11 клас - технологія 2024-2025 н.р.
Дистанційне навчання
Дата: 16.09.24
Тема. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 1 "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини", оцінити рівень знань. (Синхронний режим).
Тип уроку: контроль знань.
Тестові завдання для перевірки знань
І рівень
Укажіть правильну відповідь
1. Метод синектики є варіантом методу:
а) функціонально-вартісного аналізу;
б) фокальних об*єктів;
в) мозкової атаки;
г) морфологічного аналізу.
2. Пряма аналогія - це:
а) аналіз того, як в інших галузях розв*язується подібна проблема;
б) вживання в образ об*єкта й розуміння його на основі власних відчуттів;
в) пошук розв*язань у міфах, казках, фантастиці;
г) стислий символічний опис проблеми у формі парадокса або метафори.
3. Мета функціонально-вартісного аналізу
а) вибір оптимального співвідношення між споживчими властивостями й витратами на їх досягнення;
б) створення морфологічної скриньки;
в) генерація можливо більшої кількості ідей;
г) висування гірлянд випадковостей й асоціації.
ІІ рівень
4. Дайте визначення.
Суть методу фокальних об*єктів полягає в ....
5. Доповніть речення.
У мозковому штурмі беруть участь ... і ... групи людей: ... .
6 Укажіть усі правильні відповіді.
А У методі фокальних об*єктівкраще використовувати випадкові слова з різних галузей: техніки, поезії, фантастики, явищ природи, живих об*єктів тощо.
Б Метою мозкового штурму є висування двох-трьох ідей.
В Морфологіяний аналіз заснований на побудові таблиці, в якій перелічуються всі основні елементи, що складають об*єкт, і вказується найбільша кількість варіантів реалізації цих елементів.
Г Основне завдання ТРВЗ - одержання кінцевого результату розв*язання проблеми.
ІІІ рівень
7. Заповніть таблицю "Характеристика методу морфологічного аналізу".
Цінність (достоїнства):
Недоліки:
8. Сформулюйте ознаки, за якими технічний винахід називається винаходом.
IV рівень
9. Виберіть об*єкт для вдосконалення.
10. Доберіть метод для проєктування.
Я вибираю метод ........, тому що .......... .
11. Запропонуйте варіанти розв*язання проблеми, використовуючи обраний метод.
Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com
Мета:
узагальнити й систематизувати знання за розділом "
Дата: 09.09.2024
Урок №2.
Тема 2. Методи творчого й критичного мислення в проєктній технології. Винахідництво. (Синхронний режим)
Мета:
- Ознайомити
із методами критичного мислення, галузями та технологіями їх застосування;
- Навчити
використовувати метод морфологічного аналізу для вирішення завдань проєкту;
- Розвивати
творчі здібності, а також здібності до технічної творчості;
- Прищеплювати
навички культури спільної праці.
Перебіг уроку
І.
Організаційна частина
Привітання, облік присутніх.
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
1. Яка
сфера застосування методу мозкового штурму?
2. У
чому відмінність методів мозкового штурму й синектики?
3. Якими
є переваги методу фокальних об*єктів?
ІІІ.
Мотивація навчальної частини.
Ознайомлення з темою і метою урока.
IV. Вивчення нового матеріалу.
Методи створення нових ідей.
1. Метод функціонально-вартісного
аналізу (ФВА)
Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) ФВА (функціонально-вартісний
аналіз) — метод техніко-економічного дослідження систем, спрямований на
оптимізацію співвідношення між їхніми споживчими властивостями і витратами на
досягнення цих властивостей. Метод розробив конструктор Пермського телефонного заводу Ю.М.Соболєв
Завдання
ФВА є досягненням найвищих споживчих властивочтей продукції при одночасному
зниженні всіх видів виробничих витрат.
Цей
метод системного дослідження об*єкта (виробу, явища)… спрямований на зниження
витрат, під час проєктування, виробництва й експлуатації без втрат якості і
корисності продукції.
2. Теорія розв'язання винахідницьких завдань
(ТРВЗ)
ТРВЗ не є чіткою науковою теорією. ТРВЗ являє собою узагальнений досвід винахідництва й вивчення законів розвитку науки та техніки. Поява ТРВЗ була спричинена потребою прискорити винахідницький процес, виключивши з нього елементи випадковості: думка, що раптово й непередбачено майнула в голові, сліпий перебір і відкидання варіантів, залежність від настрою тощо. Крім того, метою ТРВЗ є поліпшення якості й збільшення рівня винаходів.
ТРВЗ, запропонована Г. С.
Альтшуллером і його колегами в 1946 р. і вперше опублікована в 1956 р.,— це
технологія творчості, заснована на ідеї про те, що «винахідницька творчість
пов'язана зі зміною техніки, що розвивається за певними законами» і що
«створення нових засобів праці має, незалежно від суб'єктивного до цього
ставлення, підкорятися об'єктивним закономірностям». При створенні ТРВЗ була використана велика
винахідницька база з технічних розв'язань у Радянському Союзі.
Дотримуючись
алгоритмів ТРВЗ, можна знаходити «витончені» розв'язання, над якими конкуренти
можуть безрезультатно битися роками. Останні приклади з практики провідних
світових компаній (Ford, Boeing, Samsung, Hewlett Packard, Siemens)
підтверджують працездатність методів ТРВЗ, що були успішно застосовані на
виробничих і сервісних підприємствах, а також у консалтингових компаніях США,
Європи, Японії, Кореї та інших країн. ТРВЗ набула світового визнання як метод
інноваційного технічного й бізнес-мислення. Використовуючи ТРВЗ, компанії у
всьому світі заощаджують значні ресурси, знижують витрати, удосконалюють свою
продукцію й винаходять нову. ТРВЗ змінила світ рекламістів, креаторів
і людей інших творчих професій у кардинально кращу сторону. У результаті свого
розвитку ТРВЗ вийшла за межі розв'язання винахідницьких завдань у технічній
галузі й сьогодні використовується також у нетехнічних галузях (бізнес,
мистецтво, література, педагогіка, політика тощо).
Головний принцип ТРВЗ базується на
твердженні, що кожне завдання має нескінченну кількість розв'язань. Умови
завдань мають бути загальними, абстрактними, не пов'язаними з конкретними
життєвими ситуаціями. Ще одна дуже важлива
умова формулювання творчого завдання ТРВЗ — орієнтація на результат.
Спрощений алгоритм
розв'язання творчих завдань
1.
Зрозуміти завдання й
налаштуватися на його розв'язання, «стати в мисливську стійку». Відтворити
завдання своїми словами, зробити малюнок (підключити образне мислення).
Визначити тип завдання — логічне, творче, технічне й т. п.
2.
Спробувати розв'язати
завдання традиційними методами: методом спроб і помилок, дотримуючись здорового
глузду (логіки), частинами, за аналогією (чи не розв'язував я подібного завдання?),
за асоціацією, методом пошуку компромісу, шляхом експертних оцінювань
(порадитися з мудрою доброзичливою людиною).
3.
Якщо завдання творче і
складне і його не вдалося розв'язати традиційними методами, тоді
використовуйте такі кроки:
3.1. Сформулюйте протиріччя, укажіть шкідливу функцію.
ТРВЗ виділяє три види
протиріч (у порядку зростання складності розв'язання):
·
адміністративне
протиріччя: «необхідно поліпшити систему, але я не знаю, як (не вмію, не маю
права) зробити це». Це протиріччя є найслабкішим і може бути розв'язане
або вивченням додаткових матеріалів, або прийняттям адміністративних рішень;
· технічне протиріччя: «поліпшення одного
параметра системи призводить до погіршення іншого параметра»;
· фізичне протиріччя: «для поліпшення системи якась її . частина має перебувати в різних фізичних станах одночасно, що неможливо».
2. Сформулюйте ідеальне кінцеве розв'язання (ІКР) і дайте відповідь на запитання:
«Що заважає одержати ІКР?».
3. Визначте, які основні частини беруть участь у
завданні (складіть модель завдання).
4. Пошукайте ресурс (можливості для вирішення) в
кожній із цих частин, необхідний для одержання ІКР і узгодження протиріччя.
5. Використовуйте прийоми для узгодження
протиріччя, знайдіть кілька розв'язань.
6. Визначте силу одержаних розв'язань і виберіть найкраще
розв'язання для певних конкретних
умов за заданими критеріями.
Під час розв*язання творчих
завдань ТРВЗ (теорія розв*язання винахідницьких завдань) виділяє три види протирія:
1. адміністративне протиріччя;
2. технічне;
3. фізичне.
3.Морфологичний
аналіз
Зазвичай створення морфологічного аналізу пов'язують із двома
іменами: середньовічним ченцем Раймондом Лулліем (приблизно 1235-1316 рр.) і
астрофізиком Фрицем Цвіккі, який працював у США в середині XX ст.
Морфологічний аналіз заснований на побудові таблиці (морфологічної
скриньки), у якій перелічуються всі основні елементи, що складають об'єкт,
і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації
цих елементів. Комбінуючи варіанти реалізації елементів об'єкта, можна одержати
найнесподіваніші нові розв'язання.
Послідовність дій при цьому така:
·
Точно сформулювати
проблему.
·
Визначити найважливіші
елементи об'єкта (ряди таблиці).
·
Визначити варіанти
виконання елементів (стовпці таблиці).
·
Занести їх до таблиці
(заповнити комірки).
·
Оцінити всі наявні в
таблиці варіанти.
·
Вибрати оптимальний
варіант.
Головні недоліки методу:
1. спрощеність підходу до аналізу об'єкта;
2. можливість одержання занадто великої кількості варіантів для розгляду.
Галузь
застосування: там, де можливо знайти нову ідею за рахунок комбінації відомих
рішень (реклама, дизайн тощо).
Секрети
успіху полягають у виборі невеликої кількості найістотніших основних
параметрів (вибрати основне чомусь завжди буває нелегко) і якомога більшої
кількості найнеймовірніших варіацій, а також у доброму знанні теми.
4.
Винахідництво
Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де
творчий процес знаходження нового розв'язання технічного завдання, націленого
на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході. Винахід — це розв'язання технічного завдання, що
належить до матеріального об'єкта (продукту) або процесу здійснення дій над
матеріальним об'єктом за допомогою матеріальних засобів (способу).
Щоб бути
визнаним винаходом, відповідне технічне рішення повинне мати:
· новизну (не бути відомим з існуючого рівня
техніки);
• винахідницький рівень (не бути очевидним,
виходячи з поточного рівня знань фахівців);
· можливість промислового застосування.
Винахід є об'єктом інтелектуальної
власності. Право на винахід
виникає при його державній реєстрації. Документом, що підтверджує право на
винахід, є патент на винахід.
Винахідництво Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де творчий
процес знаходження нового розв’язання технічного завдання, націленого на
досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході.
V. Заключна частина
1. Закріплення нових знань.
2. Домашнє завдання: вивчити тему, підготуватись
до тематичного оцінювання.
Дата: 02.09.24
Урок №1.
Тема. Методи творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчість як основа перетворювальної діяльності людини. (Асинхронний режим).
Мета:
- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;
- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.
Хід заняття
І. Організаційна частина.
Добрий день!
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Повторення і узагальнення знань, отриманних у 10 класі.
1. Що являє собою проєкт?
- Проєкт (кинутий уперед задум) - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об*єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту.
2. На що спрямований процес проєктування?
- Процес проєктування спрямований на одержання певного результату в заданий проміжок часу, і може бути реалізований за умов наявності ресурсів (матеріальних, людських, фінансових).
3. Назвати етапи виконання творчих проєктів.
- ознайомлення з переліком завдань;
- здійснення реального практичного виробу;
- виконання завдання;
- захист роботи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Сьогодні ми ознайомимося з методами творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчістю як основою перетворювальної діяльності людини.
Метою урока є:
- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;
- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.
IV. Вивчення нового матеріалу.
"Технологія"(греч.-мистецтво, майстерність) у значенні науки про майстерність виникло у зв*язку з технічним прогресом.
Технологія - це сукупність знань про способи і засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом.
Технологічний процес завжди передбачає чітку послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) за певних умов.
До технологій та методів творчої діяльності відносять:
Для проведення
мозкової атаки обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:
1. генератори ідей —
учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;
2. критики-аналітики —
члени комісії, які обробляють запропоновані варіанти. У ці групи слід відбирати
людей, які мають певні якості.
Ведучий: вимоги до учасника.
Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи його хід.
Повноваження ведучого:
1. Відповідати за
процедуру й регламент роботи (дотримання правил).
2. Припиняти
неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната», «павиний хвіст»
тощо.
3. Забезпечувати
психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й доброзичливості
(повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).
4. Керувати процесом
пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати формулювання завдання, розширювати
поле пошуку, виділяти нові напрямки й аспекти розв’язань, задавати нові
напрямки пошуку рішень для учасників).
Успіх мозкового
штурму залежить від психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль
ведучого в мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і
вдихнути свіжі сили в процес.
Генератор ідей: вимоги до учасника.
Завдання генератора ідей: безупинно висувати ідеї щодо поставленої
проблеми або завдання.
Вимоги до генераторів:
Висування великої
кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на нових принципах,
перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих несподіваних
аналогій.
Використання ідей,
висунутих раніше іншим генератором.
Генераторові ідей має
бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду, а також оптимізм.
Неприпустимо включати
в групу генераторів природжених скептиків і критиканів.
Генератори ідей
повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити від нав’язливих
ідей.
Типовий генератор
активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми, завдання, у присутності
третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»). Тіньовий генератор активно
висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має позитивну установку на творчість,
але в нього немає досвіду, низький рівень вимог. Бажано мати в групі
генераторів дівчат і юнаків.
Аналітик: вимоги до учасника.
Завдання
критика-аналітика: виявлення
раціонального зерна в кожній запропонованій до аналізу ідеї.
Вимоги до аналітика:
1. Розуміння специфіки
проблеми (завдання).
2. Здатність до
узагальнення.
3. Йому мають бути
притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та, котра аналізується саме
зараз.
4. Гарні аналітики
можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після класифікації принципів,
висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в мозковому штурмі —- новий
напрямок пошуку, а не конкретне рішення.
Етапи й правила мозкового штурму
Попередній етап — постановка проблеми. На початку цього етапу проблема має
бути чітко сформульована. Учасникам розповідається про завдання генераторів
ідей і аналітиків. Потім кожний пише, у якій групі він хотів би брати участь зі
своїми товаришами. Відбувається відбір учасників штурму, обрання ведучого.
Основний етап — генерація ідей. Дуже важливо дотримувати правил цього
етапу:
Головне — кількість ідей. Не робіть ніяких
обмежень, радо приймаються як логічні, так і абсурдні ідеї.
Повна заборона на критику й кожну (у тому
числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, тому що оцінювання відволікає від
основного завдання і збиває творчий настрій.
Незвичайні й навіть абсурдні ідеї уважно
вислуховуються.
Комбінуйте й поліпшуйте будь-які ідеї.
Усі ідеї фіксуються (записуються на дошці, на
диктофон, іншими засобами).
Заключний етап —
групування, відбір і оцінювання ідей. Визначаються найцінніші ідеї та
підбивається остаточний підсумок мозкового штурму. На цьому етапі, на відміну
від другого, оцінювання не обмежується, а навпаки, вітається. Методи аналізу й
оцінювання ідей можуть бути дуже різними. Успішність цього етапу прямо залежить
від того, наскільки «однаково» учасники розуміють критерії відбору й оцінювання
ідей.
Зоною оптимального використання
мозкового штурму є:
1. Завдання, коли ми ще не маємо глибоких
знань про об’єкт дослідження й необхідно визначити напрямки розв’язання
проблеми. На цьому етапі ми поки що не можемо застосувати логіку. Припустімо,
що проблема виникла нещодавно.
2. Завдання на проектування нової продукції,
ідей реклами тощо.
3. «Зворотні» завдання («зворотний» мозковий
штурм): як погіршити товар, процес, послугу. Вирішуються ці завдання для того,
щоб після зворотного мозкового штурму знайти «зайві ланки» і виключити з
процесів непотрібні або шкідливі процедури.
Основний недолік методу — мала продуктивність при значних витратах часу.
Метод синектики Синектика (із гр. — «сполучення різнорідних елементів») —
вид мозкового штурму при допущенні обговорення й відсівання ідей на стадії їх
висування. Синектика (Synectics) — методика психологічної
активізації творчості, запропонована Вільямом Дж. Гордоном у 50-ті рр. XX ст.. При організації
пошуку нових рішень методом синектики дотримують тих самих правил, що й при
використанні методу мозкового штурму. При цьому варто враховувати, що
відмінність методу синектики полягає в тому, що на стадії висування ідей
заохочуються їх критика й відсівання тих ідей, які не відповідають поставленому
завданню.
У процесі генерування використовується прийом
аналогій.
Види аналогій.
Пряма аналогія
При прямій аналогії розглянутий об’єкт
порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом у природі або техніці.
Наприклад, для вдосконалення процесу фарбування меблів застосування прямої
аналогії полягає в тому, щоб розглянути, як забарвлені мінерали, квіти, птахи
тощо або як фарбують папір, кіноплівки та ін.
Символічна аналогія
Символічна аналогія вимагає в парадоксальній
формі сформулювати фразу, яка буквально двома словами відображає суть явища.
Наприклад, при розв’язанні завдання, пов’язаного з мармуром, знайдено
словосполучення «райдужна сталість», тому що відшліфований мармур (крім білого)
— весь у яскравих візерунках, що нагадують веселку, але всі ці візерунки
постійні.
Фантастична аналогія
При фантастичній аналогії необхідно уявити
фантастичні засоби або персонажів, які виконують те, що потрібно за умовами
завдання. Наприклад, хотілося б, щоб дорога існувала там, де її торкаються
колеса автомобіля.
Особиста аналогія
Особиста аналогія (емпатія) дозволяє уявити
себе тим предметом або частиною предмета, про який ідеться в завданні. У
прикладі з фарбуванням меблів можна уявити себе білою вороною, що хоче
пофарбуватись. Або, якщо вдосконалюється зубчаста передача, то уявити себе
шестірнею, що обертається навколо своєї осі, підставляючи боки сусідній
шестірні. Слід у буквальному значенні входити «в образ» цієї шестірні, щоб на
собі відчути все, що дістається їй, і яких вона зазнає незручностей або
перевантаження. Що дає таке перевтілення? Воно значно зменшує інерцію мислення й
дозволяє розглянути завдання з нової точки зору.
3. Метод контрольних
запитань
4. Метод фокальних об*єктів (МФО), або метод випадковостей.
5.
Комментариев нет:
Отправить комментарий