7 клас - технологія 2024-2025 н.р.
Дистанційне навчання.
7 - В: посилання на урок:
https://us05web.zoom.us/j/81631401581?pwd=ZGk7GbDbXh2CuqkAT8zVY4kaI42abo.1
7 - Б: посилання на урок:
https://us05web.zoom.us/j/81091892614?pwd=VgFQb2Ng7a0n2NLadgTiFMtEP3b0zt.1
7 - А: посилання на урок:
https://us05web.zoom.us/j/88538456987?pwd=2pYArc8a94YhYYJPFqiCkbCslEQfK7.1
ІІ семестр
канікули
Урок 8.
Тема уроку: Мій власний шедевр. (Арт салон.
Презентація власних
виробів.) (Синхронний режим).
Мета уроку: навчальна:
− закріпити розуміння
технології оздоблення виробу мозаїкою;
− вчити
презентувати власну
роботу, обґрунтовувати
вибір форми, матеріалу
для виготовлення виробу;
розвивальна:
− розвивати естетичний смак, творче
мислення; виховна:
− виховувати толерантне ставлення один до
одного, естетичний вкус.
Тип уроку: урок узагальнення.
Обладнання: готові фоторамки учнів.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
Вчитель наголошує, що ми закінчили роботу над
проектом виготовлення фоторамки оздобленої мозаїкою. Пропонує учням згадати всі
етапи роботи над проектом.
Фронтальні відповіді.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
Слово вчителя. Сьогодні ви будете презентувати
власні вироби. Зверніть увагу на критерії оцінювання, які записані у вас
в зошитах.
IV. Практична
робота: оздоблення фоторамки мозаїкою.
Учні розповідають про свою роботу, пояснюють чому обрали саме таку форму виробу та матеріали для оздоблення.
V. Рефлексія.
«Колір уроку». Діти піднімають олівець того кольору, з
яким асоціюється настрій від уроку. Пояснюють що стало приводом до виникнення
цього настрою.
VІ. Підсумок уроку .
Аналіз роботи:
• демонстрування кращих робіт;
• аналіз недоліків у результатах роботи та
шляхи їх усунення. Оцінювання результатів роботи.
VІI. Домашнє
завдання .
Презентувати фото рамку родині.
Урок 6-7
Тема уроку: Оздоблення фото рамки мозаїкою.
Мета уроку: навчальна:
- формувати
вміння виконувати
технологічні
операції та технологію
оздоблення виробів мозаїкою;
- закріпляти вміння роботи з
інструментами;
- вчити оздоблювати виріб; розвивальна:
- розвивати навички комбінування
композиції для оздоблення виробу; виховна:
- виховувати охайність, терпіння та
старанність під час виконання роботи.
Тип уроку: урок формування умінь та навичок.
Обладнання: основа фоторамки, папір, олівці, матеріал для мозаїки,
клей, пензлик.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
«Наведи порядок». На дошці в неправильному порядку записані
етапи виконання оздоблення фоторамки мозаїкою. Учні повинні розташувати їх у
правильному порядку.
Наклеювання елементів мозаїки
(починати з більших за розмірами) |
Добірка матеріалів для мозаїки |
Оздоблення дрібними елементами |
Намалювати ескіз мозаїки |
Вставити світлину в рамку |
Перенесення ескізу мозаїки на
верхню основу фоторамки |
Відмітити місце наклеювання
елементів мозаїки |
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
Виготовлення виробу завершується його
оздобленням. Мета оздоблення — надати виробу естетичного, привабливого
зовнішнього вигляду, створити кращі умови для зберігання свого витвору.
Залишилось виконати оздоблення фоторамки мозаїкою.
IV. Практична
робота.
Створення ескізу мозаїки. Оздоблення фоторамки
мозаїкою.
Під час
роботи вчитель контролює, корегує діяльність учнів, здійснює поточний
інструктаж.
Алгоритм роботи
(записаний на дошці або в зошиті чи розпечатаний на окремому аркуші).
1. Намалювати ескіз мозаїки.
2. Добірка матеріалів для мозаїки.
3. Перенесення ескізу мозаїки на верхню основу фоторамки.
4. Відмітити місце наклеювання елементів мозаїки.
5. Наклеювання елементів мозаїки (починати з більших за
розмірами).
6. Оздоблення дрібними елементами.
7. Вставити світлину в рамку.
V. Рефлексія.
Аналіз роботи:
• демонстрування кращих робіт;
• аналіз недоліків у результатах роботи та
шляхи їх усунення.
VІ. Підсумок
уроку .
Оцінювання результатів практичної роботи.
VІI. Домашнє завдання: створити ескіз мозаїки; підготувати матеріал для оздоблення.
Урок 5
Тема уроку: Виготовлення картонної
основи фоторамки.
Мета уроку: навчальна:
- забезпечити засвоєння учнями знань про
способи розмічання та вирізування деталей
- формувати вміння
виготовлення деталей;
- формувати вміння виконувати технологічні
операції та технологію виготовлення основи фоторамки з картону.
розвивальна:
- розвивати
вміння
користуватись контрольно-вимірювальними інструментами;
- закріпляти вміння роботи з
інструментами; виховна:
- виховувати охайність, терпіння та
старанність під час виконання роботи.
Тип уроку: урок формування умінь та навичок.
Обладнання: ескіз основи фоторамки, картон, набір ручних інструментів
для розмічання та вирізування деталей, клей, пензлик.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
«Пошта». Кожному учню пропонується визначити свою «адресу» в
класній кімнаті. Ряди парт гратимуть роль вулиць, самі парти або столи —
будинків. Учні на аркушах записують питання за матеріалом минулих уроків,
пишуть адресу однокласника (1-ша Зелена вулиця, будинок 3, Олені), свою
зворотну адресу і з допомогою листоноші відправляють записку адресату. Адресати
повинні письмово відповісти на питання. За командою викладача гра зупиняється й
оцінюються декілька «листів». Найвищу оцінку одержують ті, хто поставив цікаве
питання й отримав на нього правильну відповідь.
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
Вчитель озвучує тезу: «Той, хто в житті гарне
зробив хоч раз, зробити погано вже не захоче». Цей вислів акцентує увагу на
тому, що людина має вчитися робити справу відповідально, зі смаком, творчо від
такого ставлення залежить кінцевий результат: естетичність виробу, емоційне
задоволення.
Тому, приступаючи до виконання проекту
фоторамки, візьміть до уваги цей вислів і отримуйте задоволення від роботи.
IV. Практична робота.
Повторення правил
техніки безпеки при роботі з ножицями та паперовим ножем.
1. Під час роботи уважно стежте за
напрямком зрізу.
2. Під час роботи з паперовим ножем
тримайте руку вище леза. Різати можна тільки від себ
е.
3. Цупкий папір і картон слід різати тільки
по фальцлінійці з високим бортиком.
4. Не працюйте тупими ножицями і тупим
ножем.
5. Не тримайте ножиці лезом угору і ніж
лезом угору.
6. Не залишайте ножиці у відкритому вигляді.
7. Не ріжте ножицями на ходу.
8. Не наближайтеся до товариша під час
різання.
9. Під час різання підтримуйте матеріал
лівою (для ліворуких — правою) рукою так щоб пальці були осторонь від леза
ножиців.
10. Передавайте
товаришеві закриті ножиці кільцями вперед.
11. Утримуйте
в чистоті й порядку робоче місце.
12. Використовуйте
інструмент тільки за призначенням.
Виготовлення основи
фоторамки відповідно до розробленого індивідуального ескізу.
Під час роботи вчитель контролює, корегує діяльність учнів,
здійснює поточний інструктаж.
Алгоритм роботи
Щоб змайструвати фоторамку нам знадобиться: картон, найкраще від каробки; клей; ножиці або канцелярський ніж; олівець; лінійка
У першу чергу визначитеся, якого розміру буде ваша фотографія,
наприклад 13x18 потім до кожної сторони додайте по вісім сантиметрів, в
результаті розмір рамки вийде 21x26 см. Після цього накресліть і виріжте два
одиинакових прямокутника.
Один прямокутник залиште недоторканим - це буде кришка, а в
другому виріжте маленький прямокутник за розміром фотографії.
Щоб фоторамка була стійкою зробимо для неї підставку. Виріжте
підставку з картонки як показано на картинці.
Відміряйте від верхівки два сантиметри, прочертите рівну лінію і
зігніть навпіл.
Перш ніж ви почнете збірку фоторамки, переконайтеся, що у вас
заготовлені всі частини
Приклейте 3 4 і 5 частини як показано на рисунку. Верх ми
залишаємо не проклеенним, це потрібно для того, щоб можна було вставити
фотографію.
Ось так це має виглядати на даному етапі.
Далі потрібно приклеїти передню частину фоторамки на ті частини,
які ви приклеїли перед цим.
Обріжте зайві частини, якщо в цьому виникла необхідність.
Наступні дія - приклеїти підставку.
V. Рефлексія.
Аналіз роботи:
• демонстрування кращих робіт;
• аналіз недоліків у результатах роботи та
шляхи їх усунення.
VІ. Підсумок
уроку.
Оцінювання результатів практичної роботи.
VІI. Домашнє завдання.
Урок 4
Тема уроку: Розробка ескізу форми
та розміру фоторамки.
Мета уроку: навчальна:
- формувати вміння правильного добору
конструкційних матеріалів;
- формувати вміння грамотного виконання
графічного зображення для виготовлення виробу;
- вчити виконувати технологічні операції
відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення.
розвивальна:
- розвивати
вміння
користуватись контрольно-вимірювальними інструментами;
- розвивати сенсорну сферу учнів (окомір,
орієнтування у просторі, точність форми); виховна:
− виховувати охайність, терпіння та
старанність і працелюбность Тип уроку: урок формування умінь
та навичок.
Обладнання: папір, олівці, лінійка, світлини.
Хід уроку.
I. Організаційний
момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
Ланцюжок. Грає один ряд учнів. І варіант називає
що нового дізналися на попередніх уроках, а ІІ варіант чому навчилися.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
У давні часи майстер виготовляв той чи інший
виріб від початку до кінця. Він умів досконало обробляти матеріали, оздоблювати
їх. Більшість предметів десятки і навіть сотні років мали незмінні форми,
будову, вид оздоблення, які бережно передавалися в сім'ї майстрів від покоління
до покоління. На сучасних підприємствах вироби проектує не одна людина, а
багато фахівців. У процесі проектування досягається і художня, і технічна
досконалість виробу.
В минулих роках ми вже знайомились с поняттям проектування,
композиція, ескіз, коли робили аплікацію або вишивку.
Сьогодні на уроці ми будемо використовувати
знання, набуті раніше для проектування виробів інтер’єрного призначення.
Набувши
практичні уміння
на сьогоднішньому занятті,
ви зможете їх використовувати у повсякденному
житті, під час проектування власного дизайну будинку, квартири, кімнати тощо.
IV. Практична робота.
Створюємо ескіз основи фоторамки.
Алгоритм роботи .
1. Обрати світлину.
2. Визначити її розміри, та розміри
поверхні, яка буде відкритою у рамці.
3. Обирати форму рамки (зовнішню та
внутрішню).
4. Зробити розмітку розмірів основи
(зовнішніх та внутрішніх).
5. За допомогою інструментів для
конструювання вималювати основні контури рамки.
6. Домалювати окремі деталі.
7. Приміряти світлини до ескізу.
8. Скорегувати, при необхідності.
9. Вирізати готовий ескіз по контуру.
Під час
роботи вчитель контролює, корегує діяльність учнів, здійснює поточний
інструктаж.
V. Рефлексія.
Чи легко вам було розробити ескіз рамки? З
якими труднощами стикнулись під час виконання роботи? Яку пораду можете дати
тим, хто тільки збирається спробувати виготовити фоторамку.
VІ. Підсумок
уроку .
Оцінювання результатів практичної роботи.
VІI. Домашнє завдання.
Завершити оформлення рамки мозаїкою. Виворітну сторону фоторамки заклеїти цупким картоном (з коробки), а зверху заклеяти кольоровою бумагою.
Підготувати матеріали для виготовлення основи
фото рамки (картон, кольорову бумагу, клей, інструменти).
Урок 3
Тема
уроку: Проектування
виготовлення фоторамки. Технологічна послідовність її виготовлення та
оздоблення мозаїкою. (Синхронний режим).
Мета уроку:
навчальна:
−
забезпечити засвоєння учнями знань про технологічну послідовність виготовлення
фоторамки оздобеної мозаїкою;
−
формувати вміння добирати інструменти і матеріали для роботи, планувати й
виконувати технологічні операції;
−
вчити учнів обґрунтовувати послідовність виготовлення виробу; розвивальна:
− розвивати логічне мислення, уміння
аналізувати та співставляти; виховна:
− виховувати уважність, потребу проявити себе
в різноманітних видах творчої діяльності.
Тип уроку: урок
формування умінь та навичок.
Обладнання: папір, Таблиця
«Технологічна карта виготовлення фоторамки оздобленої
мозаїкою», інструменти для роботи.
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
Мозковий штурм. «Матеріали з яких можна виготовити рамку
для картин або панно»
Учні перераховують свої варіанти.
Аналіз варіантів.
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
Слово вчителя.
Більшість фотографій, які є у нас вдома, ми
поміщаємо в альбоми, але найкращі з них, що нагадують про значущі для нас
події, що відображають любимих людей, обрамляємо і вішаємо на стіну або ставимо
на чільне місце. Фоторамка, альбом – речі в наших оселях потрібні, а багато з
них служать не тільки за своїм прямим призначенням, але і прикрашають інтер'єр,
підносяться в подарунок, передаються у спадок.
Фоторамка - прекрасна ідея для подарунка на
всі випадки життя. Рамки для фотографій завжди затребувані й актуальні, а якщо
вони підібрані відповідно з випадком, якщо вони красиві й вишукані, то такому
подарунку будуть раді завжди.
Рамки для фотографій бувають різних стилів,
форм, фактури і завжди привертають увагу. Адже фотографії – це свого роду книга
про господаря будинку, яка розповідає, а, вірніше, показує, кращі моменти його
життя.
Останнім часом велику увагу привертають роботи
фотохудожників. Вважається, що зробити гарну цікаву фотографію важко, але ще
важче презентувати її для глядачів. І картини, і фотографії не вважаються
презентабельними без рамки. Обрамлення впливає на настрій, створюваний
фотографією або картиною. Добре виконана рамка звертає увагу на окремі колірні
рішення в роботі, підкреслює контрасти й навіть покращує композицію, збираючи
різні елементи в єдине ціле.
Рамкою для фотографій або рамою для картин
називають обрамлення по периметру картини (фотографії). Колір рамки може значно
вплинути на сприйняття фотографії або картини. Якщо в роботі домінує темний
колір, не варто обирати рамку схожого відтінку. Але якщо у фотографії (картині)
якийсь колір використовується меншою мірою, то рамка такого самого кольору лише
підкреслить його в роботі. Яку ж рамку краще зробити — просту чи кольорову,
плоску чи напівоб’ємну — залежить, перш за все, від самої фотографії, від
місця, де вона висітиме або стоятиме, і, звичайно ж, від вашого смаку.
V. Практична робота.
Створення технологічної карти виготовлення
фоторамки оздобленої мозаїкою.
Мозковий штурм. Клас поділяється на групи 5-6 чоловік.
Кожна група отримує аркуш паперу з таблицею.
Вчитель нагадує учням, що кожна робота з
виготовлення певного об’єкта має відбуватися за розробленим алгоритмом, який
складається з вибору технології оздоблення, визначення матеріалів та їх
приблизної кількості для виготовлення обраного об’єкта, визначення необхідного
інструментарію.
Вчитель зауважує що діти вже мають теоретичне
уявлення про фоторамку і технологію мозаїки, а сьогодні повинні розробити
проект її виготовлення тобто розробити технологічну карту.
На першому етапі пропонує попрацювати в групах
і вписати в таблицю пропозиції щодо алгоритму дій, матеріалів та інструментів
для виготовлення об’єкту. На другому етапі відбувається колективне
обговорення ідей.
На третьому вчитель корегує висунуті ідеї та
разом із учнями заповнює кінцевий варіант технологічної карти.
Таблиця. Технологічна
карта виготовлення фоторамки оздобленої мозаїкою
№ |
Етап виконання виробу |
Інструменти і матеріали |
1 |
Розробка ескізу форми та розміру
фоторамки |
Папір, олівці, лінійка, циркуль |
2 |
Вибір матеріалів для основи |
Картон |
3 |
Створення моделі (дві
основи: одна з отвором для фотографії, друга ціла) |
Картон, ножиці, лінійка, паперовий
ніж, клей |
4 |
Виготовлення кріплення для
фоторамки |
Картон, олівці, ножиці, лінійка,
паперовий ніж, нитка або дріт |
5 |
Нанесення на модель кольорового
покриття (при необхідності) або розділового покриття |
Краска, клей, пензлик |
6 |
Намалювати ескіз мозаїки |
Папір, олівці |
7 |
Добірка матеріалів для мозаїки |
Зерна, папір, диски, ґудзики та
інше |
8 |
Перенесення ескізу мозаїки на
верхню основу фоторамки |
Картонна основа, олівець |
9 |
Відмітити місце наклеювання
елементів мозаїки |
Олівець |
10 |
Наклеювання елементів мозаїки (починати з більших за розмірами) |
Обраний матеріал для мозаїки,
клей, пензлик, картонна основа |
11 |
Оздоблення дрібними елементами |
Обраний матеріал для мозаїки,
клей, пензлик, картонна основа |
12 |
Вставити світлину в рамку |
Світлина, рамка |
VІ. Рефлексія.
Висловіть власну думку.
Чи потрібно створювати технологічну карту
виготовлення об’єкта?
VІI. Підсумок
уроку.
Аналіз помилок та оцінювання робіт учнів.
Вчитель озвучує
критерії оцінювання готової фоторамки оздобленої мозаїкою: Оригінальність
форми. Акуратність виконання Естетичність.
Оригінальність матеріалу для мозаїки.
Технологічна складність.
Вміння обґрунтувати вибір дизайну (презентація
виробу).
Учні записують їх у зошити.
VІII. Домашнє завдання.
Підготувати інструменти та матеріали для
виготовлення фоторамки оздобленою мозаїкою.
Урок 2.
Тема
уроку: Фоторамка як об’єкт інтер’єрного декору. (Синхронний режим).
Мета уроку: навчальна:
− ознайомити учнів з історією розвитку та
техніками виготовлення рамок та фоторамок;
− вчити відтворювати алгоритм вдосконалення чи створення виробу;
− вчити визначати необхідну кількість
матеріалів для виготовлення виробу; розвивальна:
−
розвиток мислення, пам’яті, творчих здібностей; виховна:
− виховання
у учнів бажання створювати вироби власними руками.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: папір, інструменти для роботи, презентація, світлини,
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Актуалізація опорних знань
учнів.
Розгадайте кросворд
По горизонталі
3.спосіб
виконання з однорідних
або різних за
матеріалом часток
орнаментальних або сюжетних зображень; (7 літер)
4. один
із соборів Києва, де розташоване монументальне мозаїчне панно; (13 літер)
5. мозаїчне
мистецтво на Україні зародилося в зв'язку з….; (13 літер)
По вертикалі
1. епоха, яка вважається розквітом
мозаїчного мистецтва; (12 літер)
2. кольорове непрозоре скло, представлене
найчастіше у формі квадратних пластинок; (7 літер)
3. один із методів виконання мозаїки. (4 літери)
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності.
Більшість людей намагаються зробити своє житло
затишним і оригінальним. Для створення незвичайного інтер'єру часто використовують настінні фотоколажі.
Сьогодні ви дізнаєтесь про історію появи і
розвитку фоторамок, матеріали із яких вони можуть виготовлятись, варіанти їх
дизайну. Ці знання допоможуть вам визначитись із виглядом майбутньої власної
фоторамки, яку створите на наступних уроках.
IV. Вивчення
нового матеріалу .
Слово вчителя .
Історична довідка .
Історія рамок бере
початок ще з XV століття, коли живописці стали
прикрашати свої картини художніми рамками. Рамка з повторюваними
візерунками підкреслювала картину, будучи часто не тільки прикрасою, але й
ідейним продовженням сюжету картини.
У період бароко рамки прикрашалися гіпсовими
скульптурами і вражали розкішшю в позолочених склепіннях. Рамки вже набували
індивідуальний вид з характерно вираженою структурою складову окрему художню
композицію. Потужні рами приймали вид глибоких отворів і картина представлялася
як «вікно у світ». Конструкції рам і обрамлення багетів вже узгоджувалися із
загальною декорацією стін на які вішалися картини. Деякі рами виглядали як
оправи дзеркал і виготовлялися з дорогоцінних матеріалів, що підвищувало
значущість і багатство картини. Рами прикрашалися скульптурами і багатими
розписами вже окремо від картини. На них зображувалися розкішні грона
винограду, сплетіння квітів, фігурки невеликих хлопчиків (путті) з граціозними
плавними лініями. У мистецтві рококо рамам ще більше приділялася пильна увага,
часто картина могла загубитися в багатстві і витонченості оформлення багета, а
рами більше підбиралися до інтер'єру, будучи безперервним продовженням
архітектурних декорацій.
До часу винаходу фотографії, рамки вже можна
було зустріти в кожній родині незалежно від соціального статусу. Перші рамки
для фотографій найчастіше були портретними, виготовлялися з дерева, яке
забарвлювалася в різні кольори, також мали місце чугунні фоторамки на кілька
фотографій. До XX століття фоторамки стали приймати все більше форму
мінімалізму і навіть з'явилися рамки в стилі модерн з простих непрівлікательних
матеріалів, але деколи досить незвичайних форм і забарвлень. До 70-80 рр.. XX
століття стали все більш популярні ненатуральні матеріали для рамок, наприклад
рамки з плюшу або пластмаси і скла. Такі рамки були недорогі і виробництво їх
стало серійним.
І ось XIX століття приносить масу змін в цілий
ряд побутових предметів, переводячи багато речей в цифровий вигляд. Глобальна
цифрова модернізація не обійшла стороною і звичні фоторамки, так в побут
поступово увійшла цифрова рамка для електронних фотографій. Цифрові фоторамки
отримали швидке поширення. Також, як і рамки картин, і класичні дерев'яні
фоторамки, цифрові фоторамки мають своє оформлення, частіше це сучасний строгий
дизайн, виготовляються з матеріалу пластика в стилі hi-tech, з імітації під
дерево, але бувають і фоторамки зі змінним багетом з натурального дерева, зі
шкіри та скла з додаванням художніх замальовок на багеті, стильних прикрас і
страз. Цифрові фоторамки вже майже замінюють цілу мультимедіа систему в
компактному вигляді, прикрашаючи інтер'єр і при цьому переглянути можна не
тільки фотографії, але також прослухати музику і навіть подивитися відзняті
відеофайли. Зараз такі відомі виробники цифрової техніки як Sony, Philips,
Kodak, а також з'явилися окремі виробники цифрових фоторамок Diframe, Digma
зосередили власні лінії з випуску цифрових фоторамках, періодично поповнюючи
модельний ряд фоторамок новими технологічними хитрощами для зручності і
простоти сприйняття цифрових фотографій .
Практична робота.
Експертиза. Мета роботи: знайомство з матеріалами, які використовують для виготовлення фоторамок, із варіантами їх форми, розміру, оздоблення.
V.
Рефлексія.
− Що нового дізнались на уроці?
− Де можете використати отримані знання?
VІ. Підсумок
уроку .
Вчитель аналізує участь дітей у роботі на
уроці.
Виставлення та мотивація оцінок
VІI. Домашнє
завдання.
Обрати разом із батьками світлину для
оформлення її в рамку та обговорити її декорування. Підготувати матеріали для
виготовлення ескізу рамки (папір, картон, ножиці, ніж для паперу, олівець,
лінійка).
Мета уроку:
навчальна:
− формувати уявлення
учнів про технологію мозаїки; розвивальна:
− розвивати фантазію,
творчу уяву, образне мислення; виховна:
− виховувати естетичний смак.
Тип
уроку: урок
засвоєння нових знань.
Обладнання: зображення мозаїчних виробів, мультимедійна презентація
Хід уроку.
I. Організаційний момент.
Перевірка наявності учнів, підготовленості їх
до уроку, створення позитивного емоційного настрою.
II. Мотивація навчальної діяльності.
«Фантазер»
ІІІ. Вивчення нового матеріалу .
Технологія мозаїки. Історія розвитку та сучасні новації …10хв.
Представлення випереджальних завдань.
1. Історія розвитку мозаїчного мистецтва.
2. Історичні школи мистецтва мозаїки.
3. Традиційні матеріали для виготовлення мозаїки.
5. Сучасні тенденції в мистецтві мозаїки.
Практична робота.
Види мозаїки. Матеріали для її виготовлення.
Учням пропонується переглянути відео «Все о мозаике. Техники набора мозаики»(
https://www.youtube.com/watch?v=NJipGqSLBpw
, ознайомитись із текстом Додаток 1та виконати завдання:
− заповнити шаблон «Види мозаїки»
− дописати нетрадиційні матеріали для виготовлення мозаїки (розглянути попередні зображення ).
Види мозаїки:
по технології виготовлення: історичні школи (Візантійська, Римська, Киівська, Венеціанська, Флорентійська.
по технології виготовлення: художня, матрична, прямого набору, зворотнього набору.
по матеріалу виготовлення: смальтова, скляна, кам*яна, металева, нетрадиційна (сучасна).
Обговорити в парах або групах де в сучасному житті можна застосувати технологію мозаїки.
Аналіз проведеної роботи. Фронтальна бесіда.
Рефлексія.
Бесіда. Обмін думками. Що цікавого дізналися на уроці?
Домашнє завдання
Пошукати та підготувати одну або декілька фоторамок, які є в вашій оселі. Підготувати матеріалта інструменти.
Дата: 7 – В (20.03.25);
7 – А, Б (21.03.2025).
Тема 10.
Практична робота: виготовлення шостого горнятка. Презентація виробів.
(Синхронний режим).
1.
Практична
робота: виготовлення шостого горнятка.
· https://www.youtube.com/watch?v=G_2Efm-PXHw - шестикутник
at. Виготовлення підставки під горнятко з інших матеріалів:
Дата:
7 – В (13.03.2025) – синхронний режим ,
7 – А, Б (14.02.2025) – синхронний режим.
Тема
9. Догляд за в*язаними виробами. (Синхронний режим).
Довершений вигляд
створеного в'язаного виробу досягається його остаточною обробкою, що охоплює:
пришивання фурнітури (за потреби);волого-теплову обробку: - прання -
сушіння - прасування.
Волого-теплова обробка в'язаних виробів:- ручне прання;-
машинне прання;- сушіння;- прасування.
• Для прання
використовують спеціальні рідкі пральні засоби.• Якщо таких засобів під рукою
немає, використовують мильний розчин, а воду пом'якшують харчовою сіллю.•
Світлі та темні в'язані вироби перуть окремо.• Замочують в'язані вироби на 5-10
хв. у теплій мильній воді.• В'язані речі з натуральної вовни перуть лише
руками!• Вироби з вовни перуть за температури близько 30 °С.• Перуть обережно,
ледь віджимаючи, не тручи й не розтягуючи.• Прополіскують кілька разів у ледь
теплій воді до повної її прозорості.• Випрані вироби злегка віджимають і
загортають у махровий рушник для видалення вологи. Ручне прання:
• У пральній машині перуть вироби, вив'язані з пряжі, яка містить хімічні
волокна.• Пральну машину виставляють
на делікатний режим за температури води 30-40 °С.• Використовують сітчасті
мішечки, у які поміщають навиворіт в'язані вироби.• Барабан машини заповнюють
в'язаними речами нещільно.• Використовують додаткове полоскання.• В'язані
вироби з акрилової, нейлонової або іншої синтетичної пряжі не віджимають. Потім
їх важко випрасувати. Машинне прання:
• Сушать в'язані вироби на
горизонтальній поверхні, підклавши полотно (зазвичай — махровий рушник), що
гарно поглинає воду.• В'язаний виріб рівненько розправляють, надавши йому
правильної форми.• Під час сушіння уникають сонячних променів і нагрівальних
пристроїв, бо в таких умовах в'язаний виріб може деформуватися. •
Використовують також спеціальні сушилки-трансформери із сітчастою поверхнею.•
В'язані речі з натуральної вовни не можна сушити на сонці та нагрівальних
пристроях! Правила сушіння в’язаних виробів:
• За допомогою праски в'язаним виробам легко надають
потрібної форми.• Прасують в'язані вироби з виворітного боку через зволожений
пропрасувальник, ледь натискаючи його праскою, а над рельєфними візерунками —
ледь торкаючись.• В'язані вироби з вовни, бавовни або льону прасують з
використанням пару. Правила прасування в’язаних виробів:
• Складають в'язані речі
для зберігання лише чистими, пропрасованими і повністю сухими. • Зберігають їх
у «дихаючих» пакетах або вільно складеними на полицях шафи. На плічка не
вішають, бо вони мають властивість розтягуватися. • Після довгого зберігання
вироби з довгої вовни потребують розчісування спеціальними щітками.
опрасованими і повністю сухими.• Кошлатість (котишки) на в'язаних виробах
видаляють спеціальними пристроями.• Для боротьби з міллю використовують
чудодійні рослини —лаванду, плоди каштанів, шкуринки апельсинів та ін.
Наприклад, мішечок із висушеною лавандою розміщують у шафі. Що треба робити,
щоб улюблені в'язані вироби слугували якнайдовше?
Підставка під горнятко —
елемент кухонного начиння, плоска підкладка, що поміщають під гарячий посуд для
захисту поверхні столу від дії високої температури.
Вироби можуть мати різну форму – найчастіше виробники роблять
їх круглими, овальними, квадратними або прямокутними. За своїми габаритними
розмірами підставки досить компактні і не займають багато місця. Для їх
виготовлення використовують найрізноманітніші матеріали: дерево, пластик,
силікон, метал, фарфор. Тканинні, бамбукові, прогумовані моделі можуть
виступати елементом сервірування столу, захищаючи скатертину від забруднень в
процесі прийому їжі. Вироби характеризуються стійкістю і ідеально рівною поверхнею,
яка виключає нахил і зісковзування посуду.
1.
Вирізати лекало з паперу:
2. Обвести лекало на фетрі:
3. Вирізати деталі:
4. Швом уперед голка пришити мілкі деталі:
5. Зметати великі деталі
6. Петельним швом зшити деталь
7. Видалити нитки зметування. Виріб готовий.
https://www.youtube.com/watch?v=G_2Efm-PXHw - в*язання шестикутника
1.Зв*язати 5 повітряних петельі замкнути в кільце.
Зв*язати три повітряних петлі підйому і ще 2 повітряних петлі; потім 3 стовпчика з накидомв одну петлю, 2 повітряних петлі; 3 ст з накидом в другу петлю і 2 пов петлі; в*яжемо 5 груп, а шоста група: 2 ст з накидом і з*єднуємо в*язання.
2 ряд: 3 пов петлі підйому, в арку пров*язати стовпчик з накидом,3 ст з накидом і п*ятий стовпчик в арку; 2 повітряних петлі і далі в*яжемо по схемі.
3 і наступні ряди збільшуємо кількість стовпчиків з накидом., в*яжемо по схемі.
Бажаю успіху!
надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 7 – В (06.03.2025), 7 – А, Б (07.02.2025) – синхронний режим.
Тема 8. В'язання стовпчиків із накидом. (Синхронний режим).
https://www.youtube.com/watch?v=MFKHrixFpgo
- в’язання
стовпчиків із накидом.
Сплести ланцюжок
з повітряних петель довжиною 12 см (порахуйте іх).
Робимо вже дві
петлі підйому, щоб піднятися на рядок. Робимо накид на гачок, заводимо гачок
через дві петлі від нього і протягуємо робочу нитку через осному ланцюжка (на
гачку вже три петлі), спочатку пров*язуємо через перші дві петлі разом, а потім
захоплюємо знову робочу нитку і пров*язуємо ще через останні дві петлі. Ми
отримали стовпчик з накидом (СН). Це приблизно 1 см в висоту.
Знову робимо
накид робочої нитки на гачок, вставляємо у наступну петлю основи ланцюжка (тобто першого ряду) (на гачку знову три
петлі), спочатку пров*язуємо через перші дві петлі, а потім захоплюємо робочу
нитку і провязуємо ще через останні дві петлі.
Так ми в*яжемо
до кінця ряду, потім робимо дві петлі підйому, повертаємо в*язку до себе і
продовжуємо в*язати наступні ряди поки не зв*яжемо висотою 12 см. Пам*ятаємо, що в кінці кожного ряда дві петлі підйома.
Практична робота: завершити 4 підставку під гаряче.
Д/з надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 7 – В (27.02.2025) - синхронний режим,
7 – А, Б (28.02.2025) – синхронний режим.
Тема 7. В'язання
стовпчиків без накиду. (Синхронний режим).
https://www.youtube.com/watch?v=XiwUTX1UjjY - в’язання стовпчиків без накиду.
Зв*язати ланцюжок з повітряних петель
(довжиною 12 см) – порахувати іх.
Зробити ще одну повітряну петлю, ця петля
буде петлею підйому, робимо ми ії для
того, щоб перейти на другий ряд.
Тепер у другу від гачка петлю вводимо
гачок, підхоплюємо робочу нитку, виводимо крізь петлю і дві петлі на гачку
пров*язуємо разом. Це і є стовпчик без накиду(СБН). Далі у наступну петлю
вводимо гачок, підхоплюємо робочу
ниточку, виводимо і ці дві петлі пров*язуємо разом. І так в*яжемо до кінця ряду
ланцюжка.
В кінці ряда робимо петлю підйому
(повітряну петлю), і розвертаємо в*язання через себе (тобто в іншу сторону).
Пам*ятаємо, що петля підйому не пров*язується, вставляємо гачок у другу
петлю від гачка (краще гачок вводити під дві нитки для щільності в*язання).
В*яжемо стовпчики без накиду висотою 12 см,
щоб отримати квадрат.
Бажаю успіхів!
Практична робота: завершити третью підставку під гаряче.
Д/з надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 7-В (20.02.2025) – (асинхронний режим) ; 7-А, Б (21.02.2025) –
синхронний режим.
Тема 6. Особливості в'язання квадрату.
Мета:
-навчальна:
навчити виконувати основні елементи плетіння гачком;
-розвиваюча:
розвивати пам*ять, мислення;
-
виховна: акуратність, працелюбність.
Хід
заняття
І.
Організаційна частина.
Діти,
доброго дня та мирного неба! Я
сподіваюсь, що вже всі підготували гачок та пряжу?! Знайшли в інтернеті, як
починати в'язати повітряні петлі та зв'язали їх?!
ІІ.
Вивчення нового матеріалу з практичним закріпленням.
Сьогодні
ми повинні навчитись в'язати квадрат.
https://www.youtube.com/watch?v=9rbi7bf9nRU – в’язання квадрату: у кільці в’яжемо 8 стовпчиків; 1ст, 3 ст в одну петлю,1ст, 3 ст, 1 ст, 3 ст , 1 ст, 3 ст і т.д.
Практична робота: зв'язати квадрат, завершити другу підставку під гаряче.
Д/з надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 7-В
(13.02.25) – асинхронний режим ; 7-А, Б (14.02.25) – синхронний режим.
Тема 5. Викрійка
(підготовка матеріалів), особливості в*язання по колу.
https://www.youtube.com/watch?v=WLpG3z2BF3Q
зробить коло,
пров*язати шість петель, замкнути коло (гачок вставити за дві стінки і
одночасно протягнути робочу нитку).
2 ряд: петля
підйому, в кожну петлю пров*язувати по дві петлі (щоб отримати 12 петель.
3 ряд: петля
підйому, прибавку робить через стовпчик (стовпчик, два стовпчики, один, потім 2
і т.д. пров*язати 18 стовпчиків, замкнути коло.
4 ряд: петля
підйому, у 4 ряді буде на 6 ст більше – 18+6=24, але прибавку робити через два
стовпчика, замкнути коло.
5 ряд: маркер
прикріпити там, де було два стовпчика; в цьому ряді буде знову на 6 стовпчиків
більше (24+6=30): чергування робити через 3 стовпчики. Петля підйому, три
стовпчика по одному, два стовпчика з однієї петлі і продовжити в*язання, в
кінці замкнути коло.
6-ряд і всі
наступні збільшувати на 6 стовпчиків.
Використовуючи виготовлені
своїми руками підставки під гаряче можна не турбуватися про збереження покриття
різних поверхонь. Їх можна використовувати на кухні та зберегти гарну
скатертину, поставити гарячу чашку на комод або робочий стіл, організувати
сервірування святкового столу.
Підставки з оригінальним
дизайном стануть прикрасою кухні і виконує цілком практичну роль, уберігаючи
всі поверхні від термічного впливу. Для роботи можна вибрати різні матеріали,
включаючи підручні, і цікаві ідеї, дотримуючись інструкції по виготовленню і
обробці підібраних матеріалів.
Орієнтуючись на обрану ідею, яка ідеально поєднується з інтер’єрним
рішенням та іншими аксесуарами, можна зупинити вибір і технології обробки
матеріалів. Для закріплення окремих
елементів можно використовувати основу, вона може бути
круглої і квадратної, овальної або трикутної.
Яскравий і різнобарвний фетр
Зшита вручну підставка під гаряче з фетру може мати будь-який
дизайн, для цього використовується техніка аплікації або печворк. Багатошарові
вироби відмінно захищають поверхню столу, а тарілка або чашка тривалий час
зберігають тепло, не даючи страви або напою швидко охолонути.
Виготовлення з фетру.
https://www.youtube.com/watch?v=xatgJ49QARI з прищепок
https://www.youtube.com/watch?v=2kHBY4fWGTM з кришок від пляшок
Можна виготовити підставка під гаряче з
дерева або спилов гілок, які закріплюються на міцному підставі і заливаються
епоксидною смолою. Для творчого процесу використовуються різні підручні матеріали,
підставки можна в’язати і шити, скріплювати з допомогою клею або дроту.
Кожна підставка під
гаряче повинна виконувати свою функцію і зберігати естетичну привабливість.
Використовуючи різні матеріали і технології роботи з ними легко виготовити
красиві і оригінальні вироби, які прикрасять дім, будуть використовуватися на
кухні або при сервіровці святкового столу.
![]() |
Проєкт «Підставка під горнятко»
Виготовлення підставки під гаряче в
техніці: макраме, гачком, скручування джгута, дерев*яних спажок, фетру, декупажем
тощо.
Дата: 7-В (06.02.2025) – асинхронний режим;
7-А, Б (07.02.2025) – синхронний режим.
Тема 4. Інструменти та матеріали для
виготовлення підставки під гаряче.
Актуальність: розвивати творчу уяву, логічне й образне
мислення, художні та естетичні здібності виховувати у дітей наполегливість,
формувати національну любов до народного мистецтва та українських традицій.
Мета і завдання проекту:
·
ознайомити
учнів з історією виникнення в’язання гачком;
·
формувати
досвід в роботі з творчими проектами, оцінювання своєї і чужої роботи;
·
розвивати
уміння аналізувати, узагальнювати і підсумовувати;
·
розвивати
логічне мислення, навички;
·
виховувати
наполегливість і цілеспрямованість роботі над проектом.
Цілі проекту:
·
1. Надати учням
можливість розвивати ініціативу і самостійність.
·
2. Стимулювати
використання різноманітних методів, вивчення теми: вивчення додаткової
літератури, пошук інформації в Інтернеті.
·
3. Розширити
знання учнів про в’язання гачком як вид декоративно-прикладного мистецтва.
·
4. Закріпити
навички оформлення результатів своєї роботи та складання повідомлень за її
результатом.
Методи роботи: робота з підручником та додатковою літературою, пошук інформації
в мережі Інтернет.
Завдання для учнів:
1) визначення джерел інформації, способу її обробки та аналізу;
2) виготовлення підставки під горнятко
в’язаної гачком та організація виставки.
Рекомендації щодо виготовлення виробів та
робочої документації.
Вибір теми проєкту «Підставка під горнятко.
1. Для
себе.
2. Вимоги
до виробу.
Мій виріб повинен відповідати таким вимогам:
-
Не дорогий
-
Практичний
-
Красивий
-
Охайний
робота з учнями: консультація, рекомендації та
допомога учням у створенні презентації, повідомлень, робочої документації.
ІІІ. Етап реалізації проекту.
Збір інформації, підготовка робочої
документації, аналіз результатів виконаної роботи, формування висновків.
ІV. Обговорення проекту.
Елементи в*язання
гачком. Умовні позначення. Пров*язування початкової петлі та ланцюжка з
повітряних петель.
Очікувані результати:
готові вироби;
оформлення та надання творчих звітів,
презентації заданих тем.
·
Які ж бувають гачки та
з яких матеріалів їх виготовляють?
·
Які матеріали
застосовують для в’язання гачком?
·
Як правильно підібрати
гачок та нитки?
Прочитайте текст і дайте відповіді на такі
питання:
1.
Які
види гачків існують?
2.
З
якого матеріалу виготовляють гачки?
3.
Які
номери гачків існують. Від чого залежить номер гачка?
Розрізняють гачки короткі (12-15 см) і довгі (35-45 см). Гачки для в'язання виготовляють зі сталі, дерева, пластмаси. Залежно від товщини вони мають номер від 1 до 6. Номер гачка – це діаметр його головки в міліметрах. Наприклад, гачок № 2 має діаметр головки 2 мм. Гачки повинні бути добре відполіровані. Кращими є сталеві гачки (не гнуться, не ламаються), а для в'язання виробів із вовни і мохеру можна користуватися дерев'яними і пластмасовими гачками
1. Які матеріали використовують під час в’язання
гачком?
2. Від чого залежить добір ниток?
3. Яка послідовність добору інструментів і
матеріалів?
Нитки добирають залежно від призначення виробу та узору в'язання. Товстими вовняними нитками можна в'язати шапочки, шарфи, шкарпетки, диванні подушки, верхній одяг. Для серветок, комірців, занавісок використовують тонкі нитки – синтетичні, бавовняні: кроше, ірис, «ромашка», котушкові нитки №
Товщину гачка добирають відповідно до товщини нитки, з
якої в’яжуть виріб. Чим товща нитка, тим товщий треба брати гачок.
Гачок діаметром 3-6 мм – використовується для виробів з товстої шерстяної або синтетичної пряжі. Для ірису, муліне – беруть тонкий гачок – 1-2, мм в діаметрі. Нитка повинна бути у півтори рази товща від товщини гачка в місці заглиблення біля борідки гачка. Найкраще перевірити відповідність гачка вив’язуючи петлі. Гачок повинен легко і повністю захоплювати нитку і при цьому не розділяти її на волокна. Нитка під час в’язання не повинна зіскакувати з гачка. Купуючи гачок, особливу увагу слід звертати на якість головки. Вона не повинна бути занадто гострою занадто тупою.
Домашнє
завдання: підготувати інструменти та матеріал
для виконання підставки під горнятко.
Я
вдячна вам за сьогоднішній урок. Бажаю вам на наступному уроці стати справжніми
майстрами
в’язання гачком. І пам’ятайте,
що в'язання гачком стимулює розумову діяльність, бо при цьому
масуються нервові рецептори на пальцях, котрі відповідають за неї.
Дата: 7 – В (30.01.2025 –
асинхронний режим); 7 – А, Б (31.01.2025 – синхронний режим.)
Тема 3. Як святкують день
святого Валентина в Україні та інших країнах?
Як святкують День святого Валентина в Україні та інших країнах? В
Україні багато молодих пар обирають 14 лютого, День святого Валентина, для
створення нової сім’ї. А ще традиційно дарують листівки у формі сердечок,
солодощі, букети квітів, а також влаштовують романтичні побачення в ресторанах,
кафе чи просто вдома. Створити романтичну атмосферу можна за допомогою музики:
Америка. На початку XIX століття у американців з'явився звичай -
у День святого Валентина дарувати коханим фігурки з марципана. А марципани в ті
часи вважалися великою розкішшю! Американці дарували цукерки, з написаними на
них привітаннями. Такі цукерки було прийнято укладати в спеціальні коробки у
формі серця. І ще у американських дітей у цей день прийнято дарувати подарунки
хворим і самотнім людям.
Італія. В Італії День Святого Валентина називають «солодким
днем» — от і дарують закохані один одному смачні солодкі подарунки. Також
італійці посилають «валентинки» поштою в рожевому конверті, запечатаному
поцілунком, без зворотної адреси.
Німеччина. У Німеччині на день Святого
Валентина прийнято дарувати поросят з порцеляни або скла, у вигляді м'яких
іграшок або випічки - як знак на удачу і побажання любові. Поросята прикрашають
майже всі листівки. А ще німці презентують
один одному шоколадні медальйони і великі імбирні пряники у формі сердець.І,
звичайно, свято не обходиться без квітів - троянд, маргариток і хризантем
червоного кольору. У німців ці квіти асоціюються з проявом уваги та щирістю.
Франція. А от у Франції в День святого Валентина
прийнято дарувати один одному коштовності. До речі, французи першими придумали
як «валентинки» використовувати любовні послання-чотиривірші.
Данія . Тут є традиція під назвою Gækkebreve, що у в
перекладі означає "лист з проліском". Зазвичай це
романтичний вірш, написаний на вирізаному вручну папері, де ім’я відправника
зашифроване крапками. Традиційно до листа додається пролісок. Адресат
повинен розшифрувати літери імені, аби дізнатися свого таємного шанувальника, і
якщо в нього вийде, відправник має нагадати про себе у Великодню неділю, –
подарувати тому писанку. Вони готуються до свята заздалегідь:
обирають найгарніші квіточки білого кольору, засушують їх, а у святковий день
відправляють такий романтичний подаруночок своїй коханій
Японія. В Японії традиція дарувати цього
дня солодке з'явилася з подачі однієї великої фірми з виробництва шоколаду. Там почали святкувати День святого Валентина в 30-ті роки, і до
сьогодення шоколад залишається найпоширенішим подарунком. До речі, там День
святого Валентина злегка нагадує «8 Березня для чоловіків», оскільки японські
чоловіки отримують, мабуть, навіть більше подарунків, ніж жінки. Зазвичай це
всілякі чоловічі аксесуари типу бритви, лосьйон, гаманця тощо.
Польща. У Польщі на свято закоханих — День святого Валентина –
крім традиційних валентинок та квітів, коханим роблять й інші приємні
подарунки. Доволі часто це практичні подарунки або приємні сюрпризи. Невелике
місто Хелмно в Куявсько – Поморському воєводстві Польщі, понад десять
років офіційно має статус міста закоханих. Такий статус місто здобуло завдяки
мощам святого Валентина, які знаходяться в місцевому костелі та
багатій історії.
Англійці.
Англійці вітають зі святом Валентина не тільки
друзів і рідних, а й домашніх улюбленців - коней, котів, собак. Тваринкам
купують ласощі та вбирають їх у костюми червоного кольору. Популярними
подарунками на 14 лютого в Англії вважаються солодощі у вигляді сердець, м'які
іграшки, особливо ведмежата Teddy, і листівки-валентинки. А в Уельсі кохані готують
у подарунок один одному «ложки кохання». Їх вирізають із дерева і прикрашають
традиційними знаками кохання – сердечками, невеликими замочками та ключиками
від них.
Саудівська Аравія! А от в Саудівській Аравії святкувати День закоханих—заборонено!В цей день суворо забороняється продавати плюшевих ведмедиків, сердечка, червоні троянди та інші традиційні для цього свята подарунки.
Сучасні електронні валентинки
Практична робота: зробити валентинку своїми руками (на вибір):
Сфотографувати і надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
https://www.youtube.com/watch?v=Gq4Z9i_
https://www.youtube.com/watch?v=dUYyZSyWXYc
https://www.youtube.com/watch?v=cuwF7rSaCRg брелок
https://www.youtube.com/watch?v=EWcGE3Z83uA брелок
https://www.youtube.com/watch?v=QT5scIv5zVQ
Сфотографувати і надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата:
7- В (23.01.25); 7 – А, Б (24.01.25).
Тема 2. Технологія
виготовлення. Цікаві фактори про свято. (Синхронний режим).
Завжди
цінніший подарунок, який зроблений руками, в нього вкладено серце і душу.
Валентинки роблять з картону, паперу, ниток, тканини,
тощо.
·
Так, валентинку можна намалювати, виконати
аплікацію, прикрасити скрученими фігурками - це називається квілінг, можна
скласти з паперу - це техніка орігамі, можна вишити хрестиком або пошити як
м’яку іграшку.
Валентинку
можна виконати способом 3-Д аплікації - це об’ємна аплікація, коли деталі
клеяться ярусами, а між ними ставляться «подушечки», які підтримають ці деталі
одна над одною.
Цікаві
факти про свято
1.
Найдавніше привітання до Дня всіх закоханих, відоме в наші часи, – це вірш,
створений в 1415 році герцогом Орлеанським. Перебуваючи в Лондонському Тауері,
в полоні після битви під Азенкуром, він нібито надсилав із лондонської в’язниці
віршовані любовні послання своїй дружині. Одна з тих валентинок і зараз
знаходиться в Британському музеї.
2. Найдорожча валентинка була зроблена на замовлення Аристотеля Онассіса і складалася вона з чистого золота, смарагдів і діамантів. Упаковка подарунка була не менш розкішною — Онассіс велів загорнути валентинку в норкову шубу. Так грецький мільярдер висловив свої почуття до коханої - оперної діви Марії Каллас. Вартість валентинки становила приблизно $300 000 за цінами 60-х років.
3. Кількість троянд, які ви даруєте
коханій людині в День святого Валентина, також має особливе значення. У Тайвані
чоловіки висловлюють свої почуття виключно за допомогою квітів і тільки троянд.
Одна троянда означає знак уваги і привітання, дві троянди означають вибачення,
12 троянд — освідчення, 36 троянд — визнання істинної любові, а сто троянд —
пропозиція руки і серця.
4. Ще одна цікава традиція – дарувати на
День закоханих помідор (так багато століть робили французи) або паличку кориці
(азіатський звичай). Це – таємна мова, тобто подібним подарунком закохані
висловлюють свої почуття, простіше кажучи, зізнаються в коханні, якщо не
наважуються вимовити це в голос.
На нашому уроці ми
будемо виготовляти валентинки «Крилате серце»
А зараз треба пройти
одне маленьке випробування на острові
Безпеки
Повторення
правил безпеки і культури праці.
повинні чітко знати
правила безпечної роботи
з ножицями.
Передавати кільцями
вперед;
не залишати
відкритими; не розмахувати ножицями;
при різанні пальці
лівої руки тримати подалі від лез;
не класти на
край парти.
Правила роботи з клеєм.
Клей наносити тонким
шаром економно;
розмащувати щіточкою;
руки і зайвий клей
витирати серветкою.
III. Практична робота
Поточний інструктаж
Ви пройшли
випробування, і Валентин запрошує вас до свої майстерні.
Ми на острові «Майстерня
Валентина»
А) показ та аналіз
технологічної карти. Аналіз зразка.
Які кольори ви бачите
на валентинці?
(Червоний, рожевий і
білий)
А чому саме такі
кольори? (Червоний символізує любов, рожевий-ніжність, білий - чистоту).
Навіщо петелька? (Щоб
почепити валентинку).
Порахуємо, зі скількох
сердечок складається ця валентинка (5- 3 червоні, 2 рожеві)
Б) Послідовність
трудових дій
Спочатку треба вирізати п’ять сердечок.
Потім треба склеїти сердечка
ярусами.
Беремо рожеві
сердечки, наклеюємо на них по 3 «подушечки» з картону відступивши від краю, як
показано на зразку.
Клей наносимо на кожну
подушечку.
Беремо маленькі
сердечки, наклеюємо на них по одній «подушечці» по центру.
Поки деталі сохнуть,
до великого серця приклеюємо з боків крильця, а вгорі петельку.
Тепер наносимо клей на
3 подушечки рожевого серця і клеїмо його на велике серце по центру. Так само з
другого боку.
Наносимо клей на одну
подушечку маленького серця і наклеюємо на середнє серце, так само за другого
боку.
Можна оздобити
валентинку, посипати блискітками. Намащуємо тоненький шар клею там де будуть
блискітки, або на крильця, або на краї серця, або на серединку серця. Наш виріб
готовий!
Виготовлення листівки - валентинки
https://www.youtube.com/watch?v=BHHWbUyHi5Y
листівка до свята своїми руками.
1.
Беремо
прямокутник розміром 8,5 на 8,5 см: згинаємо навпіл. Малюємо сердечко і
вирізаємо трафарет.
2. Обводимо сердечко-трафарет на червоному папері і
вирізаємо.
3. Потрібно зробити 8 сердечок різного кольору.
4. На картоні робимо позначки по 8,5 см вгорі і внизу,
з'єднуємо точки і отримуємо смужку (зайве відрізаємо).
5. Висоту трафарету позначаємо на картоні і з'єднуємо
їх лінією.
6. Від цієї лінії відкладаємо 5 разів по 1 см вгору і
один см вниз. з'єднуємо лінії (всього 7 ліній).
7. Далі по цим лініям згинаємо і притискаємо.
8. По кожній лінії обводимо тільки верхівку сердечка.
9. Намазуємо клеєм і приклеюємо сердечки починаючи
знизу.
10. Вирізаємо з червоного паперу смужку шириною 2 см,
довжиною 18 см.
11. З рожевого паперу вирізаємо маленьке сердечко.
12. Смужку підставляємо і приклеюємо під нижнє сердечко.
13. В центрі приклеюємо сердечко середнє і маленьке.
14.
На
сердечках написати побажання.
Додаток
Технологічна
картка
VI. Аналіз і оцінювання робіт
Підсумкова бесіда.
У чиїй майстерні ви
працювали?
Яким способом
виготовляли валентинку?
Хто такий Святий
Валентин?
Аналіз виробів.
В цей день прийнято
обирати Валентина і Валентинку. Хто виконав найохайніше роботу, той отримає це
звання.
Ми добралися до
останнього острова Подарунків.
Подумайте кому ви
хочете подарувати в цей день свою валентинку?
- Даруючи, потрібно
казати щирі і гарні слова: я тебе люблю! Або я Вас люблю, поважаю! Я дякую тобі
за все!
На
цьому урок закінчено.
Прибирання робочих місць.
Дата: 7- В (16.01.25)-асинхронний режим; 7 – А, Б (17.01.25)-синхронний режим.
Розділ.
Сувеніри та обереги.
Тема
1. Виготовлення «валентинок» до дня святого Валентина.
Мета. Розширити знання
учнів про свято Дня Святого Валентина, ознайомити з видами валентинок, з
технологією виготовлення валентинки,. Удосконалювати вміння вирізати і
склеювати папір, Розвивати уяву, мислення, точність рухів. Виховувати
акуратність, естетичний смак, почуття любові до ближніх.
Корекційна мета. Розвивати наочно – образне мислення, зорове сприйняття,
увагу; сприяти розвитку вмінь, аналізувати об’єкти спрйняття; удосконалювати
вміння орієнтуватися у просторі, знаходити суттєвий звязок між предметами;
розвивати дрібну моторику рук; формувати пізнавальну активність.
Обладнання:
а) матеріали: папір червоний і рожевий, заготовки
деталей.
б) інструменти і пристрої: ножиці, щіточки, серветки;
Об’єкт прац і: валентинка «Крилате серце»
Хід
уроку
Пролунав
і стих дзвінок.
Починається
урок.
Всі
за парти тихо всілись
І
на мене подивились.
- Подаруйте,
діти, мені свої гарні, милі, світлі усмішки і почнемо урок.
ІІ. Повідомлення теми і мети
уроку
Щоб
урок пройшов не марно,
Треба
сісти рівно і гарно,
Бо
урок у нас сьогодні не звичайний,
Для
всіх нас повчальний.
Вірш про Любов
Любов — найкраще в
світі почуття,
Вона не має меж — без края.
З любові починається
життя,
Вона усе найкраще
починає!
Без любові не
можна жити,
Треба всім вона з юних
літ.
Без любові зав’януть
квіти,
Стане сірим безликим
світ.
Без любові загине
казка
І душа не злетить до
зір.
Доброта пропаде і
ласка,
Стане сірим усе,
повір.
Без любові душа
зміліє,
Зникне усмішка на
вустах.
Навіть білий сніжок
посіріє,
І людину огорне страх.
Без любові не можна
жити.
Хай у серці вона
горить.
Хай душа ваша вміє
любити,
Бо любити — це значить
жить!
НАДІЯ КРАСОТКІНА
-Про що йшлося в
вірші? ( Про любов)
-Як називається свято
закоханих людей?
-Коли ми відзначали це
свято?
Тому зараз ми з вами
на машині часу перенесемось на День Святого Валентина.
У кожної людини є
серце, і це серце прагне любити.
Назвіть людей, яких ви
любите.
А що означає любити?
(Це означає бажати добра цій людині).
Прочитаємо разом ЛЮБИТИ - ЦЕ ЗНАЧИТЬ:
БАЖАТИ ЛЮДИНІ ДОБРА!
Потрібно любити не
тільки рідних, друзів, а й усіх людей, навіть тих, які нас іноді ображають;
навіть на зло треба відповідати добром.
- Отже, сьогодні ми будемо мандрувати на казковому кораблі до островів Любові.
І перша наша зупинка - острів Історія свята. Дізнаємося, як же виник День Св. Валентина.
Тиждень технології ми проводимо у січні, а свято у лютому. А для цього треба пофантазувати… Щоб
підготуватися до майбутнього свята. А саме 14 лютого традиційно відзначається
День святого Валентина - свято романтики, кохання та ніжності, коли закохані
висловлюють свої щирі почуття й обмінюються подарунками.
У багатьох країнах Валентинів день давно
вийшов за межі дня саме закоханих. Згідно з правилами, справжня Валентинка має
бути анонімною: її слід писати лівою рукою або праворуч наліво, щоб адресат не
впізнав почерку. Валентинки надсилають не лише коханим, а й просто як привітання
зі святом. Вітають своїх друзів, рідних, вчителів у школі, маленькі подарунки
дарують навіть своїм домашнім улюбленцям.
Свято День закоханих уже міцно вкоренилося в
життя, особливо воно популярне серед молоді, адже це свято романтики, кохання
та ніжності, яке оповите різними таємницями та легендами його походження. Ніхто
так достеменно і не знає, чи існував святий Валентин і чи справді саме він
вперше подарував коханій романтичну валентинку.
про святого Валентина, що жив у Римі у ІІІ
столітті. Він був священиком за часів імператора Клавдія II. За легендою,
імператор вирішив заборонити брати шлюб воїнам, щоб родина не заважала їм
виконувати обов’язок перед державою та служити військовій справі. Попри цей
наказ, священослужитель Валентин продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це
його заарештували й ув’язнили під наглядом офіцера, що мав сліпу доньку.
Священнику вдалося зцілити дівчинку, після чого її батько та всі його домочадці
прийняли віру Христову. Імператора це розгнівало, і він наказав відтяти
Валентину голову. Страта відбулася 14 лютого приблизно у 269 році, і саме цей
день був обраний для вшанування святого, а потім перетворився на День
закоханих.
Історія виникнення свята. У найпоширенішому
переказі про появу Дня закоханих йдеться
"Винахідливість закоханих в створенні
"валентинок" не знала меж. Найталановитіші писали
"валентинки" у вигляді акровірша - це віршований розмір, коли перші
букви кожної строфи складають разом осмислене слово, в даному випадку - ім'я
коханого. Техніки виконання "валентинки" були різні: їх вирізали
маленькими ножицями або проколювали маленькими шпильками що нагадувало
мереживо, фарбували через трафарет, створювали "валентинку" - пазл
або ребус або імітували середньовічний рукопис з кольоровими малюнками.
З плином часу звичай надсилати коханим 14
лютого невеликі сувеніри та записки-валентинки існував лише на теренах Англії і
Франції. Згодом про нього дізнались завдяки емігрантам у Новому Світі (сучасні
Північна і Південна Америка).
Найбільшої популярності "валентинки" досягли у вісімнадцятому столітті. У той час паперовими "валентинками" обмінювалися замість подарунків. Вони набули особливої популярності в Англії. "Валентинки" робили з кольорового паперу і підписували кольоровими чорнилом.
Перші "валентинки", спеціально
створені для масового продажу в США, були придумані 19-річною Естер А. Хауленд
(Esther A. Howland) у 1840 році. Це вона вмовила свого батька, який займався
книговидавництвом та продажем канцелярського приладдя, надрукувати зразок невеликої
"Валентинки" на папері з мереживним візерунком. Найперші листівки
були дуже мальовничими, в технології виготовлення застосовувалися справжні
мережива, стрічки та кольорові картинки.
Як виготовляли перші валентинки? Спочатку валентинки виготовляли вручну з
кольорового паперу, фарб або кольорового чорнила. Кожен намагався зробити свою
валентинку особливою і неповторною. Багато майстринь самі придумували дизайн і
використовували різноманітні матеріали.
Так з'явилися своєрідні стилі, деякі з яких
використовують і в наш час:
Валентинки моряка, 1870-і рр. Валентинка моряка з колекції Музею моряків в Ньюпорт-Ньюс, США Одні з найдивовижніших валентинок майстрували самотні моряки в епоху правління королеви Вікторії, які виготовляли їх з черепашок різного розміру. Маленькі і великі черепашки вони викладали у вигляді серця, квітів або інших символів свята закоханих, а іноді просто обробляли кольоровими камінцями і черепашками подарункові коробки, які в той час користувалися великим попитом.
Домашнє
завдання: підготувати
один лист картона кольорового, декілька листів різнокольорового паперу, ножиці,
клей-олівець, лінійку, простий олівець.
Дата: 7 - В (26.12.24); 7 - А, Б (27.12.24) - Асинхронний режим.
Всім боржникам прислати роботи.
Дата: 7 – В (19.12.24); 7 – А, Б (20.12.24)
Тема
9-10. Презентація творчих виробів. (Синхронний режим.)
Новорічні вінки роблять із різноманітних
матеріалів: тканини, дерева, бісеру, шишок, цукерок, печива, лози, ялинкових
іграшок, ґудзиків та інших красивих деталей, що знайдуться у будинку.
А знаєш, що Ти повинен зробити, аби різдвяний віночок вийшов
красивим і оригінальним? Ну, звичайно ж, проявити максимум фантазії!
Серед варіантів виготовлення різдвяного вінка є складні, а є
такі, що потребують мінімум матеріалів і часу. Найголовніше – визначитися з
ідеєю та експериментувати!
Моделі-аналоги.


Створення
святкових вінків з ялинкових гілочок, прикрас та природних матеріалів своїми
руками може покращити ваш настрій.
Це
захоплююче заняття також допоможе зробити домівку затишною, а ваші
передсвяткові вечори – атмосферними.
Заготовку
(основу) для віночку можна зробити самому. Підійде проволока, лоза та навіть
картон, з якого можна вирізати коло.
Якщо ви
хочете, щоб віночки трималися довше, використовуйте штучні ялинкові гілки.
Цікавим декором можуть стати шматочки лимонів та апельсинів, якщо їх порізати
та підсушити в духовці.
Також для віночків можна використати палички кориці, зірочки бодяну, та ягоди. А якщо ви влітку змогли зібрати шишки з ялинок, то це прекрасно.
Традиційний варіант
різдвяного вінка
Для початку пропоную
тобі традиційний варіант новорічного вінка, який можна причепити на двері чи
покласти на стіл, поставивши всередину свічку.
Крокуй за мною!
1. Беремо газету та
скручуємо її в
рулон. Робимо кільце
та ще продовжуємо намотувати газету, сильно стискаючи руками. Краї, що
виступають, можна підклеїти.
2. Поки що наша основа має не зовсім естетичний вигляд. Тому обклеїмо її паперовими серветками. А щоб каркас майбутнього віночка не просвічувався, обмотаємо його ще органзою зеленого кольору.
3. Декорування основи починаємо з того, що обгортаємо її ялинковим дощиком будь-якого кольору. Вона вийде дуже пухнастою, а якщо Ти обереш темно-зелений дощик, то ще й здаватиметься, що це справжні гілочки ялинки.

Виберіть один із варіантів, додайте своєї фантазії та виконайте творчу роботу: різдвяний віночок.
Бажаю успіху!
ата: 7 - В (12.12.24); 7 - А, Б (13.12.2024.)
Тема 8. Формування хвоста. Оздоблення виробу. (Синхронний режим).
1.
Технологічна послідовність
виконання.
1-2.
Розділіть хвіст на 5 частин (по 8 ниток). Для зручності можна зафіксувати тонкими гумками.
Зафіксуйтечервону
нитку з правого боку хвоста й обмотайте
вісімкою по черзі кожну частину. Дійшовши до лівої частини хвоста,
зробітьобмотку навколо останньої частини і поверніть до правої частини, чергуючи
пасма.
Цей процес нагадує ткацтво.
3-4.
Зробіть близько 5 рядів і перейдіть до плетіння жовтим, а потім зеленим кольором.
Нерівні кінці
хвоста підрівняйте ножицями.
2.
Під час практичної роботи
слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічними
вимогами.
3. Приклеїти 2 чорні намистини для очей.
V. Заключна частина.
1. Підведенння
підсумків.
2. Домашнє завдання: принести конструкційні матеріали для новорічного віночка.
Дата: 7 - В (05.12.2024); 7 - А, Б (06.12.2024).
Тема
7. Формування хвоста. (Синхронний режим).
Мета:
-
Ознайомити
з технікою формування хвоста, навчити виготовляти хвіст;
-
Розвивати
пізнавальну активність, уяву;
-
Виховувати
терпіння, естетичний смак.
Обладнання
та матеріали: конструкційні матеріали, тонка гумка, клей.
Тип
уроку: урок набуття нових знань, умінь, навичок.
Хід заняття
І. Організаційна
частина
Привітання, облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
Перевірка готовності до уроку: наявність
конструкційних матеріалів.
ІІІ. Мотивація
навчальної частини.
Ознайомити з темою і метою урока.
IV.Інстуктаж та
практична робота.
1.
Організація робочого
місця.
2.
Санітарно-гігієнічні
вимоги.
3.
Технологічна послідовність
виконання.
1-2.
Розділіть хвіст на 5 частин (по 8 ниток). Для зручності можна зафіксувати тонкими гумками.
Зафіксуйте зелену
нитку з правого боку хвоста й обмотайте
вісімкою по черзі кожну частину. Дійшовши до лівої частини хвоста,
зробіть обмотку навколо останньої частини і поверніть до правої частини, чергуючи
пасма.
Цей процес нагадує ткацтво.
3-4.
Зробіть близько 5 рядів і перейдіть до плетіння жовтим, а потім синім кольором.
Нерівні кінці
хвоста підрівняйте ножицями.
4.
Під час практичної роботи
слідкувати за дотриманням правил безпечної роботи, санітарно-гігієнічними
вимогами.
V. Заключна частина.
1. Підведенння
підсумків.
2. Домашнє
завдання: принести конструкційні матеріали, 2 чорні намистини для очей.
Дата : 7 - В - 14.11.2024; 7 - А, Б - 15.11.2024
Дата:
14-15.11.24; 21-22.11.2024; 28.11.24; 29.11.2024.
Тема
4 - 5 - 6. Виготовлення тулуба. (Синхронний режим).
Мета:
навчальна: ознайомити з технологією
виконання птаха; навчити послідовно виготовляти та з*єднувати частини птаха;
розвиваюча: розвивати мислення,
уяву, пізнавальну активність;
виховна: виховувати естетичний
смак, терпіння.
Обладнання та
матеріали: конструкційні матеріали, клей, ножиці.
Тип уроку: урок
набуття нових знань, умінь та навичок.
Хід заняття
І. Організаційна
частина
Привітання, облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
Перевірка готовності до уроку: наявність
конструкційних матеріалів.
ІІІ. Мотивація
навчальної частини.
Ознайомити з темою і метою урока.
IV.Інстуктаж та
практична робота.
1.
Організація робочого
місця.
2.
Санітарно-гігієнічні
вимоги.
3.
Технологічна послідовність
виконання.
Виготовлення тулуба.
1.
Виготовлення
дзьоба.
Для цього, 3 приготовлених мотузочки (12-14 см) зігніть навпіл і обмотайте
їх червоною ниткою. Витки кладіть один поруч з іншим, поступово перекриваючи
кінець нитки і закріплюючи його.
Мотайте щільно 1-1,3 см.
2.
Прикріплення
дзьоба до голови.
Для цього обхопіть половиною мотузок дзьоба заготовку для тулуба (20 ниток довжиною 40 см) чітко посередині і туго зафіксуйте ниткою
3.
Формування
голови.
Зігніть заготовку для тулуба й обмотайте шию червоною ниткою на
відстані 1 - 1,2 см, ховаючи кінець під
обмотку (можна за допомогою в*язального гачка).
4. Вставте конструкцію крил (зв*язавши між собою)
усередину тулуба і примотайте червоними нитками, аналогічно до того, як виготовлено горло.
5.
Тулуб
пташки перемотайте червоною ниткою, утворюючи обереговий косий хрест.
6. Відрізати червону нитку (одну або дві) довжиною по 100 см: прив*язати зі сторони хвоста двома узлами і починати або зав*язувати вузли, або склести косу. На таку довжину, щоб можна було потім почипити пташку в горі.
В кінці плетіння прив*язати знову подвійним вузлом зразу після крил біля шиї.
Під час практичної роботи слідкувати за дотриманням правил безпечної
роботи, санітарно-гігієнічними вимогами.
V. Заключна частина.
Підведення
підсумків.
Домашнє
завдання:
принести всі конструкційні матеріали, клей, ножиці, гумки (резинки) тонкі;
повторити ТБ.
Дата: 7 - В - 07.11.24; 7 - А, Б - 08.11.24
Тема 2 . Добір конструкційних матеріалів, інструментів та пристосування. (Синхронний режим).
Виготовлення виробу.
Виготовлення
крил птаха.
Мета:
навчальна: навчити підбирати конструкційні
матеріали та виготовляти вироб;
розвиваюча: розвивати пізнавальну активність,
моторику рук, уяву;
виховна: виховувати естетичний смак, формувати
креативну компентентність у роботі з матеріалом.
Обладнання та
матеріали: шпагат (джут),
клей, різнокольоровий ірис, лінійка, ножиці.
Тип уроку: урок
набуття нових знань, умінь та навичок.
Хід
заняття
І. Організаційна
частина
Привітання, облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
Бесіда
1.
Що можна створити з
шпагату (джута)?
2.
Які інструменти потрібні
для їх виготовлення?
3.
Правила ТБ під час роботи
ножицями, клеєм.
ІІІ. Мотивація навчальної частини.
Журавель (лелека) є символом України.
Здавна існує дружба між людьми та лелеками (журавлями.) Старі люди говорять, що
в будинку, на якому оселилися лелеки, пануватимуть добро й злагода. А з якою радістю ми зустрічаємо навесні цих красенів, коли
вони вертаються з далеких країв! І скільки смутку в нас на серці, коли восени
вони летять у теплі краї.
У народі цього
птаха називають – журав, журавка, лелека, аїст, бусел, бусьок, узьок, бусоль, веселик,
клек жабоїд, гайстер, чорногуз, «Божа птиця» або «птах Сонця».
Журавель – символ вірності, щастя, тривалого
життя.
Ознайомлення
з темою і метою урока.
IV.Інстуктаж та
практична робота.
Виготовлення крил птаха.
1-2. Розділіть 50
ниток на 5 окремих купок (по 10 у кожній). Кожну купку
зв*яжіть посередині ниткою.
3.Від
центральної зв*язки відступіть 1,2 – 1,5 см і почніть обмотку червоною
ниткою, ховаючи кінець нитки під намотку.
4. Зробіть 10
витків і закріпіть нитку під намотку або за допомогою клею.
5. Потім
перейдіть до зеленого кольору і жовтого (усе по 10 витків).
6. Виконайте таку
само намотку з протилежного боку.
7. Аналогічно
виконайте намотку на інших 4-х купках.
8. Зв*яжіть між
собою посередині всі п*ять заготовок.
Слідкувати за
виконанням практичної роботи та дотриманням правил безпечної роботи.
V. Заключна частина.
Підведення
підсумків.
Домашнє
завдання: принести
конструкційні матеріали, повторити правила безпечної роботи.
Проєкт 2. Сувеніри та
обереги (пташка).
Дата: 7 - В -24.10.2024; 7 - Б, В - 25.10.2024.
Тема 1. Планування
роботи з виконання проєкту. Прєктування форми методом біоформ. Моделі-аналоги. (Синхронний режим).
Мета:
навчальна: ознайомити з сучасним застосуванням
ниткоплетіння; повторити розрахунок необхідної кількості матеріалів; правила
ТБ;
розвиваюча: сприяти розвитку умінь, здійснювати
самоконтроль, самокорекцію; розвивати увагу;
виховна: виховувати акуратність під час виконання
практичної роботи.
Обладнання та
матеріали: мотузка, ножиці, сантиметрова стрічка, кольорові нитки.
Види діяльності:
пізнавальна, практична.
Тип уроку: урок
вивчення нового матеріалу.
Хід заняття
І. Організаційна
частина
Привітання, облік відсутніх.
ІІ. Актуалізація
опорних знань.
1.
Яка історія походження
кукол-мотанок? Дідухів?
2.
Які інструменти та
матеріали використовують для їх виготовлення?
ІІІ. Мотивація
навчальної частини.
1.
Соломоплетіння та
ниткоплетіння є одним із видів рукоділля, який сьогодні завоював неабияку
популярність.
Цим мистецтвом в однаковій мірі
захоплюються і дорослі і діти.
2.
Ознайомлення з темою і
метою урока.
IV.Вивчення нового матеріалу.
План виконання проєкту.
1.
Обгрунтування вибору
об*єкта проєктування.
2.
Добір виробів-аналогів та
їх аналіз.
3.
Конструювання власного
виробу.
4.
Розробка технологічної
послідовності виготовлення виробу.
5.
Добір матеріалів та
інструментів.
6.
Розрахунок собівартості
виготовленого виробу.
7.
Виготовлення задуманого
виробу.
8.
Оформлення портфоліо,
підготовка презентації проєкту.
9.
Захист проєкту.
Вимоги до
конструкції виробу.
Сувенір повинен гармонійно поєднуватись в
інтер*єрі кімнати або нагадувати патриотичну тематику історії та сьогодення
нашого народу.
За бажанням можна підібрати будь-який
масштаб.
III.
Практична робота.
Виготовлення заготовок для птаха
1.
Для тулубу наріжте зі
шпагату 20 ниток завдовжки 40 см.
2. Для крил зі шпагату наріжте 50 ниток, завдовжки 16 см.
3. Для дзьоба зі шпагату наріжте 3 нитки завдовжки 12 – 14
см.
IV.
Заключна частина.
Домашнє
завдання: принести нарізану вірьовку, 3 кольора ірису (ниток), залишки шпагату,
клей, зубочистку.
Дата: 7 - В 17.10.24 та 7 - А 18.10.24; 7 - Б 18.10.24
Тема 8. Презентація
результатів роботи над творчим проєктом. Захист проєкту. Самооцінювання.(Синхронний режим).
Мета:
- навчальна: ознайомитись
із сучасними методами контролю й оцінювання технічних і технологічних процесів;
формувати навички контролю й оцінювання виробу;
- розвиваюча: розвивати об*єктивність;
- виховна: виховувати повагу до праці
інших.
Хід
уроку
І. Організаційна етап
Привітання з учнями, перевірка їх
присутності, наявності необхідних
матеріалів.
ІІ. Актуалізація опорних
знань та життєвого досвіду учнів
РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ І ЦІНИ ВИРОБУ
1.Розрахунок витрат
матеріалів
Назва
матеріалів |
Ціна
одиниці, вимірювання, (грн) |
Витрати
матеріалів |
Наждачний
папір |
2,60 грн/
листок |
1 листок |
клей |
40 грн/кг |
0,01 кг |
лак |
80 грн/кг |
0,05 кг |
Матеріал
для декупажа |
16.00/10
серветок |
2
серветки Разом: 7
грн. |
|
|
|
2. Розрахунок оплати праці на підставі, що оплата
працівника 3 розряду складає 5 грн. за годину:
— оплата праці = 5 грн х 3 год = 15 грн.
3. Розрахунок податку на заробітну плату:
— податок складає 19% від суми заробітної
плати, виходячи з цього — 2.85 грн.
4. Визначення загальної собівартості
виготовлення виробу за пунктами 1-3 :
— собівартість = 7,00 + 15 + 2.85 = 24,85
грн.
5.Визначення величини прибутку внаслідок
реалізації виробу, який складає 10-25 % від собівартості:
— прибуток при 25% = 6.21 грн.
6. Визначити договірну ціну реалізації виробу
як суму за пунктами 4-5 :
— договірна ціна = 24,85 + 6.21 = 31.06
грн.
Висновок
Підставки для дрібниць на письмовий стіл
роблять з найрізноманітніших відходів: від консервних банок до старих дискет.
Ідіть в ногу з часом: не поспішайте викидати порожню тару або непотрібні на
перший погляд речі. Приклавши крапельку старання, ви зможете дати їм нове життя
і, тим самим, не тільки проявити турботу про навколишнє середовище, але і
заощадити.
Вироби, виготовленні власноруч, є досить
стильними і унікальними, тому що вони не дублюються та не випускаються великими
партіями.
Будь-який виріб стане
прекрасним подарунком, підкреслить індивідуальність та неповторність, надасть
шарму та витонченості. Однак створювати такі речі – це досить кропітка
робота.
Домашнє завдання: підготувати вірьовку, 3 кольора ниток (ірис), ножиці, лінійку або сантиметрову стрічку.
Дата: 7 - В 10.10.24; 7 - Б 11.10.24; 7 - А 11.10.24
Тема 7. Оздоблення виробу
обраною технологією (аплікацією, малюнок, вишивка, мереживо тощо). Дотримання
правил БЖД. (Синхронний режим).
Мета:
-
удосконалити знання й уміння учнів щодо оздоблення
органайзерів; використовувати їх у процесі виконання практичної рооти;
-
розвивати художній смак;
-
виховувати охайність під час виконання практичної роботи,
свідомо дотримуватись правил безпечної праці.
Хід заняття
І. Організаційна етап
Привітання з учнями, перевірка їх
присутності, наявності необхідних
матеріалів.
ІІ. Актуалізація опорних
знань та життєвого досвіду учнів
Назвіть приклади технік оздоблення
органайзерів.
ІІІ. Інструктаж та практична робота.
Оздоблювати органайзери
можна будь якою технологією: аплікацією, малюнком, вишивкою, мереживом,
тасьмою, паєтками тощо.
Під час практичної роботи дотримуватись
правил безпечної праці з ножицями, клеєм.
Приклади оздоблення органайзерів:
РОЗРАХУНОК СОБІВАРТОСТІ І ЦІНИ ВИРОБУ
1.Розрахунок витрат
матеріалів
Назва матеріалів |
Ціна
одиниці, вимірювання, (грн) |
Витрати
матеріалів |
Наждачний
папір |
2,60 грн/
листок |
1 листок |
клей |
40 грн/кг |
0,01 кг |
лак |
80 грн/кг |
0,05 кг |
Матеріал
для декупажа |
16.00/10
серветок |
2
серветки Разом: 7
грн. |
|
|
|
2. Розрахунок оплати праці на підставі, що оплата
працівника 3 розряду складає 5 грн. за годину:
— оплата праці = 5 грн х 3 год = 15 грн.
3. Розрахунок податку на заробітну плату:
— податок складає 19% від суми заробітної
плати, виходячи з цього — 2.85 грн.
4. Визначення загальної собівартості
виготовлення виробу за пунктами 1-3 :
— собівартість = 7,00 + 15 + 2.85 = 24,85
грн.
5.Визначення величини прибутку внаслідок
реалізації виробу, який складає 10-25 % від собівартості:
— прибуток при 25% = 6.21 грн.
6. Визначити договірну ціну реалізації виробу
як суму за пунктами 4-5 :
— договірна ціна = 24,85 + 6.21 = 31.06
грн.
ІV.
Заключна частина.
Висновок
Підставки для дрібниць на письмовий стіл
роблять з найрізноманітніших відходів: від консервних банок до старих дискет. Ідіть
в ногу з часом: не поспішайте викидати порожню тару або непотрібні на перший
погляд речі. Приклавши крапельку старання, ви зможете дати їм нове життя і, тим
самим, не тільки проявити турботу про навколишнє середовище, але і заощадити.
Вироби, виготовленні власноруч, є досить
стильними і унікальними, тому що вони не дублюються та не випускаються великими
партіями.
Будь-який виріб стане прекрасним подарунком, підкреслить індивідуальність та неповторність, надасть шарму та витонченості. Однак створювати такі речі – це досить кропітка робота.
Домашнє завдання: підготувати
вироби до презентації (захисту проєктів); *підготувати презентацію з
послідовності виконання органайзерів.
Дата: 7 - В 03.10.24; 7 - Б 04.10.24; 7 - А 04.10.24
Тема 5 – 6. Виконання технологічних операцій з виготовлення виробу.
Технологічна послідовність виготовлення виробу
з дотриманням правил безпечної праці. (Синхронний режим).
Способи обробки конструкційних матеріалів відповідно до обраного матеріалу. (Синхронний режим).
Мета:
- ознайомити з технологією виконання органайзерів;
- навчити послідовно виготовляти;
- розвивати уяву, пізнавальну активність;
- виховувати естетичний смак, терпіння.
Хід
уроку
І. Організаційна етап
Привітання з учнями, перевірка їх
присутності, наявності необхідних
матеріалів.
ІІ. Актуалізація опорних
знань та життєвого досвіду учнів
1.
Що можна створити з шпагату (джута)?
2.
Які інструменти потрібні для іх
виготовленн?
3.
Правила ТБ під час роботи ножицями, клеєм.
ІІІ. Інструктаж та
практична робота.
Декор
органайзера в техніці декупаж
Вибрати
серветку для декупажу. Можна декорувати частинами, або ж весь його цілком.
«Приміряємо» серветку до поверхні, потім відрізаємо потрібний шматок: для
циліндра смужку, щоб покрити зовнішню частину. Прибираємо два нижніх шари
серветки, залишаючи тільки шар з малюнком.
Наносимо на поверхню шар клею ПВА, тонкий, без надлишків.
Акуратно приклеюємо серветку, намагаючись уникнути складок і розривів.
Коли поверхня повністю покрита серветкою, наносимо ще один шар ПВА.
Після того, як поверхня з зображенням повністю просохла, наносимо шар лаку.
Збірка органайзера
приклеїти картонні трубки до диска, клеєм з’єднати між собою.
IV.Заключна
частина.
Д/з: виконати декор
органайзера (туб) в
техніці декупаж;
Д/З: зібрати
органайзер, принести конструкційні матеріали для оздоблення, клей.
Дата: 7 - В 26.09.24; 7 - Б 27.09.24; 7 - А 27.09.24
Тема 4. Раціональне та доцільне
використання матеріалів. Вибір
технологій для виконання виробу. Розкрій виробу. Дотримання правил БЖД.
Планування роботи з виконання проєкту. (Синхронний режим).
Мета:
навчити раціонально
використовувати матеріал; розкроювати вироби; розвивати уміння та навички учнів, збирати,
опрацьовувати й аналізувати інформацію, розвивати бажання до творчої
діяльності, виховувати позитивне ставлення до праці.
Хід
уроку
І. Організаційна етап
Привітання з учнями, перевірка їх
присутності, наявності необхідних
матеріалів.
ІІ. Актуалізація опорних
знань та життєвого досвіду учнів
·
Що таке масштаб і які види масштабів
існують?
·
Які розміри деталей
наносяться на кресленику? Чи змінюється їх значення?
·
Які типи ліній
існують?
·
6:1 це масштаб
збільшення чи зменшення?
ІІІ. Інструктаж та практична робота.
1. Правила БДЖ.
2. Розкрій виробу.
3. Планування роботи з
виконання проєкту.
Технологія виготовлення
деталей органайзера бюджетним варіантом
Нарізаємо картонну трубку на сегменти.
Висота одного сегмента приблизно дорівнює 12 см, другого – 9 см та 3 см. Відрізати рівне досить складно, а тому краще спочатку намітити лінії олівцем.
Втім, легка кривизна ліній може надати виробу якусь оригінальність.
Для кращого
зчеплення фарби з поверхнею потрібно обробити картонні циліндри шкуркою, а
потім при бажанні прогрунтувати їх, завдавши тонкий шар клею ПВА.
III.
Заключна частина.
Підведення підсумків.
Домашнє завдання: обробити
картонні циліндри шкуркою, а потім при бажанні прогрунтувати їх,
завдавши тонкий шар клею ПВА.
Дата: 7 - В 19.09.24; 7 - Б 20.09.24; 7 - А 20.09.24
Тема 3. Елементи графічної грамоти. Основні типи креслярських ліній. Розміри на кресленнях. Моделювання. Значення моделей і макетів у проєктуванні. Добір матеріалів для виготовлення.
Мета :
Ознайомити учнів з типами ліній, які використовуються під час креслення, їх
призначенням; Нанесенням розмірів, читанням креслеників.
сформувати базові компетентності під час засвоєння знань про вигляди, як
однієї з форми зображень на кресленні;
розвивати просторову уяву в процесі побудови виглядів;
вдосконалити уміння порівнювати, узагальнювати і робити висновки.
Хід роботи
І.Організаційна частина.
1.1 Привітання
- Доброго дня, учні!
Людина й праця, як сіамські діти,
Нізащо їх не можна розділити.
Труд без людини просто не існує,
Людина ж без труда — життя марнує.
Тому до праці нас привчають в школі.
Ми трудимось в майстерні і у полі
І навчимось чогось-таки робити
І буде легше нам у світі жити.
Ми налаштовані на працю і натхнення.
І в праці бачим наше сьогодення.
1.2 Перевірка присутніх
-
А поки ми налаштовуємось на потрібний лад, я відмічу відсутніх.
1.3 Повторення правил ТБ
та правил роботи з конструкційними матеріалами.
-
Давайте пригадаємо правила безпечної роботи з креслярським інструментом:
1. Все на уроці робити
лише з дозволу вчителя.
2. З креслярським
інструментом потрібно поводитись обережно.
3. Роботу виконувати
дисципліновано.
4. Не відриватись від
роботи для іншої справи та не відволікатись.
5. Цінувати кожну хвилину робочого часу, не
витрачати її марно.
1.4 Перевірка наявності
обладнання та конструкційних матеріалів.
-
Отже, діти, дістаньте будь-ласка лінійку та олівці.
II. Мотивація навчальної діяльності.
На
попередньому занятті ми з вами віднайшли форму майбутнього виробу. Але цього
недостатньо, щоб отримати готовий виріб. Треба також,
знати його розміри, кількість деталей, матеріал, з якого
він буде виготовлятись, тощо. Вказані відомості необхідно відобразити
на папері, і згідно з ними виготовити модель.
В
конструюванні існують певні правила, за якими виконують зображення
та наносять розміри. Ці правила обумовлені
розподілом праці – проектування виробу здійснює конструктор, а його виготовлення технолог, робітник тощо. Отже мають бути спільні правила, за якими
технолог міг прочитати всі графічні відомості про об’єкт, який спроектований
іншою людиною - конструктором.
Оволодіваючи
цими правилами ви будете ознайомлюватися з тими знаннями, які застосовують
технологи, конструктори, дизайнери – фахівці, що працюють над створенням
різноманітних технологічних об’єктів. Без графічної грамоти ми не зможемо
виконати креслення майбутнього виробу або прочитати таке креслення чи ескіз,
щоб виготовити нашу виріб. Навіть сам Леонардо да Вінчі, (рис. 2, а)
видатний конструктор і винахідник, перед тим як втілювати свої проекти в життя,
виготовляв технічний рисунок майбутнього виробу. (рис.
2, б)
III. Вивчення нового матеріалу за планом:
а)
Технічний рисунок, креслення.
б)
Правила виконання креслення.
в)
Типи ліній, нанесення розмірів.
г)
Застосування масштабу.
а) Наочне зображення – це зображення, на якому, як і на рисунку,
показано видимими три боки предмета. Проте на відміну від рисунка лінії,
паралельні на предметі в натурі, у цьому разі залишаються паралельними між
собою і на зображенні. Якщо таке зображення доповнити розмірами, то за ним
можна виготовити нескладний предмет.
Наочні
зображення, виконані від руки, на око, без точного додержання розмірів
предмета, називають технічними рисунками.
Креслеником називають документ, який містить зображення предмета та інші відомості, потрібні для виготовлення і контролю цього предмета.
б) У конструкторських бюро (рис. 3, б) і проектних організаціях виконують величезну кількість креслень. Копії з креслень, виконаних в одному місці, розсилають багатьом підприємствам країни. Креслення можуть друкуватись в технічних виданнях – книгах, журналах.
(рис. 3, б)
- Уявіть собі, що було б, якби кожний інженер або кресляр
виконував креслення по-своєму, не додержуючи єдиних правил. Такі креслення були
б незрозумілими для інших. Щоб уникнути цього прийняті і діють
єдині правила (стандарти) „Єдиної системи конструкторської документації”, які встановлюють однакові правила виконання
й оформлення креслень та інших конструкторських документів.
в) При виконанні конструкторських документів
застосовують лінії різної товщини. Кожна лінія має своє призначення.
(рис.
3, в)
Суцільна товста основна – лінія для зображення видимих контурів
предмета. Товщина такої лінії – від 0,6 до 1,5 мм.
Штрихова лінія. Її застосовують для зображення невидимих
контурів предмета. Штрихова лінія складається з окремих штрихів однакової
довжини. Довжина кожного штриха – від 2 до 8 мм. Відстань між штрихами в
середньому 1-2 мм. Товщина штрихової лінії у два-три рази менша за товщину
суцільної товстої.
Штрих пунктирна лінія. Якщо зображення об’єкта, який конструюють
симетричне на ньому проводять вісь симетрії. Для цієї мети застосовують штрих
пунктирну тонку лінію. Ця лінія ділить зображення на дві рівні частини. Вона
складається з довгих тонких штрихів (довжиною від 5 до 30 мм) і коротких
штрихів між ними. Відстань між довгими штрихами 3-5 мм. Товщина як у штрихової
лінії.
г) На практиці доводиться виконувати
зображення дуже великих деталей, як наприклад, окремих деталей літака (рис. 3,
г), корабля, автомашини, і дуже малих – деталей механізму годинника (рис. 4,
г), деяких приладів тощо.
(рис.
3,
г) (рис.
4, г)
- Зображення великих деталей можуть не вміщуватися на аркушах
стандартного формату. Малі деталі, які часом ледве помітні неозброєним оком, не
можна накреслити в натуральну величину наявними креслярськими інструментами.
Тому в кресленні зображення великих деталей
зменшують, а малих збільшують порівняно з дійсними розмірами.
Масштаб – це відношення довжини відрізка на кресленні до
довжини відповідного відрізка в натурі, виражене певним (абстрактним) числом.
Існують такі масштаби:
Зменшення: 1:2; 1: 4; 1: 10 та ін.;
Натуральна величина: 1:1;
Збільшення: 6:1; 4:1; 10: 1.
- Для виконання нашої практичної роботи найкраще брати
масштаб 1:1.
Треба пам’ятати, що в якому б масштабі не
виконувалось зображення, розміри на кресленні наносять дійсні, тобто ті, які
повинна мати деталь у натурі.
IV. Практична робота
4.1 Вступний інструктаж
Завдання. Оформити лист формату А4 та виконати на ньому
креслення відповідних ліній різної товщини, що застосовуються при виконанні
кресленика (суцільна товста, суцільна тонка, штрихпунктирна тонка, штрихова,
штрихпунктирна з двома крапками).
4.2 Закріплення інструктажу
- Пропоную вам разом зі мною закріпити
послідовність виконання роботи:
1. Накреслити рамку (відступ з лівого краю –
20 мм, по останнім краям – 0,5 мм). Положення листа горизонтальне.
2. Накреслити лінії типів, наведених у
завданні.
3. Накреслити допоміжні лінії для виконання
напису.
4.3 Критерії
оцінювання
4 бали – учень накреслив лише рамку
5 балів – учень накреслив рамку і виконав лише
один з наведених типів ліній з допомогою вчителя
6 балів – учень накреслив рамку і встиг
виконати два типи ліній з допомогою вчителя
7 балів – учень накреслив рамку і виконав три
типи ліній з частковою допомогою вчителя
8 балів – учень накреслив рамку і виконав
чотири типи ліній з частковою допомогою вчителя.
9 балів – учень накреслив рамку, виконав
чотири типи ліній і почав креслити розмітку для напису з частковою допомогою
вчителя
10 балів – учень накреслив рамку, виконав
чотири типи ліній, накреслив розмітку для напису без допомоги вчителя
11 балів – учень накреслив рамку, виконав
чотири типи ліній, накреслив розмітку та зробив напис без допомоги вчителя.
12 балів – учень виконав завдання без допомоги
вчителя від початку до кінця, а також накреслив рамку для основного напису та
заповнив її. (додаткове завдання)
4.4 Практична робота
- Що ж, інструктаж проведено, критерії
оцінювання оголошені, тож, діти, можете приступати до роботи.
V. Підбиття
підсумків уроку
5.1 Повторення окремих
теоретичних питань
- Що ж, діти, на сьогоднішньому уроці ми
познайомилися з вами з такими поняттями, як технічний малюнок, кресленик,
масштаб.
Тож хто відповість мені на питання:
·
Що таке масштаб і які
види масштабів існують?
·
Які розміри деталей
наносяться на кресленику? Чи змінюється їх значення? (Розміри наносять дійсні.
Значення не змінюється)
·
Які типи ліній
існують? (суцільна товста, штрихова, штрих пунктирна, суцільна тонка, штрих
пунктирна з двома крапками)
·
6:1 це масштаб
збільшення чи зменшення? (збільшення)
5.2 Оцінювання робіт
5.3 Прибирання робочих місць
5.4 Домашнє завдання: підготувати туби, матеріал для іх оздоблення; вивчити тему та накреслити вивчені лінії.
Дата: 7 - В 12.09.24; 7 - Б 13.09.24; 7 - А 13.09.24
Тема 2. Метод фокальних об*єктів, його призначення. Створення банку ідей для реалізації задуму творчого проєкту. (Синхронний режим).
Мета: Розкрити поняття
методу фокальних об’єктів. Розвивати уміння та навички учнів, збирати,
опрацьовувати й аналізувати інформацію, розвивати бажання до творчої
діяльності, виховувати позитивне ставлення до праці
Обладнання матеріали та інструменти: зразки виробів, презентація ІКТ.
Формування ключових компетентностей: предметна, проектно-технолгічна.
Очікувані результати навчальної діяльності: Вміння характеризувати метод фокальних
об’єктів, визначати вироби-аналоги, складати опис виробу та вимоги до нього .
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
I.
Організаційна етап
Ви сьогодні вже
проснулись?
Мамі зранку
посміхнулись?
Клас наш радо вас
вітає!
Настрій кожен гарний
має?
Станьмо разом в дружне
коло!
Привітай нас, рідна
школо!
Добрий день!
Привітання з учнями, перевірка їх присутності, наявності робочого одягу та необхідних матеріалів.
ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого
досвіду учнів
Розпочинаючи вивчення нового розділу навчальної програми,
давайте пригадаємо вивчене вами раніше.
a.
З чого починається процес проектування виробу?
Очікувана відповідь:
«Виконання будь-якої роботи, особливо творчої, відбувається за певним планом.
Виконується необхідна документація та подається необхідна інформація про процес
створення виробу. Ця діяльність має назву – проєкт.»
b. З яких етапів складається процес проектування?
Очікувана відповідь:
«Процес проектування виробів в умовах виробництва складається з таких основних
етапів:
• дослідження та
складання завдань проєкту;
•
художньо-конструкторський пошук;
• ескізний проєкт;
• складання
конструкторської документації.»
III.
Мотивація
навчальної діяльності.
Предмети, які оточують людину, використовувалися з давніх-давен.
Але коли порівняти їх з такими ж стародавніми, то багато в чому
вони будуть різнитися. І це зрозуміло. Адже з розвитком людства
удосконалювалися і технології, створювалися нові матеріали і все це вимагало
удосконалення цих предметів, їх відповідності чітко визначеним вимогам:
технологічним, естетичним, функціональним, економічним і екологічним.
Уміння знаходити варіанти, аналізувати їх і завдяки цьому
створювати кращий варіант виробу завжди стане у пригоді у вашому житті. Ось над
ци ми і будемо сьогодні працювати.
Для кожної дрібниці знайдеться своє
відділення. А можна відрізати у пластикових або металевих пляшок верх,
прикрасити та закріпити їх між собою,
зробивши органайзер.
IV. Повідомлення теми і завдань уроку.
Тема сьогоднішнього уроку: «Метод фокальних об*єктів,
його призначення. Створення банку ідей для реалізації задуму творчого проєкту.»
V. Визначення завдань для учнів на урок.
·
Ми повинні разом з вами ознайомитись із
методом фокальних обʼєктів,
·
Ознайомитись із видами моделей аналогів.
·
Навчатись виконувати опис виробу та вимог до
нього.
VІ. Вивчення нового матеріалу.
Методом фокальних об’єктів
називають процес перенесення властивостей випадково обраних явищ та об’єктів на
предмет, який проєктується. Суть методу в тому, що виріб який маємо
конструювати (наприклад органайзер) ставимо у фокусі (центрі) схеми. Саме від слова «фокус» і
походить назва цього методу. Вибираємо ще декілька будь-яких понять чи виробів,
вибраних випадково. Визначаємо їх властивості, а далі поєднуємо властивості з
фокальним об’єктом або його частиною. Бажано знайти більшість ознак чи властивостей та поєднати
у єдиний варіант.
Форму виробу, яку використовують для розробки цілого ряду виробів,
називають базовою. Моделлю-аналогом
називається модель, створена на основі базової моделі, але відрізняється формою
деталей чи оздобленням. Використання
моделей-аналогів значно прискорює і здешевлює процес художнього конструювання.
VII. Формування умінь і практичних
навиків учнів. Практична робота.
Перед тим, як перейти до практичної частини уроку нам необхідно
ще раз ознайомитись із правилами безпечної праці під час
виконання практичних робіт.
Вступний інструктаж.
Правила безпечної праці при проведенні
практичних робіт.
1. Приступати до виконання робіт тільки з дозволу
вчителя.
2. Користуватись тільки справним
інструментом.
3. Інструменти і матеріали на робочому столі
повинні розміщуватись у певному порядку: прямо перед працюючим – підкладна
дошка, ліворуч – матеріали, праворуч – інструменти.
4. Під час роботи ріжучим і колючим інструментом
необхідно стежити, щоб пальці рук не були в зоні напрямку руху леза або вістря.
5. Не працювати різальним інструментом без опори.
6. Забороняється торкатися і вмикати важелі та
кнопки обладнання, розміщеного в майстерні.
7. Не можна без дозволу вчителя вмикати електричне
обладнання в розетки.
Поточний інструктаж.
1.
Обвести на
матеріалі диск: одне коло вирізати по контуру, біля другого кола на 1,5 см
більше провести ще одне коло (можна проводити від руки) і вирізати його.
2.
Починаємо
приклеювати на одну сторону диска спочатку
більше коло (клей наносимо тільки по колу).
3.
На залишках
матеріалу (на прибавці – 1,5 см) робимо надрізи, щоб потім можна було його
підігнути на іншу сторону диска.
4.
Другим
колом (меньшим) заклеяти виворітну сторону диска.
5. Оцінювання навчальних
досягнень. Виставлення оцінок.
6. Контроль за прибиранням
робочих місць.
VIIІ.
Заключне слово вчителя.
Ми з вами сьогодні
виконували технологічний процес підготовка та оздоблення, під час якого
використовували нові різні види інструментів та
пристроїв. Надіюсь на те, що отриманні знання на уроці вам стануть у
пригоді не лише на уроках трудового навчання але ви їх і використаєте в вашому
житті.
ІХ. Завдання додому.
Підготувати туби та матеріал для їх оздоблення: клей
ПВА, різнокольорова серветка трьох слойна або інший матеріал; повторити правила безпечної праці
при проведенні практичних робіт.
Обклеєні диски сфотографувати з двох сторін та надіслати на ел. адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Дата: 7-В 05.09.24; 7 - Б 06.09.24; 7 - А 06.09.24
Тема 1. Правила внутрішнього розпорядку, організація робочого місця. Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги. (Синхронний режим).
Мета.
-навчальна: вивчити правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання проєктів; навчитись правильно планувати проєктну діяльність;
-розвивальна: розвивати мислення, пам*ять;
- виховна: виховувати зацікавленість до роботи.
І. Мотивація навчальної частини.
Діти! Ми в першому семестрі повинні навчитись виготовляти вироби, які можно застосувати для побуту. Для цього ви повинні придбати диск, пряжу, бумагу для оздоблення, клей, а також завести зошити в клітинку для записування тем, основних понять, схем тощо.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
Історія виникнення органайзера.
У перекладі з англійської "органайзер" - це організатор. Раніше робили блокноти для нотаток - внутрішнє розбиття по дням тижня, іноді з датами на весь рік. Зараз програми для заміток і планування справ становлюються на всі мобільні телефони та планшети.Випускаються також окремі електронні пристрої (КПК), однак сьогодні вони користуються невисокою популярністю.
Після того, як планування стало доступним, люди задумалися про організацію матеріальних речей. В будь-якому магазині госптоварів можна придбати органайзери для дрібниць, канцелярії, одягу та інших предметів. Цим словом зазвичай називають спеціальні чохли, коробки та інші пристосування для зберігання, відмінною рисою яких є наявність безлічі відділень. В органайзери можна скласти будь-які речі.
Призначення проєктованого виробу
1. Визначити призначення виробу. Виріб призначений для зберігання олівців, ручок, гумок і іншого канцелярського приладдя.
2. Експлуатаційні показники застосування виробу (виду роботи) на практиці. Так як органайзер призначений для впорядкування робочого місця на письмовому столі і слугуватиме як частина інтер*єру він повинен займати не багато місця, бути зручним у використанні, мати добре оброблену поверхню, привабливий естетичний вигляд.
3. Вплив виробу на якість і ефективність реалізації ним експлуатаційних показників. Виріб компактний, стійкий проти перевертання, за рахунок природних матеріалів із яких виготовлено органайзер він має добрі екологічні і естетичні показники.
4. Вимоги до виробів (видів робіт) даного призначення. Основними вимогами є насамперед експлуатаційні характеристики: габаритні розміри, стійкість виробу, зручність у використанні. Виріб повинен відповідати естетичним, санітарно-гігієнічним вимогам.
Вимоги до матеріалів
3. Правила безпечної роботи.
Санітарно-гігієнічні вимоги.
ІІІ. Інструктаж та самостійна практична робота.
Інструменти та матеріали
1. Кілька щільних картонних туб від фольги або харчової плівки, які в сумі утворюють потрібний розмір пристосування.
3. красивий папір або тканина; серветка для декупажу;
4. клей ПВА, дракон; шкурка;
5. ножиці, канцелярський ніж; ножівка по дереву;
6. лінійка, олівець;
7. фарба акрилова водоемульсійна (без запаху);
8. Кисть або губка для нанесення фарби.
Зразки-аналоги
IV. Заключна частина
Добре відомо, що те, що нас оточує, впливає не тільки на настрій, але і на ефективність роботи. Отже, оглянемося навколо себе. Купа книжок, розкидані по всій кімнаті дрібниці, до яких весь час "не доходять руки", олівці, прилади для шиття і рукоділля. З цим потрібно щось зробити. Спробуємо виготовити органайзери своїми руками, щоб сказати наше тверде "ні" безладу і ентропії. Не вистачає ідей або часу? В принципі, можна все це купити. Але куди приємніше зробити органайзери своїми руками, для своїх речей, за власними проектами. Все залежить і від фантазії, і від того, скільки ми хочемо витратити на виріб. В ідеалі практично будь-яку модель можна виготовити з "непридатного матеріалу".
V. Домашнє завдання:
Комментариев нет:
Отправить комментарий