11 клас - технологія 2024-2025 н.р. ІІ семестр

                Дистанційне навчання

11 - Б: посилання на онлайн урок:

https://us05web.zoom.us/j/85992509623?pwd=uP6a7Lf1gM9OxYDjLtXHrdCTYdWzqN.1

Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom. Ідентифікатор конференції: 859 9250 9623 Код доступа: gvKui2

11 - А: посилання на онлайн урок:

https://us05web.zoom.us/j/83030154578?pwd=bTIc9BhVfmsg0Anfqge7P7jbSzCrSH.1

Людмила Тетервова запрошує вас на заплановану конференцію: Zoom.  Ідентифікатор конференції: 830 3015 4578 Код доступа: Mp2HGA

                                          ІІ семестр

Модуль. Продукт проєктно-технологічної діяльності: волонтерство.

                    Соціальний проєкт.

Дата: 03.02.2025

Тема 4. Методи проєктування. Метод фокальних об'єктів, його призначення.  (Синхронний режим – зустріч у призначенному місті з інструментами та матеріалами.)

Практична робота: створення виробів для допомоги ЗСУ. Інструменти та матеріали для їх виготовлення.

1.     1. Методи проєктування.  Метод фокальних об'єктів, його призначення. https://www.youtube.com/watch?v=DCMj4MHBois

2.      2. Практична робота: створення виробів для допомоги ЗСУ. Інструменти та матеріали для їх виготовлення: ножиці, голка з великим вушком, нитки-ірис, драп, картон, утеплювач; викрійка.

3.     3. Правила безпечної роботи з ножицями та голкою.

4.      4. Правила техніки безпеки під час повітряної тривоги.

Дата: 27.01.25

Тема 3. Волонтерство. Напрями діяльності волонтерських груп.

Синхронний режим (зустріч у ПК за розкладом занять, з собою принести ножиці).

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про волонтерську діяльність в Україні

Цей Закон визначає основні правові та організаційні засади провадження волонтерської діяльності і спрямований на розвиток та поширення волонтерства в Україні.

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1 Визначення термінів

Волонтер - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану, благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно-корисний характер. Волонтером може бути особа, якій виповнилося чотирнадцять років.

Волонтерська діяльність (волонтерство) - соціально спрямована, благодійна, неприбуткова, вмотивована, суспільно корисна діяльність, що провадиться волонтерами та волонтерськими організаціями шляхом виконання робіт та надання послуг громадянам, організаціям та суспільству в цілому.

Волонтерська організація - зареєстроване в установленому порядку неприбуткове об'єднання громадян або благодійна організація, для яких провадження волонтерської діяльності є статутним видом діяльності.

Волонтерська допомога - роботи та послуги, що виконуються (надаються) суб'єктами волонтерської діяльності громадянам, підприємствам, установам, організаціям у порядку, визначеному цим Законом.

Набувачі волонтерської допомоги - фізичні особи, об'єднання громадян, неприбуткові підприємства, установи, організації, які відповідно до цього Закону мають право на одержання волонтерської допомоги.

Посвідчення волонтера - документ встановленого зразку, який видається волонтерськими організаціями фізичним особам з метою підтвердження факту набуття ними статусу волонтера, та надає їм право провадити волонтерську діяльність.

Статус волонтера - сукупність визначених законом прав та обов'язків волонтера.

Суб'єкти волонтерської діяльності - фізичні та юридичні особи, що провадять волонтерську діяльність у відповідності до цього Закону.

Стаття 2 Мета волонтерської діяльності

Метою волонтерської діяльності є розвиток громадянської свідомості, патріотичного виховання, посилення суспільної згуртованості громадян України на основі загальнолюдських цінностей і національних традицій.

Стаття 3 Принципи волонтерської діяльності

Волонтерська діяльність здійснюється на принципах:

1) неприбутковості;

2) добровільності;

3) доброчинності;

4) законності;

5) гуманності;

6) етичності;

7) конфіденційності;

8) суспільної корисності;

9) доступності та відкритості;

10) невтручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у волонтерську діяльність.

Стаття 5 Основні напрями волонтерської діяльності

1. Основними напрямами волонтерської діяльності в Україні є:

1) надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги;

2) благодійництво та благодійницька діяльність;

3) охорона навколишнього природного середовища;

4) організація дозвілля для дітей та юнацтва та туристична діяльність;

5) розвиток культури та мистецтва, охорона та відтворення пам'яток історії та архітектури, захист національної спадщини;

6) зміцнення національних традицій та підтримка національних меншин;

7) охорона здоров'я, материнства та дитинства;

8) розвиток фізичної культури та спорту;

9) забезпечення безпеки вболівальників під час проведення спортивних змагань;

10) участь у подоланні наслідків надзвичайних ситуацій та надання допомоги жертвам катастроф, військових конфліктів, стихійних явищ, природних катаклізмів, інших надзвичайних ситуацій на території України та за її межами;

11) надання безоплатної правової допомоги;

12) розвиток та популяризація волонтерської діяльності.

Стаття 6 Обмеження щодо провадження волонтерської діяльності

1. Не може вважатися волонтерською діяльність, яка хоч і містить ознаки волонтерської, але провадиться в інтересах та на користь членів сімей, інших родичів та друзів волонтерів або носить разовий, випадковий характер.

2. Забороняється залучати волонтерів до участі:

1) у військових конфліктах та миротворчих операціях;

2) у здійсненні оперативно-розшукової діяльності, провадженні дізнання та досудового слідства;

3) у виконанні завдань, які пов'язані з державною таємницею;

4) у будівництві приватних об'єктів нерухомості;

5) у виконанні завдань, які можуть становити пряму чи опосередковану загрозу життю волонтерів.

3. Забороняється надання волонтерської допомоги органам державної влади, органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам, організаціям, метою діяльності яких є отримання прибутку.

Дата: 20.01.2025

Тема 2. Соціальні проєкти. Створення банку ідей для реалізації задуму створення соціального проєкту. (Асинхронний режим).

Алгоритм створення банку ідей.

Соціальні проєкти. Створення банку ідей для реалізації задуму створення соціального проєкту.

Алгоритм створення банку ідей.

 

     Соціальний проект – сконструйоване соціальне нововведення, метою якого є створення, модернізація чи підтримка в середовищі матеріальної або духовної цінності, яка має просторово-часові та ресурсні обмеження і вплив якої на людей визнається позитивним за своїм соціальним значенням.

     Мета проекту — це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного строку при заданих умовах реалізації проекту.

     Соціа́льна програ́ма — комплекс узгоджених заходів, що спрямовані на вирішення комплексу соціальних проблем. Як правило, соціальний та соціально-економічний ефект соціальних програм виражається в підвищенні якості життя громадян і суспільства в цілому.

Найкращі соціальні проекти України

Соціальні Проекти для ЗСУ — Прискорюй нашу перемогу разом з нами! Долучайся до зборів на допомогу ЗСУ. Сила в єдності! Посилюйте допомогу ЗСУ разом з нами! 

Виготовлення будь-якого технічного чи технологічного об'єкта починають із творчого задуму. Розмірковуючи над проблемою, дизайнер намагається віднайти найвдаліший задум чи найліп-шу ідею, що допоможе розв'язати технічне протиріччя вчені довели, що цей процес спонтанного відкриття не є чимось випадковим, а має свої приховані закономірності Творчий задум.

Завжди існували науковці, які вважали, що творчі відкриття — це результат випадковості, сфера підсвідомого, не пов'язана з логікою та інтелектом. Інші дослідники, спираючись на ідеї І. П. Павлова та В. М. Бехтерева, вважають, що процес творчості може відбуватись на заниженому рівні актив-ності свідомості або на рівні підсвідо- мості. Проте таке може відбуватись, якщо цьому передувала розумова робота з накопичення певної інформації про досліджуваний об'єкт. В. М. БухтєревІ. П. Павлов. Чи може людина навчитись робити творче відкриття. Чи може процес творчості бути керованим?

Творче відкриття. Сучасні дослідження показують що творче відкриття можливе тоді, коли дослід-ницький пошук підготовлений системою знань, якому передує напружена розумова діяльність винахідника. Після цього мозок за певний проміжок часу синтезує виконану роботу у вигляді творчої ідеї. Спрощено це має такий вигляд, ніби в комп'ютер вводять певний обсяг інформації, а через деякий час, коли обробить її за спеціальною програмою, він видає розв'язок задачі.

Людина за власним бажанням може розвинути в собі вміння, здібності, риси характеру, спрямовані на вироблення творчих, оригінальних ідей, що дасть змогу створювати чи відкривати щось нове практично в будь-якій галузі людської діяльності, а не лише у сфері виробництва. До таких умінь творчого характеру, що можуть бути сформовані, відносять уміння створювати банк ідей та пропозицій.

Досить часто великий обсяг інформації не лише «загромаджує» комп'ютер, а й залишається невикористаним у дослідницькій роботі. Тому дизайнери нама-гаються впорядкувати і систематизувати зібрану під час дослідження та вивчення проблеми інформацію, щоб ефективніше нею скористатися. Кожну нову ідею потрібно проаналізу-вати, виділивши позитивні та негативні сторони. працюючи над створенням конкретного об'єкта, дизайнер переглядає всі можливі способи вирішення проблеми, що проявляється у вигляді набору образів майбутнього виробу — банку ідей та пропозицій. До. Після

Інструктаж та виконання практичної роботи.  

Для практичної роботи необхідно принести: ножиці, голку-циганка, нитки ірис, картон, клей; заяву від  батьків.

   

Дата: 13.01.2025

Тема 1. Проєктна діяльність на уроках технологій. Послідовність роботи над проєктом. Види проєктів.  (Синхронний режим)

                                         План.

1.     Обговорення вибору теми проєктної діяльності.

2.     Правила внутрішнього розпорядку.

3.     Організація робочого місця.

4.     Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги.

5.     Орієнтовні завдання на семестр (плетіння маскувальних сіток, нарізання матеріалу, виготовлення окопних свічок, виготовлення устілок за шаблоном).

Домашнє завдання:

Підготувати: олівець, ручку, змилене мило, голку-циганку, нитки ірис (будь якого кольору), картон, ножиці, заяви батьків.

Написання заяв батьками:

Я, (ПІБ – батьків), мама учня/учениці  ___  класу даю дозвіл відвідувати уроки технології  ІІ семестру 2024-2025 н.р. у ПК , згідно з розкладом занять. З правилами техніки безпеки під час повітряної тривоги ознайомлена та повністю усвідомлюю ризики воєнного стану.

13.01.2025                                        (підпис батьків)

        

Дата 23.12.2024

Тема. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 6 «Проєктування професійного успіху». (Синхронний режим).

Мета:

-     Узагальнити й систематизувати знання за розділом 6 «Проєктування професійного успіху», оцінити рівень навчальних досягнеь.

-     Розвивати логічне й творче мислення, уміння аналізувати й робити висновки.

-     Виховувати відповідальність.

                                  Хід заняття

                                                            І рівень

1.    . Опис вимог професії до психічних властивостей людини відображено:

А)у професійній пробі;

Б)психограмі;

В)вимогах професії до людини.

     2.  На малюнку зображено професію типу:

          А) «людина - техніка»;

          Б) «людина – людина»;

          В) «людина – природа».

               

               

3.     Професійна проба – це:

А) випробування, що моделює професійну діяльність;

Б) частина професійного плану;

В) частина професіограми.

                                      ІІ рівень

 

4.     Дайте визначення. 

            Професіограма – це … .

5.     Назвіть загальні ознаки таких професій: медсестра, токар, бухгалтер.

6.     Укажіть усі правильні твердження.

А   Серед основних принципів професійної етики виділяють компетентність.

Б   До основних видів діяльності людини не належить гра.

В   Професія програміста є професією типу «людина – людина».

Г   Наука належить до невиробничої сфери.

Д   Сприятливий психологічний клімат – це складова частина культури праці.

                                          ІІІ рівень

7.     Розподіліть галузі господарства за відповідними стовпчиками таблиці.

А   Тваринництво

Б   Культура

В   Соціальне забезпечення

Г   збут продукції

Д   Охорона здоров'я

Е   Вантажний транспорт

Є   Банки

Сфера матеріального виробництва	Невиробнича сфера

8.     Опишіть, які вимоги до особистісних якостей висуває професія, що ви бачите на малюнку. Складіть її формулу.          

  

9.     Заповніть таблицю «Рівні профпридатності».

     

Рівні профпридатності	Характеристика ступеня профпридатності
Непридатність
придатність
Відповідність
Покликання

                                                           IV рівень

10.      Складіть профксіограму професії (за вашим вибором).

Спеціальність ……

1.загальна характеристика професії: ____________________________

2.професійно важливі якості: __________________________________

3. зміст праці: ________________________________________________

4. умови праці: _______________________________________________

5. необхідні знання, вміння, навички: ___________________________

6. вимоги професії до людини: _________________________________

7. медичні протипоказання: ___________________________________

8. споріднені професії: ________________________________________

Відповіді чекаю сьогодні на електронну адресу:tetervovalyudmila@gmail.com

Дата: 16.12.2024

Тема. Поняття професійної кар'єри. (Синхронний режим).

І. Актуалізація опорних знань.

1. Чи замислювалися ви про свої кар'єрні пл. Які ваші життєві цілі?

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.                Професійна кар'єра – збільшення знань, умінь, навичок.

Виділяють кілька принципових траєкторій руху в рамках професій або організації, які приведуть до різних типів кар'єри:

·                   Вертикальна кар’єра – посадове зростання;

·                   Горизонтальна кар’єра  - просування всередині організації (наприклад: робота в різних підрозділах одного рівня);

·                   Діагональне зростання – швидкі стрибки зі щабля на щабель.

Ø    Який тип кар’єри є кращим?

Висновки. Необхідно пам'ятати: чим вище й швидше злетиш болючіше падати.

Чудес не буває, будь-який успіх потрібно заслужити важкою працею. Як сказав засновник фірми Toyota, його робота складалася на 99% із помилок і невдач, і на 1%  -  з успіху й везіння.

2.                Принципи й правила кар'єрної стратегії.

1.Принцип безперервності (жодна з досягнутих цілей у кар*єрі не може бути остаточною або бути приводом для зупинки);

2.Принцип осмисленості (здійснювана діяльність має бути соціально продуктивною, тільки тоді просування буде підтримано середовищем);

3.Принцип маневреності (пом'якшення зіткнення за рахунок компромісу, «пропускання» вперед на набезпечній ділянці схильного до ризику суперника й вичікування проходження за ним, «обхід перешкоди» без істотної зміни маршруту);

4.Принцип відповідності.

5.Принцип економічності (продуктивність збільшується шляхом підвищення майстерності; кар'єрний шлях довгий, для багатьох – практично все життя).

6.Принцип помітності. (Нерідко талановиті люди невдачливі в кар'єрі у зв'язку з непомітністю.)

Виходячи з принципів кар*єрної стратегії, можна сформулювати правила кар*єрної стратегії. Ці правила корисно знати й ураховувати, маючи мету зробити професійну кар*єру.

                           Правила кар'єрної стратегії

1.                Ставити перед собою тільки реальні цілі.

2.                Вірити у свої можливості.

3.                Не втрачати часу на роботу з безперспективним начальником.

4.                Готуватися зайняти більш високооплачуване місце, що незабаром стане вакантним.

5.                Пізнати й оцінити інших, здатних сприяти своїй кар'єрі.

6.                Розширювати свої знання, здобувати нові навички.

7.                Складати план на добу та на весь тиждень, у якому резервуати місце для улюблених занять.

8.                Пам'ятати, що все в житті змінюється і ми, наші знання, навички, ринок праці, організація, навколишнє середовище. Необхідно зуміти оцінити ці зміни.

9.                Не можна жити лише минулим.

10.           Слід звільнятися з роботи, як тільки переконуєшся, що це необхідно.

11.           У пошуках нової роботи необхідно сподіватися на себе.

12.           В організації варто заявити про себе.

 

На професійній діяльності відобразитися незнання наведених принципів і правил.

            Розрізняють типові моделі кар'єри:

1.                кар'єра за типом «трамплін» (цей тип кар'єри типовий для фахівців, які не ставили перед собою цілей просування по службі, а рухатися самі собою, з поступовим зростанням свого потенціалу, кваліфікації);

2.                кар'єра за типом «сходи» - для тих працівників, які працюють із повною віддачею. Кожний щабель «сходів» - це посада, яку працівник обіймає певний час – у середньому п'яти років.

3.                кар'єра за типом «змія» - кожна посада обіймається на один-два роки. І якийсь час працівник не рухається вертикально вгору, а обіймає підряд кілька посад одного рівня. Тому якщо така людина доходить  до верху, вона знає всю фірму досконало.

4.                кар'єра за типом «роздоріжжя» - ця модель припускає після закінчення певного фіксованого строку роботи проходження фахівцем атестації, за результатами якої приймається рішення про підвищення, переміщення або зниження в посаді.

Типова модель, що поширена в Японії (це кар'єра за типом «змія»)

     Однією з форм планування кар'єри є система довічного наймання, досить розповсюджена в Японії. Ця система виникла після ІІ світової війни. Суть цієї системи полягає в тому, що людина приходить на роботу в компанію і працює там до виходу на пенсію. За цей час співробітник може поміняти кілька місць, перемінити сферу діяльності. Просунутися по службі – і все це в рамках однієї компанії.

3.Фактори, що впливають на професійну кар'єру.

А. Кар'єрне середовище – зовнішні фактори, що впливають на розвиток кар'єри.

     Всі зовнішні фактори кар'єрного розвитку можна розподілити на дві сфери:

А)загальна (позаслужбова) – родина й близьке оточення (друзі дитинства, навчання, товариші) – пишаються досягненням, створюють сприятливі обставини вдома для роботи над собою; макросередовище (співтовариство), батьківщина, місто, село, де живе людина).

Б)спеціальна сфера (службова):

·                   професійні вимоги до фахівця; перелік функцій, які має виконувати професіонал на певній посаді; можливості професійного й посадового зростання.

·                   Кадрова політика організації: якими є шанси одержання більш високої посади; чи створювати умови для навчання, підвищення кваліфікації.

Б. Індивідуальний потенціал людини – внутрішні фактори, що визначають розвиток кар'єри.

Внутрішні фактори, що впливають на успішність кар'єри:

·                   Професійні здібності людини;

·                   Активність у розв'язанні професійних завдань і просуванні у професійній майстерності. (Ця здібність тісно пов'язана з темпераментом людини. Якщо людина швидка, сильна й нетривала реакція на події (холерик), то кар'єра буде більш успішною  у справі. Якщо людина уповільнено реагує на події, алепоступово накопичуючи інтерес, довгостроково зберігає його  (сангвінік), їй доцільно орієнтуватися на планомірну кар'єру в справі.

·                   Упевненість у власних силах, прагнення до лідерства, почуття обов'язку й відповідальності.

     Перші дві характеристики обов'язково мають контролюватися останніми, інакше вони можуть деформувати кар'єрний процес у бік індивідуальних  (егоїстичних) цілей.

Упевненість може трансформуватися в самовпевненість, прагнення до лідерства перероджується в власнолюбство (кар'єра перетворюється в кар'єризм).

·                   Професійні знання й досвід. Для успішної кар'єри необхідна орієнтація на вимоги, що висуває професійне життя сьогодні й буде висувати завтра.

· Інтерес і здібності до пізнання й набуття досвіду. Здібності розвиваються в діяльності, тому саморозвиток здібностей полягає  в постійному досягненні нових рубежів. Інтерес має дивну здатність – не зникати після успішного досягнення мети.

· Здоров'я.  Взаємозв'язок здоров'я й кар'єри є дуже складним (стрес, виснаження).

Хоча дослідження показують, що часто напружене активне життя сприяє тому, що психоматичні захворювання не розвиваються, і навіть відбувається самовиліковування.

Висновок. Реальне оцінювання внутрішніх і зовнішніх факторів визначає успіх професійної кар'єри.

                                  Рівні вимог і професійна кар'єра

Психологи визначають стійкий зв'язок між успіхами в кар'єрі й рівнями вимог до особистості.

Виділяють три рівні вимог, пов'язаних із самооцінкою своїх можливостей:

Занижений;

Завищений рівень вимог;

Реалістичний рівень вимог.

                       Профпридатність і фактори, що її визначають

Профпридатність – це взаємна відповідність людини і сфери докладання її зусиль.

Можна виділити чотири ступені професійної придатності:

1.     Непридатність до певної професії (медичні протипоказання).

2.     Придатність – немає видимих медичних протипоказань.

3.     Відповідність – уже є особисті якості, які вказують на можливість вибору певної професії.

4.     Покликання – є явні ознаки, за якими людина відповідає вимогам діяльності й помітно виділяється серед однолітків.

4.Планування професійної кар'єри.

Суть кар'єрної стратегії: розширювати простір своєї долі, зміцнювати те, що сприяє життю.

Планування кар'єри – це процес повільного розвитку професійного самовизначення в межах власних здібностей, талантів, мотивів, потреб, відносин і цінностей.

Планування професійної кар'єри має включати:

ü Чітке бачення особистих професійних перспектив (визначення цілей);

ü Можливість цілеспрямованої підготовки до майбутньої професійної діяльності (забезпечення засобів);

ü Високий ступінь задоволеності від роботи;

ü Підвищення особистої конкурентоспроможності на ринку праці.

Плануючи кар'єру, кожний визначає для себе «кар'єрні якорі» - інтереси або цінності, від яких людина нізащо не відмовиться, якщо доведеться робити вибір.

                     Виділяють п'ять кар'єрних якорів.

1.     Функціональний якір (це дуже гарні виконавці, фахівці своєї справи).

2.     Уміння управляти (управлінська компетентність).

3.     Творчість й незалежність.

4.     Автономія й незалежність (вільним від усіх зв'язків).

5.     Безпека.

            Висновки. Визначення особистого кар'єрного якоря допомагає в плануванні кар'єри. У людини може виявитися кілька кар'єрних якорів, а також ситуація складається так, що людина змінює свій кар'єрний якір. Але найчастіше це не приносить успіху в кар'єрі.

ІІІ. Закріплення нових знань.

Завдання:

1.     Ваші батьки переконані в необхідності вашого вступу до університету. А ви вибрали коледж, що допоможе вам одночасно одержати освіту й спеціальність. Ваші дії …. .

2.     Уявіть себе працюючою людиною. Ваш начальник пропонує вам більш високооплачувану, але менш цікаву для вас роботу. Ваші дії ….. .

 IV. Заключна частина.

  1. Підведення підсумків.

   При професійному виборі важливо зрозуміти тенденцію своєї особистості, визначити кар'єрні якорі, свої інтереси й схильності, а також здібності на цей момент. Рівень здібностей визначають не для того, щоб поставити «діагноз», а для того, щоб зрозуміти, в який бік удосконалюватися. Слід визначити, на якій стадії профпридатності ви перебуваєте стосовно різних професій, намагитися відкрити своє покликання.

2.Домашнє завдання: вивчити тему, підготуватись до тематичного оцінювання за розділом «проєктування професійного успіху.

Дата: 09.12.2024

Тема. Портфоліо в професійній діяльності людини. (Синхронний режим).

Мета.

Навчальна: ознайомитись з історією портфоліо, його основними функціями й завданнями; дати уявлення про види портфоліо, його структуру; навчити визначати складові частиниособистого портфоліо.

Розвиваюча: розширити уявлення про обрану професію; формувати навички складання особистого портфоліо.

Виховна: виховувати зацікавленість до обраної професії.

                                              Хід  заняття

І. Вивчення нового матеріалу.

1. Портфоліо (від фр. рorter – викладати, формувати, нести; й folio – аркуш, сторінка) – досьє, збірка досягнень,фіксація успіхів.

     Поняття «портфоліо» прийшло із Західної Європи XV – XVI ст. В епоху Відродження архітектори надавали замовникам ескізи своїх будівельних проєктів в особливій папці, яку і називали «портфоліо».

     У наш час у сфері бізнесу портфоліо застосовується для показу досягнень фірми, у середовищі фотографів, фотомоделей, дизайнерів – як альбом з фотографіями, для представників інших професій – це папка особистих досягнень за професією.

Ідея використання портфоліо у сфері освіти виникла в США в середині 80-х рр ХХ ст. До початку ХХІ ст. ідея стала популярною в усьому світі. 20 років тому портфоліо існувало лише в паперово-папковому варіанті.

Сьогодні до нього додалися сучасні варіанти: електронне портфоліо й електронне онлайн портфоліо.

Е-портфоліо – це ефективний, швидкий, зручний, надійний, хоча й не завжди дешевий варіант портфоліо.

Такий вид портфоліо зараз дуже популярний у США та Європі.

     Важливе значення має прийняття країнами – членами ЄС «Європейського язикового портфоліо» у рамках Європейського року мов (2001). Портфоліо виступає як інструмент мотивації молодих людей до вивчення іноземних мов.

Ø Це цікаво. У Данії виконання міждисциплінарного проєкту портфоліо  офіційно замінило випускні іспити.

2.Основні функції й види портфоліо.

Ø У яких життєвих ситуаціях портфоліо необхідний?

Основний зміст портфоліо полягає в тому, щоб показати все, на що здатен професіонал на практиці.

Портфоліо – це спланована заздалегідь, індивідуальна добірка професійних  досягнень, досьє досягнень людини (це своєрідна самопрезентація).

Функції й цілі портфоліо:

А) дозволяє простежити  всі етапи розвитку професійної діяльності конкретної людини.

Б) дозволяє виробити певну систему, що найбільш повно характеризує людину, бачити перспективу розвитку (засіб кар'єрного зростання).

В) демонструє власні досягнення  (засіб самопрезентації).

Г) дозволяє іншим коротко вивчити шляхи досягнення подібних результатів.

Д) є формою цілеспрямованої систематичної й безперервної самооцінки й корекції результатів і досягнень (моніторинг і оцінювання індивідуального прогресу).

е) Є засобом мотивації й стимулювання творчої активності (засіб саморозвитку й самовдосконалення).

Залежно від призначення розрізняють види портфоліо:

·        Портфоліо досягнень (акцент зроблено на документи, що підтверджують успіхи в діяльності);

·        Тематичний портфоліо (найбільший акцент зроблено на виконання творчих робіт в одній або декількох сферах діяльності);

·        Презентаційні портфоліо (створюється для презентації при працевлаштуванні, вступу до навчальних закладів);

·        Комплексний портфоліо (містить у собі елементи перелічених вище видів портфоліо).

                3.Технологія створення портфоліо.

                    Основні правила створення портфоліо:

-     Інформація має виходити не від третьої особи, а від себе особисто.

-     Інформація від ваших друзів. Колег, відгуки - обов'язково мають бути включені в портфоліо.

-     Якщо діяльність пов'язана з навчанням або виробництвом, обов'язково необхідно показати досягнення (ваших учнів або успіхи підприємств, які використовують вашу продукцію.

Структура портфоліо:

§  Титульний аркуш.

§  Творча візитка автора.

§  Професійне кредо.

§  Показники професійного рівні і творчого зростання.

§  Цілі, завдання індивідуальної професійної діяльності.

§  Матеріали з досвіду роботи.

§  Плановані перспективи кар’єрного зростання.

                   ІІ. Заключна частина.

                       Висновок: портфоліо застосовується практично в усіх  сферах діяльності людини. Портфоліо сприяє організації самоосвіти; самовизначення в цілях і завданнях; самооцінці сильних і слабких боків професійної діяльності; своїх здібностей; удосконалюванню професійних умінь, плануванню професійного зростання; просуванню в реалізації кар'єри.

Домашнє завдання: підготувати повідомлення на одну із тем:

«Поняття професійної кар'єри», «Фактори, що впливають на професійну кар'єру», «Профпридатність і фактори до будь-якої професії».

Дата: 02.12.2024

Тема. Основи професійного самовизначення. (Асинхронний режим).

Мета.

Навчальна: ознайомитись з основними функціями професійної діяльності, видами діяльності людини, сферами й галузями професійної діяльності людини; дати поняття про основні поняття культури праці, навчити визначати основні компоненти процесу вибору майбутньої професії.

Розвиваюча: розвивати уявлення про професії.

Виховна: формувати навички усвідомленого вибору професії з урахуванням особистих якостей і суспільних потреб.

                                                      Хід заняття

                                    Вивчення нового матеріалу.

                                         Класифікація професій

1.     Залежно від мети праці існує три класи професій

Назва класу	Мета праці	Приклади професій
Гностичні професії (Г)	Розпізнати, довідатися, оцінити, перевірити, розрізнити	Контролер ОТК, лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу, контролер радіоапаратури, санітарний лікар, нормувальник, літературний критик, слідчий, експерт
Реформаторські професій (Р)	Перетворити, перемістити, обробити, організувати	Учитель, слюсар, кравець, водій, художник з розпису тканини, токар
Дослідницькі професії (Д)	Сконструювати, дослідити, винайти, розшукати, створити	Розкроювальник одягу, взуття, закрійник, селекціонер, конструктор, композитор, художник, дизайнер, перукар, модельєр, візажист

 

2.     Залежно від знарядь праці, що застосовуються під час роботи, професії підрозділяють на відділи.

                                Відділи професій

Назва	Знаряддя праці	Приклади професій (спеціальностей)
Професії, пов*язані з використанням ручної праці (Р)	Ручні й механізовані знаряддя праці	Хірург, столяр, ювелір, монтажник апаратури, кресляр, шахтар, художник, гравер, письменник, медична сестра
Професії, пов*язані з використанням машин із ручним керуванням (М)	Верстати, машини з ручним керуванням	Токар, фрезерувальник, водій, водій трамвая, тролейбуса, машиніст тепловоза, крана, тракторист
Професії, пов*язані з використанням автоматизованих систем керування (А)	Автоматизовані системи керування, автоматичні прилади	Диспетчер енергоблоку, оператор автоматизованих ліній, сталевар, друкар, оператор хімічного, м*ясопереробного виробництва
Професії, пов*язані з функціональними засобами праці (Ф)	Жести, міміка, смислові й емоційні інтонації при вимові слів і фраз	Учитель, актор, тренер, співак, диригент, вихователь, диктор, артист цирку

 

3.     Для будь-якої людини немаловажним є умови, в яких вона працює або працюватиме.

                                          Групи професій

Назва групи	Приклади професій (спеціальностей)
Праця в умовах звичайного (побутового) мікроклімату (З)	Економіст, бухгалтер, учитель, продавець, артист балету, актор
Праця з перебуванням на відкритому повітрі з різкими перепадами температури, вологи (В)	Пожежник, тракторист, будівельник, дорожній робітник, городник, агроном, двірник
Праця за незвичайних (екстремальних) умов: під землею, водою, на дуже великій висоті, у повітряному просторі, у «гарячих» цехах, цехах зі шкідливими умовами виробництва (Н)	Водолаз, шахтар, прохідник метро, сталевар, коваль, льотчик, працівник хімічних виробництв, промисловий альпініст
Праця з підвищеною моральною відповідальністю за здоров*я життя людей, суспільні й матеріальні цінності (М)	Учитель, спортивний тренер, інкасатор, касир, лікар, поліціонер

 

Будь-яку професію відповідно до цієї класифікації можна подати у вигляді формули, використовуючи відповідні буквенні позначення:

·        Групи професій (ПВНМ);

·        Відділи професій (РМАФ);

·        Класи професій  (ГРД);

·        Типи професій (ПТЛЗХ).

4.     Професійне самовизначення.

А.       Професіограма – комплексна характеристика професій.

Професіограма – це науково обгрунтовані норми й вимоги професії до видів професійної діяльності та якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно дотримуватися вимоги професії, одержувати необхідний для суспільства продукт і разом із тим створюють умови для розвитку особистості самого працівника.

     Професіограма – це не жорстка стандартна схема, а гнучка орієнтовна основа розвитку фахівця.

                      Алгоритм побудови професіограми,

              що передбачає такі характеристики професії:

1. назва професії;

2. значення й місце в суспільстві, соціальна потреба;

3. вид праці (механічна, ручна, автоматизована);

4. предмет і продукт праці;

5. знання й уміння необхідні для роботи;

6. умови роботи. Устаткування робочого місця;

7. режим праці (змінність, монотонність) і відпочинку;

8. медичні протипоказання;

9. вплив професії на особистість (розвиток розумових здібностей людини, формування рис характеру, загальний культурний рівень);

10. вимоги до  особистісних якостей;

11. шляхи одержання професії (навчальні заклади, умови вступу);

12. перспективи професійного зростання;

13. споріднені професії.

 

Б.  Професійні проби.

Важливим елементом процесу професійного самовизначення є проведення професійних проб.

Професійна проба – це профіспит (профперевірка), що моделює елементи конкретного виду професійної діяльності та сприяє свідомому, обгрунтованому вибору професії.

У процесі професійних проб можна одержати досвід обраної людиною роботи і намагатися визначити, чи відповідає характер такої роботи її здібностям і вмінням.

В. Планування кар*єри.

Кар*єра – це просування службовими сходами, успіх у житті.

Кар*єру людина вибудовує власноруч, ураховуючи свої власні цілі, бажання і установки.

Професійне самовизначення – це процес формування ставлення до професійної трудової діяльності й спосіб її самореалізації.

Результатом професійного самовизначення є вибір професії. Щоб прийняти правильне рішення необхідно врахувати безліч факторів – свої бажання, психологічні особливості й можливості, а також потреби суспільства.

Формула вибору професії:

Хочу – бажання, інтереси, прагнення;

Можу – здібності, таланти, стан здоров*я;

Необхідно – стан ринку праці, соціально-економічні проблеми в регіоні.

5.     Культура праці включає такі компоненти:

-      Сприятливі умови праці (організація робочого місця, дизайн приміщення, температурний режим 22-24 градуса С, вологість 40-60 % та ін.)

-      Зовнішній вигляд співробітників (dress – code);

-      Сприятливий соціально-психологічний клімат (дотримання професійної етики – взаємоповага, компетентність, толерантність, чесність, відповідальність за результати праці);

-      Наявність відповідної професійної підготовки;

-      Дотримання правил техніки безпеки;

-      Наявність проективних, креативних, комунікаційних умінь.

6.     Професійна етика – це система моральних принципів, норм і правил поведінки фахівця з урахуванням особливостей її професійної діяльності й конкретної ситуації.

Професійна етика стосується лише тих видів професійної діяльності. В яких є різного роду залежність людей від дій професіонала, тобто наслідки або процес цих дій впливають на життя й долі інших людей або людства.

Традиційні види професійної етики: педагогічна. Медична, юридична, етика вченого, інженерна, журналістська етика, біоетика.

7.     Професійне становлення особистості.

Професіонал – професійно навчена вихована людина, яка пройшла певний шлях професійного розвитку.

Результатом професійного становлення є професійна майстерність і здатність до творчості.

Схема «Як стати професіоналом»

Професіонал:

Ø Саморозвиток

Ø Компетентність

Ø Майстерність і творчість

Ø Навченість.

   Домашнє завдання:

1.     1. Вивчити тему, виписати у зошит основні поняття.

2.    2. Описати (есе) професіограму своєї майбутньої професії (алгоритм побудови дано у конспекті уроку).

 

 

 

 

       Розділ 6. Проєктування професійного успіху.

Дата: 25.11.2024

Тема. Основи професійного самовизначення. (Синхронний режим).

Мета.

Навчальна: ознайомитись з основними функціями професійної діяльності, видами діяльності людини, сферами й галузями професійної діяльності людини; дати поняття про основні поняття культури праці, навчити визначати основні компоненти процесу вибору майбутньої професії.

Розвиваюча: розвивати уявлення про професії.

Виховна: формувати навички усвідомленого вибору професії з урахуванням особистих якостей і суспільних потреб.

                                                      Хід заняття

                                    Вивчення нового матеріалу.

     Видів діяльності людини існує величезна кількість. Проте у всьому їхньому різноманітті є найголовніші, що забезпечують існування людини й формування її як особистості.

                                 І.  Основні види діяльності людини.

Розрізняють 3 види діяльності, що змінюють одна одну і співіснують протягом усього життєвого шляху: гра, навчання, й праця.

     Вони розрізняються за кінцевими результатами, продуктом діяльності, організацією, особливими мотивами.

1.Гра. Гра не створює суспільно значимого продукту.

Завдання гри: доставити учасникам переживань і емоцій, змоделювати процеси, в яких можна придбати новий досвід через практичну участь.

Для дітей – гра-розвиваюча.

У дорослих гра служить засобом спілкування й розрядки.

2.Навчання – є підготовкою до праці, розвиває людину розумово, фізично, естетично й лише на кінцевому стані освоєння професії пов*язане зі створенням матеріальних і культурних цінностей.

Знання – це інформація про властивості світу, необхідна для успішної організації тих чи інших видів теоретичної або практичної діяльності.

Навички – це дії, сформовані в результаті відпрацювання.

Уміння – це способи виконання дій, застосовані на придбанних знаннях і навичках.

3.Праця – створення суспільно значимого продукту (матеріального або нематеріального).

     Праця створила людину. Саму в праці й для праці виникли й розвинулися в ході історії людські почуття, воля, людське пізнання світу.

                          Завдання  – тест.

1.     1.Що не належить до основних видів діяльності людини?

   А)гра; б) творчість; в) праця.

2.     2. Створення суспільно корисних речей – це ознака:

А) гри; б) праці; в) навчання.

3.      3.Придбання людиною нових знань – це мета:

А) гри; б) навчання; в) праці.

4.      4.Мета гри – це:

А) одержання переживань, емоцій;

Б) створення матеріального продукту;

В) набуття навичок.

ІІ. Основні функції професійної діяльності.

1 функція. Розвиток професійного становлення особистості.

·        Професіоналізація й адаптація особистості в навколишньому середовищі;

·        Реалізація професійного потенціалу особистості;

·        Професійна самоосвіта;

·        Самопізнання, самоаналіз, саморозвиток особистості.

Професіоналізація – процес становлення професіонала.

Цей процес включає:

·        Вибір професії з урахуванням власних можливостей і здібностей;

·        Освоєння правил і норм поведінки;

·        Формування й усвідомлення себе як професіонала;

·        Розвиток своєї особистості засобами професій.

2 функція. Дослідження й перетворення навколишньої дійсності:

·        Створення духовних і матеріальних благ і цінностей;

·        Сприяти загальному й професійному розвитку особистості й оточуючих;

·        Одержання засобів для життя людини й суспільства;

·        Розробка теоретичних положень у прикладних сферах економіки.

3 функція. Реалізація принципів і пріоритетів державної політики:

·        Інформаційно-комунікативна функція;

·        Індустріально-економічне співробітництво;

·        Навчально-пізнавальна функція.

ІІІ. Професійна діяльність.

     Відповідно до поділу суспільної праці економіка містить у собі дві великі сфери діяльності:

·        Виробничу (сферу матеріального виробництва) і

·        Невиробничу.

До сфери матеріального виробництва належать усі галузі, що виробляють  або доводять до споживачів матеріальні блага.

Сфера матеріального виробництва: промисловість; будівництво; сільське господарство; торгівля, постачання, заготівля, збут; вантажний транспорт і зв*язок з обслуговуванням виробництва.

Сфера матеріального виробництва	Приклади
промисловість	Важка промисловість (верстатобудування, машинобудування, літакобудування, автомобілебудування тощо), легка промисловість (текстильна. Харчова, рибна тощо).
сільське господарство	Рослинництво (овочівництво, рільництво, кормовиробництво), тваринництво (скотарство, рибництво, свинарство, птахівництво тощо).
будівництво	Цивільне, транспортне, промислове, дорожнє тощо.
транспорт	Вантажоперевезення (міжнародні авто-, літако-, залізничні-, водні- тощо).
Зв*язок	Передача виробничої інформації (пошта, телефон, інтернет, телебачення)

 

До невиробничої сфери належать галузі, що здійснюють медичне, культурно-побутове обслуговування населення, керування, планування й інші  суспільні функції.

     Ця сфера впливає на поліпшення  умов праці, побуту людей, підвищення життєвого рівня.

 

Невиробнича сфера	приклади
Охорона здоров*я, соціальне забезпечення	Лікарні, кліники, полікліники, пологові будинки. Пенсійний фонд і ін.
Житло-комунальне господарство, побутове обслуговування	Житло-експлуатаційні управління, хімчистка, ательє з пошиття одягу, майстерні з ремонту взуття, побутової техніки й ін, громадське харчування (кафе, ресторани тощо).
Освіта, культура, мистецтво, наука	Школи, вищі навчальні заклади, коледжі, науково-дослідні інститути, проєктні організації, театри, кінотеатри тощо.
Пасажирський транспорт	Міський транспорт (трамвай, тролейбус, метро, автобус), залізничний транспорт, літак, водний транспорт тощо.
Зв*язок	Передача інформації  (пошта, інтернет, телебачення).
Органи управління, кредитування і страхування	Районні, міські, обласні управління, банки, страхові компанії, органи правопорядку (поліція, прокуратура, судові органи).

 

     Для роботи в різних галузях матеріального виробництва й невиробничої сфери необхідні люди різних професій і спеціальностей. У сучасному суспільстві існує величезна кількість професій. Їхнє число й перелік постійно змінюються: деякі професії «відмирають», застарівають, їх замінюють нові.

n Наведіть приклади зниклих професій. Назвіть професії, які з*явилися порівняно недавно.

 

                        Класифікувати професії можна:

А. Залежно від об*єкта або предмета праці.

                                            Типи професій

Назва типу	Предмет (об*єкт праці	Приклади професій (спеціальностей)
«Людина-природа» (П)	Тваринні й рослинні організми, біологічні процеси	Зоотехнік, агроном, городник, біолог. Лаборант хіміко-бактеріологічного аналізу.
«Людина-техніка» (Т)	Технічні об*єкти (механізми, машини, верстати), матеріали, види енергії, об*єкти неживої природи (грунти, води, надри Землі)	Інженер-геолог, машиніст бульдозера, столяр, ткач, швачка-мотористка, токар, слюсар, металург, наладчик устаткування, електрозварювальник, архітектор, годинникар, радіомеханік, водій, пілот, кухар, пекар.
«Людина-людина» (Л)	люди	Вихователь дитячого садка, учитель, продавець, перукар, менеджер, екскурсовод, диригент, офіціант, лікар, медична сестра, стюардеса.
«Людина-знакова система» (З)	Умовні знаки, коди, цифри, мови	Перекладач, секретар-друкарка, літературний редактор, касир, програміст, бухгалтер, кресляр, топограф, геодезист, конструктор
«Людина-художній образ»(Х)	Художній образ, способи його побудови	Різьбяр по каменю, конструктор-модельєр одягу, взуття, настроювач піаніно, артист, композитор, письменник, музикант, оформлювач (дизайнер), візажист.

1.    «Людина - природа»

Психологічні вимоги професій «людина – природа»:

·        Розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам*ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори;

·        Фахівець повинен мати терпіння, наполегливість, має бути готовим працювати поза колективами, іноді за нелегких погодних умов, у бруді й ін.

2.    «Людина – техніка»

Психологічні вимоги:

·        Гарна координація рухів;

·        Точне зорове , слухове, вібраційне й кінестетичне сприймання;

·        Розвинене технічне й творче мислення й уява;

·        Уміння переключати й концентрувати уяву;

·        Спостережливість.

3.    «Людина – знакова система».

Психологічні вимоги:

·        Гарна оперативна й механічна пам*ять;

·        Здатність до тривалої концентрації уваги на абстрагованому (знаковому) матеріалі;

·        Гарне розподілення і переключення уваги;

·        Точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками;

·        Посидючість. Терпіння;

·        Логічне мислення.

4.    «Людина – художній образ»

Психологічні вимоги:

·        Художні здібності;

·        Розвинене зорове сприйняття;

·        Спостережливість, зорова пам*ять;

·        Наочно-образне мислення;

·        Творча уява;

·        Знання психологічних законів емоційного впливу на людей.

5.    «Людина – людина»

Психологічні вимоги:

·        Прагнення до спілкування, уміння легко вступати в контакт із незнайомими людьми;

·        Стійке гарне самопочуття при роботі з людьми;

·        Доброзичливість, чуйність;

·        Витримка;

·        Уміння стримувати емоції;

·        Здатність аналізувати поводження оточуючих і своє власне, розуміти наміри й настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння влагоджувати конфлікти між ними, організовувати їхню взаємодію;

·        Здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини;

·        Здатність володіти мовою, мімікою, жестами;

·        Розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми;

·        Уміння переконувати людей;

·        Акуратність, пунктуальність, зібраність;

·        Знання психології людини.

n  Перевірка засвоєння матеріалу.

                 Тест

Виберіть правильні відповіді

1.     Знання психологічних законів емоційного впливу на людей – це психологічна вимога професій типу:

А) «людина – техніка»

Б) «людина – знакова система»

В) «людина – художній образ»

Г) «людина – людина»

Д) «людина – природа»

                 2. Перукар – це фахівець зі сфери професій типу:

                       А) «людина – техніка»

                       Б) «людина – знакова система»

В) «людина – художній образ»

Г) «людина – людина»

Д) «людина – природа»

                 3. Уміння переконувати важливе для професій типу:

 А) «людина – техніка»

Б) «людина – знакова система»

В) «людина – художній образ»

Г) «людина – людина»

Д) «людина – природа»

     4.    Особливі вимоги до уваги пред*являють професії типу:

 А) «людина – техніка»

Б) «людина – знакова система»

В) «людина – художній образ»

Г) «людина – людина»

Д) «людина – природа»

                 5. Бути турботливим, терплячим, далекоглядним має бути людина    

                      з професією типу:

                      А) «людина – техніка»

Б) «людина – знакова система»

В) «людина – художній образ»

Г) «людина – людина»

Д) «людина – природа»

Домашнє завдання: вивчити тему, дати відповіді на тести.

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

Дата: 18.11.2024

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини». (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини», оцінити рівень навчальних досягнень.

Тип уроку: контроль знань.

                                               Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 4 «Екологічні  й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини».

                                                   І рівень

Укажіть правильну відповідь.

1.     До поновлюваних джерел енергії належать:

а) нафта; б) Сонце; в)газ.

2. Озонові діри – це результат:

А) антропогенного впливу;

Б) природного явища;

В) впливу Сонця.

3. Стрімке зростання кількості населення Землі – це проблема:

А) екологічна;

Б) демографічна;

В) енергетична.

                                           ІІ рівень

4.Дайте визначення.

     Утилізація побутових відходів – це … .

5.Випишіть природні причини, що викликають надзвичайні ситуації.

Витоки токсичних речовин на підприємствах, цунамі, прориви в трубопроводах, вулканічні виверження, смітники радіоактивних відходів, посухи, наявність великої кількості енергетичних об*єктів, сходи селевих потоків.

6.Укажіть усі правильні твердження.

А  Поновлювані джерела енергії становлять основу сучасної енергетики.

Б  Спалювання відходів – це найбільш високотехнологічний спосіб утилізації.

В Замкнутий цикл виробництва – це ланцюжок: первинна сировина – виробництво – споживання – вторинна сировина.

Г Біоіндикація оцінює стан середовища за особливостями розвитку організмів.

                                            ІІІ рівень

7.Розподіліть проблеми за відповідними стовпчиками таблиці:

А   забезпечення людства енергоресурсами;

Б   подолання розриву в розвитку між багатими й бідними країнами;

В   регулювання зростання кількості населення;

Г   розв*язання проблеми онкологічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу;

Д   розвиток ядерної енергетики;

Е   використання альтернативних видів енергії.

Демографічні (антропологічні) проблеми	Енергетичні проблеми

 

8.Визначте, який вид екологічного моніторингу ілюструє малюнок, і опишіть його можливості й завдання.

9.Висловіть свою точку зору.

     Сучасна екологічна ситуація являє собою глобальну проблему тому, що ….. …… .

                                                  IV рівень

10. Розгляньте малюнок. Схарактеризуйте проблему, що ілюструє цей малюнок, і її наслідки для екосистем Землі. Запропонуйте шляхи її розв*язання.

 

Дата: 11.11.2024

Тема 10. Природоохоронні технології. (Синхронний режим).

Мета.

-      Узагальнити й розширити знання учнів про проблеми охорони природи; шляхи їх подолання;

Ознайомити із видами екологічного моніторингу, основними причинами виникнення техногенних катастроф, проблемами й технологіями переробки твердих побутових відходів; сучасними технологіями безвідходного виробництва.

-      Розширювати кругозір, формувати почуття особистої причепності до проблем людства.

-      Виховувати дбайливе ставлення до природи.

                             Хід заняття

Екологічний моніторинг – це комплексна система спостережень за станом навколишнього середовища, оцінюванням і прогнозом змін стану довкілля під впливом природних і антропогенних факторів.

1.1.          Основні завдання екологічного моніторингу: спостереження за джерелами та факторами антропогенного впливу; за станом природного середовища й процесами, що відбуваються в ньому, під впливом факторів антропогенного впливу; оцінювання фактичного стану природного середовища; прогноз зміни стану природного середовища під впливом факторів антропогенного впливу й оцінювання прогнозованого стану природного середовища.

Слід взяти до уваги, що система моніторингу не включає діяльність із керування якістю середовища, а лише є джерелом інформації, необхідної для прийняття екологічно значимих розв*язань.

     Екологічний моніторинг включає ланки різного рівня:

А) Глобальний моніторинг – на основі міжнародного співробітництва.

- заслуховується повід. на тему: «Програма «Людина й біосфера» де

Основне завдання – попередження природних і антропогенних змін стану природного середовища, здатних завдати економічної, моральної й соціальної шкоди людству.

Б) Національний моніторинг – загальнодержавна система спостереження й контролю.

Завданням глобального й національного моніторингу можуть бути: спостереження за динамікою популяції шкідливих організмів на великих площах, облік руху охоронюваних видів рослин і тварин, можливості завдання збитків лісам, полям, водоймам.

В) Регіональний моніторинг – вивчення стану навколишнього середовища в межах того чи  іншого регіону.

Г) Локальний моніторинг або імпактний , - вивчення стану навколишнього середовища в окремому населеному пункті або на підприємстві (наприклад, вивчення скидання або викидів конкретного підприємства).

          1.2. Методи екологічного моніторингу (сучасні методи аналізу й          контролю навколишнього середовища, які можна розділити на дві великі групи:

А: аерокосмічні – це система спостереження за допомогою літакових, аеростатних засобів, супутників і супутникових систем.

Б: Наземні.

1.     Спектральні й хімічні методи аналізу дозволяють одержати достовірну інформацію про екологічну обстановку:

-      Якісні й кількісні методи дозволяють визначити, яка речовина та в якій кількості міститься в досліджувальній пробі;

-      Титриметричний (об*ємний) метод: у цьому виді аналізу зважування заміняється вимірюванням об*ємів.

-      Колориметричні методи засновані на зміні відтінків кольору досліджувального розчину залежно від концентрації;

-      Експрес-методи – інструментальні методи, що дозволяють визначити забруднення за короткий період часу (наприклад: радіаційного фонду в повітрі й воді).

2.     Методи біологічної індикації засновані на реакції живих організмів, чутливих до конкретних хімічних домішок.

Біоіндикатори – організми, присутність, кількість або особливості  розвитку яких слугують показником природних процесів, антропогенних змін середовища існування:

-      біотестування за допомогою рослин (прикладом використання є Голландія – гладіолуси, тюльпани – тестооб*єкти для накопичення флоридів; італійська житня трава (для накопичення іонів важких металів), використовуються для аналізу забруднення великих площ країни;

-      біотестування за допомогою живих організмів:

а) тестування стану водойм у штучних умовах за допомогою таких організмів, як дафнія (рачки), п*явки (хробаки), інфузорії.

б) метод ліхеноіндикації (лишайники) заснований на обліку кількості лишайників у міських насадженнях (парках, садах).

в) факт відмирання дерев за відсутності жуків короїдів слугує біологічним індикатором забруднення повітря або грунту речовинам промислового походження.

       3. Технологія переробки побутових відходів:

           Тверді побутові відходи (ТПВ) – це товари, що втратили   споживчі властивості, найбільша частина відходів споживання (це відходи від поточного ремонту квартир, від опалюваних  пристроїв місцевого опалення, опале листя.

-      Назвіть види твердих побутових відходів (ТПВ).

§  Відходи споживання, матеріали й вироби: побутова техніка, акумулятори, плати, проводи відходи, продукти життєдіяльності організмів, біологічні й сільськогосподарські відходи;

§  Відходи виробництва: верстати, складні машини, устаткування; найчастіше це радіоактивні, токсичні й інші особливо небезпечні відходи;

§  Картон, папір, газети, упаковки (37 % що є від загальної маси відходів);

§  Кухонні відходи (до 30 %);

§  Синтетика, штучні матеріали (пластик), пластмаса, поліетилен (5 %, деякі частини пластиків не піддається біологічному розкладанню.

§  Каміння, будівельне сміття, кістки (1 – 2 %).

§  Тканини – відходи виробів текстильної промисловості (до 5 %).

Ø Як ви розумієте термін «утилізація» твердих побутових відходів (ТПВ)?

Ø Які існують шляхи утилізації  (переробки) ТПВ?

      Утилізація (знешкодження) сміття й відходів – це спеціальна обробка сміття з метою перетворення його в інертний (нейтральний) стан, що не спричиняє шкідливого впливу на екологію.

      Людство винайшло 3 різних шляхи утилізації сміття:

v Організація смітників, поховання на полігонах;

v Вторинне використання відходів (брекетування, термообробка);

v Спалювання відходів (перетворення на засклені гранули).

4.Сучасні технології безвідходного виробництва.

Безвідходна технологія – це такий метод виробництва продукції, коли вся сировина й енергія використовуються найбільш раціонально й комплексно в циклі:

сировинні ресурси – виробництво – споживання – вторинні ресурси, - і будь-які впливи на навколишнє середовище не порушують її нормального функціонування.

 

     Це формулювання не слід сприймати абсолютно, уявити собі абсолютно безвідходне виробництво просто не можливо, такого й у природі не існує.

 

     Під маловідходним виробництвом слід розуміти таке виробництво, результати якого, впливаючи на навколишнє середовище не перевищують рівня, припустимого санітарно-гігієнічними нормами. (При цьому частина сировини й матеріалів може переходити у відходи й направлятися на тривале зберігання або поховання).

                                             «Це цікаво»

     Сьогодні на одного жителя України припадає близько 400 т промислових  і побутових відходів, із них 87т – особливо токсичні. Загальна маса накопичених промислових і побутових відходів становить 4,4 млрд т. Крім того, в Україні сконцентровано 13,3 тис. т заборонених і непридатних до використання пестицидів, які розміщені на більш ніж 10 тис. складів. Третя частина цих складів перебуває в аварійному стані.

Висновок.

     Екологічна безпека трактується як складова частина загальної безпеки життєдіяльності. Вона розглядається на глобальному, регіональному й локальному рівнях.

     Утилізація сміття – одна з найважливіших проблем сучасності цивілізації.

Домашнє завдання:

А) скласти характеристику підприємства у нашому населенному пункті з погляду використання сучасних видів переробки ТПВ (твердих побутових відходів).

Б) підготуватись до оцінювання за розділом 4 «Екологічні й техногенні проблеми в перетворювальній діяльності людини».

 

Дата: 04.11.2024 (ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ ПІСЛЯ КАНІКУЛ).

Тема 9. Глобальні проблеми людства. (Синхронний режим).

Мета:

-     Узагальнити й розширити знання про глобальні проблеми людства, шляхи їх подолання; ознайомити з основними причинами виникнення техногенних катастроф; розширити кругозір учнів;

-     Розвивати почуття особистої причетності до проблем людства;

-     Прищеплювати навички культури.

                                     Хід заняття

1.   Проблеми загальноосвітнього рівня.

     Термін «глобальні проблеми людства» з*явився в 1960-ті роки завдяки діяльності Римського клубу. Римський клуб поєднує представників світової політичної, фінансової, культурної й наукової еліти. Членство в Римському клубі обмежене (100 осіб).

Глобальні проблеми людства – це проблеми, що стосуються всього людства, взаємин між країнами світового співтовариства, відносин між суспільством і природою, питань спільного розв*язання проблеми ресурсозабезпечення.

                               Розрізняють такі глобальні проблеми.

Демографічні проблеми

     Вона зумовлена, з одного боку «демографічним вибухом» в країнах, що розвиваються, з іншого — депопуляцією в розвинених країнах.

Переважна більшість населення світу живе в країнах, що розвиваються . За прогнозами демографів, до 2025 р. населення цих країн зросте ще на 3 млрд осіб, що становитиме 95 % приросту населення світу.

     У країнах Азії, Африки, Латинської Америки швидке зростання кількості населення (подвоєння через кожних 20–30 років) призводить до загострення важливих соціально-економічних проблем: переважання темпів приросту населення над темпами економічного росту і до більшого відставання показників розвинених країн; швидкі темпи урбанізації, збільшення числа безробітних і осіб, що не знаходять застосування своєї праці, зростання чисельності неграмотних поряд з ростом частки грамотного населення у світі

     Потенційна загроза розвитку сучасної демографічної ситуації полягає в тому, що населення світу розпочало XXI ст. з 1 млрд безробітних, 1 млрд голодуючих, 1 млрд неграмотних, 2 млрд, що живуть в умовах відносного або абсолютного перенаселення, 1,5 млрд знедолених, що знаходяться за «межею бідності».

     Глобальність проблеми народонаселення в тому, що вона не може бути локалізована в якомусь певному регіоні, і нерівномірне зростання чисельності населення в окремих країнах може викли­кати помітні зміни на геополітичній карті світу.

     Розв*язання цієї глобальної проблеми впирається в складний комплекс соціально-економічних завдань сучасності (регулювання стрімкого зростання кількості населення; подолання розриву в розвитку між багатими й бідними країнами, усунення голоду й неграмотності; необхідність перемоги над старінням людей; проблема онкологічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу).

Досвід країн по вирішенню демографічної проблеми.

Досвід цілого ряду країн, зниження темпів росту населення залежить від багатьох факторів. До таких факторів належать забезпечення всього населення житлом належної якості, повна зайнятість, вільний доступ до освіти і медичного обслуговування. Останнє ж неможливе без розвитку національної економіки на основі індустріалізації і модернізації с/г, без розвитку освіти, рішення соціальних питань. Дослідження, проведені в останні роки в країнах Азії та Латинської Америки, показують, що там, де рівень економічного і соціального розвитку більш низький, де більшість населення безграмотне, народжуваність дуже висока, хоча у багатьох з них проводиться політика з регулювання народжуваності, і навпаки — при зростані економіки відбувається зниження народжуваності. Тому рішення проблеми перенаселення пов’язане з проблемою подолання відсталості країн, що розвиваються.

За прогнозами до 2051 року населення України складе лише 25,2 мільйона. 

Демографічна стратегія: до основних причин відносять війну, низький рівень народжуваності, міграцію, високу передчасну смертність, дисбаланс на ринку праці та інші фактори.

 Екологічні проблеми пов*язані з руйнуванням природного середовища. Людина все більше і більше втручається в природу, забуваючи про необхідність підтримувати в ній біологічну рівновагу.

     Крім індустріалізації, поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах географічної оболонки Землі (повітря, вода, земля).

                         До екологічної проблеми належать:

1.      Скорочення площі лісів, наслідком чого є скорочення джерел надходження  кисню в атмосферу. Протя­гом 2000–2015 рр. планета втратила понад 125 млн га лісу. Одночасно із вирубкою лісів йде процес опустелювання.

2.    Спустелення території нераціональної господарської діяльності;.

3.    Зменьшення біологічної розмаїтості рослин і тварин Землі через руйнування  середовища їхнього перебування.

4.    Водна й вітрова ерозія грунту зменьшує площу ріллі, знижує родючість грунту, утруднює обробку полів, руйнує дороги, замулює канали й водоймища.

5.     Машинна деградація грунтів під впливом  руху тракторів і впливом с/г техніки призводить  до руйнування  структури й погіршення  якостей грунту.

6.    Забруднення грунту в результаті застосування великої кількості добрив (пестицидів) знижує здатність бактерій розкладати органічний матеріал грунту й виробляти необхідні рослинам живильні речовини.

7.     Забруднення водойм важкими металами: кадмієм, свинцем, цинком, які потрапляють у водойми  зі стічними водами. Забруднення прісних вод – кислотними дощами, спричинені транспортно-промисловими викидами. Для атмосфери найбільш гострими є проблеми «парникового ефекту», «озонових дір», пилового забруднення.

 

Сучасна екологічна ситуація характеризується надзвичайною напруженістю, оскільки суть екологічних проблем полягає в конфлікті між зростаючою природоперетворювальною діяльністю людини і процесами, які регулюють динамічну рівновагу в біосфері.

Однак загроза екологічної кризи стала реальною через те, що індустріальний розвиток цивілізації тривалий час відбувався за принципом вседозволеності.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається деградація всіх природних комплексів. Ми перебуваємо в ситуації екологічної кризи.

Що потрібно робити, для того щоб ця екологічна криза не переросла в глобальну екологічну катастрофу?

Серед основних шляхів розв’язання екологічних проблемє такі:

1) перехід до матеріало та енергозберігаючих технологій, а в перспективі — до замкнутих циклів використання ресурсів, що дасть змогу перейти до маловідходного виробництва;

2) використання нагромадженого за тисячоліття людської діяльності досвіду раціонального природокористування. Розробка регіональних схем використання ресурсів залежно від природних, економічн их та соціальних особливостей території;

3) розширення природно-заповідних територій

4) екологічна освіта й виховання населення.

Енергетична проблема    відображає завдання надійного забезпечення людства паливом.

     Обмеженість ресурсів і їх вичерпуваність ставить людство перед необхідністю твердої економії енергії, використання нових енергозберігаючих технологій, комплексного використання сировини, створення маловідходного і безвідходного виробництв.

Прилади конкретних заходів, які запроваджують для розв’язання сировинно-енергетичної проблеми?

    До зменшення використання сировини повинна привести заміна багатьох видів природних матеріалів на штучні і синтетичні, які можуть створюватися із наперед заданими властивостями.

Значна економія сировини досягається за рахунок використання вторинних матеріалів: металобрухту, макулатури, пластмас. Приклади високоефективного використання вторинної сировини показують «малі» високорозвинені країни Західної Європи. Тут використовується 80–90 % щорічного надходження металобрухту, 50–70 % макулатури і багатьох видів пластмас, до 75 % побутового сміття спалюється з метою виробництва енергії.

     Розв’язання енергетичної проблеми, крім повсюдної економії енергії і вдосконалення існуючої теплової енергетики на принципово нових технологічних засадах (наприклад, спалювання вугілля у «киплячому шарі»), передбачає широке використання альтернативних джерел енергії, передусім сонячної, вітрової, внутрішнього тепла Землі.

Якщо тенденції впровадження альтернативних джерел та зберігаючих технологій розвиватимуться, розв’язання сировинно-енергетичної проблеми можливе вже у ХХІ ст.

       Набагато складніша ситуація з продовольчою проблемою, яка визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і майбутні покоління планети. Згідно з даними ФАО (продовольчої і сільськогосподарської організації ООН), нині на планеті голодують понад 500 млн осіб, а ще 1 млрд осіб постійно недоїдають.

     Продовольча криза особливо актуальна для багатьох країн Африки, Азії, Латинської Америки і загрожує поширитися на інші території. Найбільш критичне становище склалося у 20 країнах «зони голоду», що розташована в сухих саванах і напівпустелях. Тут темпи приросту населення у два рази перевищують виробництво продовольства.      Середньодобова забезпеченість їжею оцінюється у цих країнах на 80–85 % від рекомендованих ФАО норм.

      Причиною голоду є неспроможність країн, що розвиваються, через власні низькі доходи закуповувати на світовому ринку продукти харчування. У структурі сімейного бюджету частка продовольчих затрат у них перевищує 60 %, тоді як у Німеччині 17 %.

2.   Техногенні проблеми в суспільстві.

Техногенні катастрофи – це катастрофи штучного походження, тобто спричинені виробничею діяльністю. Техногенні катастрофи з*явилися після того, чк людина стала винаходити нові технології.

Наслідками техногенних катастроф є масова загибель людей або екологічна катастрофа.

   Основні види техногенних катастроф.

1.     Екологічні катастрофи.

Причини: зневаження засобами безпеки, недбалість персоналу підприємств, політичні й адміністративні амбіції,безумне прагнення до економії засобів і дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

2.   Авіакатастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, зневажання заходами безпеки, недбалість персоналу, несприятливі погодні умови.

3.   Вибухи.

Причини: надлишок вибухонебезпечного пилу, збереження старих боєприпасів, перевантаження судна, терористичні акти.

4.   Залізничні катастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, несправні й перевантажені потяги.

 

5.    Катастрофи на воді.

Причини: помилки й прорахунки людей, вибух, пожежа.

 

6.   Ядерні аварії.

Причини: помилки й прорахунки людей, відмови в роботі обладнання, вибух, пожежа.

    

Кожна техногенна катастрофа по-своєму унікальна. Однак є й загальні причини, які стоять за нещасними цього ряду.

     Американський дослідник Лі Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», перелічує їх у такому порядку: Дурість, Недбалість і Корисливість.

     На думку Девіса, так званий «людський фактор» техногенних катастроф практично цілком зводиться до таких обставин:

недбалість обслуговуючого персоналу, політичні й адміністравивні амбіції, жадібність, бездумне прагнення до економії коштів і до дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

                       «Мозковий штурм»

-     Чи можна запобігти техногенним катастрофам і мінімізувати їхні наслідки?

Факти.

1.     Дані ООН свідчать, що техногенні катастрофи посідають третє місце серед усіх видів стихійних лих за числом загиблих. На першому місці – гідрометеорологічні катастрофи (повені й цунамі), на другому – геологічні (землетруси).

2.   «Найдорожчою» техногенною катастрофою в історії людства за приблизними підрахунками є аварія на Чорнобильській АЕС. У цілому, тільки на часткову ліквідацію її наслідків витрачено близько двохсот мільярдів  доларів США.

Домашнє завдання. Дати письмово відповіді на питання:

1.     Схарактеризуйте екологічну ситуацію в Україні й у світі.

2.   Назвіть основні джерела забруднення навколишнього середовища.

3.   Назвіть екологічно чисті види енергії.

4.   *Підготувати повідомлення про «сучасні техногенні катастрофи», (використовуючи інформацію з телебачення, стрічки новин в Інтернеті: указати причину, наслідки, вжиті заходи щодо ліквідації наслідків катастрофи).

             

Дата 21.10.24

Тема 8. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності». (Синхронний режим).

Мета:

Узагальнити й систематизувати знання учнів за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності», оцінити рівень їхніх навчальних досягнень.

                                            Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

Довести до відома учнів порядок проведення оцінювання.

ІІ. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 3 «художнє конструювання об*єктів технологічної діяльності».

                                    І рівень

Укажіть правильну відповідь.

1.     Анкетування, експертна оцінка – це професіографування:

А) описове;

Б) інструментальне;

В) абстрактне.

          2. Співвідношення розмірів руки людини й розмірів інструмента – це     характеристика:

               А) антропометрична;

               Б)фізіологічна;

               В) психологічна.

          3. Дослідженням і проєктуванням  систем «організація – система організацій» займається:

А) макроергономіка;

Б) мікроергономіка;

В) мідіергономіка.

4. Наявність нормальної вологості на робочому місці – це характеристика:

А)санітарно-гігієнічна;

Б) естетична;

В) фізіологічна.

 

                                              ІІ рівень

5.Дайте визначення.

Професіограма – це ………. .

6.Заповніть схему.

Розділи ергономіки: ___________ ,  ___________ , _______________ .

7.Укажіть всі правильні твердження:

А) У системі «людина – машина – середовище» «середовище» - це зовнішні фактори, що впливають на роботу людини й машини.

Б) Система «колектив-організація» вивчається мікроергономікою.

В) Ергономічний стілець має спинку з вигином, щоб підтримувати спину.

Г) Плоскі манекени зазвичай виконуються в натуральну величину, а також у масштабах 1:5, 1:10.

Д) Освітлення біля монітора має бути таким, щоб на екран потрапляли відбитки й відблиски.

                                           ІІІ рівень

    8.Порівняйте методи професіографування:

Описове професіографування	Інструментальне професіографування

 

9. Установідь відповідність між назвами методів ергономічних досліджень і їхнім змістом:

А соматографія                    1. одержання інформації про вимоги до технічних

                                                      засобів і особистих якостей  людини;

Б метод плоских манекенів;   2. Схематичне зображення людського тіла в

                                                              технічній документації; 

В професіографування;    3.використання шаблонів-макетів людського тіла. 

 

10. Установіть відповідність між назвами розділів ергономіки й завданнями, які в них розв*язуються:

А мікроергономіка

Б мідіергономіка

В макроергономіка

1.дослідження й проектування систем «людина-колектив»;

2. дослідження й проектування систем «людина-машина»;

3. дослідження й проектування систем «людина – суспільство».

                                              IV рівень

11 – 12. Опишіть ергономічні характеристики знаряддя праці, зображеного на малюнку. Запропонуйте свої рекомендації  щодо їх поліпшення.

       

Домашнє завдання: дати відповіді на питання теста.

 

Дата: 14.10.24

Тема 7. Методи ергономічних досліджень. (Синхронний режим).

Мета:

-     Ознайомити учнів із методами ергономічних досліджень, галузями їх застосування, навчити застосовувати їх на практиці для ергономічних досліджень, аналізувати стан ергономіки робочого місця;

-     Розвивати логічне і творче мислення, уміння аналізувати й робити висновки;

-     Виховувати дбайливе ставлення до людей.

                                     Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомити з темою і метою урока.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

      Пропонувати заслухати повідомлення учнів.

1.     Методи ергономічних досліджень.

А)соматографія – метод схематичного зображення людського тіла в технічній або іншій документації у зв*язку з проблемами вибору співвідношень між пропорціями людської фігури, формою й розмірами робочого місця.

     За допомогою схематичного зображення можна перевірити:

·        Співвідношення пропорцій людської фігури, розмірів і форми робочого місця;

·        Досяжність органів керування  і зручність їх розміщення;

·        Оптимальні й максимальні межі зони досяжності кінцівок;

·        Огляд із  робочого місця й умови зорового сприйняття, наприклад, при спостереженні за об*єктом спостереження (індикаторами);

·        Зручність форми робочого місця, простору для маніпулювання, сидіння, пульта тощо;

·        Зручність підходу до робочого місця або відходу з його, оптимальні розміри проходів, комунікацій.

Недоліки методу: велика трудомісткість. Це утрудняє ефективне використання класичної соматографії.

2.     Метод плоских манекенів (шаблонів-моделей) тіла із шарнірними зчленуваннями.

Експериментальні  (макетні) методи засновані на застосуванні макетування проєктованого обладнання в різному масштабі з точним дотриманням справжніх пропорцій.

     Манекени виготовляються в натуральну величину, а також  у М1:5, 1:10 і розміщуються на кресленнях, виконаних у тому самому масштабі.

     Методи з використанням манекенів дозволяють розв*язати низку завдань:

А) погоджувати складноструктурні конструкції обладнання між собою;

Б) досягати загальної та детальної пропорціональності обладнання розмірам людини;

В) випробовувати ще проєктоване обладнання на зручність роботи з ним;

Г) відпрацьовувати просторові параметри робочого місця.

Переваги методу: менш трудоміський, методика використання манекенів досить проста.

3.     Складання профессіограми.

Професіограма – це ергономічний аналіз трудової діяльності, у ході якого складається її характеристика.

               Описове професіографування включає:

А)аналіз технічної й експлуатаційної документації;

Б) ергономічне й інженерно-психологічне обстеження обладнання;

В) спостереження за ходом робочого процесу й поводженням людини;

Г) бесіда з працюючою людиною;

Д) самозвіт людини в процесі діяльності;

Е) анкетування й експертну оцінку;

Є) хронометраж складових робочого процесу, що чітко визначаються;

Ж) кількісну оцінку ефективності діяльності.

                 Інструментальне професіографування,  включає

А) вимірювання показників факторів середовища (температура, вологість, забруднення повітря);

Б)реєстрація й наступний аналіз помилок;

В) об*ємну реєстрацію енергетичних витрат і функціонального стану організму працюючої людини (частота пульсу, кров*яний тиск, частота дихання);

Г) об*єктивну реєстрацію й вимірювання  складових  робочого процесу, що за звичайних умов важко розрізнити (напрямок і перемикання уваги, оперування органами керування).

Д) об*єктивну реєстрацію й вимірювання показників фізіологічних систем людини (рухові або мовні дії).

4. Ергономіка робочого місця.

Ергономіка кухні, офісу, ергономіка робочого місця оператора за комп*ютером, працюючого з ноутбуком … .

 

Ергономічність меблів – це відповідність розмірів і форми меблів анатомічно правильному  положенню хребта, рук, ніг та інших систем людського організму, у реальності чого стомлюваність людини на робочому місці зводиться до мінімуму.

     У результаті тривалої сидячої роботи з*являється безліч проблем зі здоров*ям: сутулість, деформація хребта, хронічний біль у руках, погіршення зору, хронічне розтягання сухожиль кистей рук.

Ергономічні вимоги до організації  робочого місця при роботі на комп*ютері:

1)    Ергономічними вважаються напівкруглі, а не прямокутні столи;

2)    Ергономічне офісне крісло;

3)    Монітор розташований на відстані 60 – 70 см.;

4)    Освітленість.

5.Особиста ергономіка під час роботи на комп*ютері.

IV. Заключна частина.

Підведення підсумків.

Д/з: підготуватися до тематичного оцінювання.

 

Дата: 07.10.2024

Тема 6. Ергономіка в структурі перетворювальної діяльності. (Синхронний режим).

Мета

Навчальна: ознайомитись з історією становлення ергономіки як науки; з питаннями, які вона розв*язує;навчити проводити ергономічний аналіз.

Розвиваюча: розвивати технічне мислення; удосконавлювати вміння технічного проєктування;

Виховна: виховувати зацікавленість до історії становлення ергономіки як науки.

                                 Хід заняття

І. Організаційна частина.

Привітання, облік відсутніх, аналіз тематичної атестації.

ІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомити з темою і метою урока.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

      Пропонувати заслухати повідомлення учнів.

І. Історія становлення ергономіки як науки.

Ергономіка – (від гр. еrgon-робота,  nomos-закон) – наукова дисципліна, що комплексно вивчає проблеми взаємодії людини й техніки в конкретних умовах трудової діяльності з метою оптимізації знарядь, умов й організації праці.

Ергономіка вивчає рухи людського тіла під час роботи, витрати енергії та продуктивність конкретної праці людини.

Джерела ергономіки сходять до часів первісного суспільства, що навчилося свідомо виготовляти знаряддя праці, надаючи їм зручної для певної роботи форми й розширяючи тим самим можливості людських органів.

                          Етапи становлення ергономіки

1.     Термін «ергономіка» виник в Англії в 1949 р. коли група анг. учених , очолювана К. Марреллом, започаткувала організацію «Ергономічного дослідницького товариства».

2.     У 1921 р на 1-шій Всеросійській ініціативній конференції з наукової організації праці й виробництва в доповідях В.М.Бехтерева і його учня В.М.М*ясищева була висунута ідея створення наукової дисципліни ергологія назву якої рік по тому уточнили як ергонологія.

3.     В 1961 р. була створена Міжнародна ергономічна асоціація, що видає а Англії журнал «Ергономіка» й ін. Емблема асоціації:

4.     У зв*язку із цілями досліджень розвиток ергономіки характеризують за десятиліттями:

1950-ті роки – військова ергономіка;

1960-ті            - промислова;

1970 – ті    - ергономіка товарів широкого вжитку;

1980-ті – інтерфейс «людини-комп*ютер» і ергономіка програмного забезпечення;

1990-ті роки – когнітивна й організаційна ергономіка.

           Всього виділилися три головних напрямки всередині ергономіки:

1.     Ергономіка фізичного середовища, розглядає питання пов*язані з анатомічними, антропометричними характеристиками людини, які мають відношення до фізичної праці. (Сюда входить робоча поза, обробка матеріалів, компонування робочого місця …).

2.     Когнітивна ергономіка пов*язана з психічними процесами (сприйняття, пам*ять, прийняття рішень, розумова праця, кваліфіковане виконання, взаємодія людини й комп*ютера).

3.     Організаційна ергономіка розглядає питання, пов*язані з оптимізацією соціотехнічних систем, включаючи їхні організаційні структури й процеси керування (розробка проєктів, кооперація, групова робота й керування).

                   ІІ. Загальні питання ергономіки.

Ергономіка – міждисциплінарна наука, що виникла на стику технічних наук, психології, фізіології й гігієни праці.

Ергономіка тісно пов*язана з інженерною психологією, кібернетикою, технічною естетикою й науковою організацією праці, дизайном.

      Ергономіка має дві мети у своїх дослідженнях:

1.     Підвищення ефективності виробництва;

2.     Створення людині кращих умов праці.

Результатом ергономічних досліджень є розробка форм предметів і системи взаємодії з ними, які були б максимально зручними для людини при їх використанні.

Галузь застосування ергономіки охоплює організацію  робочих місць, як виробничих, так і побутових, а також промисловий дизайн.

                               Розділи ергономіки

Макроергономіка займається дослідженням і проєктуванням систем «людина-суспільство», «організація – система організацій».

Мідіергономіка досліджує і проектує  системи «людина-колектив», «колектив-машина», «людина-мережа», «колектив- організація».

До сфери інтересів мідіергономіки входять:

-     проєктування організацій;

-     планування робіт;

-     населеність робочих приміщень;

-     гігієна праці;

-     проєктування інтерфейсів мережних програмних продуктів тощо.

Мікроергономіка займається дослідженням і проєктуванням систем «людина-машина». («Людина-оператор» або група операторів взаємодіє з технічним пристроєм у процесі виробництва матеріальних цінностей, керування, обробка інформації тощо.)

      ІІІ. Ергономічні вимоги до знарядь праці

«Мікрофон»:

-     Які вимоги до знарядь праці можна назвати ергономічними? (молоток, ніж, дрель, … .)

-     Сформулювати ергономічні вимоги до них.

    Ергономічні вимоги до знарядь праці встановлюють їх відповідність до антропометричних, фізіологічних, психофізіологічних і психологічних властивостей людини, а також санітарно-гігієнічних вимог із метою збереження здоров*я людини й досягнення високої ефективності праці.

      Відповідно до класифікації праці всі елементи виробничої          обстановки розподіляються на 3 групи:

·        Санітарно-гігієнічні, що зумовлені ергономічними вимогами до знарядь праці в комплексі, включаючи природно-кліматичні умови зовнішнього середовища, особливо в будівництві, сільському й лісовому господарстві, видобувних галузях;

·        Естетичні, що формують у людини ставлення до трудової діяльності на основі культури виробництва, зовнішньої будови, виразності й цілісності композиції виробів, знарядь праці й інтер*єрів і створюють для людини функціональний, психологічний і побутовий комфорт;

·        Соціально-психологічні, зумовлені соціально-психологічним кламатом у колективі, дисципліною праці, формою керування й обсягом інформації про результати трудової діяльності.

                  Відповідно до цього можна виділити такі

                             групи вимог до знарядь праці:

1.     Антропометричні й фізіологічні вимоги (відповідність конструкції знарядь праці антропометричним  і фізіологічним параметрам людини, що забезпечує комфортні умови праці, простота конструкції, зручна форма, зручна робоча поза при використанні знаряддя праці, зона досяжності, вплив знаряддя на ефективність діяльності людини тощо.).

2.     Естетичні вимоги (гарний зовнішній вигляд, приємний колір, зовнішні властивості матеріалу, з якого виготовлене знаряддя праці, м*якість, гладкість та ін.).

3.     Гігієнічні вимоги (застосування безпечних матеріалів, барвників, легкість догляду тощо).

IV. Заключна частина.

1.     Підведення підсумків.

     Дотримання ергономічних вимог до знарядь праці спричиняє більш ефективне використання робочого часу, зростання продуктивності праці, створює приємний настрій під час роботи, сприяє досягненню поставлених цілей.

2.     Домашнє завдання: вивчити тему, підготувати повідомлення на тему: «Ергономіка: методи досліджень».

ЗАВДАННЯ

 олімпіади з трудового навчання

11 клас (обслуговуючі види праці) 

Проектно-технологічна діяльність учнів

 

Організаційно-підготовчий та конструкторський етапи

 

1. Ознайомитися з моделями-аналогами текстильного кошика (цукерниці).

2. Розробити проект власної моделі кошика.

3. Вказати конструкційні матеріали, необхідні для виготовлення запланованого виробу.

4. Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення спроєктованої моделі.

5. Скласти Технологічну карту на виготовлення спроєктованого виробу (30 балів) за зразком:

№ з/п	Послідовність виконання технологічних операцій	Графічне зображення операції	Інструменти
1.
2.
…

 6. Виконати ескіз майбутнього виробу із зазначенням оздоблення – 20 балів.

Моделі-ана логи: 

   

 

Дані зразки представлені для загального уявлення про виріб і не є  еталоном для обов’язкового виконання!

  

Технологічний етап

За власним ескізом виготовити текстильний кошик (цукерницю).

Основна технологія: технологія обробки текстильних матеріалів машинним способом. 

Додаткові технології: технологія виготовлення пласкої та об’ємної аплікації, технологія виготовлення вишитих виробів, технологія виготовлення виробів в’язаних гачком, технологія виготовлення виробів валянням.

Завершальний етап 

Провести самоаналіз виконаної роботи за орієнтовним планом:

-   чого навчився;

-   особистісний внесок;

-   що вдалося (аргументація);  що не вдалося (аргументація);

-   що можна було зробити інакше.

 

Дати самооцінку готового виробу за наступними критеріями:

 

№ з/п	Критерії оцінювання	Бал
		Критерій	Самооцінка	Оцінка експерта
1	Функціональність виробу (відповідність призначенню, зручність у використанні, надійність конструкції)	15
2	Володіння техніками обробки (дотримання розмірів, раціональне використання матеріалу, якість обробки)	25
3	Естетичність (оздоблення), привабливість виробу	5
4	Оригінальність конструкції виробу та новизна в підході до вирішення завдань (складність форми)	5
Усього		50

 

ЗАВДАННЯ

 олімпіади

 з дисципліни Технології (трудове навчання)

Тестові завдання для учнів 11 класів

 

 Розробка містить тестові завдання з різних практичних модулів навчання. Може бути кілька вірних відповідей.

  

Запитання 1  (1 б)

Яка будова голки побутової швейної машини?

А) складається із шпонки; пальця; вісі; рамки;

Б) із лиски; короткого жолобка; рамки; вістря;

В) із лиски; короткого жолобка; вістря; довгого жолобка; вушка; леза; колби.

 

Запитання 2 (1 б)

Які лінії здорово видовжують фігуру, надають їй лаконічності та стрункості:

А) вертикальні;

Б) горизонтальні;

В) діагональні.

 

 Запитання 3 (1 б)

Наука про використання в технічних пристроях і системах принципів організації, властивостей, функції й структур живої природи- це…

А) біологія;

Б) ергономіка;

В) біоніка. 

 

Запитання 4 (2 б)

Установіть відповідність між критеріями, яким повинен відповідати виріб, та їхніми характеристиками

1 - ергономічність

2 - естетичність

3 - технологічність

4 - економічність 

а) простота виготовлення;

б)зручність у використанні;

в) привабливість;

г) затрати матеріалів.

 

1	2	3	4

 

  

Запитання 5 (1 б)

Який із варіантів  оформлення  інтер'єру рослинами відноситься до фітодизайну:

а) оформлення інтер'єру живими рослинами в горщиках;

б) оформлення інтер'єру

штучними рослинами;

в) оформлення інтер'єру зрізаними рослинами;

г) оформлення інтер'єру засушеними рослинами.

 

Запитання 6 (1 б)

Визначте до якої групи вишивальних швів належать мережки

а) поверхнево-нашивні лічильні;

б) поверхнево-нашивні вільні;

в) прозорі лічильні;

г) прорізні вільні.

 

Запитання 7 (1 б)

Оберіть  правильну відповідь:

Візерунок, побудований на ритмічному чергуванні і поєднанні різних елементів, це….

а) орнамент;

б) композиція;

в) рапорт орнаменту;

г) симетричність.

 

Запитання 8 (1 б)

Як називаються деталі швейного виробу з розміткою для обробки та з’єднання?

а) заготовки;

б) напівфабрикати;

в) деталі крою;

г) частини виробу.

 

Запитання 9 (1 б)

Укажіть тканину, що відповідає зазначеним на малюнку рекомендаціям по догляду за  одягом, виготовленої з цього  матеріалу:

а) бавовна;

б) капрон;

в) вовна;

г) шовк.

 

Запитання 10 (2 б)

Установіть відповідність між мотивами вибору професії та їхніми характеристиками:

1 – прагнення бути оригінальним, робити відкриття;

2 – прагнення отримувати матеріальні блага;

3 – спрямованість на вищі загальнолюдські потреби;

4 – прагнення до пізнання змісту конкретної праці.

а) соціальні;

б) пізнавальні;

в) творчі ;

г) матеріальні. 

1	2	3	4

 

 

Запитання 11 (1 б)

2.      Який пристрій використовують для нарізування різьби мітчиком?

а) ключ гайковий;

б) рамку;

в) хомутик;

г) вороток слюсарний.

 

Запитання 12 (1 б)

До якої групи об’єктів відносять зубчасту передачу?

а) машина,

б) механізм,

в) інструмент,

г) деталь.

Запитання 13 (2 б)

5.      Що є основним показником у визначенні властивостей сталей?

а).     співвідношення щодо вмісту заліза і вуглецю;

б).     вміст заліза;

в).     вміст домішок у їх складі;

г).      перевищення вмісту заліза над вмістом вуглецю;

д).     спосіб їх отримання.

Запитання 14 (1 б)

Яке числове значення показано на шкалах штангенциркуля

а) 1,5 мм;

б) 2,5 мм;

в) 25 мм;

г) 25,2 мм.

 

Запитання 15 (1 б)

Як називається у пиломатеріалів поздовжня широка сторона сортименту?

а) ребро

б) пласть

в) крайка

г) обзол

Запитання 16 (1 б)

Як передається об’єм предмета на технічному рисунку?

а) фарбуванням 

б) розмалюванням

в) виділяється за допомогою відтінення

 

Запитання 17 (1 б)

Яким способом термічної обробки можна зменшити твердість металу?

а) відпалюванням

б) нормалізацією

в) гартуванням 

д) відпусканням

 

Запитання 18 (1 б)

 Які елементи зображують  на кінематичних схемах?

а) усі.

б) головні.

в) які передають рух.

г) які беруть участь у передачі руху.

 

Запитання 19 (1 б)

 На якому зображенні показано пасову передачу?

а)

б)

в)

г)

 

Запитання 20 (1 б)

 Як називається паз на торці деталі, показаний на малюнку стрілкою?

а) провушина        

б) гніздо

в) шип гнізда

г) заплечик.  

 Практичний тур

Проект «Горіхокол» 

11 клас (технічні види праці)

1. Ознайомитися з моделями-аналогами горіхокола.

2. Спроектувати власну модель.

3. Вказати конструкційні матеріали, необхідні для виготовлення запланованого виробу.

4. Визначити необхідну кількість матеріалів для виготовлення спроектованої моделі.

5. Перелічити технологічні операції відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення. Скласти Технологічну карту на виготовлення спроєктованого виробу (30 балів) за зразком:

№ з/п	Послідовність виконання технологічних операцій	Графічне зображення операції	Інструменти
1.
2.
…

6. Виконати графічне зображення ( одним із перелічених способів: клаузура, ескіз, технічний малюнок, аксонометрія, креслення) майбутнього виробу із зазначенням оздоблення. – 20 балів.

7. Виготовити Горіхокола, дотримуючись власного графічного обґрунтування. Виконати за власним задумом оздоблення виробу

Можливі матеріали:  дошки сосна – 300 х 150 х15-20 мм – 1шт., 300 х 40 х 20 мм – 1 шт., 200 х 100 х 20 мм – 1 шт; фанера 300 х 300 х 3 мм; листовий метал завтовшки 0,5–0,8 мм х 300 х 50 мм;  цвяхи Ø1 х 10 мм – 10 шт.; шурупи Ø3 х 10 мм – 6 шт., шканти Ø6 мм. клей ПВА, матеріали для опорядження виробів з деревини

Інструменти: лобзик ручний або електролобзик; ножівка по дереву; шило; свердла Ø3; 4; 5,5; 6 мм, напилок; ножиці по металу; викрутка; плоскогубці; киянка; кутник столярний; олівець; рубанок; лінійка; інструменти для оздоблення виробів з деревини за вибором учня. 

Звертаємо увагу нате, що при копіюванні представлених нижче об’єктів-аналогів горіхоколів бали за творчий доробок нараховуватись не будуть.

Моделі-аналоги

Завершальний етап

 

Провести самоаналіз виконаної роботи за орієнтовним планом:

-   чого навчився;

-   особистісний внесок;

-   що вдалося (аргументація);  що не вдалося (аргументація);

-   що можна було зробити інакше.

 

Дати самооцінку готового виробу за наступними критеріями:

 

№ з/п	Критерії оцінювання	Бал
		Критерій	Самооцінка	Оцінка експерта
1	Функціональність виробу (відповідність призначенню, зручність у використанні, надійність конструкції)	15
2	Володіння техніками обробки (дотримання розмірів, раціональне використання матеріалу, якість обробки)	25
3	Естетичність (оздоблення), привабливість виробу	5
4	Оригінальність конструкції виробу та новизна в підході до вирішення завдань (складність форми)	5
Усього		50

 

 

 Дата: 30.09.2024

Тема 5.    Оцінювання навчальних досягнень за розділом 2 «Інформаційні джерела й інформаційні технології в проєктній діяльності» . (Синхронний режим).

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів за розділом  «Інформаційні джерела й інформаційні технології в проєктній діяльності».

Тип уроку: контроль знань.

                                Хід заняття

І. Організаційна частина

Привітання, облік відсутніх; довести до відома учнів порядок проведення оцінювання.

    ІІ.                    Тестові завдання для перевірки знань

І рівень

Укажіть правильну відповідь

1.     Програма Microsoft Office Publisher надає:

А) набори макетів різних публікацій;

Б) списки необхідних web-сайтів;

В) набори слайдів.

2. Презентація – це:

А) набір web-сторінок;

Б) набір слайдів;

В) набір презентацій.

3. Плакати й банери можна створювати, використовуючи програму:

А) Microsoft Office Power Point;

Б) Microsoft Office Publisher;

В) Microsoft Office Excel.

4. Web-сайт – це:

А) колекція кліпів;

Б) кілька web-сторінок;

В) набір слайдів.

ІІ рівень

5.Дайте визначення.

Публікація – це ______________________________________________________.

6.Укажіть усі правильні твердження.

А  Макети публікацій для друкування в друкарнях можна створювати в програмі Microsoft Office Publisher.

Б  Якщо при створенні публікації виділена опція Швидкий перегляд, то у вікні попереднього переглядуможна подивитися зразки оформлення публікації.

В   Програма Microsoft Office Publisher не дає можливості створювати власні колірні схеми в публікаціях.

Г  Щоб змінити макет публікації, слід натиснути в області завдань кнопку Макети публікацій.

Д  У програмі Microsoft Office Publisher передбачено два набори особистих даних: Основане місце роботи й Дім і родина.

7.Доповніть речення.

У презентацію можна включити ______, _______, __________, ___________.

ІІІ рівень

8.Опишіть можливості програми Microsoft Office Publisher.

9.Заповніть схему «Види плакатів у програмі Microsoft Office Publisher».

_______, _________, _________, _________, _________, _________, __________.

10. Заповніть схему «Види буклетів у програмі Microsoft Office Publisher».

______________, ________________, ______________, ___________________.

IV рівень

11.Виберіть вид публікації.

12. Складіть покрокову схему створення обраної публікації. (за необхідності збільшіть кількість кроків.)

_______________ -  _______________ - _______________ -  __________________

ІІІ. Заключна частина.

Підсумок.

Домашнє завдання: повторити теми та дати відповіді на питання тесту.

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

 

Дата: 23.09.2024

Тема 4. Використання в проєктній діяльності інформаційно-комунікаційних технологій. (Синхронний режим).

Мета:

-     Ознайомити учнів із видами презентацій, технологією створення публікації, веб-сайту; систематизувати знання щодо використання інформаційних технологій; навчити використовувати (мультимедійні) засоби для презентації проблеми; створювати публікації;

-     Розвивати навички користування інформаційно-комунікаційними технологіями;

-     Прищеплювати навички культури спільної праці.

Тип уроку: комбінований.

           Хід уроку

І. Організаційна частина

Привітання, облік відсутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Загальні підсумки з вивчення розділу 1.

Бесіда.

1.      Чи доводилось вам використовувати програму майкрософт оффісе для створення презентацій?

2.     Які програми ви використовували?

ІІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомити з темою і метою урока.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Види презентацій.

Презентації можна розподілити на кілька видів.

Основні групи презентацій: друковані й електронні.

Друковані презентації – це найпростіший варіант використання презентації як роздавального матеріалу або друкованого доповнення до виступу, рекламної акції.

Друковані презентації втілюють іміджеві ідеї, сповна виконуючи  - функції візитних карток, каталогів, буклетів.

На більш високому рівні стоять комп*ютерні (електронні) презентації.

Електронні презентації можна розміщати в Інтернеті, розсилати електронною поштою (PDF – презентації), використовувати на конференціях, семінарах, презентаціях як відеопрезентація.

 Мультимедійна презентація є файлом, що створюється в програмі Microsoft Office Power Point і може складатися з декількох каталогів і буклетів (інформаційний, благодійній акції, прейскуранти, події та ін.)

     Мікрофон

-     Які можливості мультимедійних презентацій?

Перевага (достоїнства) мультимедійних презентацій – це можливість впровадження  в них фактично будь-яких форматів. Такі презентації залежно від формату можуть відрізнятися динамікою й повноцінною анімацією, оригінальною подачею інформації, можливістю додавання звуку, музики й багато чим іншим.

     Подібний формат інтерактивних презентацій дозволяє інтегрувати в презентаціях звук, відеофайли, анімацію, інтерфейс (систему меню-керування). За допомогою зручної системи меню уможливлюється «підкачування» різних файлів, аж до автоматичного виходу на сайт об*єкта презентації.

     Мультимедійні презентації можуть бути іміджеві,тобто знаходити відмінне застосування на презентаціях, виставках, конференціях, семінарах як іміджевий ролик (анімаційний ролик), а також здатні замінити оратора чи лектора, рекламний каталог або сайт компанії.

                Технологіяні можливості мультимедійних презентацій:

збалансоване викоритання інформації, чергування або комбінування тексту, графіки, відео й звукового роду.

     Програма Microsoft Office Publisher дозволє створювати безліч найрізноманітніших публікацій – від візиток і рекламних листків до складних брошур і каталогів.

     Публікація – це процес розміщення документів і Інтернеті, де вони стають доступними для всіх бажаючих.

     Публікація може здійснюватися шляхом передачі даних через Інтернет або передачею інформації на знімному носії.

         Види електронних презентацій: мультимедійні презентації, Web – сайти в Інтернеті, публікація.

1.   2.  Технологія створення публікації

Використовуючи програму Microsoft Office Publisher, можна створювати:

1)    багаті на графіку друковані й електронні бюлетені;

2)    листівки;

3)    плакати й банери (є макети плакатів і банерів, які дозволяють легко вибрати значення довжини й ширини, що відповідають вимогам);

4)    3- або 4-секційні брошури або рекламні листки;

5)    візитні картки;

6)    Макети публікацій для друкування в друкарнях і багато чого іншого.

V.  Закріплення нового матеріалу.

1. Як створити публікацію?

2. Назвіть види публікацій.

3. Опишіть можливості мультимедійних презентацій.

VІ. Заключна частина.

Підсумок. Презентація – це зручний спосіб демонстрації досягнень або можливостей, це можливість подачі інформації наочно, об*ємно і «жваво».

Домашнє завдання: вивчити тему та підготуватись до тематичної атестації.

Дата: 16.09.24

Тема. Оцінювання навчальних досягнень за розділом 1  "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини". (Синхронний режим).

Мета: 

узагальнити й систематизувати знання за розділом "Проєктування як складова частина сучасного виробництва й життєдіяльності людини"

оцінити рівень знань.

Тип уроку: контроль знань.

                                          Тестові завдання для перевірки знань

І рівень

Укажіть правильну відповідь

1. Метод синектики є варіантом методу:

а) функціонально-вартісного аналізу;

б) фокальних об*єктів;

в) мозкової атаки;

г) морфологічного аналізу.

2. Пряма аналогія - це:

а) аналіз того, як в інших галузях розв*язується подібна проблема;

б) вживання в образ об*єкта й розуміння його на основі власних відчуттів;

в) пошук розв*язань у міфах, казках, фантастиці;

г) стислий символічний опис проблеми у формі парадокса або метафори.

3. Мета функціонально-вартісного аналізу

а) вибір оптимального співвідношення  між споживчими властивостями й витратами на їх досягнення;

б) створення морфологічної скриньки;

в) генерація можливо більшої кількості ідей;

г) висування гірлянд випадковостей й асоціації.

ІІ рівень

4. Дайте визначення.

Суть методу фокальних об*єктів полягає в ....

5. Доповніть речення.

У мозковому штурмі беруть участь ... і ... групи людей: ...  .

6  Укажіть усі правильні відповіді.

А   У методі фокальних об*єктівкраще використовувати випадкові слова з різних галузей: техніки, поезії, фантастики, явищ природи, живих об*єктів тощо.

Б   Метою мозкового штурму є висування двох-трьох ідей.

В   Морфологіяний аналіз заснований на побудові таблиці, в якій перелічуються всі основні елементи, що складають об*єкт, і вказується найбільша кількість варіантів реалізації цих елементів.

Г   Основне завдання ТРВЗ - одержання кінцевого результату розв*язання проблеми.

ІІІ рівень

7. Заповніть таблицю "Характеристика методу морфологічного аналізу".

Цінність (достоїнства):   

Недоліки:      

8. Сформулюйте ознаки, за якими технічний винахід називається винаходом.

IV рівень

 9.   Виберіть об*єкт для вдосконалення.

10. Доберіть метод для проєктування.

Я вибираю метод ........, тому що .......... .

11. Запропонуйте варіанти розв*язання проблеми, використовуючи обраний метод.

Домашнє завдання: дати відповіді на питання тесту.

Відповіді прислати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

      

Мета: 

узагальнити й систематизувати знання за розділом "

Дата: 09.09.2024

Урок №2.

Тема 2. Методи творчого й критичного мислення в проєктній технології. Винахідництво. (Синхронний режим)

Мета:

-      Ознайомити із методами критичного мислення, галузями та технологіями їх застосування;

-      Навчити використовувати метод морфологічного аналізу для вирішення завдань проєкту;

-      Розвивати творчі здібності, а також здібності до технічної творчості;

-      Прищеплювати навички культури спільної праці.

                               Перебіг уроку

І. Організаційна частина

Привітання, облік присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.    Яка сфера застосування методу мозкового штурму?

2.    У чому відмінність методів мозкового штурму й синектики?

3.    Якими є переваги методу фокальних об*єктів?

ІІІ. Мотивація навчальної частини.

Ознайомлення з темою і метою урока.

IV. Вивчення нового матеріалу.

                     Методи створення нових ідей.

1.   Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА)

Метод функціонально-вартісного аналізу (ФВА) ФВА (функціонально-вартісний аналіз) — метод техніко-економічного дослідження систем, спрямований на оптимізацію співвідношення між їхніми споживчими властивостями і витратами на досягнення цих властивостей. Метод розробив конструктор Пермського телефонного заводу Ю.М.Соболєв

Завдання ФВА є досягненням найвищих споживчих властивочтей продукції при одночасному зниженні всіх видів виробничих витрат.

Цей метод системного дослідження об*єкта (виробу, явища)… спрямований на зниження витрат, під час проєктування, виробництва й експлуатації без втрат якості і корисності продукції.

2. Теорія розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ)

 ТРВЗ не є чіткою науковою теорією. ТРВЗ являє собою уза­гальнений досвід винахідництва й вивчення законів розвитку науки та техніки. Поява ТРВЗ була спричинена потребою прискорити винахідницький процес, виключивши з нього елементи випадковості: думка, що раптово й непередбачено майнула в голові, сліпий перебір і відкидання варіантів, залежність від настрою тощо. Крім того, метою ТРВЗ є поліпшення якості й збільшення рівня винаходів.

ТРВЗ, запропонована Г. С. Альтшуллером і його колегами в 1946 р. і вперше опублікована в 1956 р.,— це технологія творчості, заснована на ідеї про те, що «винахідницька творчість пов'язана зі зміною техніки, що розвивається за певними законами» і що «створення нових засобів праці має, незалежно від суб'єктивного до цього ставлення, підкорятися об'єктивним закономірностям». При створенні ТРВЗ була використана велика винахідницька база з технічних розв'язань у Радянському Союзі.

Дотримуючись алгоритмів ТРВЗ, можна знаходити «витончені» розв'язання, над якими конкуренти можуть безрезультатно битися роками. Останні приклади з практики провідних світових компаній (Ford, Boeing, Samsung, Hewlett Packard, Siemens) підтверджують працездатність методів ТРВЗ, що були успішно застосовані на виробничих і сервісних підприємствах, а також у консалтингових компаніях США, Європи, Японії, Кореї та інших країн. ТРВЗ набула світового визнання як метод інноваційного технічного й бізнес-мислення. Використовуючи ТРВЗ, компанії у всьому світі заощаджують значні ресурси, знижують витрати, удосконалюють свою продукцію й винаходять нову. ТРВЗ змінила світ рекламістів,  креаторів і людей інших творчих професій у кардинально кращу сторону. У результаті свого розвитку ТРВЗ вийшла за межі розв'язання винахідницьких завдань у технічній галузі й сьогодні використовується також у нетехнічних галузях (бізнес, мистецтво, література, педагогіка, політика тощо).

Головний принцип ТРВЗ базується на твердженні, що кожне завдання має нескінченну кількість розв'язань. Умови завдань мають бути загальними, абстрактними, не пов'язаними з конкретними життєвими ситуаціями. Ще одна дуже важлива умова формулювання творчого завдання ТРВЗ — орієнтація на результат.

 

Спрощений алгоритм розв'язання творчих завдань

1.              Зрозуміти завдання й налаштуватися на його розв'язання, «стати в мисливську стійку». Відтворити завдання своїми словами, зробити малюнок (підключити образне мислення). Визначити тип завдання — логічне, творче, технічне й т. п.

2.              Спробувати розв'язати завдання традиційними методами: методом спроб і помилок, дотримуючись здорового глузду (логіки), частинами, за аналогією (чи не розв'язував я подібного завдання?), за асоціацією, методом пошуку компромісу, шляхом експертних оцінювань (порадитися з мудрою доброзичливою людиною).

3.              Якщо завдання творче і складне і його не вдалося роз­в'язати традиційними методами, тоді використовуйте такі кроки:

3.1. Сформулюйте протиріччя, укажіть шкідливу функцію.
ТРВЗ виділяє три види протиріч (у порядку зростання складності розв'язання):

·   адміністративне протиріччя: «необхідно поліпшити систему, але я не знаю, як (не вмію, не маю права) зробити це». Це протиріччя є найслабкішим і може бути розв'язане або вивченням додаткових матеріалів, або прийняттям ад­міністративних рішень;

·  технічне протиріччя: «поліпшення одного параметра сис­теми призводить до погіршення іншого параметра»;

·  фізичне протиріччя: «для поліпшення системи якась її . частина має перебувати в різних фізичних станах одно­часно, що неможливо».

2.     Сформулюйте ідеальне кінцеве розв'язання (ІКР) і дайте відповідь на запитання: «Що заважає одержати ІКР?».

3.     Визначте, які основні частини беруть участь у завданні (складіть модель завдання).

4.     Пошукайте ресурс (можливості для вирішення) в кожній із цих частин, необхідний для одержання ІКР і узгодження протиріччя.

5.     Використовуйте прийоми для узгодження протиріччя, знайдіть кілька розв'язань.

6.       Визначте силу одержаних розв'язань і виберіть найкраще розв'язання для певних конкретних умов за заданими критеріями.

Під час розв*язання творчих завдань ТРВЗ (теорія розв*язання винахідницьких завдань) виділяє три види протирія:

1.     адміністративне протиріччя;

2.     технічне;

3.     фізичне.

3.Морфологичний аналіз

Зазвичай створення морфологічного аналізу пов'язують із двома іменами: середньовічним ченцем Раймондом Лулліем (приблизно 1235-1316 рр.) і астрофізиком Фрицем Цвіккі, який працював у США в середині XX ст.

Морфологічний аналіз заснований на побудові таблиці (морфологічної скриньки), у якій перелічуються всі основні елементи, що складають об'єкт, і вказується можливо більша кількість відомих і можливих варіантів реалізації цих елементів. Комбінуючи варіанти реалізації елементів об'єкта, можна одержати найнесподіваніші нові розв'язання.

Послідовність дій при цьому така:

·            Точно сформулювати проблему.

·            Визначити найважливіші елементи об'єкта (ряди таблиці).

·            Визначити варіанти виконання елементів (стовпці таблиці).

·            Занести їх до таблиці (заповнити комірки).

·            Оцінити всі наявні в таблиці варіанти.

·            Вибрати оптимальний варіант.

Головні недоліки методу:

1.     спрощеність підходу до аналізу об'єкта;

2.     можливість одержання занадто великої кількості варіантів для розгляду.

Галузь застосування: там, де можливо знайти нову ідею за рахунок комбінації відомих рішень (реклама, дизайн тощо).

Секрети успіху полягають у виборі невеликої кількості найістотніших основних параметрів (вибрати основне чомусь завжди буває нелегко) і якомога більшої кількості найнеймовірніших варіацій, а також у доброму знанні теми.

4. Винахідництво

 

Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де творчий процес знаходження нового розв'язання технічного завдання, націленого на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході. Винахід — це розв'язання технічного завдання, що належить до матеріального об'єкта (продукту) або процесу здійснення дій над матеріальним об'єктом за допомогою матеріальних засобів (способу).

 Щоб бути визнаним винаходом, відповідне технічне рішення повинне мати:

·     новизну (не бути відомим з існуючого рівня техніки);

• винахідницький рівень (не бути очевидним, виходячи з поточного рівня знань фахівців);

·      можливість промислового застосування.

Винахід є об'єктом інтелектуальної власності. Право на винахід виникає при його державній реєстрації. Документом, що підтверджує право на винахід, є патент на винахід.

Винахідництво Винахідництво — галузь інтелектуальної діяльності, де творчий процес знаходження нового розв’язання технічного завдання, націленого на досягнення істотного ефекту, втілюється у винаході.

V. Заключна частина

1. Закріплення нових знань.

2. Домашнє завдання: вивчити тему, підготуватись до тематичного оцінювання.

Дата: 02.09.24

Урок №1.

Тема. Методи творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчість як основа перетворювальної діяльності людини. (Асинхронний режим).

Мета:

- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;

- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.

       Хід заняття

І. Організаційна частина.

Добрий день! 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Повторення і узагальнення знань, отриманних у 10 класі.

1. Що являє собою проєкт?

- Проєкт (кинутий уперед задум) - це сукупність певних дій, документів, попередніх текстів, задум чи план на створення матеріального об*єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту.

2. На що спрямований процес проєктування?

- Процес проєктування спрямований на одержання певного результату в заданий проміжок часу, і може бути реалізований за умов наявності ресурсів (матеріальних, людських, фінансових).

3. Назвати етапи виконання творчих проєктів.

- ознайомлення з переліком завдань;

- здійснення реального практичного виробу;

- виконання завдання;

- захист роботи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

     Сьогодні ми ознайомимося з методами творчого та критичного мислення в проектній технології. Творчістю як основою перетворювальної діяльності людини.

Метою урока є:

- дати характеристику методів творчого мислення в проєктній технології; охарактеризувати синектику як технологію використання аналогій для процесу розв*язку проблем, основні методи творчої діяльності людини;

- навчити розв*язувати технічні завдання з проблемним змістом.

IV. Вивчення нового матеріалу.

"Технологія"(греч.-мистецтво, майстерність) у значенні науки про майстерність виникло у зв*язку з технічним прогресом.

Технологія - це сукупність знань про способи і засоби оброблення матеріалів, мистецтво володіння процесом.

Технологічний процес завжди передбачає чітку послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментів) за певних умов.

                        До технологій та методів творчої діяльності відносять:

1.

 Для проведення мозкової атаки обирається ведучий мозкового штурму й створюються дві групи:

1. генератори ідей — учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;

2. критики-аналітики — члени комісії, які обробляють запропоновані варіанти. У ці групи слід відбирати людей, які мають певні якості.

Ведучий: вимоги до учасника.

Завдання ведучого: забезпечувати якість мозкового штурму, регулюючи його хід.

Повноваження ведучого:

1. Відповідати за процедуру й регламент роботи (дотримання правил).

2. Припиняти неконструктивне поводження учасників — «перетягання каната», «павиний хвіст» тощо.

3. Забезпечувати психологічну підтримку учасників, атмосферу активності й доброзичливості (повинен уміти миттєво позитивно оцінити будь-яку ідею).

4. Керувати процесом пошуку ідей (необхідно постійно уточнювати формулювання завдання, розширювати поле пошуку, виділяти нові напрямки й аспекти розв’язань, задавати нові напрямки пошуку рішень для учасників).

 Успіх мозкового штурму залежить від психологічної атмосфери й активності обговорення, тому роль ведучого в мозковому штурмі дуже важлива. Саме він може «вивести з безвиході» і вдихнути свіжі сили в процес.

Генератор ідей: вимоги до учасника.

Завдання генератора ідей: безупинно висувати ідеї щодо поставленої проблеми або завдання.

Вимоги до генераторів:

Висування великої кількості ідей за широким спектром тем, заснованих на нових принципах, перенесення ідей із різних галузей, використання яскравих несподіваних аналогій.

Використання ідей, висунутих раніше іншим генератором.

Генераторові ідей має бути притаманна віра в те, що кращі ідеї ще попереду, а також оптимізм.

Неприпустимо включати в групу генераторів природжених скептиків і критиканів.

Генератори ідей повинні мати широкий кругозір, а також здатність відходити від нав’язливих ідей.

Типовий генератор активно висуває ідеї з будь-якої запропонованої теми, завдання, у присутності третіх осіб і за наявності критики («фонтан ідей»). Тіньовий генератор активно висуває ідеї індивідуально. Інертний генератор має позитивну установку на творчість, але в нього немає досвіду, низький рівень вимог. Бажано мати в групі генераторів дівчат і юнаків.

Аналітик: вимоги до учасника.

Завдання критика-аналітика: виявлення раціонального зерна в кожній запропонованій до аналізу ідеї.

Вимоги до аналітика:

1. Розуміння специфіки проблеми (завдання).

2. Здатність до узагальнення.

3. Йому мають бути притаманні оптимізм і віра в те, що краща ідея — це та, котра аналізується саме зараз.

4. Гарні аналітики можуть виявити нові принципи розв’язання завдання після класифікації принципів, висунутих генераторами. Дуже часто найцінніше в мозковому штурмі —- новий напрямок пошуку, а не конкретне рішення.

 Етапи й правила мозкового штурму

Попередній етап — постановка проблеми. На початку цього етапу проблема має бути чітко сформульована. Учасникам розповідається про завдання генераторів ідей і аналітиків. Потім кожний пише, у якій групі він хотів би брати участь зі своїми товаришами. Відбувається відбір учасників штурму, обрання ведучого.

Основний етап — генерація ідей. Дуже важливо дотримувати правил цього етапу:

Головне — кількість ідей. Не робіть ніяких обмежень, радо приймаються як логічні, так і абсурдні ідеї.

Повна заборона на критику й кожну (у тому числі позитивну) оцінку висловлюваних ідей, тому що оцінювання відволікає від основного завдання і збиває творчий настрій.

Незвичайні й навіть абсурдні ідеї уважно вислуховуються.

Комбінуйте й поліпшуйте будь-які ідеї.

Усі ідеї фіксуються (записуються на дошці, на диктофон, іншими засобами).

  Заключний етап — групування, відбір і оцінювання ідей. Визначаються найцінніші ідеї та підбивається остаточний підсумок мозкового штурму. На цьому етапі, на відміну від другого, оцінювання не обмежується, а навпаки, вітається. Методи аналізу й оцінювання ідей можуть бути дуже різними. Успішність цього етапу прямо залежить від того, наскільки «однаково» учасники розуміють критерії відбору й оцінювання ідей.

 Зоною оптимального використання мозкового штурму є:

1. Завдання, коли ми ще не маємо глибоких знань про об’єкт дослідження й необхідно визначити напрямки розв’язання проблеми. На цьому етапі ми поки що не можемо застосувати логіку. Припустімо, що проблема виникла нещодавно.

2. Завдання на проектування нової продукції, ідей реклами тощо.

3. «Зворотні» завдання («зворотний» мозковий штурм): як погіршити товар, процес, послугу. Вирішуються ці завдання для того, щоб після зворотного мозкового штурму знайти «зайві ланки» і виключити з процесів непотрібні або шкідливі процедури.

Основний недолік методу — мала продуктивність при значних витратах часу.

2.

Метод синектики Синектика (із гр. — «сполучення різнорідних елементів») — вид мозкового штурму при допущенні обговорення й відсівання ідей на стадії їх висування. Синектика (Synectics) — методика психологічної активізації творчості, запропонована Вільямом Дж. Гордоном у 50-ті рр. XX ст.. При організації пошуку нових рішень методом синектики дотримують тих самих правил, що й при використанні методу мозкового штурму. При цьому варто враховувати, що відмінність методу синектики полягає в тому, що на стадії висування ідей заохочуються їх критика й відсівання тих ідей, які не відповідають поставленому завданню.

У процесі генерування використовується прийом аналогій.

Види аналогій.

Пряма аналогія

При прямій аналогії розглянутий об’єкт порівнюється з більш-менш схожим аналогічним об’єктом у природі або техніці. Наприклад, для вдосконалення процесу фарбування меблів застосування прямої аналогії полягає в тому, щоб розглянути, як забарвлені мінерали, квіти, птахи тощо або як фарбують папір, кіноплівки та ін.

Символічна аналогія

Символічна аналогія вимагає в парадоксальній формі сформулювати фразу, яка буквально двома словами відображає суть явища. Наприклад, при розв’язанні завдання, пов’язаного з мармуром, знайдено словосполучення «райдужна сталість», тому що відшліфований мармур (крім білого) — весь у яскравих візерунках, що нагадують веселку, але всі ці візерунки постійні.

Фантастична аналогія

При фантастичній аналогії необхідно уявити фантастичні засоби або персонажів, які виконують те, що потрібно за умовами завдання. Наприклад, хотілося б, щоб дорога існувала там, де її торкаються колеса автомобіля.

Особиста аналогія

Особиста аналогія (емпатія) дозволяє уявити себе тим предметом або частиною предмета, про який ідеться в завданні. У прикладі з фарбуванням меблів можна уявити себе білою вороною, що хоче пофарбуватись. Або, якщо вдосконалюється зубчаста передача, то уявити себе шестірнею, що обертається навколо своєї осі, підставляючи боки сусідній шестірні. Слід у буквальному значенні входити «в образ» цієї шестірні, щоб на собі відчути все, що дістається їй, і яких вона зазнає незручностей або перевантаження. Що дає таке перевтілення? Воно значно зменшує інерцію мислення й дозволяє розглянути завдання з нової точки зору.

3. Метод контрольних запитань

4. Метод фокальних об*єктів (МФО), або метод випадковостей.

5. 

6. Дерево рішень - яке допомагає проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

(Проблема-рішення-наслідки-позитивні та негативні.)

V. Закріплення нового матеріалу.

Практична частина

а) виберіть проблему, що немає однозначного рішення. Вона може бути викладена у формі історії, судової справи, ситуації з життя, епізоду літературного твору.

б) сформулювати проблему для вирішення.

в) дати необхідну додаткову інформацію щодо проблеми.

г) на цьому етапі важливо набрати якомога більше ідей.

Група людей шляхом обговорення повинна прийти до одного варіанта рішення. Якщо єдності немає, можна застосувати голосування.

VІ. Заключна частина.

Домашнє завдання: описати практичну роботу в робочих зошитах. сфотографувати і надіслати на електронну адресу: tetervovalyudmila@gmail.com

прочитати"Методи творчого та критичного мислення в проектній технології" та вміти ії пояснювати.