейних виробів в індивідуальному виробництві?
А) лекало;
Б) форма;
В) викрійка;
Г) шаблон;
Д) креслення
Запитання 5 (1б)
Визначте , до яких наслідків призводить порушення технології обробки виробу?
А) отримання бракованої продукції і проблем в її подальшій реалізації;
Б) зіпсування технологічного обладнання;
В) збільшення витрат на одиницю готової продукції;
Г) перегляду способів обробки сировини.
Запитання 6 (2б)
Установіть відповідність між критеріями оцінювання, яким повинен відповідати виріб, та їхніми характеристиками:
1 – простота виготовлення;
2 – зручність у використанні;
3 – привабливість, гармонійність колориту;
4 – витрати матеріалів, часу.
а) ергономічність;
б) естетичність;
в) економічність;
г) технологічність
1 | 2 | 3 | 4 |
|
|
|
|
Запитання 7 (1б)
Сукупність ознак і виразних засобів в одязі, що разом створюють певний образ називають…
а) імідж;
б) мода;
в) стиль;
г) манера.
Запитання 8 (1б)
Продовж речення. Щоб економне використовувати тканину під час крою потрібно...
а) спочатку розташувати великі деталі, потім дрібні;
б) всі деталі розташовувати в одному напрямку;
в) розкраювати деталі без припусків на шви.
Запитання 9 (2б)
Коли обирають нове взуття потрібно знати деякі правила. Продовжить речення та визначте ці правила.
1. Купуючи нове взуття враховуй…
2. Примірюй нове взуття…
3. Не купуй…
4. Обов’язково…
5 .Взувайся…
а) поверх шкарпеток;
б) без примірювання;
в) довжину, ширину і повноту;
г) зберігай чек;
д) за допомогою ложки.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
|
|
|
|
|
Запитання 10 (2б)
Установіть відповідність між сферами професійної діяльності та назвами професій:
1 - гейм-дизайнер;
2 - хостес;
3 - копірайтер;
4 - коуч.
а фахівець ресторанної служби, старша офіціантка, господарка готелю;
б) особистий тренер;
в) фахівець з написання рекламних оголошень, статей;
г) фахівець з розробки дизайну комп'ютерних ігор.
1 | 2 | 3 | 4 |
|
|
|
|
Запитання 11 (1б)
Впадини між зубцями ножівки служать для
а) видалення тирси,
б) утворення кута різання,
в) зручності поздовжнього розведення зубців.
г) зручності заточування зубців.
Запитання 12 (1б)
Як називається здатність металу або його сплаву сприймати механічні навантаження без руйнування??
а) пружність;
б) твердість;
в) міцність.
г) пластичність
д) в'язкість
Запитання 13 (1б)
Якому технічному рисунку відповідають проекції, зображені праворуч
Запитання 14 (1б)
Яку максимальна кількість брусків перетином 50х40 мм можна отримати пилянням з дошки перетином 200х50.
а) 6;
б) 5;
в) 4;
Запитання 15
Розмірні числа наносять
а) паралельно до виносних ліній;
б) паралельно до розмірних ліній;
в) перпендикулярно до вимірюваного відрізка;
г) довільно
Запитання 16 (2б)
З яких основних частин складається будь-яка технологічна машина?
а) з двигуна, передавальних і виконавчих механізмів;
б) із станини, двигуна і коробки передач;
в) з двигуна, коліс та органів управління;
г) зі спеціальних і кріпильних деталей.
Запитання 17 (1б)
Яку форму має показана на графічному зображенні деталь?
а) циліндричну
б) конічну;
в) плоску;
г) призматичну.
Запитання 18 (1б)
Укажіть, що впливає на блиск деревини:
а) текстура;
б) щільність;
в) товщина;
г) колір.
Запитання 19 (1б)
До якого виду з`єднань належать заклепкові з`єднання?
а) нерухомих;
б) нерознімних;
в) стиснутих;
г) рознімних;
д) герметичних.
Запитання 20 (2б)
Для утворення нерознімного з’єднання застосовують ...
а) паяння, запресування, зварювання, склеювання, клепання;
б) точіння, клепання, обпилювання, шабрування, пиляння;
в) фрезерування, рубання, різання, запресування, паяння;
г) стругання, фугування, лакування, клепання, паяння.
ЗАВДАННЯ
олімпіади
з дисципліни Технології (трудове навчання)
8 клас
(обслуговуючі види праці)
Проектно-технологічна діяльність учнів
Організаційно-підготовчий та конструкторський етапи
1. Ознайомитися з моделями-аналогами торбинки для особистих речей захисника.
2. Розробити проект власної моделі торбинки.
3. Вказати конструкційні матеріали, необхідні для виготовлення запланованого виробу.
4. Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення спроєктованої моделі.
5. Скласти Технологічну карту виготовлення спроєктованого виробу (30 балів) за зразком:
№ з/п | Послідовність виконання технологічних операцій | Графічне зображення операції | Інструменти |
1. |
|
|
|
2. |
|
|
|
… |
|
|
|
6. Виконати ескіз майбутнього виробу із зазначенням оздоблення. – 20 балів
Моделі-аналоги:
Дані зразки представлені для загального уявлення про виріб та не є еталоном для обов’язкового виконання!
Технологічний етап
За власним ескізом виготовити торбинку для особистих речей захисника.
Основна технологія: технологія обробки текстильних матеріалів машинним способом.
Додаткові технології: технологія аплікації, технологія виготовлення вишитих виробів, технологія виготовлення виробів в’язаних гачком, технологія виготовлення виробів валянням.
Завершальний етап
Провести самоаналіз виконаної роботи за орієнтовним планом:
- чого навчився;
- особистісний внесок;
- що вдалося (аргументація); що не вдалося (аргументація);
- що можна було зробити інакше.
- Дотримувалась послідовності етапів проектної діяльності. Відтворювала метод фантазування при проектуванні виробу.
Вибрала конструкційні матеріали. Виконувала технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.
Вибрала інструменти та матеріали для виготовлення виробу. Дотримувалась прийомів роботи з інструментами та пристосуваннями. Визначила необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу. Підібрала технології виготовлення та оздоблення виробів поширені в регіоні проживання за характерними ознаками.
Дати самооцінку проєкту за наступними критеріями:
№ з/п | Критерії оцінювання | Бал | ||
Критерій | Самооцінка | Оцінка експерта | ||
1 | Функціональність виробу (відповідність призначенню, зручність у використанні, надійність конструкції) | 15 |
|
|
2 | Володіння техніками обробки (дотримання розмірів, раціональне використання матеріалу, якість обробки) | 25 |
|
|
3 | Естетичність (оздоблення), привабливість виробу | 5 |
|
|
4 | Оригінальність конструкції виробу та новизна в підході до вирішення завдань (складність форми) | 5 |
|
|
Усього | 50 |
|
| |
Дата: 07.10.2024
Тема 6. Технологія виконання однобічної вільної гладі. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: продовжуватись знайомитись з ручними швами, навчитись виконувати однобічну вільну гладь, повторити правила безпечної роботи;
- розвиваюча: розвивати окомір, мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати старанність, охайність, шанобливе ставлення до народної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Добрий день! Діти, чому не всі присилають виконані вами домашні завдання: завдання в зошитах та практичні роботи. Чекаю!!!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Дайте коротку відповідь у зошитах на питання:
1. Які можуть бути поєднання кольорів?
2. На які види поділяється кольорова гама?
3. Назвіть три основні кольорові спектри.
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Основою техніки вишивання вільною гладдю є стібки, які утворюють рівну й гладку поверхню – це і пояснює назву «гладь».
Техніка виконання різних видів вільної гладі різниться.
Сьогодні ви повинні навчитись виконувати однобічну вільну гладь.
IV. Вивчення нового матеріалу.
За часів Київської Русі було дуже поширено шитво золотом та сріблом. У кінці ХІ ст Анна-Янка – дочка великого князя Всеволода, сестра Володимира Мономаха, заснувала в Києві школу, в якій вчила майстерності вишивання золотом та сріблом.
Найбільш поширеним був шов «однобічної вільної гладі», коли металева нитка пропускалася не через всю тканину, а тільки з лицьової сторони. На виворотній стороні – пунктири від стібка (2 – 3 нитки).
Однобічною гладдю вишивали церковне шитво – це гаптовані, тобто вишиті шовковими, золотими або срібними нитками предмети церковного культу та одяг православного духовенства.
Наприклад:
1. фрагмент фелона «Вознесіння», XVII ст.
2. фрагмент фелона (ветхнє вбрання священника) «Благовіщення» XVII – XVIII ст.
3. фрагмент плащаниці, виконаний за малюнком В. Васнецова 1896 – 1897 рр.
ІV. Інструктаж та практична робота.
1. Повторити правила безпечної роботи з голкою та ножицями та дотримуватись їх .
2. Санітарно-гігієнічні вимоги під час вишивання.
3. Технологія виконання.
А) підбири узор;
Б) вибрати напрям вишивання;
В) підготуй нитки;
Г) закріплення нитки без вузла.
4. Вишити (частково) однобічною вільною гладдю. Під час вишивання виконувати самоконтроль та самокорекцію.
I. Закріплення нового матеріалу. Знати:
1. Де найпоширеніше була застосована «однобічна вільна гладь»?
2. Технологія виконання однобічної вільної гладі.
3. Сфотографувати вишивки з обох сторін (з лицьової та виворітньої сторін), підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата : 30.09.2024
Тема 5. Колірна гама та кольорові сполучення. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: ознайомитись з кольоровою гамою та кольоровими сполученнями; навчити поєднувати кольори;
- розвиваюча: розвивати мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати зацікавленість до роботи; інтерес потреби виявити себе в різноманітних видах творчої діяльності.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня, дівчата! Чому не працюємо? Ви повинні вже відповісти на три теста у зошиті + практична робота. Чекаю відповіді на цьому тижні.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Дайте визначення:
1. Що таке узор?
2. Як ви міркуєте, між поняттям «узор» і «орнамент» є різниця?
3. На основі чого будується орнамент?
4. Що таке композиція?
5. А що ми називаємо стилем?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Кожний сприймає світ по-своєму. Одна людина бачить його в «рожевих тонах». Інша все сприймає похмуро. Кожний художник, майстер, вишивальниця намагається вибрати своєрідні кольорові відповідності. В умінні барв лежить уміння пов*язати кольори.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Регіональні особливості оздоблення виробів.
Жіночий одяг оздоблювали надзвичайно гарно. У барвистій вишитій сорочці , яскравій плахті, оздобленій карсетці дівчина виглядала немовби букет живих квітів.
- Діти, хто знає з якої області «йдуть» ваші «коріння»?
Кожна місцевість і навіть окремі села в Україні мають свої особливі традиції вишивання: перевагу віддають тому чи іншому кольору, узору, техніці вишивання.
Так в Київській області та на Вінниччині вишивають переважно чорними нитками або чорними у поєднанні з червоними.
В українській пісні «два кольори» червоний колір асоціюється з любовью, чорний – із журбою.
На Полтавщині багато вишивок виконують білими нитками, використовують блакитні і жовті відтінки.
На Житомирщині та Рівненщині – узори червоного кольору у поєднанні з синім або чорним.
На Закарпатті вишивають яскраві багатоколірні узори.
Традиції вишивки завжди бережно передавалися з покоління в покоління, від матері до дочки. За кольором, орнаментом, способом розподілу орнаменту на виробах завжди можна визначити місце виготовлення вишивки.
- Як ви вважаєте, якими кольорами виконують вишивки на Дніпропетровщині??? Відповідь обгрунтуйте.
2. Народна вишивка захоплює нас не тільки досконалою композицією, але і різнобарвним колористичним вирішенням – від одноколірних до багатобарвної гами супідрядних один одному відтінків.
Майже скрізь в Україні вишивають двома кольорами ниток: червоними і чорними; червоними і синіми; блакитними і коричневими; білими по білому або сірому.
Поєднання кольорів може бути контрастним або тональним. Тональне поєднання передбачає підбір відтінків одного кольору від світлого до темного.
Кольорові гами:
А) тепла (кольори наближають – найбільш це стосується жовтого кольору);
Б) холодна (віддаляють – синій).
При вишиванні різними кольорами ниток необхідно добирати нитки в одній колірній гамі з урахуванням кольору тканини. Треба пам*ятати, що фон не повинен не випинатися і не пропадати, а підкреслювати головні деталі, створювати гармонію.
При вишиванні одягу треба враховувати призначення виробу, сезон носіння, вік, національні особливості. Колір у такому разі підбирають більш спокійний, ніж для декоративних речей.
3. Гармонійне поєднання всіх кольорів вишивки є обов*язковим.
Найпростішим є поєднання розбілених і затемнених тонів одного кольору, наприклад: фіолетовий, бузковий, білий.
Яке поєднання краще зробити, вирішує вишивальниця, враховуючи призначення вишитого виробу. Тут слід брати до уваги колір фону та окремих частин малюнка.
ІІІ. Самостійна домашня робота.
1. Дослідити інформацію: який колір ниток застосовють під час вишивки нашого регіону.
2. * Написати повідомлення на тему: «романтична історія або історія виникнення голки, п*ялець, наперстка, ниток» (на вибір).
3. Придбати тканину для вишивання гладдю, голку з невеликим вушком та нитки для вишивання. (Тканину підрубити з чотирьох сторін, щоб не саталась, методом підгибу – 2 раза по 5 мм).
4. Підібрати в інтернеті або намалювати самім композицію для вишивання. Вся композиція повинна складатися з невеликих квітів, а по об*єму на лист А4. (Малюнок спочатку виконайте на листі А4, підкладіть його під тканину і обведіть простим олівцем.) Для вишивки підготовте п*яльця.
5. Пршу прийняти участь в олімпіаді по праці.
6. Сфотографувати, підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com або на вайбер.
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Дата 23.09.2024
Тема 4. Орнаментальність та стилізація малюнків. Перенесення малюнка на тканину. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: ознайомитись з орнаментами та стилізацією малюнків; навчитись розрізніти сучасні орнаменти, використовувати їх;
- розвиваюча: розвивати творчі здібності, пам*ять;
- виховна: виховувати шанобливе ставлення до традицій народної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня! В заведених зошитах записуйте число, місяць, тему та
ІІ. Мотивація навчальної частини.
Прикраси з узорів і орнаментів можна зустріти скрізь: на будовах театрів, будинках культури, в інтер*єрі приміщень, на предметах побуту (меблях, шкатулках, книгах, одязі тощо).
- Що таке узор?
- Узор – це рисунок. Різні лінії, форми, кольори на ньому можуть бути розміщені без певного порядку.
- Узори створює навколишня природа. Усі, напевно, бачили в зимовий морозний день узори на віконному склі. Цей рисунок природи не можна назвати інакше, як узор.
- Як ви міркуєте, між поняттями «узор» і «орнамент» є різниця?
Ми сьогодні на уроці дослідим: що таке «орнамент».
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Слово «орнамент» в перекладі з латинської означає «прикраса».
Орнамент – це узор, що складається з повторюваних, ритмічно впорядкованих елементів – мотивів.
Самостійного значення орнамент не має, він слугує для прикраси поверхні, якого-небудь виробу, предмета, надає йому виразності, краси, підкреслює його форму, фактуру.
Майже у всіх народів орнамент використовувався як оберіг. Його наносили на найважливіші і найвиразніші місця: на основу будинка, на знаряддя праці, предмети інтер*єру, особливо часто його використовували в народному костюмі, наприклад, вміщували на грудях вбрання матері-годувальниці.
Традиція нанесення орнаменту на рукавах є оберегом для працездатності людини, годувальника сім*ї.
Дослідження показали, що більшість народів зберігають свої національні орнаментальні системи (традиційні форми і фігури українських килимів, писанок, вишиванок).
Найпоширеніши мотиви орнаменту з функцією оберегу – кола, квадрати, ромби.
Людина намагалася використовувати закономірності, які лежали в природі.
Орнамент може складатися з одного або кількох декоративних елементів чи фігур.
Групу декоративних елементів, яка повтором створює орнамент, називають декоративною ланкою.
На основі мотивів – символів і будуються орнаменти.
За характерними ознаками їх поділяють на декілька основних груп: геометричні, рослинні, орнітоморфні (пташиний), зооморфний (тваринний), антропоморфні (людина), каліграфічні;
Змішані: каліграфічно-антропоморфні, рослинно-орнітоморфні; пейзажні, сітчасті, стрічкові, центричні, предметні, геральдичні.
2. Після дослідження виявили:
- Композиція – творче поєднання різних елементів узору в єдине ціле та розташування їх на виробі.
- Гармонія між формою виробу й оздобленням, між оздобленням і матеріалом, з якого він зроблений, називається стилем.
V. Закріплення нового матеріалу
Гра «Блеф-клуб»
Письмово написати номер питання і поставити правильно відповідь «так» чи «ні»
1. 1. Канва – це вид тканини, яку застосовують для вишивання вільною гладдю.
2. 2. Рапорт – найменша частина орнаменту, яка ритмічно повторюється.
3. 3. Для створення композиції колір не враховують?
4. 4. Композиція творче поєднання елементів узору, об*єднаних змістом, кольором, формою.
5. 5. Мотив – це гармонійно поєднанні між собою елементи узору, які утворюють народну вишивку.
VІ. Інструктаж та практична робота
Існують такі основні способи перенесення малюнка на тканину:
· за допомогою копіювального паперу;
· за допомогою прозорого паперу;
· за допомогою скла "на світло";
· методом «припороху».
Самостійна домашня робота.
1.В зошиті записати число, тему та основні поняття, виділені червоним кольором.
2.Під час практичної роботи виконати вправу перенесення малюнка на тканину одним із найзручніших способів (в залежності від товщини тканини).
Можна (якщо тканина не товста) підставити малюнок під тканину і обвести його на тканині простим олівцем.
(Шановні батьки! Прослідкуйте: чи виконано домашнє завдання вашої доньки?! Тому, що роботи присилають не всі діти.)
Сфотографувати ваші роботи , підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 16.09.24
Тема 3. Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю. Санітарно-гігієнічні вимоги та правила безпечної праці. Схематичне зображення виконання вільної гладі. (Синхронний режим).
Мета:
- розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі; повторити правила безпечної роботи й санітарно-гігієнічні вимоги щодо організації робочого місця для вишивальних робіт, навчити розрізняти схеми;
ознайомити з технологічними вимогами до вишитих виробів;
- розвивати просторову уяву, увагу;
-виховувати культуру праці.
Хід уроку
І. Організаційна частина.
Привітання та облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Бесіда
1. Які характерні особливості машинної вишивки?
2. Які можливості мають промислові вишивальні машини?
3. Яке призначення побудових вишивальних машин?
4. Які основні відмінності швейної машини з вишивальними можливостями та швейно-вишивальних машин?
5. Які види швів ми вивчили?
"Мозковий штурм"
1. Дайте визначення "вільної гладі".
2. У чому, на вашу думку, полягає різниця між вільною та лічильною гладдю?
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Вишивка - це один з улюблених видів декоративно- прикладного мистецтва в Україні.
Протягом роботи на уроках 5-7 класах ми з вами знайомилися з різними видами швів української народної вишивки та створювали творчі проєкти. Той досвід, який ви набули під час створення проєктів, знадобиться вам і в цьому році.
Темою нашого уроку є: Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю. Санітарно-гігієнічні вимоги та правила безпечної праці. Схематичне зображення виконання вільної гладі.
Під час вивчення теми, ми повинні: розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі; повторити правила безпечної роботи й санітарно-гігієнічні вимоги щодо організації робочого місця для вишивальних робіт, навчити розрізняти схеми; ознайомитись з технологічними вимогами до вишитих виробів;
IV. Вивчення нового матеріалу.
· Глухі: гладь, прямий хрест, косий хрест;
· Вільні: стебловий, тамбурний, петельний, гладь;
3. Матеріали та інструменти для вишивання вільною гладдю: голки, нитки, тканина, п*яльці, наперсток, ножиці.
4. ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИШИТИХ ВИРОБІВ
(переписати у зошит і запам*ятати)
У вишитих виробах не повинно бути:
А) вузликів;
Б) кінців ниток;
В) петель із ниток;
Г) великих переходів (більше 0,5 см) вишивальної нитки з виворітного боку;
Д) стягування тканини вишивальною ниткою;
Є) довишивання елементів узору ниткою іншого кольору;
Ж) прорублень тканини голкою;
З) недовишитих елементів малюнка;
І) невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки;
К) деформації узору внаслідок неправильного підрахунку.
V. Заключна частина.
1. Підведення підсумків.
2. Домашня робота.
Вивчити "класифікацію швів", підготувати матеріал, інструменти та приладдя для вишивки, схему-малюнок.
Дата: 09.09.24
Тема 2. Види вільної гладі. Послідовність виконання роботи. (Синхронний режим).
Мета:
-навчальна: розширити уявлення про види вільної гладі; навчити розрізняти основні види гладі;
- розвиваюча: розвивати творчі здібності, просторову уяву;
- виховна: виховувати шанобливе ставлення до традицій української національної вишивки.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Доброго дня всім та мирного неба! Я сподіваюсь, що вже всі підготували тканину, п*яльця, голку, нитки та малюнок, який ви будете вишивати?!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Дайте визначення гладі.
2. Які види гладі ви знаєте?
3. У чому, на вашу думку, полягає різниця між вільною та лічильною гладдю?
4. Класифікація швів за технікою вишивання.
5. Класифікація швів за способами вишивання.
6. Технологічні вимоги до вишитих виробів. Що не повинно бути у вишитих виробах?
Ви повинні знати відповіді на всі ці питання тому, що вони будуть на тематичному оцінюванні.
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Вишивка – це древнє і вічно молоде мистецтво. Секрет його молодості – в єдності людини з природою, в умінні зберігати протягом століть і примножувати красу, дарувати людям радість зустрічі з прекрасним.
Максим Рильський писав:
В небі сонця золотий клубочок
Розсипає нитки промінні,
Їх збирають рученьки дівочі
І гаптують їх на полотні.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Вільна гладь – та, що виконується за наміченими контурами узорів округлених або криволінійних форм.
Вільна гладь:
Однобічна (заповнюється лише лицьовий бік, на звороті залишається тільки пунктир з окремих стібків)
Двобічна (заповнюється швом лицьовий і виворотній бік, узор має однаковий вигляд з обох боків).
Однобічна гладь буває( має назви): верхошов, гладь «у прикріп», «вісімка», «атласна», «полтавська» тощо.
Двобічна:
з настилом: біла гладь; прорізна гладь; коса гладь;
без настилу: проста; контурна; штриховка; художня гладь.
V. Самостійна практична робота.
Послідовність виконання роботи
1. Підготуй тканину: визнач потрібний розмір тканини; щоб тканина не обсипалась, обметай її краї.
2. Добери нитки потрібного тобі кольору.
3. Підбири малюнок (можно з інтернету), або намалюй власну схему на папері в клітинку. (Чим дрібніше малюнок, тим краще його вишивати, а за розміром він повинен бути майже на всю тканину, тобто на весь семестр). Краще брати рослинний орнамент.
4. Користуючись схемою узору, визнач послідовність його виконання.
5. Не забувай, що вишивка має бути бездоганною з обох боків.
6. Оціни якісь виконаної роботи.
Дайте письмово в зошиті відповіді на питання: (відповіді «так» чи «ні»)
1. 1. Вільна гладь: однобічна чи двобічна?
2. 2. Вільна гладь – шов лічильний?
3. 3. Стібки гладі повинні щільно прилягати одна до одної?
4. 4. Стібки гладі прокладають через одну нитку?
5. 5. Двобічна біла гладь прозора?
6. 6. Двобічна коса гладь з настилом глуха?
7. 7. Двобічна з настилом прорізна гладь – шви глухі, лічильні?
8. 8. Двобічна без настилу проста гладь прозора?
9. 9. Двобічна без настилу контурна гладь – шви глухі?
1 10. Художня гладь – шви прозорі, лічильні?
VI. Домашнє завдання.
В зошитах записать число, тему, новий матеріал, дати відповіді (питання не переписувати) та починати виконувати самостійну практичну роботу (підготувати тканину, малюнок на папері).
Сфотографувати, написати своє прізвище та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com (Роботи під псевдонімами не зараховую!)
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Шановні діти! Вітаю з початком нового навчального року! Сподіваюся на тісну сівпрацю, відповідальне ставлення до навчання та бажання навчитись працювати, здобувати освіту!
В I семестрі у нас модуль «Вишивка вільною гладдю»
Дата: 02.09.24
Тема 1-2. Сучасна комп*ютерна техніка для оздоблювальних робіт. (Асинхронний режим). Матеріали хімічного походження та їх властивості.
I. Організаційна частина.
Доброго дня! Дівчата, для 1 семестру вам треба придбати бавовняну (хлопчатобумажну) тканину однотонну без малюнків 30 на 30 см(таку, з якої ви шили фартушки), якщо не знайдете тканину, то купить бавовняний платочек. Ще вам треба обов*язково п*яльця круглі (вони можуть бути дерев*яні або пласмасові, без них ви не зможите вишивати), гостра голка з не широким вушком (щоб не рвала тканину), нитки акрілові для вишивання (ті, що ми вишивали в 5-6 класах.). Продовжити старий або завести новий зошит в клітинку, де ви повинні записувати тему урока, повідомлення та основні поняття нового матеріалу.
II. Вивчення нового матеріалу.
1. Нині широко використовуються ручні й машинні вишивки, якими оздоблюють різноманітні вироби. Машинні вишивки – це особливий вид вишивки, що виконується спеціальними автоматичними машинами.
Характерні особливості цієї вишивки:
– відсутність ручної праці під час вишивання;
– швидкість і легкість виконання;
– можливість нанесення вишивки на крій або готовий одяг;
– можливість створення унікального стилю;
– тиражування екземплярів вишивки.
2. Комп*ютеризовані вишивальні машини поділяють на промислові, напівпромислові і побутові.
Промисловими вишивальними машинами можуть вишивати кілька виробів одночасно на виробах із будь-якого матеріалу. Вони відзначаються великими розмірами, різними формами п*ялець, великою швидкістю роботи, кількома голками (від 1 до 24). Такі машинки управляються за допомогою комп*ютера – спеціаільного робочого місця дизайнера-програміста.
Напівпромислові вишивальні машини оснащені кількома голками для швидкісної вишивки, рідкокристалічними дісплеями й розширеними органами управління. Вони застосовуються під час малих виробництв. Деякі машини можуть підключатися до комп*ютера, на якому встановлено відповідне програмне забезпечення.
Побутові вишивальні мащини розраховані на використання в невеликих ательє, в експериментальних відділах виробництва одягу, в будинках моди, в домашніх умовах.
3. Процес машинної вишивки технологічно складається з двох основних взаємопов*язаних етапів:
А) ЕТАП КОНСТРУЮВАННЯ ВИШИВКИ – це процес створення програми для вишивальної машини.
Б) ТЕХНІЧНИЙ ЕТАП – це безпосереднє виготовлення вишивки за допомогою машини.
4. Професія «вишивальник машинною вишивкою» працює в системі «людина-техніка». Існують такі споріднені професії: вишивальник вручну, корструктор вишивальних програм, дизайнер-програміст, художник-дизайнер, мереживниця, майстер народного промислу, швачка-мотористка. Такі професії можна здобути в професійно-технічних ліцеях, на спеціалізованих курсах.
Для того, щоб досконало оволодіти професією вишивальника машинною вишивкою, необхідно знати:
-побудову вишивальної машини і правила її експлуатації;
- вимоги до якості машинної вишивки;
- вимоги до якості матеріалів текстильно-галантерейного виробництва й застосування їх з урахуванням властивостей;
- різні техніки вишивання;
- види узорів і способи їх розташування на полотні;
- види браку і способи його усунення тощо.
Що необхідно знати вишивальниці машинної вишивки?
Для вишивальника машинною вишивкою професійно важливими є:
· Висока швидкість моторних реакцій;
· Точна зорово-моторна координація (на рівні рухів пальців рук);
· Розвинена просторова уява й колірна чутливість;
· Гнучкий розподіл уваги;
· Здатність до тривалої концентрації уваги;
· Акуратність тощо.
Цю професію не слід обирати людям, які страждають на захворювання органів травлення, нирок і сечових шляхів, опорно-рухового апарату, нервової системи, органів зору й слуху (дальтонізм, косоокість, глаукома тощо).
В цьому семестрі ми з вами будемо вишивати вільною гладдю (не хрестиком.)
Гладь – техніка вишивання, при якій площина узору повністю або частково заповнюється прямими чи похилими стібками.
Вишивка – це один з улюблених видів декоративно-прикладного мистецтва в Україні. Протягом роботи на уроках 5-6 класах ми з вами знайомилися з різними видами швів української народної вишивки та створювали творчі проєкти. Той досвід, який ви набули під час створення проєктів, знадобиться і в цьому році. Під час вивчення наступних тем, ми повинні розширити знання про схематичне зображення технік виконання вільної гладі, повторити правила техніки безпеки та санітарно-гігієнічні вимоги; навчитись розрізняти схеми, ознайомитись з технологічними вимогами до вишитих виробів.
«Класифікація швів за технікою вишивання»:
· Глухі: гладь, прямий хрест, косий хрест;
· Прозорі: мережка, вирізування, виколювання.
«Класифікація швів за способами вишивання»:
· Вільні: стебловий, тамбурний, петельний, гладь;
· Лічильні: косий хрест, кривулька, ретязь, навхрест, прямий хрест, мережки, вирізування, виколювання.
Гра «Блеф-клуб» (виконати письмово в зошиті).
Визначити правильні й помилкові твердження, позначивши їх знаком «+» або «-«.
1. Перед початком роботи підготувати робоче місце.
2. Ножниці класти на тканину.
3. Стежити, щоб ножиці лежали попереду зі стуленими лезами, спрямовані кільцями до працюючого.
4. Стежити, щоб ножиці лежали праворуч зі стуленими лезами, спрямовані кільцями до працюючого.
5. Голки і шпильки тримати у спеціальних коробках.
6. При пошитті користуватися подушечкою для голок.
7. Користуватися будь-якими інструментами (ножицями, голками, шпильками).
8. Не користуватися тупими та іржавими інструментами (ножицями, голками, шпильками).
9. Передавати голку зручним для працюючого способом.
10. Передавати голку разом з ниткою.
11. Якщо голка зламалась, не хвилюватися, попросити іншу.
12. Якщо голка зламалась, її уламки обов*язково знайти, завернувши в папір, викинути на смітник.
13. Нитку відрізати ножицями, а не відкушувати.
14. Перед роботою та після неї перелічувати голки і шпильки.
Переписувати питання не треба, написати номер питання та поставии знак «+» або «-«.
ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ ДО ВИШИТИХ ВИРОБІВ
(переписати у зошит і запам*ятати)
У вишитих виробах не повинно бути:
А) вузликів;
Б) кінців ниток;
В) петель із ниток;
Г) великих переходів (більше 0,5 см) вишивальної нитки з виворітного боку;
Д) стягування тканини вишивальною ниткою;
Є) довишивання елементів узору ниткою іншого кольору;
Ж) прорублень тканини голкою;
З) недовишитих елементів малюнка;
І) невідповідності тканини вишивальній нитці і навпаки;
К) деформації узору внаслідок неправильного підрахунку.
III. Домашня робота.
1. Записати конспект уроку (виписати основні поняття, виконати завдання гри «блеф-клуба», переписати технологіні вимоги до вишитих виробів;
2. Підготувати бавовняну тканину, п*яльця, голку та нитки для вишивання.
3. *підготувати повідомлення на тему «класифікація вільної гладі».
Сфотографувати, підписати та надіслати на мою електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Бажаю успіхів та чекаю ваші роботи!
Комментариев нет:
Отправить комментарий